Тема: Технологія органічного виробництва�

План заняття:

1. Альтернативні системи рослинництва
2. Принципи ведення органічного виробництва.

​

• Суть альтернативного рослинництва полягає у повному або частковому відмовленні від синтетичних добрив, пестицидів, регуляторів росту, суворе дотримання сівозміни, введенні до її складу бобових культур, збереження рослинних решток, застосування органічних добрив (гною, компостів, сидератів), захисту рослин біологічними методами.
• Метою альтернативного (органічного) рослинництва є одержання продукції, що не містить залишків хімікатів, збереження ґрунтової родючості і охорона навколишнього середовища.
• Рух за органічне виробництво найбільш поширений в промислово розвинених країнах, де з найбільшою силою проявилися негативні наслідки інтенсифікації рослинництва

• Існує кілька систем альтернативного рослинництва, вони ґрунтуються на глибокому розумінні процесів, що відбуваються в природі, спрямовані на поліпшення структури ґрунтів, відтворення їх природної родючості та сприяють утворенню екологічно стійких агроландшафтів.

​

​

• Біологічна система
• У цій системі використовують животворні ефективні мікроорганізми (ЕМ), які містяться в ЕМ – препаратах «Байкал ЕМ – 1», «Сяйво – 1», «Сяйво – 2».
• Ціль технології отримати високоякісні з добрими смаковими якостями і лікувальними властивостями продукти харчування. Ця технологія дає можливість очистити ґрунт від хімічних і біологічних забруднювачів.

​

Органо-біологічна система – це найбільш молодий напрям альтернативного рослинництва поширений головним чином у Швеції і Швейцарії.

В основі системи – прагнення до створення «живого ґрунту» за рахунок підтримки і активізації мікрофлори. Дозволено застосовувати тільки органічні і деякі мінеральні повільно діючі добрива ( томасшлак, базальтовий пил). Вказані методи в поєднанні з поверхневим обробітком грунту створюють сприятливі умови для розвитку мікроорганізмів, які забезпечують живлення рослин.

Органічна система

Найбільш характерні властивості органічної системи в тому, що продукти харчування необхідно вирощувати, зберігати і переробляти без застосування синтетичних добрив, пестицидів або регуляторів росту.

​

Принципи ведення органічного виробництва.�

• Коротко про історію розвитку органічного виробництва:
• Одним із засновників ідеології нових форм ведення с/г був японський філософ Мокиши Окада (1882-1955), який вважав, що сільське господарство має вирішувати такі завдання:
• · Пропонувати продукти харчування, що не тільки підтримують життєдіяльність, а й поліпшують здоров’я людини;
• · Бути екологічно вигідними для виробника і споживача;
• · Виробляти продукти в кількості, достатній для задоволення потреб населення;
• · Не порушувати біологічної рівноваги в природі, бути екологічно безпечними;
• · Використовувати досить прості методи та засоби ведення господарства.
• Розвиток екологічного виробництва розпочався в Німеччині:
• · 1950 – з’явилися перші союзи, які об’єднують виробників та переробників екологічної продукції.
• · 1985 - представники таких асоціацій заснували Союз екологічної харчової промисловості.
• · 1989 – впровадження ековиробництва підтримується за рахунок бюджету.

​

Органічне рослинництво – це система вирощування сільськогосподарської продукції, яка забороняє або в значній мірі обмежує використання синтетичних комбінованих добрив, пестицидів, регуляторів росту.

Така система базується на сівозмінах, використанні рослинних решток, гною, компостів, бобових рослин та рослинних добрив, органічних відходів виробництва, мінеральної сировини, механічного обробітку грунтів та біологічних засобах боротьби з шкідниками з метою підвищення родючості та покращення структури грунтів, забезпечення повноцінного живлення рослин та боротьби з шкідниками та бур’янами.

​

• Органічне виробництво базується на 4 принципах, вони передають те, яким чином людина повинна співіснувати з навколишнім середовищем, з живими організмами, щоб залишити після себе спадок для майбутніх поколінь:
• принцип здоров’я
• принцип екології
• принцип справедливості
• принцип дбайливого ставлення
• Принцип здоров’я - органічне сільське господарство повинне підтримувати і зміцнювати здоров’я ґрунту, рослин, тварин, людей та всієї планети цілісно та в повному обсязі

• Принцип екології – виник всередині самої живої системи. Він стверджує, що виробництво повинно базуватись виключно на екологічних процесах.
• Принцип справедливості – органічне виробництво повинно базуватись на відносинах, що гарантують соціальну справедливість, беручи до уваги суспільне життя та життєві можливості. Всі учасники органічного виробництва повинні будувати такі відносини, які забезпечують справедливість на всіх рівнях до всіх задіяних сторін – фермерів, робітників, переробних та реалізаційних підприємств і споживачів.
• Принцип дбайливого ставлення – стверджує, що дбайливе та бережливе ставлення до сільського господарства та екосистеми, нові технології необхідно вивчати, а існуючі переглянути, відмовитися від непередбачуваних (генна інженерія).
• Прийняті рішення повинні бути прозорими і відображати потреби та цінності всіх, кого це може стосуватись.

​

ЕКСПОРТНІ МОЖЛИВОСТІ

Розробка бізнес-плану для переходу до органічного виробництва та розробка шляхів створення відповідного бізнес-плану є початковим етапом для подання заявки та реєстрацію органічного виробництва.

• Допомогу у розробці бізнес-плану можуть надати відповідні консультаційні служби, які є незалежними від органів сертифікації.
• Перехід від так званих звичайних (інтенсивних) технологій агровиробництва до органічного землеробства (так званий конвенційний період) є досить тривалим процесом (від 2 до 4 років).
• Рішення про сертифікацію приймається після проведення інспекції та аналізу отриманих даних. Якщо рішення про сертифікацію прийнято, господарство має право продавати продукцію як таку, що вироблена за органічними стандартами. Підтвердження сертифікату повинно відбуватися щорічно.

ПЕРЕВАГИ ОРГАНІЧНОГО СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА Екологічні переваги: - зменшення рівня антропогенного навантаження на довкілля внаслідок ведення сільськогосподарської діяльності;

- збереження та відновлення родючості сільськогосподарських ґрунтів;

• запобігання деградації земель, кислотності та засоленості ґрунтів; - збереження біорізноманіття та генетичного банку рослин і тварин, відмова від домінування монокультур, природні умови утримання тварин;
• - активне використання сільськогосподарських генетичних ресурсів, враховуючи комах і мікроорганізми;
• - підвищення різноманітності дикої флори та фауни;

​

• - сприяння кращому поєднанню біотопів, прилеглих до сільськогосподарських угідь;
• - зниження ризику ерозії за рахунок збільшення кількості перегною, фізичної стійкості, здатності використовувати воду;
• - підвищення рівня біологічної активності, збільшення кількості біомаси, організація переробки поживних речовин, поліпшення структури ґрунту;
• - використання потенціалу симбіотичних процесів;

• зниження залуження підземних та поверхневих вод за рахунок припинення використання синтетичних засобів захисту рослин;
• - очищення джерел питної води від токсичних хімікатів; - зниження рівня вилуження азоту;
• - зниження викидів парникових газів, реактивних речовин;
• - підвищення показника секвестрації вуглекислого газу у ґрунті;
• - зниження показників використання прямої енергії (легкозаймисті речовини, мастильні матеріали) та непрямої енергії (добрива і пестициди) для органічної території;
• - підвищення ефективності використання енергії відповідно до кількості видобутого або виробленого продукту;
• - запобігання змінам клімату;
• - поєднання збереження біологічного різноманіття дикої природи, сільськогосподарського біорізноманіття та збереження ґрунтів.

Економічні переваги: - впровадження ресурсоощадних технологій та технічних засобів, зменшення енергоємності сільськогосподарського виробництва;

• розвиток місцевих ринків органічної продукції шляхом створення малих фермерських господарств;
• - додатковий розвиток переробної сфери для виробленої органічної продукції;
• - сприяння розвитку сільського зеленого туризму на екологічно безпечних територіях;

• - незалежність від промислових хімікатів;
• - гармонійне поєднання галузей рослинництва і тваринництва;
• - істотне зниження виробничих витрат і залежності від зовнішнього фінансування (під час середньо- та довгострокового застосування);
• - підвищення урожайності (за довгострокового застосування);
• - збільшення обсягів використання поновлювальних ресурсів;
• - підвищення якості та рівня конкурентоспроможності української сільськогосподарської продукції на вітчизняних та світових ринках

• Соціальні переваги: - збільшення середньої тривалості життя та поліпшення стану здоров’я населення;
• - підвищення рівня освіти сільського населення;
• - поліпшення добробуту населення шляхом диверсифікації діяльності, підвищення рівня зайнятості та розвитку сільських територій;
• - захист прав споживачів;
• - забезпечення інноваційності розвитку органічного сільськогосподарського виробництва;
• - формування екологічного іміджу та рейтингу України;
• - гарантування продовольчої безпеки України. - збереження та підтримка дрібних господарств;
• - підвищення наукового та технологічного рівня аграрного сектору;
• - забезпечення населення високоякісними, екологічно чистими та безпечними сертифікованими органічними продуктами харчування, а також іншими товарами.

Контрольні запитання :

1. Опишіть суть і мету альтернативного рослинництва.
2. Які існують системи альтернативного рослинництва?
3. Дайте характеристику органічній системі виробництва.
4. На яких принципах базується органічне виробництво?

​

Самостійне вивчення:

• 1. Сприятливі і несприятливі погодні умови.
• 2. Агрокліматичне районування с/г культур.
• 3. Посів як фотосинтезуюча система.
• 4. Структура посіву, структура врожаю.

(2) ст.42-54,55-60

​

Список літератури:

• 1. В. ПИНДУС, О. ГУЦАЛЕНКО, С. ОМЕЛЬЧУК, Л. ВАСИЛЕНКО, С. ГОРБАНЬ «ОСНОВИ ОРГАНІЧНОГО РОСЛИННИЦТВА»
• 2. https://sites.google.com/site/roslinnictvoto