Український прорив: наукові відкриття і винаходи XIX-XX століть, які вплинули на розвиток технічого прогресу
Сергій Корольов – людина, що відправила інших у космос
Авторка: Якубова Сабріна Хурматбеківна�Клас: 11-Б�Комунальний заклад «Маріупольська загальноосвітня
школа I-III ступенів №54 Маріупольської міської ради Донецької області»
Керівниці: Овсяннікова Лариса Олексіївна, вчителька технологій�Авдієнко Яна Анатоліївна, вчителька інформатики і математики
Мета та завдання дослідження
Сергій Павлович Корольов – український вчений у галузі ракетобудування та космонавтики. Народився 12 січня 1907 року в Житомирі. Згодом його батьки розлучилися, і саме вітчим (інженер) Корольова причепив йому любов до літаків, механізмів. Спочатку майбутній ракетобудівник закінчив профшколу в Одесі. Вже у 17 років він сконструював свій перший планер. Щоб отримати вищу освіту, вступив до КПІ. При вступі власноруч у графі «національність» написав «українець». Але через закриття університету довелося продовжувати навчання у МВТУ ім. Батурина в Москві. У 1929 роцi захистив дипломний проєкт легкомоторного двомiсного лiтака (СК - 4), що був побудований i проходив лiтнi випробування. Науковим керiвником Корольова був А.Н.Туполєв, який потім зіграє свою роль в подальшому житті нашого ракетобудівника. Пiсля захисту диплома С.П.Корольов одержав професiю інженера-аеромеханіка, а у 1930 випустився з університету. Тоді у нього з’явилася мрія будувати ракети, щоб літати в космос. У 1933 році призначається заступником начальника РНДІ. Конструює ракети, будує ракетоплан, виступає з доповідями на Всесоюзних конференціях з питань використання крилатих ракет для вивчення стратосфери.
У 1938 р. Сталін занепокоївся, що технічні винаходи групи вчених можуть бути використані проти нього у державному перевороті, тому Корольова та інших ув’язнюють на 10 років на Колимі. При допитах Корольову зламали щелепу, що потім призведе до однієї з причин смерті. Але через початок Другої світової війни Корольова знову відправляють будувати ракети. І тут йому вдруге пощастило, адже той пароплав, на який він запізнився, затонув, а сам дивом зустрів інший пароплав. У роки Другої світової вiйни бере участь у створеннi лiтака ТУ-2 у московському КБ при ЦКБ НКВД у групi А.Н. Туполєва, який сам захотів працювати з Корольовом, і у я кого той захищав диплом. За успiшне виконання робiт у роки вiйни із створення ракетних прискорювачiв для лiтакiв Корольова нагороджено першим орденом "Знак Пошани". На жаль, після початку Холодної війни вченому довелося продовжувати розробляти бойові ракети, замість космічних, про які він так мріяв.
На основі Р-7 було створено цілу родину ракет-носіїв. Проєкт будівництва Р-7 був однією з найбільших інженерно-технічних програм, що коли-небудь здійснювалися в Радянському Союзі. Ракета успішно взлетіла тільки з 4 спроби. Усього було 3 серії її запуску. Р-7 розроблялася для запуску ранньої важкої водневої бомби, але після появи легших за масою бомб втратила своє значення. До кінця 1968 ракету зняли з озброєння. Успіх цього проєкту став основою для створення базових модифікацій ракетно-космічних комплексів типу «Схід», «Схід», «Союз» (С. Корольов). Позитивні результати польоту ракет Р-7 на активній ділянці траєкторії дозволили використовувати їх для запуску перших двох штучних супутників Землі 4 жовтня та 3 листопада 1957 року.
Перша у світі міжконтинентальна балістична ракета і перша у світі ракета-носій:
МБР, двоступінчаста, рідинна.
Маса заправленої ракети - 279 т
Дальність польоту - 8000 км.
Максимальна висота траєкторії - 1130 км.
Швидкість 2-го ступіня - 6 385 м/c.
ПЕРШИЙ СУПУТНИК ЗЕМЛІ
Першим штучним супутником став «Супутник-1» (4 жовтня 1957 р.), сторений під керівництвом С.Корольова. Подія стала початком перегонів між СРСР і США.
Політичне значення «Супутника-1» значно переважало наукове.
3 листопада 1957 р. відбувся запуск «Супутника-2», який відправив до космосу першу живу істоту земного походження — собаку на прізвисько Лайка.
У КПІ супутник зображено на меморіальній дошці, присвяченій колишньому студенту С.Корольову – головному конструктору ракетної техніки, лідеру у розробці космічних кораблів, ініціатору створення супутника.
«Супутник-1» був відправлений у космос раніше на 4 місяці, ніж американський «Експлорер-1».
Міжконтинентальна балістична ракета Р-7 вивела в космос перший штучний супутник Землі. Супутник літав 92 дні, до 4 січня 1958 року, зробивши 1440 обертів навколо Землі (близько 60 млн км), а його радіопередавачі працювали протягом двох тижнів після старту. Маса "Супутника-1" була 83,6 кг. Його корпус складався з двох напівоболонок зі стикувальними шпангоутами, сполученими між собою 36 болтами. На ньому було встановлено 2 радіопередавачі з джерелами живлення. Ракета Р-7 могла вивести супутник на орбіту тільки за умови її значного полегшення. Тому з центрального блоку зняли частину бойового обладнання, радіовідсік з системою радіоуправління, кабельні проводки, частину акумуляторних батарей та ін. Ззовні супутник мав вигляд сфери, діаметром півметри, з чотирма антенами.
Першою людиною в космосі став 27-річний Юрій Гагарін. Ракета-носій «Схід» із кораблем «Схід-1», на борту якої перебував Гагарін, була запущена з космодрому Байконур. Політ тривав 1 годину 48 хвилин. Але в ті часи майже ніхто не згадував ім’я конструктора, під чиїм керівництвом був створений космічний корабель «Схід-1». Звісно, це був Сергій Корольов. Існує версія, що саме він обрав Юрія Гагаріна для польоту в космос. �Корабель виконав один оберт навколо Землі. Але до 1970-х років СРСР не оголошував, що Юрій Гагарін приземлився з парашутом, бо боялися, що його космічний політ не зарахується.
ПЕРШИЙ ПОЛІТ ЛЮДИНИ В КОСМОС. 12 КВІТНЯ 1961 р.
Спочатку спуск у ручному режимі не передбачався, оскільки Корольов був прихильником повної автоматизації управління. Проте останніми днями перед стартом він змінив свою думку і розпорядився навчити космонавтів виконувати гальмування у разі відмови автоматики. Можливість ручного спуску викликала заперечення з боку КДБ, оскільки теоретично космонавт міг направити свій корабель до США - і ніхто не зміг би зупинити його. Тому перший заступник голови КДБ П. І. Івашутін наполягав на збереженні на «Сході» самоліквідатора (бортової бомби), у тому числі й під час пілотованого польоту. Однак ця думка була відкинута комісією.
Загальна маса космічного корабля досягала 4,73 тонни довжина (без антен) - 4,4 м, а максимальний діаметр - 2,43 м. Під час створення спускного апарату була обрана ассиметрична сферична форма, оскільки це дозволяло забезпечити прийнятну масу теплового захисту апарату та реалізувати найпростішу балістичну схему спуску з орбіти. Якщо б відмовили автоматичні системи, космонавт міг перейти на ручне управління. Вирішити, коли потрібно повертатися космонавту, допомагав прилад «Глобус». Сферична форма апарату, що спускається, не передбачала використання двигунів орієнтації
Зараз Росія намагається присвоїти цього великого вченого собі. Ще у 1938 році при допиті його зазначили росіянином. Але Сергій Корольов народився в Україні, спілкувався українською, навчався в українських виших. І, як згадує донька Корольова, Наталія Сергіївна, саме слово Україна вимовляли в родині трепетно, з великою любов’ю. «Дитинство мій батько провів у Ніжині, народився він у Житомирі, мешкав у Києві, в Одесі. Перші 24 роки, майже половину свого життєвого шляху, батько провів в Україні. Він дуже її любив.
Полюбляв українські пісні, українську мову. Це точно. «Реве та сногне Дніпр широкий», «Дивлюсь я на небо» — улюблені пісні бабусі й батька». Найвідоміший сучасний інженер І. Маск писав: «Я розмовляв із сім’єю Корольова сьогодні. Він був одним з найкращих».
�
ВИСНОВКИ
Сергій Павлович Корольов відіграв важливу роль у відправці перших людей у космос.
Він був головним інженером-конструктором ракет-носіїв і космічних апаратів в СРСР, і відповідав за розробку і випробування ракет, які переносили космічні кораблі.
Його біографія є не менш цікавою за його винаходи. Завдяки тому, що вчений не здався, продовжував йти до своєї мрії, людство просунулося вперед. Аналізуючи його біографію здається що сама доля оберігала його.
Звичайно, над цими проєктами працювали інші люди також, але саме С.П. Корольов керував процесом створення механізмів. Ми повинні пишатися і знати свого співвітчизника.
ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА