1 of 26

Більшовицько-російська окупація України

2 of 26

План уроку:

  • 1. Формування більшовицького режиму в Україні в 1919 р.
  • 2. Суть соціально-економічних перетворень більшовиків. «Воєнний комунізм» .
  • 3. Антибільшовицький опір в Україні.
  • 4. Червоний терор в Україні в 1919 році.

3 of 26

�1. Формування більшовицького режиму в Україні в 1919 році. �

  • На початку січня 1919 р. Тимчасовий робітничо-селянський уряд України встановив нову назву держави – Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР) – та переїхав з Харкова до Києва.

Члени Тимчасового робітничо-селянського уряду України. 1919 р.

4 of 26

  • 29 січня 1919 р. Тимчасовий робітничо-селянський уряд було перейменовано на Раду Народних Комісарів.
  • Головою Раднаркому та наркомом іноземних справ став Християн Раковський.
  • Для придушення опору противників радянської влади було створено Всеукраїнську надзвичайну комісію (ВУНК), народні суди та революційні трибунали, робітничо-селянську міліцію.
  • Більшовики не наважились на вибори до рад, а натомість створили революційні й військово-революційні комітети для управління на місцях.

5 of 26

  • Створення комнезамів. Для зміцнення свого режиму на селі більшовики створювали з найбідніших селян комітети незаможників (комнезами).
  • Вони повинні були доповідати державним службовцям і членам продзагонів про те, хто із селян має запаси хліба і де їх ховають.
  • У 1919 р. комнезами почали створюватися в українських селах.

6 of 26

Постать в історії

  • ХРИСТИЯН ГЕОРГІЙОВИЧ РАКОВСЬКИЙ

  • 1873-1941
  • Голова Ради народних комісарів і народний комісар зовнішніх справ УСРР протягом 1919-1923 рр.
  • Румунський підданий, у 1917 р. емігрував до Росії і став членом більшовицької партії.
  • З 23 травня до 7 жовтня 1918 р. був головою делегації РРФСР з Українською державою, оскільки за умовами Брестського миру радянська Росія мала підписати мирну угоду з УНР, зокрема щодо кордонів між державами, однак домовленостей досягнуто не було.
  • 25 січня 1919 р., після встановлення в Україні радянської влади, був призначений головою Раднаркому і наркомом зовнішніх справ УСРР.
  • У 1922 р. критикував Й.Сталіна, який тоді був наркомом національностей РРФСР, за втручання у внутрішні і зовнішні справи УРСР, а при створенні СРСР, відстоював конфедеративну форму державного устрою, зі збереженням за національними республіками права на самостійні дипломатичні зв’язки й зовнішню торгівлю.

7 of 26

  • Сприяв відкриттю повноважних дипломатичних представництв (дипломатичних місій) УСРР за кордоном ( в РРФСР, Польщі, Австрії, Туреччині, Литві та Латвії), які окрім власне дипломатичних виконували функції торговельних представництв; проіснували до утворення у 1932 р. загальносоюзного наркомату зовнішніх справ.
  • У червні 1923 р. з ініціативи Х. Раковського було прийнято постанову ЦК КП(б)У, згідно якої іноземні компанії могли відкривати свої філіали в УСРР лише за згодою української, а не загальнорадянської влади. Однак це рішення за місяць було скасоване.
  • У 1923-1925 рр. був послом ССРР спочатку у Великобританії, а у 1925-1927 рр. – у Франції. У 1928 р., після повернення у Москву, почав формувати опозицію і був виключений з більшовицької партії і відправлений у заслання; у 1934 р. підкорився партійній дисципліні і повернувся в Москву, але у 1936 р. був знову заарештований за шпигунську діяльність і в 1941 р. розстріляний.�

Х. Раковський в Парижі. 1924

8 of 26

10 березня 1919 р. у Харкові пройшов ІІІ з´їзд Рад, на якому було ухвалено Конституцію УСРР.

  • Також було обрано Центральний виконавчий комітет (ЦВК) України

на чолі з Григорієм Петровським.

9 of 26

�2. Суть соціально-економічних перетворень більшовиків. «Воєнний комунізм» .

  • 1 червня 1919 р. було опубліковано декрет ВЦВК, згідно з яким РСФРР та УСРР об´єднували:
  • військові організації та командування;
  • ради народного господарства;
  • управління залізничним транспортом;
  • наркомати фінансів;
  • наркомати праці.

14 червня 1919 р.ЦВК рад України схвалив декрет про утворення “воєнно-політичного союзу.”

10 of 26

“Воєнний комунізм”

  • «Воєнний комунізм» - система надзвичайних заходів керування економікою, що проводилася більшовиками в 1918-1921 pp. (з 1919 р. - в Україні).

11 of 26

Політика “Воєнного комунізму”:

  1. Націоналізація всіх підприємств (всі підприємства стали державними).
  2. Мілітаризація праці (воєнізація всіх галузей).
  3. Продовольча розверстка (забирали хліб у селян).
  4. Карткова система постачання продуктів населенню (замість грошей - картки на товари)
  5. Трудова повинність населення
  6. Заборона вільної торгівлі

12 of 26

Націоналізація промисловості.

  • Держава намагалася взяти важелі керування пріоритетними галузями у свої руки.
  • Була встановлена державна монополія на торгівлю найважливішими товарами - цукром, чаєм, сіллю, вугіллям, металом тощо.
  • Приватні підприємства, які ще не були націоналізовані, повинні були дотримуватися цін, установлених Раднаркомом РСФРР.

13 of 26

Трудові відносини.

  • Більшовики ввели загальну трудову повинність, трудову мобілізацію.
  • Щоб змусити людей працювати, вони дорівняли робітників до солдатів в армії.
  • Запроваджувалися мілітаризація праці, примусова праця «буржуазних елементів».

14 of 26

Торгівля та фінанси. 

  • При «воєнному комунізмі» торгівля була заборонена,
  • здійснювався прямий продуктообмін;
  • скасовувалася оплата за паливо, житло, транспорт тощо;
  • влада намагалася повністю скасувати гроші;
  • вводилася карткова система розподілу товарів і продуктів.

15 of 26

Політика «воєнного комунізму» на селі.

  • У ході здійснення політики «воєнного комунізму» заборонялася оренда, наймана праця, робилися спроби запровадити колективні форми господарства (комуни). 

16 of 26

  • Продовольча диктатура. Більшовицький режим увів продовольчу диктатуру.
  • Влада поклала обов'язки на селян у примусовому порядку здавати запаси зерна та інших сільськогосподарських товарів за державними (украй низькими) розцінками, а ринкова торгівля цими товарами заборонялась і розглядалась як спекулятивна.
  • Така політика здобула назву «продовольча розкладка» - «продрозкладка».
  • Це була фактична конфіскація товару в селян.
  • Для вилучення продовольства створювалися спеціальні «продовольчі загони» (продзагони).

17 of 26

18 of 26

�3. Антибільшовицький опір в Україні.�

  • Повстання отамана Д. Зеленого (Терпила):

 В квітні 1919 року, спираючись на підтримку населення Терпило розпочав боротьбу з російською комуністичною окупаційною владою, яка ще в березні оголосила його поза законом.

Він займає Трипілля та вбиває там більшовицьких агітаторів.

19 of 26

  • «Ми домагаємося такого: — Україна мусить бути незалежною…».
  • Зелений воював проти більшовиків на території Васильківського, Фастівського, Ржищевського, Обухівського та Переяславського повітів сучасної Київської області, а також на території Чернігівської, Полтавської і Подільської губерній.
  • У Переяславі 15 липня 1919 р. отаман Зелений урочисто, в присутності місцевого люду та свого війська, скасував Переяславську угоду 1654 року про «возз'єднання» з Московією. В цей час його сили вимірювались близько 30 тисяч козаків і старшин.

20 of 26

У квітні 1919 р. проти влади виступили численні загони Нестора Махна.

  • Спроба більшовицьких органів влади втілити «політику воєнного комунізму» привела до антибільшовицьких настроїв у махновських військах.
  • Однак більшовики не наважились вжити каральних заходів проти «батька», який своїми силами утримував денікінців між Маріуполем і Волновахою.

21 of 26

Наймасштабнішим був виступ отамана Никифора Григор´єва.

  • У травні 1919 р. Григор´єв звернувся з маніфестом “До українського народу”, в якому закликав боротися проти комун.
  • З великими труднощами більшовикам вдалося розгромити григор´євців

22 of 26

Робота з карикатурами

23 of 26

�4. Червоний терор в Україні в 1919 році.�

24 of 26

  • Робота над документом:
  • Харків. Під час перебування більшовиків у Харкові панував такий терор, що чимало людей втрачало глузд від усіх пережитих кошмарів. Особливим бузувірством вирізнявся комісар Саєнко, на щастя, спійманий добровольцями. Розстрілювали безпощадно, не виключаючи жінок і дітей.��На двох вулицях і в підвалах деяких будинків були вириті коридори, до кінця яких ставили розстрілюваних і, коли вони падали, їх присипали землею. На другий день на тому ж місці розстрілювали наступних, потім знову присипали землею і так доверху. Потім починався наступний ряд цього ж коридору. В одному з таких коридорів лежало до 2 000 розстріляних.

25 of 26

Робота над документом:

  • Одеса. У підвалах одеської Надзвичайки знайдені знаряддя тортур, багато трупів замучених. Серед знарядь катувань привертають увагу особливо влаштовані ланцюги для розтягування кінцівок. Англійське командування привело в катівні Надзвичайки команди своїх кораблів. Знаряддя тортур справили на англійських матросів тяжке враження.
  • Херсон. Населення з жахом згадує звірства більшовицької Надзвичайки, яка лютувала з приїздом до Херсону двох китайців, спеціалістів тортур, котрі препарували живих людей, знімали шкіру з ніг і рук, втикали булавки під нігті. В останні дні більшовиками було вбито багато громадських діячів з метою паралізувати суспільне життя після відходу більшовиків з Херсону.

26 of 26

Робота над документом:

  • Миколаїв. До коменданта з‘являються безперестанку для реєстрації офіцери, котрі ховалися в навколишніх селах і селищах від більшовиків. Вони розповідають жахіття.��Палають села, запалені більшовиками. Матроси знищують селянське добро, палять весь хліб через неможливість забрати його з собою. Розстрілюється худоба; нищаться сільськогосподарські машини.
  • Кременчук. У Кременчуці тривають розкопки розстріляних і замучених більшовиками. Число вбитих доходить до 2 500 осіб. Викопана група розстріляних телеграфних службовців: 5 чоловіків, 1 жінка.