��Зловживання процесуальними правами: кваліфікація та протидія

​

Професор О.П. Подцерковний

Abuse of rights

ЗЛОВЖИВАННЯ ПРАВОМ

Legal Abuse

Stop woman abuse

​

ЗЛОВЖИВАННЯ ПРАВОМ

Abuse of rights

Класична теорія «той, хто користується правом, нікому не шкодить» (= neminem laedit qui suo iure utitur ),

максима

«право закінчується там, де починається зловживання» (= le droit cesse où l'abus commence )

Зловживання правом

also known as Chicane

ЗЛОВЖИВАННЯ ПРАВОМ

Abuse of rights

Країни романогерманського права

Шотландське право (більш вузька)

​

доктрина aemulatio vicini

Legal Abuse

Зарубіжна доктрина

Зловживання права Bolgár, Vera (1975). "Abuse of Rights in France, Germany, and Switzerland: A Survey of a Recent Chapter in Legal Doctrine"

Щонайменше одна з чотирьох умов необхідна для посилання на доктрину: 

- переважним мотивом реалізації права є заподіяння шкоди

- серйозних чи законних інтересів для судового захисту немає

- здійснення права є протиправним або порушує добросовісність або засади справедливості

- право реалізується з метою, відмінною від передбачуваної законної мети.

​

ЗЛОВЖИВАННЯ ПРАВОМ

• Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право

(постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/1873/17).

​

Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором (частина 2 статті 246 ГПК України).

​

ЗЛОВЖИВАННЯ ПРАВОМ

На думку Касаційного адміністративного суду у складі ВС (рішення від 13.03.2019 р. у справі №814/218/14), під зловживанням процесуальними правами слід розуміти форму умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних з наслідками, до яких вони можуть призвести; використанні наданих прав всупереч їхньому призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження; перешкоджанні діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ; необґрунтованому перевантаженні роботи суду.

Добросовісність – неприпустимість зловживання правом

Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав.

Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.

​

Елемент права на справедливий суд

• Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язку добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження

(пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" (Alimentaria Sanders S.A. проти Іспанії)).

• У дотриманні стандартів доступу до суду, передбачених згідно з пунктом 1 статті 6 цієї Конвенції, важливе значення має добросовісна поведінка учасників справи.

(постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 9901/11/19).

Добросовісна поведінка учасників справи

У справі №903/380/18 суд визначив як співвідносяться право особи на справедливий судовий розгляд і принцип res judicata. Зазначив, що звернення із зустрічною позовною заявою зі значним пропуском строку та звернення із завідомо безпідставними апеляційними скаргами, які містять численні недоліки, суд апеляційної інстанції правомірно визнав зловживанням процесуальними правами, що спрямоване на свідоме, невиправдане затягування судового процесу.

​

https://reyestr.court.gov.ua/Review/81434959

​

Ухвала КГС ВС від 25.04.2019 у справі № 903/380/18

Не порушити право на захист

• Водночас в окремих рішеннях ЄСПЛ наголошував, що «заявників не можна звинувачувати за те, що вони використовують засоби, надані їм відповідно до національного законодавства для захисту своїх інтересів» (див., наприклад, рішення у справах «Саф’яннікова проти України», 2007 р.; «Сілін проти України», 2006 р.).
• У справі «Калініченко проти України» (2007 р.) ЄСПЛ зазначив, що «клопотання заявника про повернення справи на додаткове розслідування не було безпідставним». У цій справі Суд констатував, що повторні клопотання заявника задовольнялись, оскільки національні органи державної влади погоджувались, що матеріали, подані слідчими органами, були неповними. Таким чином, Суд доходить висновку, що Суду не було надано жодних доказів для припущення того, що заявник значним �чином сприяв тривалості провадження. ».

НАУКОВІ ПОГЛЯДИ ЩОДО ЗЛОВЖИВАННЯ ПРАВОМ

?????????

здійснення права не може бути протиправним

(але це не точно)

М. Планіоль, М. Агарков,

С. М. Братусь та ін.

В. П. Грибанов: зловживання правом як особливий тип правопорушення, яке чиниться уповноваженою особою при здійсненні належного їй права, пов’язаний з використанням недозволених конкретних форм в рамках дозволеного їй законом загального типу поведінки.

НАУКОВІ ПОГЛЯДИ ЩОДО ЗЛОВЖИВАННЯ ПРАВОМ

• як форма здійснення права всупереч його призначенню, цілям, соціальній функції чи інтересам інших суб'єктів за допомогою якої спричиняється шкода іншим учасникам суспільних відносин (О.О.Маліновський, Ю. С. Васильєв, В.Таджер, А. С. Шабуров, Я. Янев тощо);
• як реалізація наданих повноважень з порушенням встановлених законом меж, внаслідок чого спричиняється шкода іншим учасникам суспільних відносин (О.Ю. Хабло);

- як специфічне правопорушення, під час якого особа, здійснюючи надане їй державою право, використовує такі способи та форми його реалізації, які завдають шкоду іншим суб'єктам права, і ця шкода є набагато більшою, ніж блага, здобуті особою внаслідок такого здійснення свого права (Т.Полянський, П. М. Рабинович);

• Зловживання правом - це соціально-шкідливе явище, яке відображає нігілістичне ставлення особи до права та полягає в намаганні суб‘єкта правовідносин створити�ілюзію (видимість) правомірного використання права при вчиненні ним умисних діянь, спрямованих на порушення �об'єктивних меж здійснення права та внутрішніх (спеціальних) меж зовнішнього розсуду.

Я. О. Рогач

Зловживання правом, -- це особливий вид правової поведінки, яка полягає у

використанні особою своїх прав у недозволений спосіб, що суперечить

призначенню права, внаслідок чого завдаються збитки (шкода) окремій особі, суспільству або державі

​

Л. М. Шишлов

​

ПРОЦЕСУАЛЬНА ДИВЕРСІЯ

• Процесуальна диверсія - це деструктивні дії, тобто дії не спрямовані безпосередньо на розв’язання спору.
• Поняття процесуальної диверсії ввів в оборот науковець А. Смітюх.
• Процесуальну диверсію - непряма та деструктивна дію з використанням процесуальних прав особи, що приймає участь у розгляді судової справи, з метою утруднити противнику здобуття перемоги у правовому конфлікті в цілому

Зловживання правом — це не тільки теоретичний, але й законодавчий термін, що надає остаточну і негативну правову оцінку діям особи. Будь-яке зловживання правом належить до сфери неналежного та є спотворенням правової реальності

Зловживання процесуальними правами

• Стаття43ГПК встановлює:
• •учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами;
• •зловживання процесуальними правами не допускається.
• •суд зобов’язаний вживати заходи для запобігання зловживанню процесуальними правами (ч. 4 ст. 43 ГПК).

​

Основа легального розуміння

• Конструкція ч.2 ст.45 КАС, ч.2 ст.43 ГПК, ч.2 ст.44 ЦПК містить невичерпний перелік зловживань процесуальними правами, про що свідчить формулювання «дії, що суперечать завданню судочинства, зокрема...».

Що таке зловживання процесуальними правами (ч. 2 ст.43)?

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема:

• подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана),
• подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин,
• заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
• подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав
• подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав,
• вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
• подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
• необґрунтоване або штучне об’єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
• укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб,
• умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

​

ОЗНАКИ ЗЛОВЖИВАННЯ ПРАВОМ

Можна виділити такі ознаки зловживання процесуальними правами:

• Наявність суб’єктивного процесуального права відповідно до процесуального законодавства;
• Реалізація цього права у спосіб, що шкодить завданню правосуддя (суперечить призначенню права);
• суб'єкт здійснює відповідні зловживання умисно;
• зловживання здійснюються шляхом дій суб'єкта;
• Супроводжується обов’язком суду щодо застосування відповідних заходів із метою недопущення таких зловживань

(суддя ВС О.Кібенко)

Чи може бути бездіяльність зловживанням процесуального права?

УМИСНЕ НЕПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ОСІБ, ЯКІ МАЮТЬ БУТИ ЗАЛУЧЕНІ ДО УЧАСТІ У СПРАВІ

​

Так в ухвалі від 14.12.2020 Справа № 910/14520/20 Господарський суд м. Києва, враховуючи неповідомлення ТОВ"АТБ-Маркет" про особу, яка має бути залучена як сторона у справі, що може призвести до порушення прав останньої на захист, визнаються такі дії Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" зловживанням процесуальним правом.

Інші поширені випадки зловживання �(суддя ВС О.Кібенко)

• подання неодноразових скарг на різні судові рішення, але у межах однієї справи;
• подання скарг, зміст яких вочевидь не відповідає вимогам процесуального законодавства;
• подання скарги без оплати судового збору;
• подання скарги з суттєвим порушенням встановленого строку;
• подання скарг, які містять образливі вирази, ненормативну лексику (зловживання ????????);
• невиконання вимог суду (зловживання ????????).

Використання окремих процедур для затягування

• процедура врегулювання спору за участі судді (30 днів)
• мирова процедура (відкладення справи, зловживання – відсутність дій)
• Проведення експертизи
• Заява про поновлення процесуального строку
• Виклик свідка – всупереч процедурі (підготовче та розгляд справи)
• Ознайомлення з матеріалами справи
• заміна представника…..

​

​

Процесуальна шикана стосовно відводів

• Призначення суддю спадкоємцем – відмова у відводі, звернення до ВРП https://sud.ua/ru/news/publication/196706-chtoby-poluchit-povod-dlya-otvoda-obvinyaemyy-sostavil-zaveschanie-ukazav-sudyu-naslednikom
• Звинувачення суддю у хабарництві – відмова у відводі, згодом самовідвід та звернення до ВРП

Позивач звинуватив суддю в отриманні хабара та «вибив» суддю з процесу https://sud.ua/ru/news/publication/217881-istets-obvinil-sudyu-v-poluchenii-vzyatki-i-vybil-sudyu-iz-protsessa

​

• Обвинувачений подав позов про відшкодування моральної шкоди судді, яка розглядає його справу відмова у відводі, звернення до ВРП https://sud.ua/ru/news/publication/217335-obvinyaemyy-podal-isk-o-vozmeschenii-moralnogo-vreda-k-sude-kotoraya-rassmatrivaet-ego-delo

​

Розмежування �зловживання процесуальними правами та зловживання матеріальними (цивільними) правами

• Потрібно розмежовувати зловживання процесуальними правами та зловживання матеріальними (цивільними) правами. Вказані правові конструкції відрізняються як по суті, так і за правовими наслідками щодо їх застосування судом. При зловживанні процесуальними правами суд має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання, позов, чи застосувати інші заходи процесуального примусу. Натомість правовим наслідком зловживання матеріальними (цивільними) правами може бути, зокрема, відмова у захисті цивільного права та інтересу (відповідна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 03.06.2020 у справі №   318/89/18).,

https://reyestr.court.gov.ua/Review/95170149

https://reyestr.court.gov.ua/Review/95170149

Зустрічне процесуальне зловживання (пріоритет?)

• Згідно з приписами статті 310 ГПК України при касаційному перегляді судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо, зокрема, судове рішення ухвалено з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції. Судове рішення, ухвалене судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності), не підлягає скасуванню, якщо учасник справи, який подав касаційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи.
• 71.          Таким чином, ТОВ "Серединецьке" як учасник справи №   904/421/19 (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача), інтереси якого могли бути порушені штучним об`єднанням позовних вимог з метою зміни територіальної юрисдикції (підсудності) цієї справи, може використати передбачені господарським процесуальним законодавством способи захисту від зловживання процесуальними правами іншими учасниками процесу.
• 72.          Водночас, Верховним Судом враховується й та обставина, що ТОВ   "Серединецьке" є боржником за Лізинговим договором, і як боржник за основним зобов`язанням, товариство може бути зацікавленим в затягуванні судового розгляду справи про стягнення кредитором як управленою особою боргу з поручителів. Такий додатковий інтерес не є легітимним і не підпадає під судовий захист. У зв`язку з цим суд критично ставиться до дійсних мотивів звернення позивача з позовною заявою у цій справі.
• 73.          Недійсність договору як приватно-правова категорія повинна не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. Ініціювання спору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим. Приватноправовий інструментарій не повинен використовуватися для невиконання обов`язків чи уникнення сплати боргу боржником (подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 05.09.2019 у справі №   638/2304/17, від 18.09.2019 у справі №   200/4202/14-ц).
• 74.          Враховуючи викладене, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що ТОВ   "Серединецьке" у справі, що розглядається, не довело наявність цивільно-правового інтересу у визнанні недійсним оспорюваного Договору поруки.
• У задоволенні касаційної скарги відмовлено. ОП КГС ВС 19 лютого 2021 року у справі №  904/2979/20 https://reyestr.court.gov.ua/Review/95170149

Найбільш поширений спосіб�подача тотожних та паралельних заяв

• На розгляді судді Господарського суду Одеської області Мостепаненко Юлії Іванівни перебувала заява Акціонерного товариства ( далі - АТ) «Сбербанк» про забезпечення позову (до подачі позовної заяви), відносно осіб, які можуть отримати статус учасників справи – Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Нова-Хвиля», ТОВ «Блек Сі Хотел Груп», Публічного акціонерного товариства (далі – ПАТ) «Туристично-виробнича фірма «Чорне Море».
• У своїй заяві заявник зазначив, що має намір звернутись до Господарського суду із позовною заявою до зазначених осіб про визнання недійсними договору управління майном, договорів оренди та стягнення доходів від безпідставно набутого майна.
• Суд встановив, що згідно даних комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» заявником подано втретє до Господарського суду Одеської області ідентичну заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви щодо ТОВ «Нова-Хвиля», ТОВ «Блек Сі Хотел Груп» та ПАТ «Туристично-виробнича фірма «Чорне Море» – без доказів сплати судового збору, що підтверджується ухвалами суду по справам №№ 916/2639/19, 916/2695/19, згідно яких заяву АТ «Сбербанк» про забезпечення позову було повернуто заявнику.
• Ухвалою від 13.09.2019р. суд визнав подання АТ «Сбербанк» заяви про забезпечення позову (до подачі позовної заяви) у справі №916/2721/19 зловживанням процесуальними правами, повернув заяву заявнику та застосував до нього захід щодо запобігання зловживанням процесуальними правами у вигляді штрафу в сумі 1 921 грн

Затягування процесу

• Надання не всіх документів;
• Клопотання про відкладення справи для ознайомлення з документами;
• Клопотання про призначення експертизи;
• Клопотання про витребування доказів;
• Лікарняний; Відрядження;
• Просто нез’явлення;
• Повернення на стадію підготовчого засідання
• Спроба зупинення провадження
• Виклик і допит свідків;
• Зустрічний позов;
• Оскарження судових ухвал.
• ……….

Щодо продовження процесуальних строків під час дії карантину

2 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID–19)» (далі – Закон № 540-ІХ), яким розділ ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України доповнено пунктом 3 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред’явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину».

• Детальніше за посиланням: https://bit.ly/2RXSabT

Карантин – сертифікат ТПП

• Закон про ТПП в Україні Частина друга статті 14-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 530-IX від 17.03.2020
• Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, …. карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України,…
• 17 березня 2020 р. Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (Covid-19)"

Сертифікат ТПП

• Умови: 1. документальне призупинення своєї діяльності у відповідній сфері (наказ, розпорядження та ін.) та письмово повідомляти (сповіщати) іншу сторону перед якою не виконується зобов’язання.
• 2. обставини неможливості виконання конкрентного зобов’язання.
• 3. сповіщення іншої сторони.

Відвід як зловживання

• - систематичні відводи
• - відсутність відводів до початку слухання справи Київський апеляційний господарський суд у постанові від 26.12.2017 (справа №910/3220/17) зазначив: «Враховуючи, що до початку розгляду справи представники сторін висловились про відсутність відводів складу суду, а відвід колегії суддів було заявлено після відхилення частини клопотань відповідача-2, суд дійшов висновку про зловживання представником своїми процесуальними правами шляхом заявлення завідомо безпідставного відводу, що має наслідком залишення такої заяви без розгляду на підставі ч.3 ст.43 ГПК».

Суддя ВС О. Кібенко

http://reyestr.court.gov.ua/Review/89084661

​

Заходи процесуального реагування

Заходи процесуального реагування

Заходи протидії зловживанню – інші заходи

• Стаття 135. Штраф
• 1. Суд може постановити ухвалу про стягнення ..штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
• 1) невиконання процесуальних обов’язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
• 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;….
• У випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов’язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, ….. штраф у сумі від п’яти до п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
• 3. У випадку невиконання процесуальних обов’язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд, з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника

Заходи протидії зловживанню – інші заходи

• Розподіл судових витрат

Ч. 5, 9 ст. 129 ГПК

5. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

9. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

​

​

​

Дякую за увагу