Пропозиції+Пояснення
 Share
The version of the browser you are using is no longer supported. Please upgrade to a supported browser.Dismiss

Comment only
 
 
ABCDEF
1
Поточна назваПоясненняПропозиція робочої групиПропозиція громадськості та краєзнавцівОбґрунтування
2
1Кірова площаКіров (Костриков) Сергій Миронович (1886-1934), російський більшовицький партійний і військовий діяч. Перший секретар ЦК КП(б) Азербайджану (1921 — 1926), відповідаьний секретар Ленінградського губкому ВКП(б) (1926 — 1927), перший секретар Ленінградського обкому ВКП(б) (1927 — 1934).Покровська площаПокровська площаІсторично на площі знаходилася Покровська церква, найбільший і найошатніший храм міста. Знесена комуністичною владою у 1936.
3
2Леніна площаВолодимир Ілліч Ленін (справжнє прізвище Ульянов; 1870-1924), лідер більшовицької (комуністичної) партії, один з творців СРСР, ідеолог захоплення України більшовиками, Червоного терору, політики продрозверстки, яка спричинила голод 1921-1923 Соборності площаІсторична назва - Базарна або Соборна, на честь Успенського собору, який з 1848 знаходився посередині площі, та був знесений комуністичною владою 1935. У з'язку зі зникненням об'єкту, який давав назву площі, видається за доцільніше надати площі назву "Соборності", як нагадування, про існування тут християнського собору. Термін "соборність" означає об'єднані в одній державі етнічні території народу. Україна була соборною до початку російської окупації Криму, і надалі має відновити власну соборність.
4
3Павла Корчагіна площаЛітературний персонаж роману "Как закалялась сталь", російського радянського письменника-більшовика, й партійного активіста, Миколи Островського. Ідеалізований образ молодого борця за більшовицьку диктатуру часів Громадянської війни.Знам'янська площаНа честь міста Знам'янки, що розташовується на захід від Олександрії. недалеко від площі знаходиться вулиця Знам'янська, яка переходить в трасу до м. Знам'янка.
5
4Леніна проспектВолодимир Ілліч Ленін (справжнє прізвище Ульянов; 1870-1924), лідер більшовицької (комуністичної) партії, один з творців СРСР, ідеолог захоплення України більшовиками, Червоного терору, політики продрозверстки, яка спричинила голод 1921-1923 Соборності проспектІсторична назва - Соборна вулиця, оскільки вела до Успенського собору, який знаходився посеред Соборної площі, та був знесений комуністичною владою 1935 (до будівництва собору вулиця називалася Чигиринською). У з'язку зі зникненням об'єкту, який давав назву вулиці, видається за доцільніше надати проспектові назву "Соборності", як нагадування, про існування тут християнського собору. Термін "соборність" означає об'єднання в єдиній державі етнічних територій народу. Здобуття соборності, нарівні з незалежністю, було головним завданням українського національно-визвольного руху в часи коли українські землі були розділені поміж державами-загарбниками. Україна була соборною до початку російської окупації Криму, і надалі має відновити власну соборність.
6
560 років СРСР бульварСоюз Радянських Соціалістичних Республік, держава створена більшовиками (комуністами) 1922 р., до складу якої було включено більшу частину українських земель, захоплених більшовиками протягом Громадянської війниПриєднати до площі Кірова (Покровської)Покровський бульварБульвар не було добудовано до кінця, нині він фактично є частиною площі Кірова, давня назва якої - Покровська. Приєднання до площі не пропонується, оскільки спричинить значні незручності для мешканців, через зміну нумерації будинків.
7
6Анрі Барбюса вулицяАнрі Барбюс (1873-1935), французький письменник-марксист, журналіст член Французької компартії. Почесний іноземний член Академії Наук СРСР (1933) У своїх творах пропагував комунізм, висловлював підтримку політики СРСР і Сталіна особисто.Рікова вулицяРікова вулицяІсторична назва. Виникла, ймовірно, через близькість до Інгульця, та, обмілілого нині потічка, що протікав дном сусіднього яру.
8
7Артема вулицяФедір Андрійович Сергєєв (відомий як Артем; 1883-1921), російський більшовицький партійний діяч. У лютому 1918 організував на українських землях короткотермінову сепаратистську Донецько-Криворізьку Радянську Республіку, що проіснувала до березня 1918.Бориса Нечерди вулицяБориса Нечерди вулицяНечерда Борис Андрійович (1939-1998), український поет-шістдесятник. Лауреат Премії імені Тараса Шевченка (2000) за збірку поезій «Остання книга». Народився на Житомирщині, виріс в Олександрії. Після університету мешкав в Одесі. За життя випустив 12 книг поезії та один роман. До розпаду СРСР друкувався рідко і мало, оскільки його твори регулярно входили до антологій, що друкувалися на Заході в підтримку дисидентського руху в Україні.
9
8Білль-Білоцерківського вулицяВолодимир Наумович Білль-Білоцерковський (1885-1970), російський письменник-комуніст, автор багатьох п'єс пропагандистського характеру. Член РСДРП(б) з 1917 року. Взяв активну участь в Жовтневому перевороті, був поранений. Брав участь у громадянській війні. З листопада 1917 до травня 1918 — член виконкому Московської Ради. Працював на партійній і радянській роботі в Симбірську і на Кубані. Був членом Пролеткульту, пізніше входив до групи «Пролетарський театр» і літературного об'єднання «Кузня», активно проводив політику партії в галузі культури. У 1929 році написав Сталіну листа, звинувачуючи Михайла Булгакова і МХАТ в неприйнятті радянського світогляду.Набережна вулицяІсторична назва. Від розташування поблизу і паралельно до річки Інгулець.
10
9Боженка вулицяБоженко Василь Назарович (1871-1919), організатор і керівник більшовицьких озброєних формувань, що активно воювали проти Української Народної РеспублікиСемена Климовського вулицяСемен Климовський, козак Харківського полку, філософ, поет, автор пісні «Їхав козак за Дунай». Жив у 18 ст. Закінчив Києво-Могилянську академію. Був дуже освіченою людиною для свого часу. Написав низку філософських і поетичних праць, які публікувалися вже після його смерті. Тривалий час вважався легендарною особою. У 1812 року став героєм популярного водевілю "Козак-стихотворец". Прожив тривале життя, останні десятиріччя у селі Припутні, що знаходилося біля Нової Праги, де й помер.
11
10Вільгельма Піка вулицяВільгельм Пік (1876-1960), німецький комуніст, сталініст. Діяч Комінтерну. Перший президент маріонеткової НДРВійськова вулицяВійськова вулицяІсторична назва.
12
11Володарського вулицяВ. Володарський (Мойсей Маркович Гольдштейн; 1891-1918), російський більшовицький партійний діяч, активний учасник Жовтневого перевороту, активний агітатор і пропагандист, душитель опозиційної преси. Його вбивство було одним з приводів розгортання Червоного тероруГригорія Шполянського вулицяГригорій Юхимович Шполянський (1899-1981), український художник-живописець. Народився і виріс в Олександрії. Навчався і мешкав в Одесі. Роботи зберігаються у приватних збірках та галереях України, Росії, Німеччини, Італії, Румунії та США. Усі твори відрізняються яскравим вираженням радянської епохи та дуже рідко зустрічаються на антикварному ринку. Найвідоміший твір — «Знавці» (1956) широко репродукувався в СРСР на поштових листівках.
13
12Гайдара вулицяГайдар Аркадій Петрович (справжне прізвище Голіков; 1904-1941), російський радянський письменник, чекіст, більшовик. У ранньому віці став командиром більшовицького загону. На початку 1920-тих придушував селянські виступи в Росії та Башкирії. Потому був чекістом в Хакасії, здійснював терор проти місцевих жителів. У своїх творах оспівував радянську владу і більшовицьких військовиків.Леоніда Чернова вулицяЧернов Леонід Кіндратович (справжнє прізвище Малошийченко; 1899-1933), український поет, прозаїк, драматург, публіцист, перекладач, кінооператор та мандрівник. Член літературної групи «Авангард». Народився і виріс в Олександрії. Був виключений з міської гімназії через видання саморобного сатиричного журналу. 1922 разом з Олександром Горським заснував в Олександрії театр — українське мистецьке об'єднання «Махудрам» (Майстерня художньої драми), для якого писав п'єси. Автор низки книг поезії і прози, часто авангардистського спрямування. Чернов помер власною смертю, але був засуджений посмертно як «націоналіст», його твори було заборонено. Леонід Чернов, фактично, є найвидатнішим українським письменником з Олександрії.
14
13Горького вулицяМаксим Горький (Пєшков Олексій Максимович; 1868-1936), російський письменник і більшовицький діяч. Член більшовицької партії з 1905. Брав активну участь в організації партійної преси, друкував там статті. Брав активну участь у розбудові "пролетарської культури", закликав іноземних культурних діячів підтримати Жовтневий переворот та більшовицьку владу. Підтримував політику Сталіна, залишав схвальні відгуки про використання рабської праці в'язнів на великих радянських будівництвах, зокрема Біломорканалу. Вважається засновником соцреалізму (мистецтва підпорядкованого комуністичній партійній ідеології). Організатор і перший голова Спілки письменників СРСР, що поклала край будь-якій офіційній свободі думки в літературному процесі.
1927 у дискусії з письменником Олексою Слісаренком (пізніше розстріляним) заявляв що українська мова є "нарєчієм", яким "пригнічують" росіян, що мешкають в Україні, і яке варто "усунути".
Юрія Осмоловського вулицяЮрія Осмоловського вулицяОсмоловський Юрій Володимирович (1918-1980), заслужений лікар України. В часи війни працював на Кіровоградщині. На посаді головного лікаря Олександрійської міської лікарні №1 (з 1950) проявив себе як відмінний спеціаліст. В практичній діяльності широко застосовував новітні досягнення медичної науки при діагностиці й лікуванні. Відмінний організатор, ініціативний і вимогливий адміністратор. Висококваліфікований лікар-хірург, один із перших у Кіровоградській обл. почав займатися радикальними операціями на органах грудної порожнини. Провулок знаходиться поруч з міською лікарнею.
15
14Дем'яна Бєдного вулицяДем'ян Бєдний (Юхим Олексійович Придворов; 1883-1945), російський радянський письменник, поет, громадський діяч, публіцист. Більшовик з 1912. У своїх творах оспівував і вихваляв більшовицьку владу й політику керівництва СРСР, особливу увагу приділяючи, у часи громадянської війни, Леніну і Троцькому, а у 1930-ті - Сталіну та Єжову. Брав активну участь у цькуванні Довженка за фільм "Земля".Анатоля Перепаді вулицяПерепадя Анатоль Олексійович (1935-2008), український перекладач із романських мов. Виріс в Олександрії, за іншими даними тут і народився. Лауреат багатьох перекладацьких премій. Зокрема, двічі - премії «Сковорода», яку Посольство Франції присуджує за найкращий переклад, здійснений у рамках однойменної програми та «Ars Translationis» - за переклад з португальської роману Жоржі Амаду «Велика пастка». Кавалер французького Ордену мистецтва й літератури Золотих пальм. Лауреат французько-української премії імені М. Зерова.
16
15Дзержинського вулицяДзержинський Фелікс Едмундович (1877-1926), російський більшовицький партійний і державний діяч польського походження. Один з творців та голова ЧК, пізніше ГПУ при НКВД, один з організаторів Червоного терору.Захисників України вулицяЗахисників України вулицяНа честь військових та цивільних осіб що, жертвуючи своїм особистим благополуччям, здоров'ям та життям, ставали на захист незалежності й свободи України та українського народу від зовнішніх збройних вторгнень різноманітних загарбників у всі часи.
17
16Димитрова вулицяГеоргій Димитров (1882-1949), один з лідерів комуністів Болгарії, після захоплення влади комуністами влади в цій країні, був призначений головою уряду. До того тривали час мешкав у Москві, був генеральним секретарем Виконавчого комітету Комінтерну (з 1934). Один з небагатьох лідерів Комінтерну, що пережив сталінські репресії, завдяки великій особистій відданості й неухильній підтримці політики Сталіна.Яблучна вулицяКарпенка-
Карого вулиця
Іван Карпенко-Карий (Тобілевич Іван Карпович; 1845-1907), український письменник, драматург, актор, ерудит, один з корифеїв українського побутового театру, класик української літератури в царині драматургії. Його життя тісно пов'язане з Кіровоградщиною. Народився в с. Арсенівка, Новомиргородського району. Працював у Малій Висці, з 1865 у Кіровограді (Єлисаветграді), де почав брати участь у аматорських виставах.Тут же брав участь у створенні першої української професійної трупи 1881 року. Під Кіровоградом знаходиться його садиба-музей "Хутір Надія". Часто відвідував Олександрію з театральною трупою, крім того тут служив начальником поліції його рідний брат Петро Тобілевич.
18
17Енгельса вулицяФрідріх Енгельс (1820-1895), німецький підприємець, політичний діяч, філософ, історик, публіцист. Один з основоположників марксизму - перший систематизатор та видавець творів Карла Маркса. Положення марксизму про диктатуру пролетаріату експлуатувалася російськими більшовиками (офіційною ідеологічною основою яких був саме марксизм) задля виправдання власної партійної диктатуриБесарабська вулицяМолдовська вулицяДавня історична назва. На честь вихідців з Молдови, які у значній кількості мешкали на цій вулиці.
19
18Желєзнякова вулицяЖелезняков Анатолій Григорович (1895-1919), російський матрос, анархіст; більшовицький військовий ватажок часів Громадянської війни в Росії. В радянській історіографії більш відомий як Матрос Железняк, який під час Жовтневого перевороту 1917 зі своїм загоном розігнав демократично обрані Всеросійські установчі збори, і відкрив заколотникам-більшовикам шлях до остаточної узурпації влади. З листопаду 1918 року боровся за встановлення більшовицької влади в Україні, спершу в Одесі, потім керував бронепоїздом, загинув біля теперішнього Дніпропетровська.Федора Маковського вулицяМаковський Федір Григорович (1895-1959), український етнограф, фольклорист, поліглот. Закінчив факультет іноземних мов Київського університету (1922). 1922–33 працював у канцелярії Академії Наук, науковим співробітником кабінету етногра­фії. Автор багатьох наукових статей у ви­даннях етнографічної комісії. Звільнений через переслідування. В 1935 заарештований тринадцять місяців провів у камері-одиночці. Засуджений на 10 р. концтаборів. Звільнений 1947 без права прожи­вання в Києві та Західній Україні. Посе­лився у Олександрії. Викладав англійську мову в культурно-освітньому технікумі, керував хором.
20
19Землячки вулицяРозалія Самійлівна Землячка (Розалія Самуїлівна Залкінд; 1876-1947), більшовицький партійний діяч, організатор кривавого Червоного терору в Криму. Одна з небагатьох "старих більшовиків", яка успішно пережила сталінські репресіїГенріха Нейгауза вулицяНейгауз Генріх Густавович (1888-1964), піаніст, педагог, публіцист і музично-суспільний діяч. Народився і виріс у Кіровограді, в родині німецького піаніста Густава Нейгауза. В 16-річному віці здійснив тривале концертне турне Німеччиною, Австрією, Італією. З 1920 професор Київської, а з 1922 Московської консерваторії. Продовжуючи і розвиваючи традиції фортепіанного мистецтва створив школу, пов'язану з високими досягненнями піанізму. У його репертуарі була майже вся художня фортепіанна література від Баха до сучасників. Виконавча діяльність Нейгауза ввійшла в скарбницю світового музичного мистецтва.
21
20Івана Зайця вулицяІван Заєць, член партії більшовиків з 1918, делегат партійних з'їздів.Івана Бессараби вулицяБессараба Іван Венедиктович (бл. 1850-1921), український фольклорист, етнограф, мовознавець. З 1880-х. до 1916 вчителював у с. Нова Прага. Збирав та упорядковував народні пісні, легенди, приказки, прикмети, дитячий фольклор, описав багато народних звичаїв і обрядів, які зібрав та опублікував у книзі «Материалы для этнографии Херсонской губернии» (1916), досліджував питання культурних взаємин росіян, українців, білорусів та поляків. В етнографічних працях системно досліджував окремі підляські та степові говірки української мови.
22
21Калініна вулицяКалінін Михайло Іванович (1875-1946), російський більшовицький партійний і державний діяч, один із організаторів політичного терору в Радянському Союзі у 1920 – 1930-х. Брав безпосередню участь у підготовці та проведенні Жовтневого перевороту. Після приходу більшовиків до влади, обіймав високі партійні посади. 1 липня 1921 декретом за підписом Калініна, Леніна і Єнукідзе санкціоновано спрощене судочинство у справах про розкрадання соціалістичної власності: без участі захисту і свідків, із недопущенням касації і прохань про помилування, виконанням вироку протягом 24-х годин.1 грудня 1934 підписав постанову, якою санкціоновано проведення масових репресій і самоуправних розстрілів.Володимира Винниченка вулицяВинниченко Володимир Кирилович (1880-1951), видатний український прозаїк, драматург, політичний та державний діяч, художник. Народився і виріс в Кіровограді. Закінчив гімназію в Новомиргороді. Лідер Української соціал-демократичної робітничої партії. До 1917 зазнавав неодноразових репресій з боку царського уряду за свої переконання і діяльність. 1917 один з керівників Української Центральної Ради, голова першого українського уряду сучасного зразка - Генерального секретаріату. У 1918-19 - голова Директорії Української Народної Республіки. На еміграції активно критикував національну й соціальну політику компартії та радянської влади. В роки Другої світової, за відмову співпрацювати з нацистами, був кинутий до концтабору.
Винниченко є одним з класиків української літератури. Вже перші його оповідання були з захватом зустрінуті літературною критикою. Високу оцінку його творам давали Іван Франко, Леся Українка, Михайло Коцюбинський. Окрім блискучих гостросюжетних оповідань його перу належить кількадесят п'єс, романів (серед них перший український науково-фантастичний роман "Сонячна машина") публіцистичних праць тощо. Дія багатьох творів Винниченка відбувається на теренах його малої батьківщини.
23
22Канатенка вулицяБільшовик, активно насаджував більшовицьку владу в Олександрії та УкраїніМарії Заньковецької вулицяМарії Заньковецької вулицяЗаньковецька Марія Костянтинівна (справжнє прізвище Адасовська; 1854-1934), українська акторка й театральна діячка, провідна зірка української театральної сцени кінця ХІХ початку ХХ ст., одна з корифеїв українського побутового театру. Її професійна театральна кар'єра розпочалася одночасно з виникнення українського професійного театру 1882 у Кіровограді. Всі театральні критики дуже високо оцінювали її артистичне дарування. В складі різних театральних труп неодноразово з успіхом гастролювала в Олександії.
24
23Карла Лібкнехта вулицяКарл Лібкнехт (1871-1919), німецький політик, один з засновників пробільшовицької Компартії Німеччини. Загинув після провалу, організованого ним, невдалого державного перевороту в НімеччиніГригорія Сокальського вулицяГригорія Сокальського вулицяСокальський Григорій Григорович (1853-1913), лікар-хірург, земський і громадський діяч Олександрійського повіту і міста, міський голова Олександрії (1908-1913). Почесний мировий суддя. За час його керівництва міською лікарнею, її було розбудовано та розширено. На посаді міського голови проявив себе надзвичайно діяльною людиною, що багато зробила для міста. Приділяв велику увагу розвитку освіти та медицини. Найбільшим досягненням як міського голови вважається запровадження в місті загального навчання. Один з засновників публічної бібліотеки. При ньому місто почало освітлюватися електрикою, в центрі замощено тротуари. На вулиці знаходиться школа (нині № 4), будівлю якої споруджено 1910 в час перебування Сокальського на посаді міського голови.
25
24Карла Маркса вулицяКарл Маркс (1818-1883), німецький філософ-матеріаліст, теоретик-суспільствознавець, політичний публіцист; протагоніст робітничого соціалістичного руху, один із засновників Першого Інтернаціоналу. Його наукові роботи та політекономічні дослідження, об'єднані в теоретичне суспільствознавче вчення, що за його іменем отримало назву марксизму і стало підґрунтям соціалістичного і, пізніше, комуністичного руху в Європі та світі. Теорія Маркса про диктатуру пролетаріату використовувалися російськими більшовиками (які вважали марксизм своєю ідеологічною основою) задля запровадження власної партійної диктатури.Сторожівська вулицяСторожівська вулицяВід назви невеликого села Сторожівка, що знаходилося на неподалік від вулиці.
26
25Клари Цеткін вулицяКлара Цеткін (1857-1933), німецький політик, один з творців пробільшовицької Німецької комуністичної партії, діяч міжнародного комуністичного руху, близька знайома Володимира Леніна. Померла у Підмосков'ї, похована у Москві в Кремлівській стіні.Анатолія Кохана вулицяАнатолій Ілліч Кохан (1937-2012), олександрійський лікар, журналіст та краєзнавець. Автор кількох книг з історії Олександрії, та великої кількості краєзнавчих статей. Почесний громадянин міста (з 2010). Багато років пропрацював в Олександрійській районній лікарні, що знаходиться саме на вулиці Клари Цеткін.
27
26Колгоспна вулицяКолгосп (від колективне господарство) - форма сільськогосподарського підприємства на території колишнього СРСР. Оброблювана земля належала державі й була передана колгоспам у «довічне» користування. Керівництва колгоспів фактично призначалися районними чи обласними комітетами компартії. Процес залучення селян до колгоспів - колективізація, був значно мірою насильницьким та супроводжувався масовими репресіями. Опір українського селянства підштовхнув радянську владу до організації Голодомору. Колгоспна форма господарювання позбавила селян стимулу до ефективного господарювання.Бойківська вулицяІсторична дорадянська назва - Верхньо-Бойківська, походить від назви місцевості - Бойківського кутка (зараз це 15-тий мікрорайон). У зв'язку з відсутністю нині вулиці Нижньо-Бойківської, приставка "Верхньо-", є недоцільною.
28
27Комінтерна вулицяКомуністичний інтернаціонал (третій Інтернаціонал), міжнародна організація, що об'єднувала комуністичні партії різних країн у 1919-1943. Заснована за ініціативою РКП(б) і її керівника Леніна для розвитку і поширення більшовицьких ідей. Організація керувалася з Москви і знаходилась під повним контролем Іноземного Відділу НКВС.Сергія Бульдовича вулицяСергія Бульдовича вулицяСергій Іванович Бульдович (1973-2014), український військовий, гвардії полковник, командир екіпажу гелікоптеру Мі-8. Служив в Олександрійській військовій вертолітній частині. Загинув 29 травня 2014 року в зоні бойових дій під час антитерористичної операції у місті Слов'янськ Донецької області. Вертоліт був збитий проросійськими терористами. Орден «За мужність» І ст. (посмертно). Український інститут національної пам’яті рекомендує називати вулиці на честь загиблих в АТО військовослужбовців.
29
28Крупської вулицяНадія Костянтинівна Крупська (1869-1939), російська більшовичка, була заступником наркому освіти радянської Росії (1929-1939), дружина Володимира Леніна.Виноградна вулицяПанаса Феденка вулицяФеденко Панас Васильович (1893-1981), український політичний діяч, історик, публіцист. Член УСДРП, член Української Центральної Ради і Трудового конгресу. Професор Українського Вільного Університету. Навчався в Олександрійській гімназії (закінчив 1913), у своїх мемуарах описав тогочасне гімназійне і міське життя в Олександрії.
30
29Куйбишева вулицяКуйбишев Валеріан Володимирович (1888-1935), російський більшовицький партійний і політичний діяч. Один з найближчих сподвижників і радників з питань економіки Сталіна. Організатор репресій проти селян.Євгена Маланюка вулицяМаланюк Євген Филимонович (1897-1968), видатний український письменник, культуролог-енциклопедист, публіцист, літературний критик. Народився в Новоархангельську на Кіровоградщині, навчався в Єлисаветградському земському реальному училищі. Був офіцером Армії УНР. В еміграції став одним з засновників і лідерів "Празької школи" української поезії. Оспівав Кіровградщину, яку він називав "Степовою Елладою". 2002 Кіровоградською облрадою засновано Літературну премію імені Євгена Маланюка.
31
30Курчатова вулицяІ́гор Васильович Курчатов (1902-1960), російський радянський фізик, організатор і керівник робіт в галузі атомної науки і техніки в СРСР, "батько радянської атомної бомби". Депутат Верховної Ради СРСР 3 та 4 скликань. Роботи Курчатова дали можливість Сталіну ігнорувати думку Заходу, розмовляючи з ним з позиції сили. Завдяки цьому після закінчення Другої Світової війни сталінський режим зберігся в недоторканності.Бадинська вулицяНа честь колишнього села Бадина, зараз місцевості Олександрії, на території якої й пролягає вулиця
32
31Лейтенанта Шмідта вулицяШмідт Петро Петрович (1867-1906), офіцер Російського імперського флоту, який у листопаді 1905 очолив бунт на крейсері "Очаків". У подальшому до заколоту пристало ще кілька суден. Заколот було придушено, а Шмідта після суду засуджено до смертної кари. Оскільки капітан другого рангу Шмідт був єдиним відомим офіцером російського флоту що долучився до революції 1905-1907, він був канонізований радянською пропагандою, яка присвоїла йому неіснуюче в той час звання флотського лейтенанта.Сланкамінська вулицяВулиця знаходиться в місцевості, що була раніше селом Слан Камінь (пізніша назва - Бадина), яке було засноване переселенцями з Сербії, як військове поселення у складі Нової Сербії. В перекладі з сербської означає "солоний камінь", і походить від такої ж назви села в сербській Воєводині, звдки походили сербські переселенці.
33
32Ленінградська вулицяЛенінград - назва міста Санкт-Петербург з 1924 по 1991, на честь лідера партії більшовиків Володимира Леніна. Місто неофіційно називають "імперською столицею" або "другою столицею" Росії, країни-агресора, яка у 2014-2015 роках в ході неоголошеної війни проти України, окупувала значну частину Донецької, Луганської областей, а також окупувала й анексувала Крим та Севастополь. Це вторгнення призвело до величезних збитків економіки України, масовому руйнуванню населених пунктів, перетворення сотень тисяч українців на біженців, та загибелі й каліцтва тисяч людей.Святославська вулицяСвятослав Ігорович, також відомий як Святослав Хоробрий (935-972), Великий князь Київської Русі, з династії Рюриковичів. Батько Володимира Великого, дід Ярослава Мудрого. Проводив активну зовнішню політику, значно розширивши територію держави. Підкорив волзьких булгар, аланів, радимичів, в'ятичів. Неодноразово ходив походами через землі Степової України, в тому числі й через Олександрійщину. Загинув у битві в степу.
34
33Ленінського Комсомолу вулицяКомсомол, створений більшовиками, комуністичний молодіжний рух в СРСР, скорочення від «комуністичний союз молоді». "Молодіжний додаток" до компарітї. Частина партійної структури суспільства, членство в якому було майже обов'язковим для молоді.Михайла Бачинського вулицяМихайла Бачинського вулицяБачинський Михайло Опанасович (1887-1937), український історик. Народився і виріс в Олександрії у родині знаного в місті педагога. Закінчив гімназію в Кіровограді. З 1917 мешкав в Олександрії, викладав історію та українську мову в різних освітніх закладах. З 1925 в Одесі, де розпочав активну наукову роботу, зокрема брав участь в опрацюванні й виданні архіву Запорізької Січі. 1931 був на певний час заарештований НКВС за звинуваченнями у справі «Українського національного центру». 1937 заарештований вдруге, розстріляний. Реаблітований 1958.
35
34Луначарського вулицяЛуначарський Анатолій Васильович (1875-1933), російський письменник, більшовицький партійний і державний діяч, ідеолог підпорядкування літератури та мистецтва потребам партійної пропаганди Сергія Кравченка вулицяСергія Кравченка вулицяКравченко Сергій Миколайович (1975-2014), український військовий, гвардії капітан, борт-технік гелікоптеру Мі-8. Народився в Олександрії. Служив в Олександрійській військовій вертолітній частині. Загинув 29 травня 2014 року в зоні бойових дій під час антитерористичної операції у місті Слов'янськ Донецької області. Вертоліт був збитий проросійськими терористами. Орден «За мужність» І ст. (посмертно). Український інститут національної пам’яті рекомендує називати вулиці на честь загиблих в АТО військовослужбовців.
36
35Менжинського вулицяВ'ячеслав Рудольфович Менжинський (1874-1934), російський більшовик польського походження. Один з організаторів та керівників радянських каральних органів. Заступник Дзержинського у ЧК та ОГПУ, пізніше голова ОГПУ. Один з організаторів сталінських репресій до епохи Великого тероруГригорія Волкова вулицяВолков Григорій Іванович (1890-1939), український вчений-правознавець, професор кримінального права. Народився і виріс в Олександрії. Досліджував проблеми кримінального права (соціальна природа злочину, питання необережної вини, кримінальної відповідальність за майнові злочини тощо). Його дослідження в багатьох аспектах були новаторськими для свого часу. З 1931 професор, пізніше директор Всесоюзного інституту юридичних наук. Репресований 1939, реабілітований 1992.
37
36Міліцейська вулицяМіліція - назва правоохоронного органу що був створений більшовиками, після приходу до влади, на противагу "буржуазній" поліції. Окрім суто правоохоронних функцій, на міліцію покладалися обов'язки із захисту комуністичної влади, збереження радянського способу життя, та участь у боротьбі з інакодумцями. В Україні Міліція існувала до 2015 року, коли була розформована.Небесної Сотні вулиця«Небесна Сотня» – збірна назва загиблих учасників акцій протесту на Євромайдані у грудні 2013 – лютому 2014 від рук співробітників МВС та так званних "тітушок". 21 лютого 2014 офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану. Цього дня на Майдані відбулося прощання із загиблими, яких налічувалося близько сотні. Пізніше усім членам Небесної Сотні було присвоєно звання Героя України. Героїчний подвиг членів Небесної Сотні глибоко вразив все українське суспільство.
38
37Орджонікідзе вулицяСерго (Григорій Костянтинович) Орджонікідзе (1886-1937), російський більшовицький партійний, військовий і державний діяч, грузинського походження. Брав участь в організації боротьби з проукраїнськими силами в Україні у 1918. В СРСР займав високі партійні та державні посади, Був соратником Сталіна.Юрія Дарагана вулицяДараган Юрій Юрійович (1894-1926), український поет, один з засновників «празької школи» української поезії. Народився у Кіровограді. Служив у лавах військ УНР. В еміграції у Празі разом з Євгеном Маланюком видавав літературний часопис «Веселка». У 1925 вийшла його єдина збірка «Сагайдак», яка тематично та ідейно стала передвісницею художньої платформи майбутньої "празької школи".
39
38Островського вулицяОстровський Микола Олексійович (1904-1936), російський радянський письменник, чекіст, член частини особливого призначення, член РКП(б). Писав у соцреалістичному стилі, прославляючи "подвиги" більшовицьких загонів під час Громадянської війни.Січових Стрільців вулицяСічові Стрільці - назва вiйськових пiдроздiлiв Армії УНР та збройних сил Української Держави, сформованих у 1917-19 в Надднiпрянськiй Українi значною мірою з патрiотично налаштованих росiйських вiйськовополонених австро-угорської армiї українського походження. Січові Стрільці показали себе одним з найкраще організованих і найбільш боєздатних підрозділів української армії свого часу. Неодноразово брали участь у бойових діях на території Олександрійського повіту.
40
39Паризької Комуни вулицяПаризька комуна - збройне повстання анархістів, соціалістів та неоякобінців у Парижі, навесні 1871, спровоковане тяжким становищем у країні через поразку Франції у франко-пруській війні. Була оголошена марксистами першим в історії прикладом диктатури пролетаріату. Стала важливим символом державної пропаганди в СРСР та підконтрольних йому країнах.Отамана Григор'єва вулицяОтамана Григор'єва вулицяГригор'єв Никифір Олександрович, більш відомий як отаман Григор'єв, військовий і громадсько-політичний діяч доби Громадянської війни 1917–1921 років. Олександрія певний час була його "столицею", а на цій вулиці розташовувався його штаб.
41
40Пархоменка вулицяПархоменко Олександр Якович (1884-1921), ватажок більшовицьких озброєних формувань в Україні. Активно боровся з українськими силами на Донбасі та Сході України, разом з Ворошиловим встановлював там радянську владу. Пізніше його образ "героя Громадянської війни" активно розкручувався радянською пропагандою.Максима Бендерова вулицяМаксим Васильович Бендеров (1990-2014), спортсмен та військовослужбовець. Народився та виріс в Олександрії, жив на вулиці Пархоменка. Чемпіон України з панкратіону, неодноразовий переможець міжнародних змагань, старший розвідник підрозділу спеціального призначення ГУР МО України. Загинув в ході антитерористичної операції.Український інститут національної пам’яті рекомендує називати вулиці на честь загиблих в АТО військовослужбовців.
42
41Петровського вулицяПетровський Григорій Іванович (1878-1958), більшовицький партійний діяч. У 1917 був направлений з Росії для боротьби проти Української народної республіки. Один з творців ЧК. Обіймав високі партійні й державні посади в УРСР та СРСР, виступав за входження УРСР до складу Росії як автономної республіки. Був одним з організаторів Голодомору 1932-1933. Один з небагатьох "старих більшовиків", що пережив сталінські репресіїІвана Мазепи вулицяІван Мазепа (1639-1709), видатний український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Лівобережної (1687-1704) та всієї Наддніпрянської України (1704-1709). Його тривале гетьманування поклало край добі громадянських воєн і конфліктів, відомих як "Руїна".Зробив великий внесок у економічно-культурний розвиток Лівобережжя. Незважаючи на залежність від Московського царства, проводив курс на відновлення козацької держави з кордонами часів Хмельницького. Дбав про розвиток тогочасної культури, освіти і науки. Видатний меценат і покровитель православ'я, його коштом збудовано й відбудовано десятки храмів, розбудована Києво-Печерська Лавра. Здійснив спробу здобути незалежність для України, уклавши союз зі Швецією, проте зазнав невдачі. Покидаючи Україну 1709 року, проходив з військом і таборувався на Олександрійщині.
43
42Піонерська вулицяПіонерія - масова організація для дітей в СРСР. Створений за зразком скаутського руху, піонерський рух відрізнявся від нього за суттєвими аспектами: система мала всеосяжний державний характер і ставила собі на меті ідеологічну індоктринацію дітей та їхнє виховання в якості громадян, що цілковито віддані комуністичній партії та радянській державі. Членство в піонерській організації було майже обов'язковим для дітей в СРСР.Іванівська вулицяІванівська вулицяДавня історична назва. Напевне походить від імені когось із перших мешканців.
44
43Постишева вулицяПостишев Павло Петрович (1887-1939), російський більшовицький партійний діяч. В серпні 1923 року направлений ЦК РКП(б) в Україну. Вірний виконавець політики Сталіна в Україні. Був прихильником форсованої колективізації й одним з організаторів Голодомору, активно брав участь в згортанні політики "українізації" й гоніннях на українську інтелігенцію. Виступав провідником ідеї загострення класової боротьби, заохочував репресивну політику, вів боротьбу з «шкідництвом» і «саботажництвом».Трапезонська вулицяВід назви невеликого села Трапезон (Сторожівка), що знаходилося на північний-захід від вулиці.
45
44Примакова вулицяПримаков Віталій Маркович (1897-1937), більшовицький партійний і військовий діяч, один з організаторів Червоного козацтва, яке активно використовувалися для загарбання території України більшовицькою РосієюТаврійська вулицяТаврійська вулицяІсторична назва. Таврія - це Крим, проте Таврійська губернія окрім Криму включала й більшу частину теперішньої Херсонської області, й знаходилася на південь від Олександрії.
46
45Пролетарська вулицяПролетаріат - найбідніші верстви населення, найчастіше малокваліфіковані промислові робітники, що не мають своєї власності. Більшовики часто називали своє правління "диктатурою пролетаріату", прикриваючи таким чином реальну партійну диктатуруСвято-Миколаївська вулицяСвятомиколаївська вулицяІсторична назва - Миколаївська. Від церкви Святого Миколая, що знаходилася на початку вулиці. Вперше освячена 1759, церква стала не лише першим храмом, а й першою громадською спорудою міста. Пізніше, неодноразово перебудовувалася і відбудовувалася. Знесена комуністичною владою 1934, нині це територія школи №2. Оскільки в місті була створена вулиця Миколаївська (на честь міста Миколаєва), до назви вулиці додано приставку "Свято" на початку. Видається за доцільне писати назву разом, без дефісу, заради зручності використання.
47
46Радянська вулицяРадянською владою себе називали більшовики, прикриваючи радами диктатуру власної партії. В Україні радянська влада була нав'язана шляхом інтервенції більшовиків з Росії, за підтримки доволі малочисельних місцевих членів цієї партії.Головківська вулицяІсторична назва - Нижньо-Головківська, походить від назви давньої місцевості - Головківського кутка (зараз це 14-тий мікрорайон). У зв'язку з відсутністю нині вулиці Верхньо-Головківської, приставка "Нижньо-", є недоцільною
48
47Революціонерів Воробйових вулицяРодина більшовиків, члени якої займали високі партійні посадиЛюбові Плотнікової вулицяЛюбов Яківна Шор-Плотнікова (в дівоцтві - Шор, за чоловіком - Плотнікова; 1873-1960), українська оперна співачка (лірико-колоратурне сопрано) і педагог. Народилася і вирослав в Олександрії. Навчалася оперного співу в Парижі. Виступала на сценах багатьох міст України і Російської імперії. З початку 1920-х викладала оперний спів у Москві. З 1930 доцент Московської консерваторії.
49
4820 років Жовтня вулицяЖовтнева революція, по суті, державний переворот, завдяки якому більшовики захопили владу в Росії у 1917Івана Чиркіна вулицяІвана Чиркіна вулицяІван Олексійович Чиркін (1863-1944) – засновник і перший директор школи, яка розташовувалася на цій вулиці у приміщенні школи №4.
50
4940 років Жовтня вулицяЖовтнева революція, по суті, державний переворот, завдяки якому більшовики захопили владу в Росії у 1917Василя Сухомлинського вулицяВасиля Сухомлинського вулицяСухомлинський Василь Олександрович (1918-1970), видатний український педагог, публіцист, письменник, поет. Класик педагогіки 20 століття світового рівня. Народився в с. Омельник Олександрійського повіту. З 1948 і до кінця життя був директором Павлиської середньої школи Онуфріївського району Кіровоградщини. Перетворив цю школу на всесвітньо відому педагогічну лабораторію. Поруч з вулицею знаходиться пам'ятник Сухомлинському та Олександрійський педагогічний коледж ім. В.О.Сухомлинського.
51
5050 років Жовтня вулицяЖовтнева революція, по суті, державний переворот, завдяки якому більшовики захопили владу в Росії у 1917Бердянська вулицяІсторична дорадянська назва. Від міста Бердянськ, що на південь від Олександрії, так само як і вулиця. яка раніше обмежувала місто з півдня. Ймовірно вулиця переходила в шлях на Бердянськ.
52
5170 років Жовтня вулицяЖовтнева революція, по суті, державний переворот, завдяки якому більшовики захопили владу в Росії у 191770 років Перемоги вулицяТракторна вулицяІсторична назва. Вулиця розташовується на краю масиву житлової забудови, складається лише з однієї сторони (непарної). З парної сторони замість жител - сільськогосподарські угіддя та городи.
53
52Сакко і Ванцетті вулицяНікола Сакко (1891-1927) й Бартоломео Ванцетті (1888-1927), американські робітники анархісти, що були засуджені й страчені за збройне пограбування з людськими жертвами. В СРСР, незважаючи на репресії проти анархістів у 1920-ті, їхня справа активно розкручувалася державною пропагандою, як символ "несправедливості правосуддя в капіталістичних країнах". На честь Сакко й Ванцетті названо величезну кількість об'єктів на території колишнього СРСР.Кам'яна вулицяКам'яна вулицяДавня історична назва. Обумовлена вочевидь виходами на поверхню каменю у цій місцевості та його видобутком.
54
53Свердлова вулицяСвердлов Яків Михайлович (справжнє ім'я Єшуа-Соломон Мовшевич або Янкель Міраїмович; 1885-1919), російський більшовицький партійний і державний діяч. Був одним з організаторів Жовтневого більшовицького перевороту, розгону Установчих Зборів, розкозачування. 2 вересня 1918 Свердлов підписав звернення ВЦВК «про перетворення радянської республіки в єдиний військовий табір», доповнене 5 вересня виданим РНК «постановою про червоний терор», що оголосила масовий червоний терор проти всіх ворогів Революції .Бульварна вулицяБульварна вулицяІсторична дорадянська назва. Від колишнього міського бульвару, нині парку між вулицями Свердлова, Шевченка, 6-грудня і Першотравневою
55
54Семашка вулицяСемашко Микола Олександрович (1874-1949), російський більшовицький діяч, нарком охорони здоров'я РРФСР.Ярмаркова вулицяЯрмаркова вулицяІсторична дорадянська назва. На вулиці проводився ярмарок, нині на цьому місці - Олександрійський центральний ринок.
56
55Сергія Лазо вулицяСергій Георгійович Лазо (1894-1920), російський більшовицький державний і військовий діяч, який у часи Громадянської війни брав активну участь у встановленні більшовицької влади в Сибіру і на Далекому Сході, член Дальбюро ЦК РКП (б). Не має жодного стосунку до України.Прирічкова вулицяІсторична назва, обумовлена розташуванням поруч з річкою Березівкою.
57
56Тельмана вулицяЕрнст Тельман (1886-1944), лідер комуністичної партії Німеччини. У 1923 один з керівників, організованого Комінтерном, Гамбурзького повстання, метою якого було повалення демократичної влади Німеччини і встановлення комуністичної диктатури за зразком СРСР. З 1924 голова ЦК компартії Німеччини. У 1925 обраний депутатом рейхстагу. Керував бойовим крилом КПН — організацією Рот Фронт.Пилипа Орлика вулицяОрлик Пилип Степанович (1672-1742), український політичний, державний і військовий діяч, Гетьман Війська Запорозького у вигнанні (1710-1742), поет, публіцист. Автор першої української, та однієї з перших у світі, Конституцій. З 1702 року був генеральним писарем Війська Запорозького, підтримав гетьмана Мазепу в його спробі здобути незалежність для України. Покидаючи Україну 1709 року, проходив з військом і таборувався на Олександрійщині.
58
57Тольятті вулицяПальміро Тольятті (1893-1964), генеральний секретар Італійської комуністичної партії. Один з помітних діячів Комунстичного інтернаціоналу, в якому з кінця 1920-тих активно підтримував політику Сталіна.об'єднати з вулицею Героїв Сталінградаоб'єднати з вулицею Героїв СталінградаНині до цієї вулиці відносять лише дві адреси, обидві належать будівлям нежитлового фонду, що розташовуються у дворах багатоповерхової забудови по вулиці Героїв Сталінграда. Видається за доцільне віднести їх до саме цієї вулиці.
59
58Трудових резервів вулицяТрудові резерви - спортивне товариство в СРСР, створене комуністичною владою у 1943, що об'єднувало учнів і працівників ПТУ. Комуністична пропаганда позитивно висвітлювала досягнення соціалістичних спортсменів-«любителів» протиставляючи їх капіталістичним професіональним спортсменам, хоча насправді спортсмени у комуністичних країнах також фактично були професіоналами, адже весь робочий час проводили на тренуваннях, а не на основній (офіційній) роботі.Петра Сагайдачного вулицяПетро Конашевич-Сагайдачний (бл. 1582-1622), видатний український полководець та політичний діяч, гетьман реєстрового козацтва, кошовий отаман Запорізької Січі. Організатор успішних походів запорозьких козаків проти Кримського ханства, Османської імперії та Московського царства, меценат православних братств. Опікун Слов'яно-греко-латинських та братських шкіл. Активно сприяв відновленню Київської православної митрополії. Завдяки його численним реформам козацьке військо стало потужною військовою і політичною силою. Що вподальшому почало відігравати значну роль в заселенні території Олександрійщини.
60
59Труховської-Ванеєвої вулицяБільшовичка родом з Олександрії. Близька до родини Леніна.Абрикосова вулицяСарматська вулицяСармати — давній кочовий народ, який належав до іранської групи народів, що населяв землі Степової України, у тому числі й Олександрійщини у VI—IV століттях до н. е. Споріднені зі скіфами.
61
60Ульянова вулицяВолодимир Ілліч Ленін (справжнє прізвище Ульянов; 1870-1924), лідер більшовицької (комуністичної) партії, один з творців СРСР, ідеолог захоплення України більшовиками, Червоного терору, політики продрозверстки, яка спричинила голод 1921-1923 Веселкова вулицяВасиля Никифорова вулицяНикифоров Василь Миколайович (1832-1908), священик, краєзнавець, перший значний дослідник історії міста Олександрії та Олександрійщини. Народився та більшу частину життя прожив в Олександрії. 1858 був рукопокладений у священики Успенського собору. З 1890 голова Олександрійського повітового відділення Єпархіальної Училищної Ради, настоятель собору. 1899 призначений духівником та законовчителем Одеської семінарії. Автор низки вагомих історико-краєзнавчих праць. Вулиця поруч з кафедральним Покровським собором, на якому встановлено меморіальну дошку Никифорову
62
61Фадєєва вулицяОлександр Олександрович Фадєєв (1901-1956), російський радянський письменник, компартійний і громадський діяч, член ЦК ВКП (б) у 1939–1956 роках. В 1918 вступив до РКП (б). Став партійним агітатором. У 1919 вступив до Особливого комуністичного загону червоних партизанів. Обіймав посади: комісар 13-го Амурського полку і комісар 8-ї Амурської стрілецької бригади. У 1921 році в якості делегата Х з'їзду РКП (б) брав участь в придушенні Кронштадтського повстання. У 1926 став одним із організаторів Російської асоціації пролетарських письменників й до 1932 належав до її керівників та ідеологів. 1932 був членом оргкомітету, що заснував Союз письменників СРСР після ліквідації РАПП. У 1934–1939 заступник голови оргкомітету, 1939-1944 — секретар, 1946-1954 — генеральний секретар і голова правління, 1954-1956 — секретар правління СП СРСР. Депутат Верховної ради СРСР 2-4-го скликань (з 1946) та Верховної ради РРФСР 3-го скликання. Один із винуватців репресій у середовищі радянських письменників. Активний прихильник Сталіна, та супротивник "Хрущовської відлиги".Тервельська вулицяТервел - місто-побратим у Болгарії.
63
62Фрунзе вулицяФрунзе Михайло Васильович (1885-1925), російський більшовицький партійний і військовий діяч, молдавського походження, родом з Киргизстану. На початку 1920-тих боровся з українським повстанським рухом .Юрія Яновського вулицяЯновський Юрій Іванович (1902-1954), видатний український прозаїк, романіст, кіносценарист.
Один із найвизначніших романтиків в українській літературі першої половини XX століття. Народився і виріс на Кіровоградщині, 1917 родина переїхала до Єлисаветграда. Воював в Армії УНР. Працював редактором Одеської кіностудії. Хоча його рання творчість мала багато модерністських рис, згодом був змушений враховувати вимоги до творчості з боку комуністичної влади. У своїх творах неодноразово змальовував землі Кіровоградщини. Лауреат Сталінської премії 1949. Його тврчість неодноразово зазнавала жорстоких нападок з боку офіційної радянської критики.
64
63Фурманова вулицяФурманов Дмитро Андрійович (1891-1926), російський більшовик, партійний і військовий діяч, радянський письменник. Комісар і ватажок низки більшовицьких військових загонів, що переважно займалися придушенням антибільшовицьких виступів та повстань. Комісар 25-ї стрілкової дивізії, якою командуував Василь Чапаєв. З кінця 1919 — уповноважений РВРР в Семиріччі. Закликав до репресій проти письменників, що не підтримували радянську владу. У своїх творах створив ідеалізований образ Чапаєва, що надалі широко використоувався радянською пропагандою.Григорія Логвина вулицяЛогвин Григорій Никонович (1910-2001), український мистецтвознавець і архітектор. Народився в с. Косівка Олександрійського району. 1926 закінчив семирічну школу в Олександрії. Почесний академік Академії архітектури України (1992), почесний доктор Науково-дослідного інституту теорії та історії архітектури і містобудування (1996), лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка (1993), заслужений діяч мистецтв (1996), заслужений архітектор (1999), кандидат архітектури (1948), доктор мистецтвознавства (1969).
65
64Чапаєва вулицяЧапаєв Василь Іванович (1887-1919), російський більшовицький військовий діяч. В період Громадянської війни керував військовими загонами, що діяли перважно на Уралі.Юрія Тютюнника вулицяЮрій Йосипович Тютюнник (1891-1930), український військовий діяч, генерал-хорунжий армії УНР, публіцист. Один з найяскравіших українських військових ватажків часів Громадянської війни. Учасник Першого та Другого Зимових походів. Брав участь в організації Вільного козацтва. Був прикомандирований в якості начальника штабу до армії отамана Григор'єва, певний час мешкав в Олександрії, був автором універсалів Григор'єва. Репресований, розстріляний 1930 у Москві.
66
65Чекістів вулицяЧекісти - співробітники ЧК, репресивної організації, створеної російською більшовицькою партією задля боротьби зі своїми опонентами. Пізніше "чекістами" звалися працівники організацій-наступників ЧК, які змінювали одна одну внаслідок реформ цього відомства: ГПУ, ОГПУ, НКВД, МГБ, КГБ. "Чекісти" були знаряддям радянської верхівки при проведенні незліченної кількості репресій проти громадян СРСР та інших країн. На совісті "чекістів" багато мільйонів загублених людських життів.Олександра Козенка вулицяКозенко Олександр Сергійович (1989-2014). Народився і виріс в Олександрії. Був учасником хореографічного колективу «Авантюрин», активним учасником козацької школи «Спас», активним волонтером. В розпал АТО пішов на фронт добровольцем. Загинув під Дебальцеве. Орден "За мужність" (посмертно). Український інститут національної пам’яті рекомендує називати вулиці на честь загиблих в АТО військовослужбовців.
67
66Червона вулицяЧервоний колір, як і червоний прапор був одним з символів більшовицької партії, та радянської держави. Постійно широко використувався в пропаганді, агітації. геральдиці, зовнішньому оформленні. Різноманітні інституції, організації, топоніми, та ін., на територіях підконтрольних радянській владі отримували частку "червоний" чи "червона" в назві.Петра Калнишевського вулицяКалнишевський Петро Іванович (1691-1803), український військовий і козацький діяч, останній кошовий отаман Запорозької Січі у 1762 та 1765–1775. Активно дбав про поширення хліборобства й торгівлі, та заселення запорозьких земель, сприяючи переселенню сюди селян з Лівобережної, Правобережної й Слобідської України. Був меценатом, жертвував на будівництво і розвиток церков, шкіл, видання книг. Під його керівництвом козацьке військо відзначилося у війні проти Османської імперії, за наслідками якої були приєднані землі Південної України. Після знищення Січі 1775 російськими військами, до 1801 перебував в ув'язненні на Соловках.
68
67Червоноармійська вулицяЧервона армія, назва збройних сил, створених більшовиками Росії в лютому 1918 році, для участі в Громадянській війні, в тому числі й проти Української народної республікиГригорія Усика вулицяГригорія Усика вулицяГригорій Усик - більш відомий як "Козак Вус", один з засновників нашого міста, що спершу називалося на його честь - Усівкою.
69
68Червоногвардійська вулицяЧервона гвардія, добровільні напіввійськові та військові формування більшовиків, що виникли під час Лютневої революції 1917. Активно використовувалися у війні більшовицької Росії проти Української народної республіки. Також були знаряддям у здійсненні червоного терору, стягненні «контрибуцій» з «буржуазії» та продрозверстки з селянства.Чорноліська вулицяЧорний Ліс - великий історичний лісовий масив, на захід від Олександрії, в Знам'янському й Олександрівському районах. Дав назву Чорноліській археологічній культурі. У XVIII ст. тут формувалися гайдамацькі загони. Під час національних визвольних змагань 1917–1922 років у Чорному лісі діяла проукраїнська повстанська республіка, що тісно координувалася з Холодноярською республікою і поширювала свою діяльність на територію Олександрійщини. Радянська влада змогла остаточно ліквідувати повстанський рух тут лише 1923.
70
69Червоного Козацтва вулицяЧервоне козацтво, військове формування створене більшовиками в грудні 1917 на територіях Східної України, захоплених, на той час, військами більшовицької Росії. Активно використовувалося у війні проти Української Народної РеспублікиКозацька вулицяКозацька вулицяКозацтво - сукупність самоврядних військових громад, що з 15 століття існували на теренах українського «Дикого поля», в переважно в районі середньої течії Дніпра, пізніше військово-політична формація, суспільний стан, державне утворення. Козацтво відіграло величезну роль в історії Української держави і формуванні українського етносу. Землі Олександрійщини належали до земель козацьких Вольностей Запорозьких, Олександрія виникла внаслідок козацької колонізації краю.
71
70Червонозоряна вулицяЧервона зірка, один з основних симовалів більшовиків, та компартій по всьому світуСергія Чорного вулицяЧорний Сергій Іванович (1886-до 1955), український військовий, полковник Армії УНР. Народився у с. Костянтинівка Олександрійського району. Брав активну участь в українських визвольних змаганнях, керував військовими формуваннями Січових Стрільців, Гайдамацького Коша Слобідської України та 4-ї Київської дивізії, брав участь у Другому зимовому поході. На еміграції був одним із ініціаторів створення Спілки українських вояків. Поруч з провулком знаходиться Олександрійська військова частина.
72
71Червоностудентська вулицяНа честь студентів, що підтримували більшовиків, або воювали у їх військових формуваннях Василя Стуса вулицяСтус Василь Семенович (1938-1985), видатний український поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, правозахисник. Один із найактивніших представників українського культурного руху шістдесятників. Лауреат Шевченківської премії (1990), Герой України (2005). Виріс на Донбасі, певний час вчителював на Кіровоградщині, яку називав "справжньою Україною", де він "витеплів душею". За власні твори, а також переконання щодо необхідності збереження й розвитку української культури Стус неодноразово зазнав репресій з боку радянської влади, його творчість була заборонена, а він сам засуджений до тривалого перебування в місцях позбавлення волі. 1985 був номінований на Нобелівську премію, проте невдовзі загинув у радянському концтаборі за нез'ясованих обставин.
73
72Червонофлотська вулицяНа честь флоту, що підтримав чи був підконтрольний більшовикам.Верхня вулицяІсторична назва, ймовірно обумовлена особливостями розташування.
74
73Чкалова вулицяВалерій Павлович Чкалов (1904-1938), російський радянський військовий льотчик, комбриг, радянський державний діяч. Депутат Ради Національностей Верховної Ради СРСР. Радянською пропагандою було створено культ Чкалова ще за його життя, "сталінського сокола", розповіді про польоти якого в пресі перекривали повідомлення про боротьбу з "шпигунами" і розстріли "ворогів народу". Жодного стосунку до Олександрії не має.Холодноярська вулицяХолодний Яр - реліктове лісове урочище, на північний-захід від Олександрії, нині в Черкаській області. Здавна було вподобане як місце для поселень різноманітними історичними культурами. В часи Гайдамаччини тут утворилася Холодноярська Січ. 1768 звідси розпочалася Коліїївщина. Ці епізоди національно-визвольного повстання проти польської шляхти оспівані Тарасом Шевченком у вірші "Холодний Яр". За доби УНР Холодний Яр був базою багатьох проукраїнських військових підрозділів, що поступово перейшли до партизанської боротьби. Загони з Холодного Яру діяли і на Олександрійщині. Більшовикам вдалося придушити опір "Холодноярської республіки" лише 1923.
75
74Чубаря вулицяЧубар Влас Якович (1891-1939), більшовицький партійни і державний діяч, голова Ради Народних Комісарів УСРР (1923-34), також займав високі посади у партійному керівництві СРСР. Виступав проти політики "українізації". Був одним з організаторів колективізації та Голодомору в Україні. Будучи членом Політбюро ЦК ВКП(б) (1935-38) підтримував проведення сталінських репресій.Миколи Зерваницького вулицяМиколи Зерваницького вулицяМикола Іванович Зерваницький (1845-1903), юрист, земський діяч. Походив з помісних дворян Олександрійського повіту. 1870 обраний мировим суддею, 1871 - гласним Олександрійського повітового земського зібрання. Був головою з’їзду мирових суддів повіту, повітовим предводителем дворянства. З 1877 і до смерті - голова Олександрійської повітової земської управи. 1882 за клопотанням міської громади нагороджується званням „Почесний громадянин м. Олександрії”.Зробив великий внесок у розвиток освіти й освіти на рівні повіту.
76
75Щербакова вулицяОлександр Сергійович Щербаков (1901-1945), російський більшовицький партійний і державний діяч. У 1938 призначений першим секретарем Сталінського (Донецького) обкому Компартії України. Був керівником низки областей, брав участь у репресіях, очолював так званні «трійки», які виносили вироки жертвам терору за спрощеною процедурою, без дотримання норм судочинства.Панаса Саксаганського вулицяПанас Карпович Саксаганський (справжнє прізвище Тобілевич; 1859-1940), видатний український актор, режисер, драматург і педагог школи Кропивницького, один з корифеїв українського побутового театру. Освіту здобув на Кіровградщині. У Кіровограді почав брати участь у аматорських театральних виставах. Очолював низку театральних колективів, неодноразово з успіхом гастролював в Олександії, крім того тут служив начальником поліції його рідний брат Петро Тобілевич.
77
76Щорса вулицяЩорс Микола Олександрович (1895-1919), ватажок більшовицьких озброєних формувань в Україні. Активно боровся проти сил Української Народної Республіки. Пізніше його образ "героя Громадянської війни" активно розкручувався радянською пропагандоюЯрочинська вулицяЯрочинська вулицяНа честь міста-побратима Ярочин (Польща).
78
77Антонова-Овсеєнка провулокВолодимир Олександрович Антонов-Овсієнко (справжнє прізвище Овсієнко; 1883-1938), більшовицький партійний, військовий і державний діяч. В часи громадянської війни був одним з організаторів війни проти Української народної республіки, керував більшовицькою армією під час першого взяття Києва більшовиками (1918), після якого, шляхом терору було ліквідовано кілька тисяч киян. В період сталінських репресій - прокурор (1934-35) та нарком юстиції РРФСР (1937)Віктора Близнеця провулокБлизнець Віктор Семенович (1933-1981), український письменник-прозаїк, що писав переважно для дітей. Народився і виріс у .с. Володимирівка Кіровоградської обл. Автор низки популярних дитячих творів — від казок, оповідей до повістей, найвідоміший -«Звук павутинки» (1969).1988 йому посмертно присвоєно звання лауреата літературної премії імені Лесі Українки, а 2003 Міжнародним освітнім фондом імені Ярослава Мудрого започатковано Літературну премію «Звук павутинки» імені Віктора Близнеця.
79
78Блюхера провулокБлюхер Василь Костянтинович (1890-1938), російський більшовицький військовий партійний і державний діяч, маршал СРСР (1935). Активно брав участь у військових діях більшовицьких загонів часів Громадянської війни. З 1934 кандидат в члени ЦК ВКП(б), з 1937 член ЦК ВКП(б).Олександра Козьми провулокКозьма Олександр Іванович (1871-невід.), український військовий, генерал-хорунжий Армії УНР. Народився на хут. Очертяний Олександрійського повіту. Брав активну участь в українізації військових фронтових частин, формуванні українського війська. З листопада 1917 начальник відділу зв'язку Українського Генерального Військового штабу Української Центральної Ради. У січні-лютому 1918, як старшина Запорізької дивізії воював на більшовицькому фронті. З березня 1918 - командир інженерного полку, корпусний інженер Запорізького Корпусу у Харкові. У добу Директорії - помічник начальника технічних військ Армії УНР. Учасник Першого Зимового походу Армії УНР.
80
79Василя Валявки провулокВасиль Валявка, більшовик з 1904, голова Олександрійського повітового комітету, організатор більшовицьких загонівІвана Микитенка провулокІван Кіндратович Микитенко (1897-1937), український радянський письменник і драматург. Народився та виріс в с. Рівне, Кіровоградської області. На початку 1920-тих боровся з епідемією тифу на Кіровоградщині. У 1920-30-ті був помітним учасником літературного процесу. 3 жовтня 1937 виключений з партії за "куркульське пходження" та "зв'язки з троцкистами і буржуазними націоналістами"; наступного дня вирушив на допит до НКВС і зник. Був знайдений застреленим за два тижні.
81
60Воровського провулокВоровський Вацлав Вацлавович (1871-1923), російський більшовицький партій і революційний діяч, польського походження, один з ініціаторів антирелігійної кампанії, один з перших радянських дипломатів. Член Закордонного бюро ЦК РСДРП(б).Вересневий провулокПеченізький провулокПеченіги — об'єднання тюркських та інших племен, що населяли землі Степової України, у тому числі й Олександрійщини у 8 - 11 ст. У 10—11 ст. частина печенігів визнала владу київських князів, осіла на землях Київської Русі, зокрема в басейні річки Рось. Останній раз вони згадуються в літописі під 1168 у складі чорних клобуків.
82
81Затонського провулокЗатонський Володимир Петрович (1888-1938), більшовицький партійний і державний діяч. Брав активну участь в захопленні більшовиками влади в Україні. Завзято боровся проти Української Народної Республіки. Займав високі партійні і державні посади в УРСР, на посаді наркома освіти, боровся проти українізації, був одним з ініціаторів наближення українського правопису до норм російської мови.Серпневий провулокЯсельний провулокІсторична назва, обумовлена розташуванням поруч дитсадочка ясельного типу.
83
82Інтернаціональний провулокІнтернаціонал, назва низки міжнародних об'єднань і комуністичних рухів. В СРСР найбільше шанувався третій - Комуністичний Інтернаціонал, що об'єднував комуністичні партії різних країн у 1919-1943. Цей Інтернаціонал повністю контролювався керівництвом компартії СРСР та перебував під контролем НКВС, який періодично влаштовував криваві чистки серед лідерів закордонних компартій, які мешкали в Москві. До 1944 гімном СРСР була пісня "Інтернаціонал", після - ця пісня стала гімном КПРС.Шолома Секунди провулокСекунда Шолом (1894-1974), американський єврейський композитор академічної, естрадної, театральної і літургійної музики. Народився в Олександрії, 1907 родина переїхала до США. Написав музику до низки мюзиклів на мові їдиш, та багатьох американських фільмів.
84
83Кірова провулокКіров (Костриков) Сергій Миронович (1886-1934), російський більшовицький партійний і військовий діяч.Таврійський провулокПровулок є коротким проїздом, до якого не приписано жодного будинку. Пропонується назва відповідно до назви найближчої вулиці.
85
84Комсомольський провулокКомсомол, створений більшовиками, комуністичний молодіжний рух в СРСР, скорочення від «комуністичний союз молоді». "Молодіжний додаток" до компарітї. Частина партійної структури суспільства, членство в якому було майже обов'язковим для молоді.Аграрний провулокМержанових провулокМержанов Микола Олександрович (1860-1936) - олександрійський земський діяч. Народився на Олександрійщині в родині кріпосних. З 1871 - писар при мировому судді, 1885 - отримав звання "особистий почесний громадянин", з 1903 - секретар місьої земської управи. Отримав срібний нагородний знак до 50-річчя земств. 1921 - комендант архівного управління., зберіг велику кількість документів та матеріалів пов'язаних з Олександрійським земством. Федір Мержанов Миколайович (1891-1971), краєзнавець, дослідник історії міста, автор "Александрия до Октябрьской революции 1896-1919 годов" (1962), один з фундаторів краєзнавчого музею, до якого передав багато експонатів. Будинок родини Мержанових знаходився неподалік від Комсольського провулку, на теперішній вулиці Семашка.
86
85Косіора провулокКосіор Станіслав Вікентійович (1889-1939), більшовицький партійний діяч польського походження. У 1928-1938 перший секретар ЦК КП(б)У. Один з організаторів колективізації та Голодомору в Україні. Відповідальний за згортання політики "українізації", та проведення масових репресій епохи Сталіна. Врешті сам став жертвою цих репресій Тихий провулокНовопетрівський провулокВід назви історичного села Новопетрівка, що знаходилося на захід від провулка.
87
86Котовського провулокКотовський Григорій Іванович (1881-1925) більшовицький партійний діяч, організатор військових загонів, що боролися проти Української народної республіки. До початку революції неодноразово притягувався до відповідальності за кримінал: фінансові махінації, озброєні грабежі на Одещині та в Бесарабії. Мар'ївський провулокМар'ївський провулокІсторична дорадянська назва. Напевне пов'язана з іменами мешканців вулиці.
88
87Ленінський провулокВолодимир Ілліч Ленін (справжнє прізвище Ульянов; 1870-1924), лідер більшовицької (комуністичної) партії, один з творців СРСР, ідеолог захоплення України більшовиками, Червоного терору, політики продрозверстки, що спричинила голод 1921-1923 Івана Гороновича провулокІвана Гороновича провулокГоронович Іван Іванович (1837-1909), юрист, земський діяч, перший голова Олександрійської земської управи (1865-71). Народився в Олександрійському повіті. Був Олександрійським земським гласним до 1904, також і губернським гласним (1868-95), де приймав активну участь. 1869 обраний почесним мировим суддею, пізніше головою і членом з'їзду мирових суддів, дільничним мировим суддею. Був діяльним членом Київського Юридичного Товариства. Автор низки наукових робіт, актуальних донині. Був попечителем земської лікарні, дбав про облаштування притулків для покинутих дітей, один з фундаторів міської бібліотеки. Був власником с. Марто-Іванівка, де звів муровану церкву, збудував і утримував добре облаштовану школу.
89
88Маршала Будьоного провулокБудьонний Семен Михайлович (1883–1973), російський більшовицький партійний і військовий діяч,один з організаторів масових репресій серед військових у 1930–1940-х. У своїх бійців цінував насамперед особисту відданість собі. Відносини в його Першій кінній армії будувалися за зразком ватаги розбійників, у якій майбутній маршал був отаманом. Своєю жорстокістю війська Будьонного дивували навіть Сталіна, а Ленін не раз висловлював стурбованість повальним пияцтвом і розкладанням. В 1930-ті Будьонний належав до найближчих соратників Сталіна, став одним з організаторів масових репресій серед військових. У 1941 призначений командувати військами Південно-Західного напрямку, однак скандально провалився, занапастивши десятки тисяч життів, і був швидко відставлений.Ноя Морозовського провулокНоя Морозовського провулокМорозовський Ной Самуїлович (1892-1953), український лікар-фтизіатр. Народився в Олександрії, навчався в Олександрійській гімназії. У 1911–1913 був членом просвітницького гуртка, створеного Дмитром Чижевським. З 1925 завідувач відділу соціальної патології і профілактики Харківського туберкульозного інституту. Під його керівництвом було створено цілісну науково-обґрунтовану систему протитуберкульозної служби України. З 1932 - професор Київського туберкульозного інституту, 1939-46 - директор цього закладу. З 1944 по 1949 - головний фтизіатр Міністерства охорони здоров'я УРСР. Автор 110 наукових праць, підготував 10 кандидатів медичних наук.
90
89Маршала Ворошилова провулокВорошилов Климент Єфремович (1881-1969), більшовик з 1903, радянський партійний, військовий і державний діяч. радянський (український) військовий та політичний діяч. У 1953–1960 номінальний глава СРСР (Голова Президії Верховної Ради). Один з керівників більшовиків в Україні, у часи війни з УНР. Керував жорстоким придушенням Куренівського антибільшовицького повстання у Києві 1919. Був вірним прихильником Сталіна, брав активну участь у репресія, зокрема, як нарком оборони організовував криваві чистки в армії. Під час Другої Світової продемонстрував бездарне керівництво на фронті, та через численні провали був відстронений взимку 1941. Активно насаджував комуністичний режим в Угорщині у 1947. Миколи Писанка провулокПисанко Микола Миколайович (1910-1996), український художник, теоретик мистецтва, педагог. Народився і виріс в Олександрії. У 1935 закінчив Одеське художне училище. З 1958 мешкав у Генічеську на Херсонщині. Член Спілки художників з 1951. Серед його учнів - відомі українські художники-«шістдесятники» Віктор Зарецький, Алла Горська, Веніамін Кушнір, Василь Гурін.
91
90Олеко Дундича провулокДундич Олеко (1896-1920), російський більшовик сербо-хорватського походження. Воював у складі загонів Будьоного проти військ Української Народної Республіки. Після смерті був героїзований радянською пропагандоюВікторії Білаківської провулокВікторія Марківна Білаківська (1901-1965), українська радянська художниця-живописець. Народилася в Олександрії, 1918 році закінчила Олександрійську гімназію. Навчалася в Одеському художньому училищі. 1949 в рамках кампанії «боротьби з космополітизмом» була виключена зі Спілки Художників (поновлена після смерті Сталіна). Автор багатьох картин на українську тематику, зокрема дипломна робота - "Сталевий кінь на полях України" (1927).
92
91Олексія Степанова провулокОлександрійський більшовик часів Громадянської війниКімерійський провулокКімерійський провулокКімерійці — давній кочовий індоєвропейський народ, ймовірно з групи давньоіранських племен, що населяв землі Степової України, у тому числі й Олександрійщини у IX — VII століттях до н. е.
93
92Павла Дибенка провулокДибенко Павло Юхимович (1889-1938), більшовицький партійний і військовий діяч, радянський державний діяч.Брав активну участь у підготовці флоту до Жовтневого перевороту. Організовував масові вбивства офіцерів Балтійського флоту, розгін Установчих зборів і розстріл мирної демонстрації на їх підтримку. Брав участь у боротьбі більшовиків за владу в Україні. Був одним з керівників придушення Кронштадтського повстання 1921, та селянського повстання в Тамбовській губернії. У 1930-ті - прибічних Сталіна, проводив чистки та репресії в арміїГордія Кіктенка провулокКіктенко Гордій Олексійович (1992-2014), український військовослужбовець, активіст Олександрійської самооборони. Народився і виріс в Олександрії. Служив у батальйоні спеціального призначення «Донбас». Загинув у бою з російськими десантниками. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. (посмертно) Український інститут національної пам’яті рекомендує називати вулиці на честь загиблих в АТО військовослужбовців.
94
93Павлика Морозова провулокМорозов Павло Тимофійович (1918–1932), хлопчик, який в радянській комуністичній пропаганді символізував чесність і принциповість молодого борця з куркулями.
Відповідно до радянської офіційної пропаганди був організатором і головою першого піонерського загону у своєму селі, свідчив на суді проти власного батька-куркуля, та вбитий власними дідом та дядьком за виступ на суді. Як нині з'ясовано, Морозов не був піонером, бо у його селі не було піонерської організації, його батько був головою колгоспу, а сам хлопчик був уплутаний в сімейні чвари його неблагополучної родини, та загинув за малоз'ясованих обставин.
Іванівський провулокІванівський провулокІсторична дорадянська назва, раніше був частиною Іванівської вулиці.
95
94Раскової провулокМарина Михайлівна Раскова (1912-1943), російська радянська льотчиця, уповноважена особливого віділу НКВС. В лютому 1937 - лютому 1939 - штатний консультант НКВС, потім уповноважений особливого відділу НКВС, пізніше - в 3-му Управлінні Народного комісаріату оборони СРСР, старший лейтенант держбезпеки.Загинула 1943 року у авіаційній катастрофі біля Саратова, через складні метереологічні умови.Алли Цівчинської провулокЦівчинська Алла Аполлонівна (1912-1997), українська письменниця, родом з Олександрії. Була вивезена до Німеччини як остарбайтер. Надалі перебувала в еміграції, з 1959 у США. Автор низки прозових творів, спогадів про Миколу Зерова.
96
95Софії Тарнопільської провулокСофія Тарнопільська, більшовичка з 1917 року, брала активну участь у встановленні більшовицької влади.Родини Пищевичів провулокРодини Пищевичів провулокПищевичі, рід дворян сербського походження з Олександрійщини. Симеон Степанович Пищевич (1731-1785) оселився тут в часи Нової Сербії, автор цінних мемуарів.
Олександр Симеонович Пищевич (1764-після 1814). З 1811 по 1814 предводитель дворянства Олександрійського повіту. Один з найосвіченіших осіб краю того часу; мав велику бібліотеку. Автор низки праць з історії і географії краю.
Пищевич Семен Григорович (1863-1945). В 1892-1903 земський начальник 7-ї дільниці Олександрійського повіту, у 1903-12 голова повітової земської управи. Депутат 4-тої Державної Думи (1912-1913). 1917 повітовий комісар Тимчасового уряду. Був першим старостою Херсонської губернії незалежної України (1918-19). Своїм коштом збудував будівлю Олександрійського земства.
97
96Тухачевського провулокТухачевський Михайло Миколайович (1893-1937), російський більшовицький військовий діяч, маршал СРСР. Один з керівників більшовицьких загонів часів Громадянської війни. У 1921 активно придушував Тамбовське селянське повстання з допомогою авіації та хімічної зброї.Олени Журливої провулокОлени Журливої провулокЖурлива (Котова) Олена Костівна (1898-1971), українська письменниця та співачка. 1926 - перша поетична збірка, 1930 - друга. З 1934 - член Спілки письменників. З 1926 починає виконувати партії в Харківській опері. Гастролювала по Україні з концертами як поетеса-співачка.
Арештована 1938 в Москві «за агітацію проти радянської влади», 1939 особлива нарада НКВС засудила її до позбавлення волі у виправно-трудових таборах Алтаю на 3 роки, додали ще сім років. 27 лютого 1957 року реабілітована, поновлена у Спілці письменників. Після звільнення з таборів, станні роки життя життя мешкала в Кіровограді, де й померла.
98
97Урицького провулокУрицький Мойсей Соломонович (1873-1918), російський більшовицький партійний діяч, Організував розпуск Всеросійських установчих зборів. Голова Петроградської ЧК. Його вбивство було одним з приводів розгортання Червоного тероруЧигринський провулокЧигринський провулокІсторична дорадянська назва. Раніше мав статус вулиці й пролягав до Інгульця. Напевне, назва походить від м. Чигирин
99
98Федора Нетреби провулокФедір Нетреба, більшовик, керівник продзагонів, що займалися реквізією хліба в населення для потреб Червоної арміїВнутрішній провулокІсторична назва. Обумовлена особливістю розташування всередині масиву приватної забудови.
100
99Чичеріна провулокЧичерін Георгій Васильович (1872-1936), російський більшовицький партійний і державний діяч, радянський дипломат, що значною мірою домігся легалізації більшовицької держави на міжнародній арені. Народний комісар іноземних справ РРФСР (1918-23) та СРСР (1923-1930)Привокзальний провулокЧерез близькість розташування до залізничного вокзалу.
Loading...
Main menu