​

Поль Верлен.

Життєвий і творчий шлях

​

​

​

​

​

​

​

Чи гість минулих я століть,

Чи того віку, що прибуде ?-

Але востаннє, добрі люди,

За мене Господа моліть.

П.Верлен

(1844 -1896)

Поль Верлен (1844 - 1896) - видатний французький поет, людина, яка перебувала у вічному пошуку, у душі якої боролися протиріччя, яка страждала, грішила, помиля-лась, шукала істину, своє місце у житті.

Поль Верлен - французький «король поетів» XIX століття. Його прониклива, художньо досконала лірика пере- давала дух декадентської доби.

Як сказав німецький поет Генріх Гейне: «Світ розколовся, і тріщина пройшла крізь серце поета».

Бо поет - це людина, котра надзвичайно тонко і глибоко відчуває, прагне краси і гармонії - гармонії світу, людських відносин.

Біографія

Здавалось, дитинство поета, яке він вважав «веселим», та його молоді роки не пророкували якихось негараздів. Поль Верлен народився 1844 р. у місті Мец, де служив тоді батько малюка, військовий інженер за фахом. Після його відставки родина переїхала до Парижа (1851).

Біографія

Батько, військовий інженер, вважав себе невдахою і для сина прагнув іншої долі, тільки для батька це асоціювалося з кар’єрою адвоката чи банкіра, а хлопець хотів поринути в мистецьке життя. Його захоплювали вірші поетів - символістів, хоча справді великим Поль вважав лише одного поета - Шарля Бодлера.

Біографія

Закінчивши ліцей (1862), юнак записався до університету на юридичний факультет, але через байдуже ставлення до професії адвоката його студентське життя було коротким. У 1864 р. Верлен вступив на службу до страхового товариства, а потім до мерії одного з паризьких районів і, нарешті, до міської ратуші.

Біографія

Він мав одного літературного вчителя - Шарля Бодлера, чиї «Квіти Зла» також великою мірою визначили тематику і загальну песимістичну атмосферу його творчості.

Проте вже в цей час стала очевидною згубна пристрасть Верлена до богемного життя, з якою він так і не зумів упоратись і яка врешті - решт призвела його

до падіння.

Біографія

На коротку мить Верлен повірив, що знайшов захист від згубного потягу в шлюбі з шістнад-цятирічною Матильдою Моте (1870), сподівався, що подружнє життя подарує йому

ідилію щастя.

Ці настрої знайшли відображення

в збірці поета «Добра пісня» (1870).

Але всі ті сподівання зазнали краху.

Віктор Гюго назвав збірку «Добра пісня» «квіткою в бомбі».

Бомба вибухнула тоді, коли в дім Верленів прийшов юний Артюр Рембо. Він нагадував Матильді варнака. Вона намагалася врятувати сімейне вогнище, але нічого з того не вийшло.

Верлен теж захотів досягти внутрішньої свободи й неза-лежності від обивательського оточення.

А що може бути вільнішим, аніж

незалежне життя блукачів, які

мандрують світом?

Біографія

​

У вересні 1871р. Верлен втікає з дому, залишивши молоду дружину з немовлям.

Обидва поети блукають північною Європою, відвідують спершу Бельгію, потім Англію, знову поверта-ються до Бельгії.

Дворічна подорож Бельгією та Англією разом із Рембо стала чи не найпродуктивнішим періодом для становлення Верлена - поета.

У цей час виникають основи Верленової поетики «пісні без слів». Поет прагнув осягнути природу поетичної творчості, цікавився пошуками Моне, сугестивним впливом музики на людину.

Напружене інтелектуальне життя Верлена стало конт-растом до його богемних блукань, почуття провини перед дружиною,переживань Рембо.

Дружні стосунки поетів погіршилися, між ними вини-кали сварки, під час однієї з яких Верлен вистрелив у Рембо й поранив його.

Брюссельський суд виніс вирок Верлену про позбав-лення волі терміном на два роки.

Біографія

Безперечно,за таких умов про подружнє життя не могло бути й мови, і Матильда розлучається з Полем назавжди.

Щоправда, для Верлена це був період не тільки авантюр і пригод, а й час най-вищих поетичних досягнень. Саме тоді він створив чи не найкращу збірку поезій «Романси без слів» (1874), але занепад його як людини можна було тільки за-гальмувати, але не зупинити.

У в’язниці Поль Верлен звернувся до Бога, навіть спробував навернути до католицизму й Рембо.

Після повернення до Парижа він намагався помиритися з дружиною, але ця спроба була невдалою.

Поет вирішив розпочати нове життя. Він поїхав до Лондона й улаштувався там на посаду викладача в коледжі.

Його життя стало іншим. Основне в ньому - Мудрість і Віра.

Згодом Верлен повернувся до Парижа, довго не міг знай-ти роботу, зрештою став пра-цювати вчителем.

Біографія

Обраний «королем поетів», немічний і хворий Верлен помер 8 січня 1896 р. у ма-

ленькій жалюгідній квартир-ці.

Він відчував себе поетом. Він і жив, як поет.

Кохав, але його надії на щасливе подружнє життя не справдилися.

Визнання метром і захоп-лення його творами наздо-гнало вже зневіреного митця.

​

​

​

Пам’ятник Полю Верлену в рідному місті - Меці (столиці Лотарингії)

Пам’ятник П. Верлену

в Люксембургському саду. Париж

Висновки

Життя П. Верлена було сповнене злетів і падінь, добропорядного існування й ув'язнення, пошуками Бога, радощами богеми і безпритульного злидарювання.

Пристрасний і неврівноважений, чутливий і надзвичайно емоцій-ний, він постійно шукав себе у суперечностях долі, виливаючи щастя і біль, тугу і самотність у віршах.