1 of 11

Презентація�на тему: « Побут, звичаї та традиції українців кінця XVIII- початку XIX ст.»��

Робота

учениці 9 класу Мягких Дарії

2 of 11

Українське село у XVIII – першій половині XIX ст.

4 of 11

Як ззовні виглядали селянські хати
Яким був їх внутрішній вигляд

5 of 11

У XVIII ст. майже всі міста й містечка залишалися дрібними поселеннями, які майже не відрізнялися від сіл
Заняттям їхніх мешканців були не тільки ремесла і торгівля, а й сільське господарство
Від останніх десятиліть XVIII ст. кількість міст почала збільшуватися. Зростала чисельність міського населення

6 of 11

Одяг українців у XVIII – на початку �XIX ст.

8 of 11

��

На початку весни (кінець лютого - початок березня) відзначали Масляницю - прихід весни. На масляну готували млинці, вареники, куштували горілку, ходили один до одного. На Масляницю парубки та дівчата, що не оженилися восени, тягнули колоду. До них привязували колоду чи стрічку та вимагали могорич.

Звичаї та обряди

9 of 11

Перед Паскою фарбували яйця, випікали паску, начиняли ковбаси, готували інші страви для великодньої вечері. У святкові дні відбувалися триденні народні гуляння, котрі відбувалися на майдані біля церкви. У ці дні усім дозволялося дзвонити у церковні дзвони. Першу неділю после Великодня вшановували памть померлих. Йшли на кладовища провідувати мертвих, туди ж несли їжу. Обідали на могилах. У цей день годували старців та роздавали милостиню «за упокій душі».

10 of 11

Завершення весни повязувалось з Зеленими святами (Трійця). У ці дні хату та господарські приміщення обовязково прикрашали зеленими гілками. Відвідували померлих на кладовищах.

Купала відзначали 24 червня. Напередодні діди примітивними способами розводили вогнища. Вважалося, що ці вогнища мають цілющу силу. Через них стрибали у тому, щоб очиститися, вилікуватися від хвороб. На Купала багато ворожили «на майбутнє», збирали труй, що повинні були захищати від відьом.