Профмайстерка

Учень як дослідник: оцінювання процесу, стратегії та результату розв’язання проблеми

Соловей О.М., ТКМЦНОІМ

Філософія оцінювання�(Сенс та цінності)�

Філософія відповідає на питання світогляду, етики та психологічного впливу оцінки на особистість.

• Оцінювання як гуманістичний акт: Оцінка не повинна визначати цінність людини. Вона оцінює лише конкретну роботу чи навичку в конкретний момент часу,

а не особистість учня чи його інтелект загалом.

• Філософія (Мислення зростання): Помилка — це не провал, а природна частина навчання та точка росту. Філософія оцінювання зміщує акцент з

«Ти не вмiєш» на «Ти ще не навчився, але можеш».

• Суб'єкт-суб'єктна взаємодія: Учень є активним учасником оцінювання (через рефлексію та самооцінку), а не просто пасивним об'єктом, якому «поставили» бал.
• Справедливість та етика: Забезпечення рівних умов, об'єктивності, відсутність упередженості та психологічного тиску (оцінка не має бути батогом).

​

Анатомія оцінювання

Анатомія описує механіку, компоненти та види оцінювання. Це його «тіло» та технічна сторона.

• Діагностичне оцінювання (Вхідне): Визначення початкового рівня знань перед початком навчання. Допомагає виявити прогалини та адаптувати програму.
• Формувальне оцінювання (Поточне): Оцінювання для навчання. Воно відбувається постійно в процесі уроку. Його мета — дати зворотний зв'язок (фідбек),
• підтримати учня, скоригувати траєкторію руху, а не покарати помилкою.
• Підсумкове оцінювання (Семестрове/Річне): Оцінювання результату навчання. Констатація фактів: чого навчився учень наприкінці певного етапу (тести, іспити, контрольні роботи).
• Критерії оцінювання: Прозорі та зрозумілі правила, за якими вимірюється успіх. Учень має знати їх до початку виконання завдання.
• Інструменти: Тести, рубрики, портфоліо, проєкти, самооцінювання та взаємооцінювання.

​

Особливості оцінювання в НУШ

• Педагогічна рада школи затверджує внутрішню систему та загальні критерії, правила і процедури оцінювання результатів навчання здобувачів освіти. Згідно зі статтею 41 Закону України «Про освіту» та останніми Рекомендаціями МОН, державні стандарти та накази міністерства (як-от Наказ МОН № 722 від 04.05.2026) є лише основою. Конкретний та адаптований перелік критеріїв школа фіксує у власному Положенні про систему оцінювання
• Педагогічна рада схвалює процедури академічної доброчесності

та особливі умови:

Критерії доброчесності: чіткі правила щодо використання штучного інтелекту (ШІ), дозволених цифрових інструментів, джерел чи взаємодопомоги під час оцінювання.

Умови дострокового оцінювання

Адаптація для інклюзивного навчання (зміна форм відповідей, час виконання. Організація середовища для дітей з ООП)

​

​

• Міністерство освіти і науки України (МОН) та педагогічна рада школи надають лише загальні рамки й орієнтири
• Фінальний інструментарій для щоденної роботи — це зона професійної автономії та відповідальності педагога.

Критерії для конкретного уроку та окремих завдань:�

• Вчитель розробляє їх самостійно під час планування уроку. Наприклад, якщо на уроці передбачена групова робота, дискусія чи створення мініпроєкту, вчитель особисто визначає, за що учень отримує бали або вербальну відзнаку (за активність, точність формулювань, якість презентації тощо).�Основне правило НУШ: критерії мають бути критеріальними та прозорими — вчитель зобов’язаний ознайомити з ними учнів до початку виконання завдання.

​

Критерії для підсумкових робіт�

​

• Критерії для підсумкових робіт (тематичних, семестрових, річних):�Вчитель розробляє їх на основі Освітньої програми школи та загальних критеріїв оцінювання за освітніми галузями, затверджених педрадою.�Оскільки підсумкова робота (наприклад, за групою результатів навчання) є стандартизованим етапом, вчитель часто погоджує структуру роботи та шкалу оцінювання на засіданні шкільної професійної спільноти вчителів-предметників, щоб забезпечити єдиний підхід у паралельних класах

Особливості оцінювання. МАО�Що слід взяти до уваги в загальних критеріях

• Група результатів 1. Досліджує ситуації та створює математичні моделі: поєднує результати навчання з 1 групи та частини 2 групи результатів навчання (що стосується моделювання проблемних ситуацій) із ДСБСО.
• Група результатів 2. Розв’язує математичні задачі: поєднує частину 2 групи результатів навчання (розроблення стратегій і планів дій для розв’язання проблемних ситуацій) та 4 групу результатів навчання із ДСБСО.
• Група результатів 3. Інтерпретує та критично аналізує результати : відповідає 3 групі результатів навчання із ДСБСО. Отже, три групи результатів навчання із галузевих критеріїв забезпечують оцінювання всіх результатів навчання, визначених Державним стандартом базової середньої освіти для математичної освітньої галузі.

Приклади вмінь учнівства, які підлягають оцінюванню в рамках кожної групи результатів навчання у математичній освітній галузі. ГР1

ГР1. Досліджує ситуації та створює математичні моделі Ця група результатів відстежує вміння учнів перетворювати навчальні або реальні ситуації на математичну задачу. Учень/учениця вміє:

• • проаналізувати проблемну ситуацію;
• • використовувати математичну термінологію і співвідносити проблемну ситуацію з певним типом математичних задач;
• • виділити умову і вимогу, дані і невідомі компоненти математичної задачі;
• • сформулювати умову і вимогу задачі практичного змісту математичною мовою; • зробити припущення, оцінити необхідні дані;
• • створити математичну модель − у вигляді малюнка, таблиці, графіка, схеми, діаграми, виразу, рівняння та їх системи, нерівності та їх системи тощо.

Приклади вмінь учнівства, які підлягають оцінюванню в рамках кожної групи результатів навчання у математичній освітній галузі. ГР2

ГР2. Розв’язує математичні задачі Це ядро математичної діяльності. Учень/учениця вміє:

• • застосовувати формули та властивості математичних об’єктів;
• • виконувати обчислення, перетворення виразів;
• • розв’язувати рівняння, нерівності, їх системи та сукупності;
• • використовувати різні методи розв’язування математичних задач;
• • складати плани дій і проводити логічні міркування тощо;
• • знаходити розв’язки математичної задачі.

​

Приклади вмінь учнівства, які підлягають оцінюванню в рамках кожної групи результатів навчання у математичній освітній галузі. ГР3

ГР3. Інтерпретує та критично аналізує результати Розв’язавши математичну задачу, учень/учениця вміє:

• пояснити розв’язок у контексті умови задачі;

• проаналізувати, чи реалістичний розв’язок отримано та відкинути нереалістичний;

• обґрунтувати вибір власного способу розв’язування;

• перевірити правильність етапів розв’язування та отриманий розв’язок, за потреби внести корективи;

• знаходити альтернативні способи розв’язування, аналізувати можливі ризики тощо

​

Загальні критерії за 5 інтегрованими показниками

• Показник 1. Когнітивні процеси
• (Мислення, знання, розуміння, аналіз, оперування поняттями)
• Початковий (1–3 бали): Розпізнає окремі математичні об'єкти (фігури, числа) лише за зразком чи малюнком. Відтворює фрагменти знань без розуміння зв'язків.
• Середній (4–6 балів): Розуміє базові правила, виконує обчислення та тотожні перетворення за відомим, чітким алгоритмом.
• Достатній (7–9 балів): Вільно застосовує математичні знання у стандартних ситуаціях. Самостійно аналізує умови задач, класифікує об'єкти за ознаками.
• Високий (10–12 балів): Здійснює системний аналіз комплексних проблем. Обирає раціональні шляхи розв'язання, переносить знання у нестандартні ситуації.

​

Загальні критерії за 5 інтегрованими показниками

• Показник 2. Навчальна діяльність
• (Практичні навички, застосування алгоритмів, побудова моделей, вирішення задач)
• Початковий (1–3 бали): Виконує найпростіші математичні дії на один крок виключно з допомогою вчителя.
• Середній (4–6 балів): Самостійно розв'язує типові задачі за готовим шаблоном. Будує найпростіші фігури чи графіки за інструкцією. Припускається поодиноких помилок.
• Достатній (7–9 балів): Самостійно складає математичну модель (рівняння, схему, систему) за умовою задачі. Володіє міцними обчислювальними навичками.
• Високий (10–12 балів): Створює математичні моделі для складних прикладних процесів. Знаходить декілька способів розв'язання геометричних чи текстових задач.

​

Загальні критерії за 5 інтегрованими показниками

• Показник 3. Рівень самостійності
• (Потреба в підтримці, самоконтроль, пошук помилок)
• Початковий (1–3 бали): Потребує постійної, істотної підтримки вчителя на кожному етапі виконання завдання. Помилок не помічає.
• Середній (4–6 балів): Потребує ситуативної підтримки (навідних запитань, підказок, нагадування правил). Виправляє помилки після вказівки на них.
• Достатній (7–9 балів): Працює повністю самостійно у межах вивченого матеріалу. Здатний/-а самостійно перевірити розв'язок (робить підстановку, оцінює реалістичність відповіді).
• Високий (10–12 балів): Виявляє повну автономність. Самостійно ставить навчальні цілі, шукає додаткові джерела інформації, критично оцінює межі застосування обраного методу розв'язання.

​

Загальні критерії за 5 інтегрованими показниками

• Показник 4. Рівень комунікації та взаємодії
• (Математична мова, аргументація, командна робота, презентація даних)
• Початковий (1–3 бали): Математичну термінологію та символіку майже не використовує. Не може пояснити хід своїх думок.
• Середній (4–6 балів): Використовує основні математичні символи балів): Грамотно володіє математичною мовою. Обґрунтовує етапи розв'язання та геометричні доведення, посилаючись на аксіоми й теореми. Ефективно взаємодіє в групі під час виконання проєктів.
• Високий (10–12 балів): Будує логічно бездоганні, лаконічні математичні міркування. Вільно перекладає інформацію з графічної/табличної форми в аналітичну. Переконує опонентів, логічно спростовує математичні помилки в чужих аргументах.

​

Загальні критерії за 5 інтегрованими показниками

• Показник 5. Частота вияву умінь
• (Стабільність результатів, динаміка успіху)
• Початковий (1–3 бали): Позитивні результати чи правильні кроки мають випадковий, хаотичний характер.
• Середній (4–6 балів): Уміння виявляються фрагментарно: учень успішно справляється з завданнями на початку теми, але втрачає навичку під час ускладнення матеріалу.
• Достатній (7–9 балів): Уміння та навички є стабільними у більшості випадків (роботи виконуються впевнено, збої трапляються рідко, переважно через неуважність).
• Високий (10–12 балів): Системний, постійний та безпомилковий вияв високого рівня вмінь у будь-яких зрізах знань, незалежно від форми перевірки (тест, усне опитування, контрольна).

​

Особливості оцінювання в НУШ.ПРО. Фізика

Що ми насправді оцінюємо?�

• Ключова ідея:
• Оцінювати потрібно не лише «що отримав учень?», а й «як він до цього дійшов?».

Правильну відповідь?�Швидкість виконання?�Обсяг відтворених знань?

​

Чи, можливо:

уміння поставити запитання;

здатність висунути гіпотезу;

вибір стратегії;

аргументацію власних дій;

уміння працювати з помилками;

здатність оцінити отриманий результат?

Зміна ролі учня

• Традиційна модель
• Учитель → пояснює → учень → відтворює → оцінка

​

• Дослідницька модель
• Проблема → запитання → гіпотеза → стратегія → дослідження → помилка → корекція → результат → рефлексія

​

• Учень стає не виконавцем, а дослідником проблеми

​

Три виміри оцінювання

• три взаємопов’язані компоненти:

Що таке «дослідницьке» завдання?

• Не просто:
• «Розв’яжи рівняння»
• А, наприклад:
• «Запропонуй щонайменше два способи розв’язання. Порівняй їх. Який спосіб ти вважаєш ефективнішим і чому?»
• Або:
• «У тебе є обмежена кількість матеріалів. Як побудувати конструкцію, яка витримає найбільше навантаження? Обґрунтуй свою стратегію та проаналізуй невдачі.»
• Або:
• «Програма працює, але виконується занадто повільно. Як знайти причину та запропонувати спосіб оптимізації?»

​

Математика: �оцінюємо шлях, а не тільки відповідь

• Двоє учнів отримали відповідь 24.

Учень А

• використав готовий алгоритм;
• не може пояснити окремі кроки;
• отримав відповідь випадково після кількох спроб.

Учень Б

• запропонував власну стратегію;
• зробив помилку;
• знайшов її;
• виправив;
• пояснив, чому отриманий результат є правильним.

👉 Чи однаковим має бути оцінювання?

Від оцінювання результату до оцінювання математичного мислення.

​

​

Природничі науки: оцінюємо дослідження�

• Завдання:
• «Від чого залежить швидкість розчинення речовини?»

Учень має:

• сформулювати проблему;
• висунути гіпотезу;
• визначити змінні;
• спланувати експеримент;
• провести спостереження;
• зафіксувати дані;
• проаналізувати результати;
• сформулювати висновок.

👉 Оцінюємо не лише висновок.

• Важливо побачити якість дослідницького процесу.

Культура помилки

• Помилка як ресурс, вказує де «зламалась» логіка учня
• Помилка – це точка росту та діагностики

Помилка як частина дослідження

• Помилка може показати:

як учень міркує;

де виникла проблема;

чи вміє перевіряти себе;

чи здатний змінювати стратегію;

чи використовує зворотний зв’язок.

• «Корисна помилка»
• Зробив → перевірив → виявив → пояснив → виправив → зробив висновок

Тому іноді виправлена та усвідомлена помилка дає вчителю більше інформації, ніж безпомилкове виконання типового завдання

​

Інструмент: дослідницький рубрикатор

Самооцінювання учня

Після виконання завдання учень відповідає на 5 запитань:

• 1. Яку проблему я розв’язував?
• 2. Яку стратегію обрав і чому?
• 3. Що виявилося найскладнішим?
• 4. Яку помилку або невдалу спробу я виявив?
• 5. Що наступного разу я зроблю інакше?

Це перетворює оцінювання з контролю в рефлексію.

Учень-дослідник�Якщо ми хочемо, щоб учні вміли розв’язувати нові проблеми, ми маємо навчитися оцінювати не лише правильні відповіді, а й мислення, яке до них веде.�

• Справжня цінність розв’язання проблеми — не лише у правильній відповіді, а в тому, що учень навчився робити для її отримання.
• Учень-дослідник:
• 🔎 ставить запитання�🧠 обирає стратегію�🧪 перевіряє гіпотези�❌ працює з помилками�🔄 коригує дії�🎯 обґрунтовує результат�💭 рефлексує над власним навчанням

​

Робота в групах

• Група 1 «Оцінюємо не тільки правильну відповідь»
• Група 2 «Оцінюємо шлях пошуку розв'язання»
• Група 3 «Оцінюємо дослідницьке мислення»
• Група 4 «Оцінюємо якість стратегії»
• Група 5 «Перетворюємо оцінювання»

​

Рефлексія «Що я зміню у підходах до оцінювання в першу чергу»

​

«Правильна відповідь показує, що учень отримав результат.�Дослідження його шляху показує, чи навчився він мислити»

​