Форми організації первісних спільнот

Історія України. Всесвітня історія 6 клас НУШ

​

Роздивіться реконструкцію Чатал-Гуюка – одного з найбільших серед перших міст.

1. Які особливості забудови привертають увагу?
2. Поділіться припущеннями, що визначало життя мешканців міста. Що вплинуло на виникнення та забудову перших міст?

Людське життя за найдавніших часів було пов’язане з природою. Щоб вижити, доводилося долати природні небезпеки, а це вимагало спільних зусиль. Пралюди мусили об’єднуватися, налагоджувати життя в гурті. Першим таким гуртом, як припускають,

було первісне стадо.

З появою суспільство

людини сучасного типу людське невпинно розвивалося.

Мисливці-кроманьйонці жили громадами з

25–40 осіб, що складалися

представників 5–7 сімей,

спільне

з родичів, які разом майно.

працювали та мали Дослідники називають такі

колективи

родовими громадами.

Рід – об’єднання людей, які мають спільного предка.

Матріархат – так називають суспільний лад, у якому родовід вівся за

жіночою

лінією. Це пов’язано з тим, що за

умов привласнювального господарства

провідна роль у піклуванні про дітей

жінці належала та облаштуванні

повсякдення. Керували громадами досвідчені члени роду – старійшини.

Поступово об’єднувальною основою

спільноти, окрім спорідненості, стає й

кровної територіальне

сусідство. Незабаром на зміну колективу кровних родичів приходить територіальна (сусідська) громада.

Відбувається розшарування населення: з’являються заможні й бідні члени громади, тобто виникає майнова нерівність.

Громади охоче приймали до свого складу чужинців – умілих ремісників або вправних воїнів. Провідна роль в суспільстві почала належати чоловікам.

Відбувається перехід від матріархату до патріархату.

1. Чому думки вчених про форми організації первісних спільнот мають характер припущення?
2. Як ви думаєте, як розподілялися обов’язки в таких громадах між чоловіками та жінками, дорослими та дітьми?
3. Чому майнова нерівність виникає на певному етапі розвитку суспільства? На чому ґрунтуються уявлення про матріархат та патріархат?

Роздивіться схему.

1. Поміркуйте, як змінилася орна ділянка в сусідській громаді порівняно з родовою.
2. У родовій громаді угіддя для випасання худоби були спільними. Чи змінився такий стан речей за сусідської громади?
3. На які ще відмінності ви звернули увагу?

Родова громада

Сусідська громада

Збори громади

Організація влади

за первісних часів

складалися з чоловіків-воїнів; вирішували важливі питання з життя громади (питання війни, переселення, схвалення правил співжиття, вибори вождя)

Вождь

очолював озброєні загони під час небезпеки; людина, яка могла згуртувати інших для захисту спільних інтересів, мала авторитет, щоб керувати боєм

Рада старійшин

складалася з досвідчених членів роду – старійшин; скликала збори, керувала життям громади в мирний час

Споріднені за спільністю мови, території та способу життя громади об’єднувалися в племена.

Плем’я мало центр, де зосереджувалося ремісницьке виробництво, відбувався обмін продуктами та виробами, зберігалися запаси продовольства.

Об’єднання кількох племен називають союзом племен.

збиралася рада старійшин

перебував вождь проводили збори

Племінний центр поступово перетворювався на укріплене поселення – городище, згодом – місто.

1. Поміркуйте: хто з’явився раніше – багаті чи знатні люди?
2. Чому вчені переконані, що нерівність властива будь-якій людській спільноті?
3. Як сусідська громада посприяла виникненню перших держав?
4. Які відомості про первісне суспільство, владу за первісних часів, найдавніші міста засвідчені археологічними знахідками, а які ґрунтуються на припущеннях?

Укладіть перелік понять, які відбивають історію суспільних відносин. Розташуйте ці поняття на лінії часу відповідно до припущень учених, як розвивалося суспільне життя.

Найбільшим із перших міст був Чатал-

Гуюк, розташований на території учасної Туреччини. Припускають, що поселення виникло наприкінці VII тис. до н. е. Його мешканці вирощували більше десятка видів рослин (серед яких пшениця, ячмінь, горох), займалися також тваринництвом – розводили здебільшого овець. У житлах робили лежаки та лавки з глини. Знали

в Чатал-Гуюку й кераміку. Вулиць у місті не було – у будинки потрапляли крізь отвір

у пласкому даху, а на дах – знадвору по драбині. Місто не мало оборонних споруд: захистом слугував суцільний мур, який утворював зовнішні стіни. Чатал-Гуюк та інші

«неолітичні» міста, що їх розкопали археологи, дають підстави вважати, що їхні жителі майже досягли рівня цивілізації.

Прочитайте замітку

та проаналізуйте схему.

1. Чому рівень розвитку людського суспільства, який учені називають цивілізацією, визначають за сукупністю ознак?

2. Як ви думаєте, чи знали мешканці Чатал-Гуюка писемність?

А мешканці трипільських поселень?

Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/j1IDpty або кодом, перегляньте відеореконструкцію поселення Чатал-Гуюк. Якими деталями про життя мешканців протоміста збагатило вас відео?

На підставі відео та замітки в рубриці «Обговорюємо» напишіть невелику замальовку про життя в Чатал- Гуюку.

Перевірмо, чого навчилися

Для кожної пар понять визначте, яке з них, за припущенням учених, стосується більш ранніх етапів розвитку людства, а яке - пізніших, розставивши літери на лінії часу.

А патріархат

Б матріархат

А родова громада

Б сусідська громада

А плем'я

Б рід

А місто

Б городище

Які з питань, що їх обговорювали на уроці, зацікавили вас найбільше? Чому?

Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/KVgjs2U

або кодом та виконайте завдання онлайн.

Найдавніші часи, як ви вже знаєте, образно називають

«дитинством людства». Обґрунтуйте або спростуйте доречність такого вислову в есе про розвиток людського суспільства.

§ 7. Форми організації первісних спільнот