Найвищою формою дитячої гри є сюжетно – рольова групова гра, яка потребує планування, узгодженості дій, розвитку взаємин як у сюжетно – ігровому, так і в реальному планах.
До такої гри діти вдаються у випадку, якщо:
• у ранньому віці в них сформувалося ігрове ставлення до предметів,
їх поліфункціонального використання,
• якщо діти засвоїли «мову гри» – повторення з іграшками дій, які виконують самі чи спостерігають у дорослих у реальному житті, і, що важливо,
• якщо засвоїли навички спілкування з однолітками, уміння узгоджувати задум і взаємодіяти.
Тож розвинена сюжетно – рольова гра є показником сформованості ігрової компетенції дитини старшого дошкільного віку
Сюжетно-рольова гра створює умови для розвитку у дошкільника
ігрового задуму, фантазії та творчості.
Діти, граючи в сюжетно-рольові ігри, повною мірою реалізують свої потенційні можливості щодо створення власної картини світу та розвитку базових здібностей.
Розвиток гри відбувається поступово:
Передумови для розвитку тривалої гри:
Які умови необхідні для того, щоб діти мали можливість проявити творчість у сюжетних іграх, щоб ці ігри були привабливими?
По-перше, необхідно, щоб зміст ігор відповідав інтересам та можливостям дітей, особливостям дитячої субкультури.
По-друге, педагогічний супровід сюжетних ігор має будуватися з урахуванням поступового наростання самостійності та творчості дитини.
По-третє, предметно – ігрове середовище дитячого садка має бути динамічно змінним, а в його створенні повинні брати участь діти.
ПЕДАГОГІЧНИЙ СУПРОВІД ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Опосередкований супровід, (непряме керівництво), забезпечує умови для розвитку сюжетно – рольової гри:
2. Створення умов (матеріального центру) для прояву їх зростаючих можливостей, підтримування активності. (виготовлення необхідних атрибутів, підбір іграшок, обігрування, обговорення проблемних можливих ситуацій, моделювання ситуацій.) Етапи: попередня робота, обговорення можливих ситуацій, моделювання ситуацій, обігрування діалогів.
Безпосередній супровід,(пряме керівництво), здійснюється під час гри, перед грою, після гри, спрямований на формування комунікативної компетентності, розвиток фантазії.
Головний метод керівництва – спостереження за грою, який дає можливість вихователю ефективно впливати на розвиток дитячої гри.
Деякі ігри варто записувати
( – В що саме грають діти, – Які теми цікавлять найбільше, – Як виникла гра, – Хто ініціатор, – Що заважає дітям довести свій задум до кінця, – Які іграшки використовуються у грі, – Як складаються відносини між дітьми, – Хто виконує головну роль, хто другорядну, – Які конфлікти виникають, як розв’язуються.
Для розвитку сюжетно-рольової гри повинні бути створені певні умови:
♦ виділити достатньо часу та місця для гри;
♦ організація предметно-ігрового середовища;
♦ збагатити малюків яскравими різноманітними враженнями та позитивним життєвим досвідом;
♦ формувати належні ігрові вміння на кожному віковому етапі;
♦ допомога дорослого (підбір більш підходящих для гри подій, встановленні їх послідовності, плануванні ходу гри, послідовності дій. Розподіл ролей, узгодження задуму, вирішення усіх ігрових завдань, підтримка пізнавальний інтерес в грі. Протягом ігрової діяльності дітей, дорослий має спостерігати за грою дітей, направляти задум і дії дітей);
♦ навчити спілкуватися з ровесниками;
♦ бути уважними, чуйними, тактовними щодо своїх однолітків.
Вихователь має бути для дитини взірцем культури, доброзичливості, моральності, джерелом знань і — найголовніше — любові.
Структурними компонентами сюжетно – рольової гри є:
Структура керівництва грою
2. План гри.
3. Ознайомлення дітей з планом гри .
4. Створення уявної ситуації.
5. Розподіл ролей.
6. Початок гри.
7. Збереження ігрової ситуації.
8. Завершення гри.
З метою збагачення ігрового досвіду дитини, розвитку ігрових задумів і сюжетів, з дітьми старшого дошкільного віку, треба розробити:
- поетапне планування сюжетних ігор;
- зразкові варіанти розвитку сюжету до рольових ігор;
- дидактичні ігри, що сприяють розвитку творчості, фантазії;
- ігрові алгоритми для навчання дітей ігровим діям.
- ігрові моделі до творчих ігор.
Поетапне планування сюжетних ігор включає в себе
три етапи:
- Збагачення знань дітей (пізнавальні заняття, екскурсії, розглядання ілюстрацій, тематичних альбомів, читання творів художньої і публіцистичної літератури, бесіди, виготовлення атрибутів)
- Оволодіння ігровими навичками (обігрування варіантів сюжетів по єдиній темі)
- Самостійне обігравання сюжету (спостереження педагога за грою та необхідна допомога в розгортанні сюжету)
ПОКЛИЧ ДРУЗІВ
РОЗПОДІЛИ РОЛІ
ВИБЕРИ НЕОБХІДНІ ПРЕДМЕТИ
ПОГРАЙТЕ
ПРИБЕРИ ІГРАШКИ
Технологічна карта для організації сюжетно-рольової гри з метою формування ініціативності і самостійності дітей.
Виклик лікаря додому
ВИКЛИК ЛІКАРЯ
Методика організації сюжетно-рольової гри
Четвертий рік життя характеризується становленням спільних ігор з однолітками. На ранніх етапах зародження творчої гри ігрові правила відсутні, але діти навчаються узгоджувати свої дії з діями інших дітей, розуміти бажання партнера. Логіка дій легко порушується без протесту з боку інших учасників.
Бажання грати разом перемагає, тож ігри «поряд» замінюються іграми «разом». Діти вже готові грати разом з однолітками, для них стає важливим не лише відтворення ігрових дій, а й спілкування у грі. Діти ще не беруть на себе рольові функції, гра не має рольового характеру.
Предмет виступає опорою для уявного образу: діти починають використовувати предмети-замінники.
Головним у розвитку гри на цьому етапі є збагачення її змісту: зростають вимоги не лише до предметних дій, а й до характеристики самої ролі (мама не просто будить доньку, вона робить це лагідно). Тобто дитина асоціює роль з певним образом: мама — лагідна.
Ігри для молодшого дошкільного віку.
Ігри дітей п’ятого року життя безпосередньо пов’язані з формуванням рольової поведінки. Поступово діти починають замінювати предмети словами-назвами, а дії — жестами, які супроводжують поясненнями.
У ході цих процесів формується словесно-образне мислення. Ігрові дії, замінені словом чи жестом, поступово переходять у внутрішній план і стають більш символічними. Діти навчаються діяти в межах ролі у певній послідовності, відтворюючи ігрові дії за зразком. Порушення логіки дій вони розуміють, але не опротестовують.
Діти поступово навчаються підпорядковувати свої дії правилам, хоча правила ще не повністю визначають поведінку. В розгортанні ігрового задуму можуть перемагати безпосередні власні бажання дітей.
Ігри для дітей середнього дошкільного віку
Ігри для дітей старшого дошкільного віку
На шостому році життя роль стає центром гри. Діти не лише послідовно змінюють ігрові ролі в межах одного сюжету, а й використовують поєднані ролі.У сюжетно-рольовій грі «Сім’я» роль тата діти можуть поєднувати з роллю водія, будівельника тощо. А мама може бути водночас, скажімо, лікарем чи кухарем. Йдучи на роботу, вони виконують взяті на себе додаткові ролі водія, будівельника, лікаря, кухаря тощо.
Що дорослішими стають діти, то гнучкішими є переходи від однієї ролі до іншої. У старших дошкільників з’являється здатність не програвати дії, а позначати їх у внутрішньому плані. Це дає дітям змогу дотримуватися внутрішньої логіки ігрових дій, не переходячи до реальності. При цьому гра зберігає свою динаміку, а діти отримують додаткову можливість змінювати ролі та виконувати в межах одного сюжету кілька ролей. Розвивається процес сюжетоскладання (аглютинація). У таких іграх діти опановують внутрішнє мовлення, що є ознакою розвитку словесно-логічного мислення, розвивається внутрішній план дій, здатність до рефлексії.
Мама поклала доньку спати, пішла на роботу і стала продавцем, але вона не забуває про свою попередню роль і в певний момент повертається з роботи додому. Вдома вона знову виконує роль мами.
Поступове оволодіння правилами гри та логікою дій дає змогу дітям самостійно підпорядковувати свою поведінку ігровим правилам та вимогам:
узгоджувати свій задум із бажанням гравціввідтворювати ігрові дії за зразкомдіяти за правилами гризмінювати сюжет, не порушуючи логіки загальної сюжетної лініїдоводити розпочату гру до кінця.У старших дошкільників розвивається уміння виділяти цілісні сюжетні події, визначати їх для партнера по грі та комбінувати в різній смисловій послідовності. Поступово творчі ігри з відкритим сюжетом та прихованими правилами переходять на новий етап розвитку — ігри з прихованим сюжетом та відкритими правилами, що створює передумови для оволодіння дітьми новими продуктивними видами діяльності.У таких іграх не лише проявляються та розвиваються новоутворення дошкільного дитинства, а й засвоюються різні форми спілкування з однолітками.
Молодший дошкільний вік
• До 15 хв. у І кварталі;
• До 25 хв. у ІІ кварталі.
Сюжетно-рольові ігри: «Сім'я», «Дитячий садок», «Водії» (транспорт), «Будівництво».
Середній дошкільний вік
• До 30 - 35 хв.
Сюжетно-рольові ігри: «Сім'я», «Дитячий садок», «Водії», «Будівельники», «Магазин», «Лікарня» (робота медсестри), «Перукарня», «Моряки».
Старший дошкільний вік
• До 45 хв., навіть упродовж кількох днів.
Сюжетно-рольові ігри: «Сім'я», «Дитячий садок», «Водії», «Будівельники», «Магазин», «Перукарня», «Пошта», «Поліклініка», «Аптека», «Лікарня», «Військові» (поліція, моряки, льотчики, прикордонники).
Додаткові сюжетно-рольові ігри: «Школа», «Праця на селі», «Трактористи».
Примітка: не рекомендується обмежувати дитячі ігри в часі за умови успішного їх розвитку і ходу.
ТРИВАЛІСТЬ ТА АПРОБОВАНИЙ ПЕРЕЛІК СЮЖЕТНО-РОЛЬОВИХ ІГОР:
ІГРОВИЙ ОСЕРЕДОК | |||
| Сюжетно-рольові ігри | «Кухня»(кухонні меблі, плита, кухонний посуд: каструлі, сковорідка, чайник, розливні ложки, друшляк; муляжі овочів, фруктів та інших продуктів) |
|
«Їдальня»(стіл та стільчики для ляльок, диванчик, столовий посуд, чайний сервіз, ляльки, м’які іграшки) |
| ||
«Спальня» (ліжко, шафа, торшер, лялька-немовля, одяг, постільна білизна тощо) |
| ||
«Ванна» (ванночка, мачулка, рушник) |
| ||
«Пральня» (одяг, постіль, таз, прищіпки, дошка для прасування, праска тощо) |
| ||
«Магазин» (халати, ковпаки, прилавок, каса, сумки, гроші, муляжі продуктівта інших товарів тощо) |
| ||
«Шофери» (кермо, нагрудні зображення машин, світлофор) |
| ||
«Лікарня»(білі халати, шапочки, медична сумка з набором інструментів тощо) |
| ||
Великі ігрові модулі (бажано легкі й м’які) та різні предмети-замісники (різноманітні нитяні помпони, різноколірні клаптики тканини, різноколірні великі гудзики, палички, деталі дерев’яного конструктора: цеглинки, кубики тощо) |
| ||
Структура предметно-ігрового середовища
груп раннього віку для дітей третього року життя
ІГРОВИЙ ОСЕРЕДОК | |
«Дитячий садок», «Сім’я»(кухня, пральня, спальня, ванна, ляльки, одяг, м’які іграшки, посуд, праска, прасувальна дошка, меблі, постіль тощо) |
|
«Лікарня»(білі халати, шапочки, мед.сумка з набором інструментів, «ліки», вата, бинти, рецепти тощо) |
|
«Магазин» (халати, ковпаки, прилавок, каса, сумки, чеки, гроші, муляжі продуктівта ін. товарів, пакувальні матеріали) |
|
«Шофери» (кермо, нагрудні зображення машин, світлофор, кашкет та жезл регулювальника, дорожні знаки) |
|
«Моряки» (безкозирки, комірці, бінокль або підзорна труба, рятувальні круги, якір, штурвал тощо) |
|
Великі ігрові модулі (легкі й м’які) та різні предмети-замінники (нитяні помпони, великі ґудзики тощо) |
|
Структура предметно-ігрового середовища
молодших груп
Структура предметно-ігрового середовища середніх груп
1 | Сюжетно-рольові ігри | «Дитячий садок», «Сім’я»(кухня, пральня, спальня, ванна, вітальня, їдальня; ляльки, одяг, м’які іграшки, посуд, праска, прасувальна дошка, меблі, постіль тощо) |
«Школа» (дошка, парти, портфелі; шкільне приладдя: ручки, пензлі, олівці, книжки, зошити і т. ін.; глобус, географічна карта, ляльки в шкільному вбранні тощо) | ||
«Бібліотека»(дитячі книжки по 2-3 шт.: українські народні казки, оповідання, вірші, загадки, український фольклор (приказки, забавлянки, пісеньки і т. ін.), каталог, формуляри, портрети дитячих письменників, ілюстрації до творів, виставка книжок тощо) | ||
«Лікарня», «Аптека» (білі халати, шапочки, тапчан, ваги, ростомір, ширма, медична сумка з набором інструментів, «ліки», вата, бинти, рецепти, каса, чеки, гроші, вітрина тощо) | ||
«Магазин» (халати, ковпаки, вітрина, прилавок, каса, сумки, чеки, гроші, муляжі продуктівта ін. товарів, ваги, пакувальні матеріали) | ||
«Пошта»(сумка поштаря, газети, журнали, листівки, конверти, марки, поштовий штемпель, пластилін тощо) | ||
«Перукарня»(дзеркало, халат перукаря, пелерина для клієнта, журнали модних зачісок, сушка, рукомийник, фен, плойка, перуки, ножиці, бігуді, стрічки, резинки, булавки, гребінці, ляльки з довгим волоссям) | ||
«Ательє» (виставка тканин та готових виробів, журнали мод, лекала, викройки, сантиметр, крейда, ножиці, швейна машина, голки, нитки, наперсток, квитанції замовника, аксесуари: ґудзики, кнопки, гачки тощо) | ||
«Дорожній рух» (керма, нагрудні зображення машин, світлофор, кашкет та жезл регулювальника, дорожні знаки, права водія, штрафні квитанції, різні види машин, макет мікрорайону) | ||
«Моряки» (кашкет капітана, безкозирки, комірці, бінокль або підзорна труба, перископ, рятувальні круги, якір, штурвал, великий будівельний матеріал, прапорці, предмети-замінники) | ||
«Залізниця»(кашкет залізничника, семафор, сумка провідника, каса, квитки, іграшки: потяг, колія тощо) | ||
«Будівництво»(фартухи, каски, відра, совки, молотки, будівельні машини: самоскиди, кран, екскаватор, грейдер та ін.; ляльки; будівельний матеріал великий та дрібний, схеми, зображення або фотографії будівель) | ||
«Ферма та пташник» (макети ферми, пташника; муляжі свійських тварин, птахів та їх дитинчат, відра, бідони, транспорт: трактор, молоковоз; ляльки, будівельний матеріал) | ||
«Зоопарк»(муляжі диких тварин та їх дитинчат, будівельний матеріал, каса, квитки тощо) | ||
Великі ігрові модулі та різноманітні предмети-замінники |
Структура предметно-ігрового середовища старших груп
Ляльки захворіли
Н.Забіла «Зайчикова хатка»
За дорослими в сім’ї
Як доглядати за хворими
В сім’ї з’явилась тваринка
М.Підгірянка «До бабусі в гості»
Готуємося до Різдва
Про сезонні явища в природі
Ляльки на прогулянці
Колядки та щедрівки
М.Хоросницька «Кутя»
Традиції святкування Різдва
За грою старших дітей
Готуємо обід разом
Зустрічаємо гостей
Про українську хату
Гра
Модель до сюжетно-рольової гри
«Сім’я»
Гра може зробити лінивого – працелюбним, незнайку – знаючим, невмілого – умільцем. Вона допомагає згуртувати колектив, включити в активну діяльність замкнутих та сором’язливих дітей. В іграх виховується свідома дисципліна, діти привчаються до дотримання правил, справедливості, уміння контролювати свої вчинки, а також правильно та об’єктивно оцінювати вчинки інших.
Якщо в дошкільному дитинстві дитина встигла награтися від душі, то в майбутньому їй простіше буде адаптуватися до ситуацій, змінюючи різні ролі.��