Однорідність або неоднорідність означень залежить від їхнього значення й позиції в реченні.

Однорідними називаються означення, які перелічують споріднені ознаки предмета та однаково відносяться до того самого означуваного слова. Вони пов’язуються між собою за допомогою сполучників сурядності та інтонації переліку.

Якщо означення пов’язані між собою сполучниками, вони завжди однорідні.

Невеличкий, але рясний садок оточив наш будинок.

“

”

Однорідними є означення, якщо:

• вони характеризують предмет з одного боку

(За шкільними партами схилились чорні, біляві, русяві голівки — характеристика предмета за кольором);

• вони вказують на споріднені ознаки предмета — позитивні або негативні риси, розміри тощо

(І з цієї невідомої, незрозумілої, моторошної темноти ніхто не вийшов нам назустріч (Ю. Смолич));

• вони стоять після означуваного слова

(Сила-силенна води, чистої, свіжої, солодкої, плине і плине кудись до моря (О. Гончар)).

Однорідними є означення, якщо:

• ужиті в переносному значенні слова (епітети) (Над містом кучерявий, голубий, ласкавий дим);
• друге й наступні означення уточнюють, підсилюють значення першого

(Якось раз над містечком стояла тиха, місячна, літня ніч (І. Нечуй-Левицький));

• перше означення непоширене, а друге — поширене (словосполучення)

(Майстрували лави з жовтих, добре виструганих дошок 

(Гр. Тютюнник)).

Однорідні означення вимовляються з перелічувальною інтонацією,�на письмі відділяються комами.

• Однорідні означення звичайно можна замінити одним словом (важка, чорна хмара — гнітюча; сині, червоні, фіолетові смуги — різнобарвні).
• Якщо при означуваному слові є два або більше означень, то вони можуть бути однорідними і неоднорідними (важка, чорна хмара і важка чорна хмара).

Неоднорідними називаються такі означення, які характеризують предмет із різних боків. Такі означення виражаються зазвичай поєднанням якісного і відносного, якісного і присвійного прикметників (Низький дерев’яний будинок).

Неоднорідними є також означення, одне з яких виражене займенником, а друге — прикметником або дієприкметником (Цей весняний день — найкращий, найособливіший у моєму житті).

• Кожне попереднє з неоднорідних означень стосується всього подальшого словосполучення в цілому, а не самого означуваного слова. Вони вимовляються без перелічувальної інтонації, комами на письмі не відділяються (Займався пишний січневий ранок).
• З двох означень перше поширене (словосполучення), а друге непоширене (прикметник або дієприкметник): (Стрімка вода спінила залишки потемнілих на сонці снігових заметів (А. Давидов)).

​

Укажи речення, у якому вжито однорідні означення (деякі розділові знаки пропущено).

• У люті морози люди підгодовують качок смачною поживною їжею (За А. Давидовим).
• Велика чорно-ряба корова спокійно щипала травичку (За А. Давидовим)
• Стояла гарна сонячна погода (За А. Давидовим).
• Трохи вищерблений але цілий полив’яний кухлик немовби і в землі стільки не лежав (За А. Давидовим).

​

Визнач, у якому рядку вжито неоднорідні означення (деякі розділові знаки пропущено).

​

• Спершу з'являється кругла темненька криничка (За А. Дімаровим).
• Ми довго шукали поміж вусатих озброєних мечами та списами дядьків оту князеву дружину (За А. Дімаровим).
• Взуваю старі напхані соломою мамині черевики (За А. Дімаровим).
• Пиріжки з квасолею, великою та солодкою (За А. Дімаровим)

​

Перепишіть, розставляючи розділові знаки

Осінь фарбує листя клена в червоні жовті коричневі і помаранчеві барви. Дрібнюсінькі надокучливі істоти хмарою майнули у пошуках теплокровних тварин. Різкі в'їдливі дошкуляння свекрухи  змусили Мелашку залишитись у Києві. Веселі невгамовні зірки щоночі ваблять нас нерозгаданими таємницями. Ніжним закоханим поглядом дивиться Соломія на Остапа перед розлукою. На кургані височіє горда обвіяна всіма степовими вітрами кам'яна баба. Звук трембіти тужливий пронизливий знову розбудив тривожні передчуття.

Перевірте

Осінь фарбує листя клена в червоні, жовті, коричневі і помаранчеві барви. Дрібнюсінькі надокучливі істоти хмарою майнули у пошуках теплокровних тварин  (А. Давидов). Різкі, в'їдливі дошкуляння свекрухи  змусили Мелашку залишитись у Києві. Веселі, невгамовні зірки щоночі ваблять нас нерозгаданими таємницями. Ніжним, закоханим поглядом дивиться Соломія на Остапа перед розлукою. На кургані височіє горда, обвіяна всіма степовими вітрами кам'яна баба. Звук трембіти, тужливий, пронизливий, знову розбудив тривожні передчуття.

Прочитайте. Визначте означення однорідні та неоднорідні, поясніть відмінність між ними. З якою інтонацією слід вимовляти однорідні та неоднорідні означення?

​

1. Дрімає степ у сивім ковилîвім морі (Г. Гай).
2. Над долинами стоїть сизий легкий туман (І. Нечуй-Левицький).

3. Срібний, світлий, притихлий ліс жде чогось, до чогось прислухається (О. Гончар). 4. Білі розніжені хмари пролопотіли крильми (О. Довгоп’ят).

5. Знов прийшов рум’яний тихий вечір (В. Сосюра).

6. Настав похмурий, задушливий вечір (М. Старицький).

7. Стояла тиха, тепла, красива ніч (Я. Баш).

8. Гірська сувора панорама вража схвильовані серця (Д. Луценко)

Домашнє завдання

Опрацювати презентацію, повторити вивчене про однорідні члени речення.

Виконати вправу 169.

Домашнє завдання