ABCDEFGHIJKLMNOP
1
Позначка часуЕлектронна адреса
Назва статті (українською мовою)
Рік публікації
Анотація до статті (українською мовою)
Ключові слова (українською мовою)
Ключові слова (англійською мовою)
Бібліографічний опис мовою статті (за ДСТУ 8302:2015)
Бібліографічний опис мовою статті (за APA Style)
Покликання на статтю (з бази Scopus за можливості)
2
23.01.2024 18:47:36s.kharchenko@nubip.edu.uaВЕРБАЛЬНІ МАРКЕРИ КУЛЬТУРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ2019Мета цієї статті – висвітлити особливості вживання в комунікативному акті особових займенників як виразників культурної інформації і як спеціальних маркерів індивідуалізації та самоідентифікації.
Methodology of the study. Методологічною основою дослідження є діяльнісний підхід, за якого культуру потрактовують як цілісну систему різних форм діяльності людини, тобто культура поєднує суспільство з індивідом, вона є способом його входження в соціальне життя, способом існування соціальної групи у взаємодії з природою, іншими соціальними групами, який охоплює, зокрема, етнокультурні стереотипи. Дослідження мови, що відбиває універсальні та етноспецифічні способи категоризації й концептуалізації світу, історію та сучасне буття її носіїв, є одним із найефективніших шляхів вивчення культурних феноменів. Основу стратегії дослідження склали культурно-семіотичний метод, метод семантико-диференціальних шкал і системний підхід.
The scientific novelty. У статті вперше проаналізовано особові займенники української мови як маркери лінгвокультурної ідентичності. На відміну від інших праць у галузі лінгвокультурології, де об’єктом вивчення є номінативні одиниці, досліджено ідіоспецифічні риси особового дейксису. Уперше з’ясовано ті соціо-культурні особливості спілкування, які є домінантними для української традиції та виявляються в узвичаєних способах мовної взаємодії співрозмовників.
.Conclusions. Отже, вивчення явищ культури і явищ мови в лінвокультурній парадигмі сприятиме поглибленню уявлень про ментальний код українців. Семантика і прагматика особових займенників у комунікативному акті на мовно-ментальному рівні є фрагментом української мовної картини світу.
Вибір адресантом варіантів самопрезентації та подання адресата/адресатів, експлікованих займенниками я і ми, залежить від екстралінгвістичних чинників (обставин спілкування, статусно-рольових взаємин, соціальної та психологічної дистанції між адресатами) і мовних традицій лінгвокультурної спільноти. Оскільки гоноративне ми не знає українська народно-мовна традиція, то його кваліфікують як чужий елемент в лінгвокультурній ідентифікації. Авторське ми стало традиційним у науковому дискурсі, а його інклюзивний варіант активно використовують як інструмент об’єктивації
Узвичаєними приписами послуговуються учасники комунікативного акту в уживанні займенників ти і ви. Однак спостерігаємо проникнення з усного в писемне (художній стиль) мовлення пошанного імпліцитного ви, яке характерне для представників української нації і є унікального рисою їхнього мовлення та виявом шанобливого ставлення до людей старших за віком незалежно від родинних зв’язків.
Використання особових займенників як спеціальних маркерів індивідуалізації та самоідентифікації зумовлене ментальною ідентичністю українців та є одним із багатьох елементів ідентифікаційного коду етносвідомості, що залежить від специфіки національного світосприйняття.
лінгвокультурна ідентичність, вербальний індикатор, комунікативний акт, особовий займенник, лінгвокультурна спільнотаCommunicative act; Communicative act; Linguistic-cultural identity; Personal pronoun; Verbal indicatorYasakova N.Y., Kharchenko S.V., Shynkaruk V.D. Verbal indicators of linguistic and cultural identity (personal pronouns as the example). Cogito. 2019. Vol. XI, № 4. P. 201-214. Yasakova N.Y., Kharchenko S.V., Shynkaruk V.D. (2019) Verbal indicators of linguistic and cultural identity (personal pronouns as the example). Cogito, XI, № 4, 201-214. https://www.scopus.com/authid/detail.uri?origin=resultslist&authorId=57217082251&zone=
3
16.07.2024 14:04:59
robpedagogik@gmail.com
Методика прогнозування психофізіологічного стану льотного складу
2019
У роботі запропоновано підхід до оцінки психофізіологічного стану членів льотного складу. Представлено запропоновану методику прогнозування психофізіологічного стану з використанням математичних моделей, викладено методику визначення
рівня втоми мозку пілотів.
функціональний стан, екстремальні фактори, льотного складу, психофізіологія кори головного мозку
functional state, extreme factors of the flight crew, psychophysiology of the cerebral cortex
Кузовик, В. Д., Булигіна, О. В., Іванець, О. Б., Герасимова, І. Г., Сопівник, Р. В., Оміотек, З., Козбакова, А. Методика прогнозування психофізіологічногостану льотного складу / В. Д. Кузовик, О. В. Булигіна,О. Б. Іванець, І. Г. Герасимова, Р. В. Сопівник, З. Оміотек,
А. Козбакова // Застосування фотоніки в астрономії, зв’язку,промисловості та експериментах у фізиці високих енергій 2019 :матеріали 44-го симпозіуму WILGA із застосування фотоніки та веб-інженерії, Wilga, Польща, 26 травня-02 червня 2019 р. / ред. Р. С. Романюк, М. Лінчук. – Біллінгем : SPIE, 2019. – Кн. сер.Праці SPIE. – № 11176. – С. 111762E-1–111762E-6. – DOI: 10.1117/12.2536416.
Kuzovyk, V. D., Bulygina, O. V., Ivanets, O. B., Gerasymova,I. G., Sopivnyk, R. V., Omiotek, Z., & Kozbakova, A. (2019). Metodyka prohnozuvannia psykhofiziolohichnoho
stanu lotnoho skladu. In R. S. Romaniuk & M. Linczuk (Eds.), Proceedings of the 44th Symposium on Photonics Applications in Astronomy, Communications, Industry, and High-Energy Physics Experiments 2019 (Vol. 11176, Article 111762E). SPIE. https://doi.org/10.1117/12.2536416
https://www.webofscience.com/wos/woscc/full-record/WOS:000511104400085
4
16.07.2024 20:29:42
valentynamiroshnichenko@gmail.com
ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ КІНОЛОГІЧНИХ ПІДРОЗДІЛІВ У ВІЙСЬКОВОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ
2024
Мета: У статті розглядається питання формування професійної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників кінологічних підрозділів у військовому навчальному закладі з акцентом на навчальних програмах і методиках підготовки цих офіцерів до ефективної роботи з кінологічними підрозділами.
Методи. Дослідження вивчає спеціалізовані навчальні програми та методології, які використовуються для того, щоб сформувати у майбутніх офіцерів основні навички поводження з собаками, виявлення запахів, пошуково-рятувальних операцій, навчання слухняності та тактичного розгортання. Наголошується на важливості розвитку компетентності в цих сферах для посилення операцій прикордонного контролю із залученням собак.
Результати та обговорення. Аналізуючи специфічні підходи до навчання у військових навчальних закладах, це дослідження проливає світло на методи підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників, наголошуючи на необхідності комплексного та спеціалізованого режиму навчання для оптимальної роботи в кінологічних підрозділах.
Наслідки дослідження: Результати цього дослідження сприяють удосконаленню практики навчання та формування компетентності офіцерів кінологічних підрозділів у військовій структурі, тим самим підвищуючи ефективність та результативність операцій прикордонного контролю.
формування професійної компетентності, майбутні офіцери-прикордонники кінологічних підрозділів, військовий навчальний заклад, педагогічні умови, професійна підготовка
Formation of Professional Competence, Future Border Guard Officers of Canine Units, Military Educational Institution, Pedagogical Conditions, Professional Training
1. Abraham S., Abderhalden F. P., Matusiak M. C. Canine/handler relationships: a descriptive mixed-methods analysis of handlers' well-being and stress. Policing: An International Journal. 2022. № 45(6), 908-923.
2. Artyushin, M. V. (Ed.). Psychology of Activity and Educational Management: a textbook. Kyiv: Vadym Hetman KNEU Publishing House. 2007.
3. Biliavets S. Ya. Characterization of Criteria and Indicators of Professional Competence Formedness in Future Border Guard Officers. Innovative Solutions in Modern Science. 2017. № 6(15), 25–39.
4. Bohdaniuk O. Pedagogical Conditions and Model of Forming the Readiness of Future Canine Officers for Professional Activities. Scientific Notes. Series: Pedagogy. 2007. № 4, 38–42.
5. Darden J. C. Enhancement of Special Operations in the DHS. Naval Postgraduate. 2022.
6. Furton K. G., Myers L. J. The scientific foundation and efficacy of the use of canines as chemical detectors for explosives. Talanta. 2001. № 54(3), 487-500.
7. Klerks N. P. The network paradigm applied to criminal organisations: theoretical nitpicking or a relevant doctrine for investigators? Recent developments in the: theoretical nitpicking or a relevant doctrine for investigators? Recent. Transnational organised crime. 2004. Р. 111-127.
8. Li B., Yang Z. P., Chen D. Q., Liang S. Y., Ma H. Maneuvering target tracking of UAV based on MN-DDPG and transfer learning. Defence Technology. 2021. № 17(2), 457-466.
9. Lo T. W., Siegel D., Kwok S. I. Organized crime and corruption across borders: Exploring the belt and road initiative. Routledge. 2019.
10. Miroshnichenko V. Professional Training Methodology of Specialists Training at Border Unit. In Innovative scientific researches: European development trends and regional aspect. Riga, Latvia: Baltija Publishing. 2020. Р. 192–212.
11. Miroshnichenko V. Methods of Planning in the Professional Activities of Border Guards. In Modern education, training, and upbringing: collective monograph. Boston: Primediae Launch. 2021. Р. 275–282. doi: 10.46299/ISG.2021.MONO.PED.IІІ
12. Miroshnichenko V. I., Zhuravliov V. V. Psychological Mechanisms of Professional Competence Development in Junior Inspectors of the Border Service in the Conditions of Distance Learning. In Pedagogy of formation of creative personality in higher and secondary schools: a collection of scientific works. Zaporizhzhia: KPU.2022. No. 84, pp. 167–172.
13. Miroshnichenko V., Bloshchynskyi I., Kuz Yu., Stavytskyi O., Prontenko K., Mysechko, O., Shcheholeva T., Vakoliuk, T. Verification of the Pedagogical Conditions Efficiency of Future Border Guard Officers’ Military-Patriotic Education. Revista Dilemas Contemporaneos: Educacion, Politica y Valores. 2019. 7(1), Article 17. https://dilemascontemporaneosducacionpoliticayvalore
14. Pagé C., Bernier P. M., Trempe M. Using video simulations and virtual reality to improve decision-making skills in basketball. Journal of sports sciences. 2019. № 37(21), 2403-2410.
15. Pasenko I. Basic Principles of Applying Contextual Learning in the Process of Professional Training of Future Lawyers. Pedagogical Innovations: Ideas, Realities, Prospects. 2017. № 2, 36–41.
16. Schnobrich‐Davis J., Terrill W. Interagency collaboration: An administrative and operational assessment of the Metro‐LEC approach. Policing: An International Journal of Police Strategies & Management. School, Montere: California. 2010. № 33(3), 506-530. https://apps.dtic.mil/sti/trecms/pdf/AD1200438.pdf.
17. Smith H., Miele M., Charles N., Fox R. Becoming with a police dog: Training technologies for bonding. Transactions of the Institute of British Geographers. 2021 № 46(2), 478-494.
18. Torichnyi O. V. Theory and Practice of Forming Military-Specialized Competence in Future Border Guard Officers in the Process of Their Training. Khmelnytskyi: NASBGSU Publishing House. 2012.
19. Veretilnyk V. V. Development of Military Specialized Competence of Border Guard Officers in the Process of Professional Training in the Master’s Degree. Khmelnytskyi. 2018.
20. Vinohrad O. Peculiarities of Special Knowledge Formation in Canine Inspectors in the Implementation of the State Customs. Bulletin of the National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine, 2014. № 4. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadps_2014_4_6.
21. Yahupov V. V. Professional Development of a Specialist’s Personality: Concept, Content and Features. Scientific Notes of NaUKMA. 2015. № 175, 22‒28.
Abraham, S., Abderhalden, F. P., & Matusiak, M. C. (2022). Canine/handler relationships: a descriptive mixed-methods analysis of handlers' well-being and stress. Policing: An International Journal, 45(6), 908-923.

Artyushina, M. V. (Ed.). (2007). Psychology of Activity and Educational Management: a textbook. Kyiv: Vadym Hetman KNEU Publishing House.

Biliavets, S. Ya. (2017). Characterization of Criteria and Indicators of Professional Competence Formedness in Future Border Guard Officers. Innovative Solutions in Modern Science, 6(15), 25–39.

Bohdaniuk, O. (2007). Pedagogical Conditions and Model of Forming the Readiness of Future Canine Officers for Professional Activities. Scientific Notes. Series: Pedagogy, 4, 38–42.

Darden, J. C. (2022). Enhancement of Special Operations in the DHS. Naval Postgraduate.

Furton, K. G., & Myers, L. J. (2001). The scientific foundation and efficacy of the use of canines as chemical detectors for explosives. Talanta, 54(3), 487-500.

Klerks, N. P. (2004). The network paradigm applied to criminal organisations: theoretical nitpicking or a relevant doctrine for investigators? Recent developments in the: theoretical nitpicking or a relevant doctrine for investigators? Recent. Transnational organised crime, 111-127.

Li, B., Yang, Z. P., Chen, D. Q., Liang, S. Y., & Ma, H. (2021). Maneuvering target tracking of UAV based on MN-DDPG and transfer learning. Defence Technology, 17(2), 457-466.

Lo, T. W., Siegel, D., & Kwok, S. I. (Eds.). (2019). Organized crime and corruption across borders: Exploring the belt and road initiative. Routledge

Miroshnichenko, V. (2020). Professional Training Methodology of Specialists Training at Border Unit. In Innovative scientific researches: European development trends and regional aspect (pp. 192–212). Riga, Latvia: Baltija Publishing.

Miroshnichenko, V. (2021). Methods of Planning in the Professional Activities of Border Guards. In Modern education, training, and upbringing: collective monograph (pp. 275–282). Boston: Primediae Launch. doi: 10.46299/ISG.2021.MONO.PED.IІІ

Miroshnichenko, V. I., & Zhuravliov, V. V. (2022). Psychological Mechanisms of Professional Competence Development in Junior Inspectors of the Border Service in the Conditions of Distance Learning. In Pedagogy of formation of creative personality in higher and secondary schools: a collection of scientific works (No. 84, pp. 167–172). Zaporizhzhia: KPU.

Miroshnichenko, V., Bloshchynskyi, I., Kuz, Yu., Stavytskyi, O., Prontenko, K., Mysechko, O., Shcheholeva, T., & Vakoliuk, T. (2019). Verification of the Pedagogical Conditions Efficiency of Future Border Guard Officers’ Military-Patriotic Education. Revista Dilemas Contemporaneos: Educacion, Politica y Valores, 7(1), Article 17. Retrieved from https://dilemascontemporaneosducacionpoliticayvalore

Pagé, C., Bernier, P. M., & Trempe, M. (2019). Using video simulations and virtual reality to improve decision-making skills in basketball. Journal of sports sciences, 37(21), 2403-2410.

Pasenko, I. (2017). Basic Principles of Applying Contextual Learning in the Process of Professional Training of Future Lawyers. Pedagogical Innovations: Ideas, Realities, Prospects, 2, 36–41.

Schnobrich‐Davis, J., & Terrill, W. (2010). Interagency collaboration: An administrative and operational assessment of the Metro‐LEC approach. Policing: An International Journal of Police Strategies & Management, 33(3), 506-530.
School, Montere: California. Retrieved from
https://apps.dtic.mil/sti/trecms/pdf/AD1200438.pdf.

Smith, H., Miele, M., Charles, N., & Fox, R. (2021). Becoming with a police dog: Training technologies for bonding. Transactions of the Institute of British Geographers, 46(2), 478-494.

Torichnyi, O. V. (2012). Theory and Practice of Forming Military-Specialized Competence in Future Border Guard Officers in the Process of Their Training. Khmelnytskyi: NASBGSU Publishing House.

Veretilnyk, V. V. (2018). Development of Military Specialized Competence of Border Guard Officers in the Process of Professional Training in the Master’s Degree (Doctoral dissertation, Khmelnytskyi).

Vinohrad, O. (2014). Peculiarities of Special Knowledge Formation in Canine Inspectors in the Implementation of the State Customs. Bulletin of the National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine, 4. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadps_2014_4_6.

Yahupov, V. V. (2015). Professional Development of a Specialist’s Personality: Concept, Content and Features. Scientific Notes of NaUKMA, 175, 22‒28.



https://www.researchgate.net/publication/379421226_Formation_of_Professional_Competence_in_Future_Border_Guard_Officers_of_Canine_Units_at_a_Military_Educational_Institution
5
18.04.2025 07:11:55
martirene@nubip.edu.ua
Cамоосвітня діяльність у студентському віці як показник психологічного благополуччя особистості
2021
Анотація
Мета: Метою статті є висвітлення результатів експериментального дослідження показників психічного здоров'я студентів залежно від їх залучення до самоосвітньої діяльності.
Матеріали та методи: Нами було проведено порівняльне експериментальне дослідження. Було проведено блок анкетування, в якому потрібно було обрати одну із запропонованих у переліку відповідей та оцінити її за заданою шкалою. У ході дослідження були зібрані дані про самоосвітню діяльність респондентів та показники їхнього психічного здоров'я: осмисленість життя, рефлексивність, внутрішня мотивація до навчання, стресостійкість, компоненти самоактуалізації.
Результати: Респонденти, які займаються самоосвітньою діяльністю в професії, яку вони здобувають, мають достовірно вищі показники внутрішньої мотивації до навчання, орієнтації в часі та автономії, ніж респонденти, які не займаються самоосвітньою діяльністю. Респонденти, які займаються самоосвітою, не пов'язаною з професією, яку вони здобувають, мають достовірно вищі показники внутрішньої мотивації до навчання, орієнтації в часі, потреби в пізнанні та творчості, ніж респонденти, які не займаються самоосвітою.
Висновок: Проведене дослідження допомагає нам зрозуміти прогрес психічного благополуччя студентів. Результати дослідження допомагають знайти шляхи забезпечення психічного здоров'я студентів. Зокрема, заохочення студентів до самоосвітньої діяльності сприятиме підвищенню рівня психічного здоров'я студентів.
психічне здоров'я особистості; дослідження показників психічного благополуччя студентів; самоосвітня діяльність студентів.
mental health of the person; research of the indicators of students’ mental well-being; self-educational activities of students.
Martyniuk I. A., Papathanasiou I. V., Fradelos E. C. Self-educational activity in the student age as an indicator of mental well-being of personality. Wiadomosci Lekarskie.. 2021. № 74(11 cz 1). С. 2717-2722.
Martyniuk, I. A., Papathanasiou, I. V., Fradelos, E. C. (2021) Self-educational activity in the student age as an indicator of mental well-being of personality. Wiadomosci Lekarskie. 2021. № 74(11 cz 1). С. 2717-2722.
https://www.scopus.com/record/display.uri?eid=2-s2.0-85123460714&origin=resultslist&sort=plf-f&src=s&sid=b0cf342a1b86945474efe068d9539bd1&sot=b&sdt=b&s=TITLE%28SELF-EDUCATIONAL+ACTIVITY+IN+THE+STUDENT+AGE+AS+AN+INDICATOR+OF+MENTAL+WELL-BEING+OF+PERSONALITY%29&sl=104&sessionSearchId=b0cf342a1b86945474efe068d9539bd1
6
18.04.2025 07:18:35
martirene@nubip.edu.ua
Тенденції та вектори розвитку інформаційних освітніх ресурсів в умовах військової агресії
2023
В умовах масштабної військової агресії українцям довелося мобілізуватися і чітко реагувати на радикальні зміни в усіх сферах життя. Система освіти оновлює та диверсифікує освітні ресурси, дисциплінарні знання, демонструє готовність до всіх можливих видів навчання: офлайн (у регіонах, де не ведуться бойові дії), онлайн (у червоних зонах та у разі масованих ракетних обстрілів), гібридної освіти, індивідуалізованої освіти (для біженців) тощо. Освіта в умовах війни передбачає використання різноманітних інформаційних ресурсів і технологій, крім того, передбачає дослідницькі операції, відбір, використання, в результаті чого формується потужний досвід реагування освітньої системи. Фактично, за останні три роки людство стало свідком значних змін в інформаційному ландшафті, доступному для освіти. Таким чином, можна зазначити, що всі ці причини сприяли поширенню онлайн-навчання та соціальних платформ, ускладненню методів зберігання та обміну інформацією. Зокрема, саме освіта пропонує розгортання приватних або безкоштовних освітніх ресурсів, або узагальнення платформ для обміну контентом, веб-сайтів спільнот чи особистих блогів викладачів.
вища освіта, військова агресія, освіта, Україна
higher education, military aggression, education, Ukraine
Martyniuk I., Fedosenko K., Shchyhelska H., Burlaka A., Voropayeva T. Trends and Vectors of Development of Information Educational Resources in the Context of Military Aggression. Journal of Higher Education Theory and Practice. 2023. Vol. 23(5). 202-209.
Martyniuk, I., Fedosenko, K., Shchyhelska, H., Burlaka, A., & Voropayeva, T. (2023) Trends and Vectors of Development of Information Educational Resources in the Context of Military Aggression. Journal of Higher Education Theory and Practice. Vol. 23(5). 202-209.
https://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=57426480400
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42
43
44
45
46
47
48
49
50
51
52
53
54
55
56
57
58
59
60
61
62
63
64
65
66
67
68
69
70
71
72
73
74
75
76
77
78
79
80
81
82
83
84
85
86
87
88
89
90
91
92
93
94
95
96
97
98
99
100