УРОК 27

​

Утілення морального й естетичного ідеалів в образі головної героїні твору “Маруся” Григорія Квітки-Основ’яненка�

Історія створення

• Повість написана 1832року. Надрукована повністю у 1834 році у книжці «Малоросійських повістей...».

«Я написал «Марусю» и доказал, что от

малороссийского языка можно растрогаться».

Г. Квітка- Основ’яненко

• Вона стала першим і найпопулярнішим твором серед сентиментальних повістей Квітки. «Маруся» була написана як аргумент того, що українською мовою можна описати глибокий і складний світ людських почуттів і філософських переконань.

​

Джерела повісті:

• дійсність українського села ХVІІІ – початку ХІХ ст.
• народна творчість: українські балади, ліричні, весільні пісні, фольклорні мотиви (любові, розлуки, смерті закоханих).
• від народної поезії – образність повісті, від казки й переказу – її розповідний стиль.
• герої твору «писані з натури без будь-якої прикраси і відтушовування».
• майстерність у виписуванні українських краєвидів у повісті.

​

Теорія літератури:

• Сентименталізм (фр. sentimetalisme, від sentiment – чуття) – напрям у європейській літературі другої половини ХVІІІ–початку ХІХ ст., що характеризується прагненням відтворити світ почуттів простої людини й викликати у читача співчуття до героїв.
• Реалізм (від лат. realis – речовий) – напрям у літературі та мистецтві, що виник наприкінці ХVІІІ ст. в Німеччині та полягає у правдивому відтворенні дійсності в її типових рисах.

​

Визначальні ознаки сентименталізму:�

• зосередження уваги на внутрішньому світі людини;

• культ почуття, культ природи (пейзаж, переважно сільський, у літню чи весняну пору);

• утвердження багатства духовного світу представників нижчих станів;

• збереження класицистичної тенденції поділу героїв на позитивних і негативних;

• чиста літературна мова, простий синтаксис, наявність фольклорних мотивів;

• найхарактерніший художній засіб – літота (пестливо-зменшувальні слова).

​

Ознаки реалізму:

• свобода творчості, культ свободи - чистий, вільний, прекрасний простір;
• у центрі подій – людина, її внутрішній, душевний світ;
• внутрішні протилежності, антитези (підкреслення роздвоєності людини, одночасну належність її до двох світів – духовного і матеріального);
• людина розуміється як істота емоційна, а не раціональна (людина живе не розумом, а серцем і почуттями).
• велика увага приділяється соціально-побутовому фонові часу.

Ідейно-тематичний аналіз твору:

• Тема: зображення життя і побуту українського народу к. ХVІІІ — поч. ХІХ ст., відтворення його душевної краси і високої моральної чистоти.
• Ідея: засудження соціальної нерівності, що перешкоджала щасливому життю героїв, уславлення гуманізму, щирості, чесності, доброти, палкого почуття кохання.
• Основна думка: закохані не можуть одружитися через загрозу солдатчини та бідність нареченого.
• Жанр: сентиментально- реалістична повість.

​

Пейзажний опис�

Пейзажний опис�

​

«Тільки що зірочки засяяли у Бога милосердного на небесах, тільки що розсвітились; та й то не зовсім ясно, а неначе скрізь серпанок… Соловейко стих біля своєї самочки, щоб виспалася хорошенько, не жахаючись; вітерець заснув, і гілочки по садкам, дрімаючи, ледве-ледве колишуться; тільки й чути, що через греблю на лотоках водиця цідиться і мов хто нищечком казку каже, що так і дрімається, а то усюди тихесенько… Аж ось — недовго: зірочка покотилась… далі друга… третя — і поховались у синьому небі, мов у море канули; а прощаючись з землею, трошки сплакнули… от від їх слізоньок пала роса на землю. Канула її капелька, зашелестіла — і прокинувся вітерець, та й поколихав тихенько гілочки по садкам та по ліскам… Так усе ж то гарно, так гарно, що розказати не можна, а на душі весело!»

​

• Розповідь про сім’ю Наума Дрота — на весіллі подруги Ма­руся й Василь знайомляться й закохуються з першого погляду — Ва­силь просить у Наума Дрота руки його дочки, проте дістає відмову — на другий день Наум Дрот пояснює Василеві причину відмови (Василя за­беруть у солдати) — хлопець іде на заробітки, щоб на зароблені гроші знайти собі заміну в солдати. Маруся, збираючи в лісі гриби, потрап­ляє під зливу, застуджується й раптово помирає (за день до повернення Василя) — тяжко переживаючи втрату, Василь іде до Києва в монастир, а згодом помирає — батьки Марусі знаходять утіху в труді й молитвах.

Сюжет повісті

• Якою постає перед нами головна героїня?
• Які цитатні характеристики головної героїні нам подає автор?

• «Та що ж то за дівка була! Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці, як тернові ягідки, бровоньки, як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте...»

• «Коли було заговорить, то усе так звичайно, розумно, так неначе сопiлочка заграє стиха, що тiльки б її й слухав; а як усмiхнеться та очицями поведе, а сама зачервонiється, так от неначе шовковою хусточкою обiтреть смажнiї уста. »

«Сорочка на нiй бiленька, тоненька, сама пряла i пишнiї рукава сама вишивала червоними нитками.»

• «Коси у неї як смоль чорнiї та довгi-довгi, аж за колiно; у празник або хоч i в недiльку так гарно їх повбира, дрiбушки за дрiбушку та все сама собi заплiта; та як покладе їх на голову, поверх скиндячок вiнком, та заквiтча квiтками, кiнцi у ленти аж геть пороспуска; усi груди так i обнизанi добрим намистом з червонцями, так що разкiв двадцять буде, коли й не бiльш»

• «От така як вийде, то що i твоя панночка! Iде, як павичка, не дуже по усiм усюдам розгляда, а тiльки дивиться пiд ноги. Коли з старшим себе зострiлась, зараз низенько вклонилась та й каже: "Здрастуйте, дядюшка!" або: "Здоровi, тiтусю!" 

• Вона була аж занадто скромна і сором'язлива: не ходила гуляти з дівчатами ні на вулицю, ні на вечорниці й іншим не радила ходити: «Лучче я, каже, на те місце, упоравшись... ранше устану, заміню твою старість: обідати наварю і батькові в поле понесу. А на вулиці що я забула? Іграшки та пустота...»

• «Старшим боярином був з города парубок, свитник Василь. Хлопець гарний, русявий, чисто пiдголений;

чуб чепурний, уси козацькi, очi веселенькi, як зiрочки; на виду рум'яний, моторний, звичайний …»

• Ідеал – це зразок (норма, прояв ідеального), згідно з яким людина визначає свою поведінку та способи життя за конкретних обставин

Моральні цінності

• Цінності – це те, що особливо важливе для людини. Їх усвідомлення та реалізація дають їй можливість сформуватися як особистість та відчути задоволення від праці.
• Моральні цінності служать ідеалом для всіх людей. А для українців – це:
• Рідна земля – Батьківщина;
• Працелюбність;
• Гостинність;
• Доброзичливість;
• Милосердя та безкорисливість.

​

​

• Прочитайте останній абзац повісті.
• Чи можливе таке кохання в нашому сучасному житті?
• Чи зустрічали ви схожі ситуації серед своїх друзів і знайомих?
• Чому навчає нас дана історія?
• Тож який моральний та естетичний ідеал дівчини 19 століття?

​

​

​

​

Домашнє завдання:

​

Дати письмово відповідь на запитання

(обсяг – 1ст.)

​

Чи є актуальною повість Г. Квітки – Основ’яненка «Маруся» у ХХІ ст.?

Використані джерела:

​

​

https://naurok.com.ua/prezentaciya-do-uroku-na-temu-marusya---persha-ukra-nskomovna-povist-novo-ukra-nsko-literaturi-vzirec-sentimentalizmu-94707.html

​

https://vseosvita.ua/library/prezentacia-do-uroku-na-temu-g-kvitka-osnovanenko-marusa-obraz-marusi-502088.html