Тема: Священна Римська імперія у Середні віки
843 р. – Верденський договір.
Східнофранкська держава (Німеч-чина) на чолі з Людовиком ІІ Німецький.
911 р. – виникнення Німецького королівства.
Конрад І (911–918) – перший німецький король обраний з місцевої знаті.
Особливості феодальної роздробленості Німеччини
Герцоги | Населення | Зовнішня загроза |
Прагнули незалеж-ності, діяли в межах феодальн-ого правила «Коро-ль – перший серед рівних»; герцогам підпорядковувалися васали та опол-чення племен. | Населення мало помітні відмін-ності в мові, звичаях і тради-ціях. | Загроза з боку норманів та угор-ців – об’єднання зусиль у боротьбі проти спільного ворога. |
Генріх І Птахолов
(919–936)
Оттон І Великий
(936–973)
Робота з підручником (п. 1)
Оттон І Великий
(936–973)
1157 р. нова імперія була названа Священною Римською імперією німецької нації.
Фрідріх І Барабросса
(1152–1190)
В ХІІІ ст. Німеччина остаточно розпалася на окремі князівства. До рук князів перейшли основні функції державної влади.
Протистояння Фридриха І Барбаросси з Папою Римським Олександром ІІІ
Німецький «натиск на Схід»
Робота з підручником (п. 3)
Карл ІV Люксембург
(1355–1378)
1356 р. – Карл ІV Люксембургзький видав «Золоту буллу».
Курфюрсти – титул князів у Священній Римській імперії.
1437–1918 рр. – династія Габсбургів.