Комп’ютерні ігри – забавка чи небезпека��Підготувала: практичний психолог Гулько О.М.
СЛІД ЗВЕРНУТИ УВАГУ:
1. Підліток не висипається, навіть якщо рано лягає спати – простежте, чи спить він в ранні ранкові години (спілкування із одногрупниками, співмешканцями по квартирі, перегляд активності дитини у Інтернет мережах).
2. Малює китів, метеликів, єдинорогів.
3. Дитина належить до груп у соціальній мережі, що містять у назві наступне: «Кити пливуть вгору», «Розбуди мене в 4.20», f57, f58, «Тихий дім», «Ріна», «Напока», «Море китів», «50 днів до мого ...» хеш-теги: домкітів, 150зірок, ff33, d28, хочу у гру.
4. Підліток закрив вільний доступ до своєї сторінки в соціальній мережі, заблокував доступ до докладної інформації, в листуванні з друзями (на особистій стіні) з’явились фрази «розбуди мене в 4.20», «я в грі». Найбільшої уваги та швидкого реагування потребує дитина, якщо на стіні з'являються цифри, починаючи від 50 і менше.
5. Переписується в «Вайбері» (в інш. месенджерах) з незнайомими людьми, які дають дивні розпорядження. Занепокоєння дорослих повинні викликати підозрілі хеш-теги: # F53 # f57 # f58 # d28 # морекітов # тіхійдом # хочувігру # млечнийпуть.
Основними причинами скоєння навмисних самоушкоджень дітьми є:
з коханою людиною,
Характерними для мотивації підліткових самогубств є:
Підлітки, схильні до самоушкоджень, можуть відчувати депресію, самотність, невпевненість у завтрашньому дні. Властива періоду становлення особистості самовпевненість у поєднанні з вказаними рисами породжує відчуття безвихідності з ситуації конфлікту, загострює переживання відчаю та самотності. При такому внутрішньому стані навіть незначний стрес може призвести до небезпеки навмисних самоушкоджень дитини.
Першочерговою і найголовнішою умовою попередження самоушкоджень серед молоді є розуміння і прийняття дитини батьками такою як вона є, а не намагання переробити її під своє бачення!
У разі виявлення дітей, які грають у ігри необхідно:
Забезпечити сприятливий супровід цієї дитини (не боятися говорити із дитиною з використанням запитань «Що трапилося?, Я помітив, що у тебе щось відбувається негаразд, Які проблеми тебе турбують – я хочу тобі допомогти, Що у тебе на душі? Що тебе турбує? Твоя душа болить?» тощо). Знайдіть час слухати про все, що буде говорити дитина. Якщо вона замкнулася – знайдіть ключик до неї, але не чиніть тиску на дитину.)
ОЗНАКИ СУЇЦИДАЛЬНИХ ТЕНДЕНЦІЙ:
- у процесі спостереження – звернення уваги батьків на фактори ризику: спадковість; словесна і фізична агресія; висока конфліктність у спілкуванні; прагнення до домінування або орієнтація на залежність; ізоляція або неприйняття однолітками; різкі зміни в поведінці; низький або високий рівень розумового розвитку; неадекватна самооцінка; несприятливе сімейне оточення; психотравматичні події (смерть близької людини, міжособистісний конфлікт, поганий вчинок, погані стосунки у сім’ї тощо); алкоголізм і наркоманія, асоціальний спосіб життя;
- виявлення ознак емоційних порушень – втрата апетиту або імпульсивне ненажерство, безсоння або підвищення сонливості впродовж останніх декількох днів; часті скарги на соматичні хвороби; незвичне неохайне ставлення до своєї зовнішності; постійне почуття самотності, непотрібності або суму; нудьга у звичайному оточенні або під час виконання роботи, яка раніше подобалася; втеча від контактів або ізоляція від друзів і сім’ї; порушення уваги із зниженням якості роботи; занурення у роздуми про смерть; відсутність планів на майбутнє; раптові напади гніву, навіть через дрібниці.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ:
• Забезпечити дітям здорове харчування (багато свіжих фруктів та овочів).
• Слідкувати, щоб діти пили багато води (не менше 2 л на день).
• Забезпечити нормоване фізичне навантаження.
• Організувати повноцінний відпочинок, достатній сон.
• Дозувати час перегляду телевізора та занять із комп’ютером.
• Контролювати зміст телепрограм, дисків, відеоігор, книг та журналів.
• Заборонити лихослів’я у домашньому колі.
• Формувати відразу до алкоголю, паління, наркотиків, нецензурної лайки.
• Допомагати у виборі якісного кола спілкування, гідних друзів.
• Розвивати постійні дружні стосунки в сім’ї, непідробний інтерес до справ та внутрішнього світу дитини, готовність у будь-який момент прийти на допомогу.
• Ставити перед дитиною досяжні цілі, допомагати у виборі оптимального життєвого шляху.
• Спільно долати труднощі та перешкоди, культивувати творчий підхід до розв’язання проблемних ситуацій.
• Вірити в дитину, в її найкращі риси та сторони особистості.
• Виявляти до дитини ніжні почуття, турботу і увагу.
• Виробляти позитивне мислення, виховувати любов до життя.
Порада: говоріть із дітьми на рівних, а не з позиції
«Я старший – я розумніший!»
УВАГА! ЖИТТЯ НАШИХ ДІТЕЙ ЗНАХОДИТЬСЯ У НАШИХ РУКАХ!
Дякую за увагу!