Більшовицько-російська окупація України

План уроку:

• 1. Формування більшовицького режиму в Україні в 1919 р.
• 2. Суть соціально-економічних перетворень більшовиків. «Воєнний комунізм» .
• 3. Антибільшовицький опір в Україні.
• 4. Червоний терор в Україні в 1919 році.

�1. Формування більшовицького режиму в Україні в 1919 році. �

• На початку січня 1919 р. Тимчасовий робітничо-селянський уряд України встановив нову назву держави – Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР) – та переїхав з Харкова до Києва.

Члени Тимчасового робітничо-селянського уряду України. 1919 р.

• 29 січня 1919 р. Тимчасовий робітничо-селянський уряд було перейменовано на Раду Народних Комісарів.
• Головою Раднаркому та наркомом іноземних справ став Християн Раковський.
• Для придушення опору противників радянської влади було створено Всеукраїнську надзвичайну комісію (ВУНК), народні суди та революційні трибунали, робітничо-селянську міліцію.
• Більшовики не наважились на вибори до рад, а натомість створили революційні й військово-революційні комітети для управління на місцях.

• Створення комнезамів. Для зміцнення свого режиму на селі більшовики створювали з найбідніших селян комітети незаможників (комнезами).
• Вони повинні були доповідати державним службовцям і членам продзагонів про те, хто із селян має запаси хліба і де їх ховають.
• У 1919 р. комнезами почали створюватися в українських селах.

Постать в історії

• �ХРИСТИЯН ГЕОРГІЙОВИЧ РАКОВСЬКИЙ

�

• 1873-1941
• Голова Ради народних комісарів і народний комісар зовнішніх справ УСРР протягом 1919-1923 рр.
• Румунський підданий, у 1917 р. емігрував до Росії і став членом більшовицької партії.
• З 23 травня до 7 жовтня 1918 р. був головою делегації РРФСР з Українською державою, оскільки за умовами Брестського миру радянська Росія мала підписати мирну угоду з УНР, зокрема щодо кордонів між державами, однак домовленостей досягнуто не було.
• 25 січня 1919 р., після встановлення в Україні радянської влади, був призначений головою Раднаркому і наркомом зовнішніх справ УСРР.
• У 1922 р. критикував Й.Сталіна, який тоді був наркомом національностей РРФСР, за втручання у внутрішні і зовнішні справи УРСР, а при створенні СРСР, відстоював конфедеративну форму державного устрою, зі збереженням за національними республіками права на самостійні дипломатичні зв’язки й зовнішню торгівлю.

​

• Сприяв відкриттю повноважних дипломатичних представництв (дипломатичних місій) УСРР за кордоном ( в РРФСР, Польщі, Австрії, Туреччині, Литві та Латвії), які окрім власне дипломатичних виконували функції торговельних представництв; проіснували до утворення у 1932 р. загальносоюзного наркомату зовнішніх справ.
• У червні 1923 р. з ініціативи Х. Раковського було прийнято постанову ЦК КП(б)У, згідно якої іноземні компанії могли відкривати свої філіали в УСРР лише за згодою української, а не загальнорадянської влади. Однак це рішення за місяць було скасоване.
• У 1923-1925 рр. був послом ССРР спочатку у Великобританії, а у 1925-1927 рр. – у Франції. У 1928 р., після повернення у Москву, почав формувати опозицію і був виключений з більшовицької партії і відправлений у заслання; у 1934 р. підкорився партійній дисципліні і повернувся в Москву, але у 1936 р. був знову заарештований за шпигунську діяльність і в 1941 р. розстріляний.�

Х. Раковський в Парижі. 1924

10 березня 1919 р. у Харкові пройшов ІІІ з´їзд Рад, на якому було ухвалено Конституцію УСРР.

• Також було обрано Центральний виконавчий комітет (ЦВК) України

на чолі з Григорієм Петровським.

�2. Суть соціально-економічних перетворень більшовиків. «Воєнний комунізм» .�

• 1 червня 1919 р. було опубліковано декрет ВЦВК, згідно з яким РСФРР та УСРР об´єднували:
• військові організації та командування;
• ради народного господарства;
• управління залізничним транспортом;
• наркомати фінансів;
• наркомати праці.

​

14 червня 1919 р.ЦВК рад України схвалив декрет про утворення “воєнно-політичного союзу.”

“Воєнний комунізм”

• «Воєнний комунізм» - система надзвичайних заходів керування економікою, що проводилася більшовиками в 1918-1921 pp. (з 1919 р. - в Україні).

Націоналізація промисловості.

• Держава намагалася взяти важелі керування пріоритетними галузями у свої руки.
• Була встановлена державна монополія на торгівлю найважливішими товарами - цукром, чаєм, сіллю, вугіллям, металом тощо.
• Приватні підприємства, які ще не були націоналізовані, повинні були дотримуватися цін, установлених Раднаркомом РСФРР.

​

Трудові відносини.

• Більшовики ввели загальну трудову повинність, трудову мобілізацію.
• Щоб змусити людей працювати, вони дорівняли робітників до солдатів в армії.
• Запроваджувалися мілітаризація праці, примусова праця «буржуазних елементів».

Торгівля та фінанси. 

• При «воєнному комунізмі» торгівля була заборонена,
• здійснювався прямий продуктообмін;
• скасовувалася оплата за паливо, житло, транспорт тощо;
• влада намагалася повністю скасувати гроші;
• вводилася карткова система розподілу товарів і продуктів.

Політика «воєнного комунізму» на селі.

• У ході здійснення політики «воєнного комунізму» заборонялася оренда, наймана праця, робилися спроби запровадити колективні форми господарства (комуни). 

• Продовольча диктатура. Більшовицький режим увів продовольчу диктатуру.
• Влада поклала обов'язки на селян у примусовому порядку здавати запаси зерна та інших сільськогосподарських товарів за державними (украй низькими) розцінками, а ринкова торгівля цими товарами заборонялась і розглядалась як спекулятивна.
• Така політика здобула назву «продовольча розкладка» - «продрозкладка».
• Це була фактична конфіскація товару в селян.
• Для вилучення продовольства створювалися спеціальні «продовольчі загони» (продзагони).

�3. Антибільшовицький опір в Україні.�

• Повстання отамана Д. Зеленого (Терпила):

 В квітні 1919 року, спираючись на підтримку населення Терпило розпочав боротьбу з російською комуністичною окупаційною владою, яка ще в березні оголосила його поза законом.

Він займає Трипілля та вбиває там більшовицьких агітаторів.

​

• «Ми домагаємося такого: — Україна мусить бути незалежною…».
• Зелений воював проти більшовиків на території Васильківського, Фастівського, Ржищевського, Обухівського та Переяславського повітів сучасної Київської області, а також на території Чернігівської, Полтавської і Подільської губерній.
• У Переяславі 15 липня 1919 р. отаман Зелений урочисто, в присутності місцевого люду та свого війська, скасував Переяславську угоду 1654 року про «возз'єднання» з Московією. В цей час його сили вимірювались близько 30 тисяч козаків і старшин.

​

У квітні 1919 р. проти влади виступили численні загони Нестора Махна.

• Спроба більшовицьких органів влади втілити «політику воєнного комунізму» привела до антибільшовицьких настроїв у махновських військах.
• Однак більшовики не наважились вжити каральних заходів проти «батька», який своїми силами утримував денікінців між Маріуполем і Волновахою.

Наймасштабнішим був виступ отамана Никифора Григор´єва.

• У травні 1919 р. Григор´єв звернувся з маніфестом “До українського народу”, в якому закликав боротися проти комун.
• З великими труднощами більшовикам вдалося розгромити григор´євців

Робота з карикатурами

�4. Червоний терор в Україні в 1919 році.�

• Робота над документом:
• Харків. Під час перебування більшовиків у Харкові панував такий терор, що чимало людей втрачало глузд від усіх пережитих кошмарів. Особливим бузувірством вирізнявся комісар Саєнко, на щастя, спійманий добровольцями. Розстрілювали безпощадно, не виключаючи жінок і дітей.��На двох вулицях і в підвалах деяких будинків були вириті коридори, до кінця яких ставили розстрілюваних і, коли вони падали, їх присипали землею. На другий день на тому ж місці розстрілювали наступних, потім знову присипали землею і так доверху. Потім починався наступний ряд цього ж коридору. В одному з таких коридорів лежало до 2 000 розстріляних.

Робота над документом:

• Одеса. У підвалах одеської Надзвичайки знайдені знаряддя тортур, багато трупів замучених. Серед знарядь катувань привертають увагу особливо влаштовані ланцюги для розтягування кінцівок. Англійське командування привело в катівні Надзвичайки команди своїх кораблів. Знаряддя тортур справили на англійських матросів тяжке враження.
• Херсон. Населення з жахом згадує звірства більшовицької Надзвичайки, яка лютувала з приїздом до Херсону двох китайців, спеціалістів тортур, котрі препарували живих людей, знімали шкіру з ніг і рук, втикали булавки під нігті. В останні дні більшовиками було вбито багато громадських діячів з метою паралізувати суспільне життя після відходу більшовиків з Херсону.

Робота над документом:

• Миколаїв. До коменданта з‘являються безперестанку для реєстрації офіцери, котрі ховалися в навколишніх селах і селищах від більшовиків. Вони розповідають жахіття.��Палають села, запалені більшовиками. Матроси знищують селянське добро, палять весь хліб через неможливість забрати його з собою. Розстрілюється худоба; нищаться сільськогосподарські машини.
• Кременчук. У Кременчуці тривають розкопки розстріляних і замучених більшовиками. Число вбитих доходить до 2 500 осіб. Викопана група розстріляних телеграфних службовців: 5 чоловіків, 1 жінка.