Про присвоєння імен �видатних випускників �та співробітників НМУ �імені О.О. Богомольця �лекційним аудиторіям начальних корпусів Університету
— НИЛ АРМСТРОНГ
Історична довідка
Юрій ВОРОНИЙ - випускник Київської державної медичної академії 1921 року. Працював до 1926 року на кафедрі факультетської хірургії Київського медичного інституту. Першим в світі виконав клінічну трансплантацію цілого органу (нирки) від людини до людини (1933 рік). У 1949 році він звітував ще про п'ять таких операцій. Тут важливо зазначити, що хірург не розглядав пересадку нирки як остаточне вирішення проблеми ниркової недостатності, а прагнув таким чином дати час людині на одужання - щоб його власна нирка почала працювати. А тоді донорський орган можна видалити - тобто йшлося про тимчасову трансплантацію.
Осторонь важливих соціальних процесів студент-медик Юрій Вороний не залишився, а в роки Першої світової війни працював у перев’язувальному загоні Південно-Західного обласного земського комітету допомоги хворим і пораненим на війні. 16 (29) січня 1918 р. Георгій Вороний брав участь у бою під станцією Крутами на перегоні Бахмач-Ніжин
— НИЛ АРМСТРОНГ
Рішення Вченої ради (проект):
З нагоди 180-річчя Національного медичного університету імені О.О. Богомольця та з метою увічнення пам’яті видатних співробітників та випускників Університету присвоїти лекційній аудиторії навчального корпусу (вул. Мечникова, 5) ім’я Юрія Вороного.
— НИЛ АРМСТРОНГ
Історична довідка
Віра ГЕДРОЙЦ- Перша в світі жінка, яка отримала звання «професор» хірургії (1923 рік, Київський медичний інститут). Перша в світі жінка, яка очолила хірургічну кафедру (1929 рік, кафедра факультетської хірургії Київського медичного інституту). На початку 1920-х років працювала на кафедрі щелепно-лицевої хірургії, яка знаходилась у навчальному корпусі на вул. Мечникова 5. Під час російсько-японської війни Віра Гедройц зголосилася їхати на фронт хірургом санітарного поїзда Червоного хреста. Там вона вписала своє ім'я в історію медицини. Тільки за перші 6 днів роботи вона зробила 56 складних операцій. Видатний хірург-практик, вона успішно прооперувала полоненого японського наслідного принца, який згодом надіслав дари і назвав її "княжною милосердя з руками, що дарують життя".
Віра Гнатівна представила результати своєї роботи суспільству військових лікарів 27 липня 1905 року, зробивши важливі для сучасної військової науки висновки. На середину 1920-х років припадає пік активності В.І. Гедройц. Вона друкує статті в хірургічних журналах з питань хірургії, онкології, ендокринології, бере участь в роботі хірургічних з'їздів. У 1929 р, не залишаючи дитячої хірургії, написавши прекрасний підручник, Гедройц обирається завідувачем кафедри факультетської хірургії та продовжує роботу практичного хірурга - в області ендокринної хірургії, при вроджених вадах серця, у випадках онкологічних уражень.
— НИЛ АРМСТРОНГ
Рішення Вченої ради (проект):
З нагоди 180-річчя Національного медичного університету імені О.О. Богомольця та з метою увічнення пам’яті видатних співробітників та випускників Університету присвоїти великому навчальному залу (2 поверх) навчального корпусу (вул. Мечникова, 5) ім’я Віри Гедройц.
— НИЛ АРМСТРОНГ
Історична довідка
Брати ЧЕРНЯХІВСЬКІ- усі три сини священика Григорія Черняхівського з села Мазепинці на Київщині, Михайло, Олександр і Євген стали видними вченими-медиками.
Євген Черняхівський – випускник медичного факультету Київського університету св. Володимира. Перший ректор Київського медичного інституту (1920 рік). Двічі директор Олександрівської лікарні міста Києва (1918-1919 роки та 1927 рік). У 1908 р. створено Київське хірургічне товариство і професора Н. М. Волковича обирають його головою, а Черняхівського — секретарем. Завідувач кафедри факультетської хірургії Київського медичного інституту (1921-1929 роки).
Олександр Черняхівський - випускник медичного факультету Київського університету св. Володимира. Один із засновників медичного факультету Українського народного університету, перший голова Всеукраїнської спілки лікарів-українців, один із авторів «Російсько-українського словника» (Київ, 1920), активний творець української медичної термінології. З 1918 р О. Черняховський - професор кафедри гістології та ембріології Київського медичного та Київського ветеринарно-зоотехнічного інститутів, а з 1921-го - аж до арешту їх керівник. Працюючи одночасно в двох Київських інститутах професор О. Г. Черняхівський був головою медичної секції Всеукраїнської академії наук (1923-1929), проводив активну науково-дослідну роботу
Михайло Черняхівський – Старший брат гістолога Олександра Черняхівського і хірурга Євгена Черняхівського. Закінчив медичний факультет Київського університету.
— НИЛ АРМСТРОНГ
Рішення Вченої ради (проект):
З нагоди 180-річчя Національного медичного університету імені О.О. Богомольця та з метою увічнення пам’яті видатних співробітників та випускників Університету присвоїти аудиторії №1 фізико-хімічного корпусу ім’я братів Черняхівських.