лютий 2024�

Звіт

результатів дослідження

І-го етапу проєкту

«Переміщений бізнес у ревіталізації регіональних екосистем»

Зміст

​

• Про проєкт «Переміщений бізнес у ревіталізації регіональних екосистем»
• Методологія
• Загальний огляд переміщеного бізнесу в Україні на основі вторинних даних
• Огляд програм підтримки релокованого бізнесу
• Зріз відповідей за результатами експертного опитування переміщеного бізнесу
• Обласні військові адміністрації та Агенції регіонального розвитку �у підтримці переміщеного бізнесу
• Перемещений бізнес за кордон: переміщення чи вихід на новий ринок?
• Рекомендації щодо вирішення проблем релокації бізнесу

​

​

​

​

Про проєкт «Переміщений бізнес у ревіталізації регіональних екосистем»

​

• Проект отримав фінансування Міністерства освіти і науки України;
• Проєкт буде реалізовано у три етапи в період з 1 лютого 2023 року по 31 грудня 2025 року.

​

• Проєкт присвячений:
• розробці науково обгрунтованих засад синергійної взаємодії між переміщеними суб'єктами бізнесу та іншими стейкхолдерами в процесі ревіталізації регіональних екосистем;
• забезпеченню швидкого реагування та відповідей на середньо- і довготермінові виклики, спричинені воєнними діями в Україні.

​

​

​

Про проєкт «Переміщений бізнес у ревіталізації регіональних екосистем»

​

Проект передбачає:

1. поєднання кількісних та якісних методів досліджень для визначення основних проблем переміщеного бізнесу та приймаючих регіонів;
2. використання новітніх соціальних технологій та сучасних методів фасилітації для згуртованості стейкхолдерів регіональних екосистем та продукування спільних рішень для відновлення регіонів;
3. розробку Концепції розвитку переміщеного бізнесу в Україні на основі ефективної взаємодії стейкхолдерів і застосування «розвиткових» моделей фінансування;
4. інструментарій комплексної діагностики ризиків фінансування переміщеного бізнесу для попередження кризогенності у процесі ревіталізації регіонів.

​

​

Про проєкт «Переміщений бізнес у ревіталізації регіональних екосистем»

​

Етап 1 “Релокація бізнесу в регіони України: потреби та спроможність приймаючих регіонів” (2023)

​

• оцінка потреб переміщеного бізнесу та стану регіонального розвитку;
• визначення 6-ти пілотних регіонів для подальшого дослідження;
• розробка анкет, програм опитування, фокус-груп.

​

​

​

​

Про проєкт «Переміщений бізнес у ревіталізації регіональних екосистем»

​

Етап 2 “Співпраця релокованого бізнесу з регіональними стейкхолдерами” (2024)

​

• вивчення очікувань стейкхолдерів;
• розробка сценаріїв хакатонів;
• нетворкінг

​

​

​

Про проєкт «Переміщений бізнес у ревіталізації регіональних екосистем»

​

Етап 3 “Концепція розвитку переміщеного бізнесу з урахуванням специфіки різних регіонів” (2025)

​

• розробка рекомендацій щодо взаємодії стейкхолдерів;
• розробка моделей фінансування програм підтримки переміщеного бізнесу

​

​

Про Проєкт «Переміщений бізнес у ревіталізації регіональних екосистем»

Команда проєкту:� �Євгенія Поліщук (керівник) – докторка економічних наук, професорка�Владислав Лавренюк (відповідальний) - кандидат економічних наук, доцент�Марія Теплюк - кандидатка економічних наук, доцентка

Анна Корнилюк - кандидатка економічних наук, доцентка�Владислав Горбов - кандидат соціологічних наук, доцент�Борис Фоменко – аспірант

​

Строки виконання проєкту: 2023- 2025

Фінансування: Державний бюджет України (Наказ МОН №1190 від 30.12.2022 р.)�

�

Висловлюємо подяки за допомогу під час дослідження

​

Обласні військові адміністрації

• Київська обласна військова адміністрація
• Львівська обласна військова адміністрація
• Хмельницька обласна військова адміністрація
• Черкаська обласна військова адміністрація
• Чернівецька обласна військова адміністрація
• Вінницька обласна військова адміністрація
• Закарпатська обласна військова адміністрація

​

​

​

​

​

​

• Запорізька обласна військова адміністрація
• Луганська обласна військова адміністрація
• Львівська обласна військова адміністрація
• Полтавська обласна військова адміністрація
• Рівненська обласна військова адміністрація
• Тернопільська обласна військова адміністрація
• Черкаська обласна військова адміністрація

​

�

Висловлюємо подяки за допомогу під час дослідження

Установи та організації

Волинська агенція регіонального розвитку

Громадської організації «УФРА»

Закарпатська агенція регіонального розвитку

Київська агенція регіонального розвитку

Кіровоградська агенція регіонального розвитку

Львівська агенція регіонального розвитку

Полтавська агенція регіонального розвитку «ОФІС ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ»

Хмельницька агенція регіонального розвитку

Черкаська агенція регіонального розвитку

Українська Асоціація Меблевиків

Національною Платформою МСБ

�Депутати ОВА

Василишен Юрій Володимирович (Вінницька ОВА)

�

�

Висловлюємо подяки за допомогу під час дослідження

Приватні та посадові особи:

Гумінілович Сергій – радник Калуського міського голови, директор ГО «УФРА»

Клименко Віта – директор Агенції регіонального розвитку Полтавської області "Офіс Євроінтеграції"

Чижов Вадим - PhD - генеральный директор в Roof Global BV (Голландія -Україна)

Столярчук Валентин – ФОП (Канада -Україна)

Гринишин Маріанна - власниця рекрутингової компанії (Канада -Україна)

Дьоміна Оксана – к.е.н., Директор ГО «Об’єднання маркетологів України» (Фінляндія – Україна)

Корчакова Ірина – ФОП, СММ, коуч ( Шотландія – Україна)

Кобилянська Марія – власниця бізнесу (Мексика-Німеччина-Україна)

Андрієвська Анна – власниця міжнародного бізнес тусовки «UBWIS Club» (Шотландія – Україна)

Світлана Мороз - к.е.н., адвокат керуючий партнер юридичної компанії Dictum

�

�

Висловлюємо подяки за допомогу під час дослідження

Керівництву та викладачам кафедри соціології Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Павлу Федорченко-Кутуєву та Олексію Баханову

​

Cтудентам

Сергію Білковському, Владиславу Гладкому, Віті Водонос, Юлії Касянчук, Дмитру Онопрієнку, Богдані Романовській

​

�

Методологія

Кількісне дослідження

Період проведення: з травня по жовтень 2023 року

Метод: експертне опитування методом CAWI ) з використанням функціоналу опитувального інструментарію Google forms

Кількість опитаних: 58 експертів

Цільова аудиторія: представники переміщеного бізнесу

​

Якісне дослідження

Період проведення: з травня по жовтень 2023 року

Метод: фокус-групові інтерв'ю (2 групи)

Глибинні інтерв'ю: (18)

Обробка загальної інформаційної бази

Метод: desk researh з використанням стратегічного потенціалу медіамоніторингу

Відкриті дані учасників та стейкхолдерів

ОБЛАСНІ ВІЙСЬКОВІ АДМІНІСТРАЦІЇ

Відкриті дані учасників та стейкхолдерів

Методологія

​

Соціально-демографічний профіль респондентів

​

• гендерний баланс:
• 46,6% чоловіків
• 53,4% жінок;
• розмір підприємства:
• мікро- та малі підприємства (від 1 до 50 працівників) - 69%,
• середні підприємства (від 51 до 250 працівників) - 22,4%,
• великі підприємства (понад 251 працівник) - 8,6%.

Методологія

​

Соціально-демографічний профіль респондентів

​

• Більшість представників (67,2%) переміщених підприємств працюють в обраній галузі протягом тривалого часу;
• Лише 6,9% респондентів змогли переїхати разом з бізнесом усіх своїх працівників;

Щодо відсотка працівників, які переїхали разом з бізнесом:

• 48,3% респондентів зазначили, що переїхало приблизно від 30% до 69%, а також були випадки, коли переїхав лише підприємець без працівників.

​

Загальний огляд переміщеного бізнесу в Україні на основі вторинних даних ��Огляд особливостей релокованого бізнесу: �регіональний вимір

​

​

Вінницька область

Розподіл релокованих підприємств за галузями:

​

• ІТ-сфера - 34%,
• торгівля - 25 %,
• переробна промисловість - 15%,
• сфера послуг - 12%, транспорт і логістика - 6% сільське господарство - 2%.

​

Дані: Вінницька міська рада

Закарпатська область

• Кількість переміщених компаній (включно з ФОП) - 223 (станом на 01.06.2023 р.
• Ключовий напрям - ІТ-сфера:

Створено Громадську спілку “Закарпатський кластер інформаційних технологій”

Крім того:

• соціальний проект “Зустріч влади і бізнесу”
• індустріальний парк “Марамуреш”
• програма “Energy help”

​

​

Розподіл релокованих підприємств по напрямам діяльності у Закарпатської області станом на 02.04.2023

​

Івано-Франківська область

• Кількість переміщених компаній - 70 (переважно з Харкова, Миколаєва, Київської та Херсонської областей)

​

• До бюджету сплачено близько 7,5 млн грн податків за 2022 рік

​

• Створено "Асоціацію релокованих підприємств", щоб допомогти адаптуватися підприємцям

Розподіл релокованих підприємств по напрямам діяльності в

Івано-Франківській області станом на 02.04.2023

​

Львівська область

• Кількість переміщених компаній - 183 (станом на червень 2023)

​

• Найбільше підприємств релокувалось у Львівський, Стрийський та Дрогобицький райони.

​

• 52 релоковані підприємства отримали фінансову допомогу в межах обласної програми підтримки

Розподіл релокованих підприємств по напрямам діяльності у

Львівській області станом на 02.04.2023

​

Хмельницька область

• Кількість переміщених компаній - 60

​

• Найбільше підприємств переїхало до Хмельницького, Кам’янця-Подільського та Шепетівки

​

• Переміщені компанії успішно функціонують на новому місці: наприклад, бюджет Кам’янця-Подільського отримав понад 3,2 мільйона гривень додаткових надходжень

​

• В області було зареєстровано понад 380 об’єктів, які готові надати свої вільні площі.

​

Тернопільська область

• Кількість переміщених компаній - 60 (станом на червень 2023)

​

• Переїхали підприємства із Києва, Сумської та Харківської областей

​

• Типовий профіль підприємств, які шукають площі для релокації, складається з середніх компаній, які потребують від 500 до 2000 кв м площі. 60% запитів відповідають цьому профілю.

​

• Підприємства працюють в різних сферах господарської діяльності: машинобудування, металообробка, харчова, текстильна галузі промисловості та інші.

​

Рівненськаобласть

• Кількість переміщених компаній - 32 (станом на червень 2023)

​

• Переїхали підприємства у Рівненський (понад 85%), Дубенський та Вараський райони

​

• Переважно релокувався малий бізнес – 70%, середній бізнес – 20%, великий – 10%

​

• Сфери діяльеості: деревообробна промисловість, виробництво продуктів, логістика та IT-сектор

Чернівецька область

• Кількість переміщених компаній – 100, створено майже 4000 нових робочих місць (станом на кінець 2022 р.)
• Переїхали підприємства із Київської (44%), Харківської (29%), Запорізької, Луганської, Миколаївської, Дніпропетровської та Донецької областей
• Компанії здебільшого займаються торгівлею та будівництвом, але також включають нетипові для регіону види бізнесу: переробка пластикових матеріалів та виробництво систем очищення стічних вод.

Розподіл релокованих підприємств за напрямами

діяльності у Чернівецькій області станом на 02.04.2023

​

Огляд програм підтримки релокованого бізнесу �

​

​

Урядова підтримка

• Уряд України з метою збереження стійкості економіки країни та забезпечення безпеки підприємств в зонах бойових дій розробив Програму релокації.
• З середини березня 2022 року підприємства можуть переміщуватись до безпечніших регіонів Заходу України, зокрема до дев’яти областей: Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької, Вінницької, Волинської та Рівненської областей.
• Операторами релокації є АТ "Укрзалізниця" та АТ "Укрпошта".
• Для підтримки процесу релокації учасникам надається державна допомога, включаючи підбір площ, перевезення та розселення персоналу, добір працівників на нових місцях роботи.
• Для забезпечення ефективної комунікації між учасниками створено платформу цифрової взаємодії на базі системи "Прозорро.Продажі" та одного з акредитованих майданчиків E-Tender.

​

Обласні програми підтримки

• У Львівській області запроваджені програми, що передбачають надання фінансової підтримки для релокованих підприємств: 52 релоковані підприємства отримали фінансову допомогу в межах обласної програми підтримки, 84 підприємства отримали фінансову допомогу на закупівлю обладнання, було видано 64 ваучери на маркетингові послуги та 43 на сертифікацію продукції.
• У Закарпатській області було представлено ряд інструментів, які мають на меті підтримати роботу релокованого бізнесу, зокрема: соціальний проект “Зустріч влади і бізнесу”, створено індустріальний парк “Марамуреш”, спрямований на розвиток деревообробної промисловості та меблевиробництва (наразі в область релокувалося 6 компаній з цих галузей), створення інформаційно-довідкового порталу “Допомога Закарпаття”, регіональна програма забезпечення житлом ВПО, яка передбачає співфінансування з боку обласного бюджету, бюджету територіальної громади та внесків фізичних/юридичних осіб; програма “Energy help”, у рамках якої з обласного бюджету чи бюджету територіальної громади здійснюється часткова компенсація витрат на купівлю альтернативних джерел генерації енергії.

​

Підтримка територіальними громадами

• Ряд громад підготували перелік наявних об`єктів нерухомості та потужностей інфраструктури для можливості забезпечення потреб підприємств та бізнесу: наприклад, Крупецька громада (Хмельницька область), Володимир-Волинська громада (Волинська область), Судововишнянська громада (Львівська область )

​

• Створення майданчиків для діалогу між бізнесом, владою та науковцями: за ініціативи Калуської громади у співпраці з Івано-Франківською торгово-промисловою палатою, Жіночою діловою палатою за підтримки ПРООН був проведений форум «Прикарпаття – регіон для релокації»

​

• Створення інвестиційний паспортів та паспортів релокації: наприклад, Рівненська та Нововолинська громади

​

• Створення платформ для підтримки релокації – Уманська громада.

​

​

​

Підтримка міжнародними партнерами

• Програма EU4Environment підтримує «зелене» відновлення промисловості та релокації підприємств в Україні.
• Програма USAID «Конкурентоспроможна економіка України» надає грантову підтримку на реалізацію діяльності з підтримки безперервності та відновлення бізнесу в умовах війни, включно з переміщенням або відновленням бізнесу
• Програма ЄБРР по допомозі у релокації МСБ у більш безпечні регіони передбачає грантову підтримку у розмірі до 30 тис. Євро
• Міжнародна гуманітарна організація Mercy Corps надає гранти у середньому розмірі 20 тис. дол. США вже переміщеному бізнесу чи бізнесу, що знаходиться у процесі переміщення для купівлі обладнання на умовах співфінансування
• Грантова програма МОМ для постраждалих від війни мікро- та малих підприємств в Україні – гранти до 4,5 тис. Євро для мікрокомпаній та дл 20 тис. євро для малий компаній

​

​

​

​

Програми підтримки від великих компаній

• Компанія Нова Пошта разом у співпраці з Дія.Бізнес надає грант у розмірі до 10 тис. грн. на фінансування логістичних витрат для переміщеного бізнесу з Чернігівської, Сумської, Харківської, Херсонської, Миколаївської, Запорізької, Донецької, Луганської, Київської, Одеської областей

​

​

• Інвестиційна компанія Horizon Capital у співпраці з Львівською владою надавала підтримку у вигляді безповоротної фінансової допомоги релокованим виробничим підприємствам сумою 100 тис гривень за умови перереєстрації на території Львівської області та ще 100 тис грн за умови створення не менше 20 нових робочих місць.

​

​

Програми підтримки громадським сектором

• Портал Restart Business – каталог пропозтцій територіальних громад по виробничим та іншим приміщенням для переміщеного бізнесу

​

​

• Програми підтримки громадським сектором

​

Програми підтримки громадським сектором

Зріз відповідей за результатами експертного опитування переміщеного бізнесу�проведеного протягом травня-жовтня 2023 року �

​

​

Характеристики переміщення бізнесу,%

Найбільш вагомі причини переміщення бізнесу ,%

Причини вибору регіону для переміщення бізнесу ,%

Зміни показників діяльності підприємства після релокації ,%

Відновлення бізнес-діяльності в приймаючому регіоні ,%

Фінансування діяльності бізнесу ,%

Вплив перелічених чинників на роботу бізнесу після релокації ,%

Найбільш актуальні запити  для налагодження роботи бізнесу ,%

Задоволеність підтримкою від установ у новому регіоні ,%

Плани звернутися за допомогою до донорів/фондів підтримки бізнесу ,%

Пріоритетні заходи з фінансової та іншої підтримки переміщеного бізнесу ,%

Плани після припинення бойових дій у рідному регіоні ,%

Позитивний вплив бізнесу на регіон релокації ,%

Кількість років на ринку

Відсоток працівників, які переїхали разом з бізнесом ,%

Проблеми з поселенням працівників ,%

Обласні військові адміністрації �та Агенції регіонального розвитку у підтримці переміщеного бізнесу

Комунікація та координація дій ОВА, АРР та потенційних релокантів

«…ми створили чат в телеграм каналі з територіальними громадами, крім того у нас є реєстр, сформований з вільних там земельних ділянок, вільний приміщень, для того, щоб запропонувати для релокації…»

«…це загальна система комункації, це Мінекономіки разом з “Prozorro Продажі” зробили…»

«…і так далі, да, по сприянню релокації, і є відповідно на сайті Дія…»

«…крім державної програми ми знаємо, є такі випадки коли бізнес наприклад мав співпрацю з іншими регіонами, він просто переїжджали до тих з ким вони співпрацювали. Поза межами урядової програми…»

«…була розроблена Google-таблиця, яку підприємці які хочуть переміститься вносили свої дані, контактні телефони, назви, який вид діяльності, всі контакти по яким можна було з'єднатися. На початковому етапі ця гугл таблиця була у відкритому доступі і ми її розповсюдили серед наших всіх громад…»

«…ми розуміємо, що є підприємства які переміщались не обов'язково ставлячи до відома владу…»

«…є там окремі активності…від асоціацій, які робили таку релокацію…»

Комунікація та координація дій ОВА, АРР та потенційних релокантів

«…Міністерство економіки було тут основним гравцем, і вони збирали заявки від того бізнесу, який хотів би змінити місце локації…»

«…коли якийсь бізнес виявляв ініціативу для релокації, ми в режимі онлайн бачили оброблену заявочку…»

«…на той час такий певний опитувальник, по якому ми працювали над кожним…»

«…в залежності від їх умов, вимог бо там і площа і висота стелі і так далі, ми пропонували. Ось така у нас була комунікація…»

«…Коли вони до нас приїжджали ми вже тут на місці зустрічали і допомагали по мірі необхідності…»

Підготовка та організація релокації бізнесу у обраний регіон

«…більшість релокованого бізнесу все-таки хотіло працювати в місті…в обласному центрі…»

«…Коли ставиться питання. То ми хочемо…обласний центр. Ну і там десь подалі то не дуже…плюс 10, 15, 20 км…практично найбільша чисельність релокованих - це колишні міста обласного значення…»

«…за кожним суб’єктом, який прийняв рішення релокуватися був закріплений працівник який мав з певною періодичністю контактувати і розуміти стан справ…Ми домовилися із головним управлінням держпраці про те, що вони надаватимуть консультаційну підтримку…»

«…були як і приватні так і комунальні приміщення. І ми допомагали розмістити працівників. Тому що є підприємства які переїжали з сформованим кістяком працівників. Когось в гуртожитки, когось в приватний сектор...»

«…безпосередньо з центром зайнятості, який теж долучали до цього процесу, з гуртожитками, які можна було на той час пропонувати для розміщення персоналу…»

«…ми особисто збирали наради з релокованим бізнесом для того, щоб перш за все, вони познайомилися між собою, по-перше, по-друге, вони знали, де влада, до кого звернутися в рамках будь-яких там проблемних питань…»

«..будь-хто із бізнесу релокованого, або хто збирається релокуватися до області…Була створена гаряча лінія…Ми максимальний супровід надаєм, все що стосується приміщень, зайнятості, підбору робочої сили, гуртожитків…»

Переміщення та логістика релокованого бізнесу

«…може всі свої активи пасиви перевести у визначений хаб. А цей визначений хаб перебував під охороною сил ТРО…»

«…Ми працювали у рамках урядової програми, це були компенсації через Укрзалізницю, через Укрпошту…»

«…Перший блок — це вантажне перевезення, коли релокується саме підприємство. Другий блок — це перевезення людей, які так само рухалися, подекуди — з сім’ями…»

«…Нова почта - зараз допомагає трішки теж…щодо переїзду релокованого бізнесу...»

«…коли вони не могли цього зробити або піджимав час, тоді ми застосовували наші індивідуальні контакти з логістичними компаніями або з тими, хто на той час здійснював будь-які пасажирські чи інші перевезення…»

«…Міністерства інфраструктури, яке силами Укрпошти або Укрзалізниці, які давали сили і засоби для того, щоб здійснити релокацію…»

«…є там окремі активності по перевезенню від асоціацій, які робили таку релокацію…»

Відновлення, запуск і підтримка діяльності релокованого бізнесу

«…ми деяким підприємствам, наприклад виробництво меблів для лікарень, то ми поширювали по свої каналах, для органів місцевого самоврядування, для бюджетних установ щоб вони побачили що є такі підприємств, налагодили зв’язки і робили у них замовлення…»

«…налагоджена співпраця…з центрами надання адміністративних послуг. Бізнес, який звертається на пряму отримує контакт як зареєструватися, як отримати всі ці довідки з ЦНАПу…тісна співпраця з центром зайнятості та держ працею…центр зайнятості допомагає з працевлаштуванням а держпраця стосовно…дозвільних документів…»

«…де підприємці, де місцевий бізнес давав безкоштовно свою територію для релокованого бізнесу там на початку…»

«…налагоджена співпраця з центром зайнятості, ми їм кожного місяця надсилаємо перелік релокованого бізнесу…і заповнювати вакансії…ну ввести свій облік працівників, чи реєструються вони, чи зареєстровані, спільно з пенсійним фондом…»

«…стосовно їх ком'юніті, да, це було основна наша задача, тому що коли ми їх познайомили між собою… Це було дуже круто….регулярно раз в місяць у нас завжди є галузева зустріч…»

«…велику зустріч релокованого бізнесу з державними установами…закритого формату…ми викликали керівника та першого заступника кожної установи, тобто кадастр, праця, податкова, газ, енергія, тепло і так далі. Кожен з них у режимі стендапу дав інформацію про службу, контактних осіб і відповідно релокований бізнес міг з ними комунікувати. Якщо ця комунікація була якоюсь не такою чи не задовольняла…ми включалися в цю історію і вирішували їхні питання…»

«…попросили у податкової, щоби просто якісь базові запити вирішувати швидко і зрозуміло, щоб ніхто не мав упередження чи упередженого ставлення…»

«…ми шукали їм сировину, бо постачальники не хотіли як їм, вони незнайомим підприємствам, не хотіли їм продавати…»

Загальна характеристика, особливості релокованих підприємств

«…це трошки нові області для нашої галузі...в нашій області переважало сільське господарство, переробка сільськогосподарської продукції, ПВХ продукція, деревообробна промисловість…наразі ми побачили…основне переміщення відбувалося зі сходу…Там і підприємства, більш наукоємні і більш з високим ступенем доданої вартості…виробничі скажімо…машинобудівні підприємства…виробник…високовольтного обладнання…виробляють велосипеди…виготовляють розетки, вимикачі, електричні кабелі, проводи, світлодіодне освітлення…»

«…Виробництво в більшій мірі, торгівля у нас сильно не пішла, більше виробничі підприємства…склади розміщували...специфіка регіону витримана…машинобудування, металообробка, сільськогосподарські підприємства, виробники верстатів для сільського господарства… одиниці великих, більше середніх. Певна річ серед них є і малі, ФОПи…»

«…маленькі ФОПи, які переїхали, теж досить багато…оптова й роздрібна торгівля досить багато…далі, сфера послуг, от сфера послуг теж великий відсоток…про ФОПи, якщо ми кажемо про великий бізнес, це харчова промисловість…»

«…Цей бізнес він швидше, він є рішучішем. Він здатний приймати складні рішення , він є більш стресостійким… не люблять ефемерних розмов…»

«…вони такі, більш виховані в такому, вони десь більш дисципліновані, у них такий підхід…Яшко наші такі трошки там “Я подумаю”, “Там завтра”, то ці такі більш такі конкретні, чіткі…»

«…багато хто, наприклад, долучається там до соціальних проектів…гуманітарних місій, віддають частину свого товару на там на Збройні Сили…»

Загальна характеристика, особливості релокованих підприємств

«…вони були в Києві, да, потім переїхали в Львівську область, з Львівської області переїхали на Київщину, у них такий був, да, подвійна релокація…»

«…з Ірпеня, воно хотіло переїхати в межах області на безпечнішу територію, там в Білоцерківський район…»

«…переїхало з Київщини, да, на Львівщину, то вони, на сьогоднішній день, розширили там мережу лінійок…і активно вже експортують…»

«..зараз працюють, основне підприємство там, а тут повідкривали філії…є які 100% переїхали і працюють тут. Є які частину обладнання перемістили і працюють там і тут у нас як філія. Різні варіанти. Є навіть ті, які переїхали, там було виробництво, там трішки працюють а тут інший вид діяльності, торгівлею займаються…є які зареєстровані як відокремлений підрозділ»

Таксономія релокації (з погляду ОДА/ОМС/АРР)

Вплив релокованого бізнесу на приймаючий регіон

Труднощі релокованого бізнесу

«…втрата ринків збуту і комунікації. Деякі ще підприємства, це для всього бізнесу не тільки релокованого, але до нас зверталися релоковані, щодо виїзду закордон. Сировина яка їм була необхідна, вони мали укласти контракт за кордоном, і вони не могли виїхати…»

«…адже ми розуміємо, що багато цих ланцюгів постачання своєї продукції вони втратили в зв’язку з війною..»

«…питання яке стосується виїзду за кордон…в тому місці де вони були, у них були налагоджені шляхи постачання продукції, були контрагенти з якими вони там довгі роки співпрацювали…все обірвалося і їм потрібно це все налагоджувати … враховуючи, що вони попали … в прикордонну область, вони почали шукати можливість виїзду за кордон, щоб презентувати себе, взяти участь у якісь виставці…фактично в бізнес поїздці виїхати за кордон неможливо…От виїжджають, але під іншою метою…як волонтери… як волонтер, то йому потрібно щось ще привезти і показати…але він же не їде з цією метою…»

Специфічні труднощі релокованого бізнесу

«...ми їх вже не «кошмаримо» нашими дзвінками, бо в певний період часу цього стало забагато…»

«…Проблема, крім комунікаційної інформаційної була в цінах. Тому, що дуже різко виросли ціни на оренду… ціни виростали просто на неліквідну нерухомість…були складські приміщення навіть не категорії Б+…ціни за метр були там 10 доларів і більше…ми включали Бюро економічної безпеки в цю комунікацію…»

«…проблема з якістю приміщень… зірвалися запити через те, що наші площі не мали тих потужностей світла які потребуються для великих багатоповерхових підприємств…були приміщення які мають і кран-балки, але там за тоннажністю 5, 10, 15 тон, а коли там стояло питання 20, 30, 50 то таких приміщень були одиниці…»

«…виявилося на ринку праці немає фахівців які можуть обслуговувати таке обладнання...І тому зараз ми працюємо в центрі зайнятості з нашою профтех освітою…»

«…були дуже збиті ланцюги постачання і ланцюги збуту….це там якісь суспільні підряди, чи субпідряду то…ланцюги постачання тут…є окремі кейси…»

«..по-перше, житло, тому що коли підприємство велике…дуже багато у нас було переселенців… питання поселення було дуже проблематичним…»

• Комунікативна перевантаженість на початкових етапах
• Суттєве зростання цін у популярних регіонах для релокації через зростання попиту
• Незадовільний стан пропонованих релокованому бізнесу потужностей
• Часткова або повна втрата, блокування у окупованих містах виробництва та/або інших активів через бойові дії
• Нестача власних обігових коштів на запуск повноцінного виробництва на нових локаціях
• Нестача кадрів (міграція, мобілізація або відсутність кваліфікованих працівників)
• Втрата частини доходу (зменшення збуту, втрата каналів продажу, зруйнування ланцюгів поставок)
• Недостатня компенсація витрат пов’язаних із релокацією
• Забезпечення житлом працівників та їх сімей
• Довгий процес бронювання висококваліфікованих спеціалістів

Труднощі ОВА, ОМС, АРР під час організації релокації у свій регіон

«…Але зрозуміло, що питання в тому коли сталася така ситуація, всі підприємства стягнулися до кордону…»

«…на жаль, на це ну в 22-му році у нас не було коштів по програмі…»

«…деякі казали Ви переїжджаєте до нас будь ласка перереєструйтеся для того щоб була реєстрація, податки. Наша позиція…ми не наполягаємо на перереєстрації, ми розуміємо що складно, Ви переїхали, допомагаєм, ви працюйте, обустраюйтесь питань немає. Буде Ваша воля перереєстровуйтесь…»

«…не всі підприємства які зайшли на початку, ну на початку воєнних дій переїхали до території, переїхали до території Кіровоградської області залишилися, все ж таки з них поїхали далі…»

«…Треба піднімати таку інституцію як АРР на достойний рівень, тому що це є інструмент…адміністрації не можуть реалізовувати ґрантові проєкти, вони можуть лише рекомендувати, показувати, зазначати перелік цих ґрантових проєктів, а агенції це є саме той інструмент, який є реалізатором проєктів ґрантових…»

• нижчий попит на релокацію для  неприкордонних і тилових (межуючих із областями з активними бойовими діями) областей
• відсутність бюджетів для реалізації локальних програм підтримки релокованого бізнесу (для деяких областей)
• небажання перереєстрації регіону ведення діяльності, а для внутрішньо переміщених осіб – офіційного працевлаштування
• повна невизначеність щодо перспектив діяльності релокованого бізнесу у регіоні, висока ймовірність репатріації (повернення до рідного регіону)
• недостатня роль АРР у процесах релокації бізнесу (для деяких регіонів)
• відсутність належної комунікації з боку релокованого бізнесу

Переміщений бізнес за кордон: переміщення чи вихід на новий ринок?

​

​

1. Переміщений бізнес за кордон: переміщення чи вихід на новий ринок?�

До ЄС 62%

До Північної Америки 8%

До Азії 15%

До СНД 8%

За даними Gradus біля 11% всього бізнесу в Україну релокувалися за кордон

Переважно релокувались до

• Польщі (63%),
• Німеччині (25%),
• Бельгії,
• Болгарії,
• Естонії.

1. Переміщений бізнес за кордон: переміщення чи вихід на новий ринок?�

• За даними
• Українського Союзу промисловців та підприємців темпи релокації підприємств за кордон у 5 разів перевищують показники внутрішнього переміщення (12.01.2023)
• Бізнес Цензор із початку великої війни українські ІТ-компанії відкрили близько 80 нових офісів за кордоном. Понад половину з них – 47 – запустили найбільші ІТ-компанії України (23.06.2023)
• дослідження Польського економічного інституту (PIE) з січня по вересень 2022 тільки в Польщі українці зареєстрували 10,2 тис. ФОП та 3,6 тис. компаній. 50% з них зробили це, щоб продовжити бізнес, який вели в Україні до війни, 66% не планують повертатися назад�(10.01.2022)

​

2. Портрет переміщеного бізнесу закордон

“Було просто страшно і хотілося якось себе, ну надати собі максимальної безпеки, тому я поїхала. Не було думки, що я виїжджаю назавжди там чи надовго. ” - Р19, Велика Британія (Шотландія)

“Ми вже давно, прагнули вийти на міжнародний ринок, тому, що в нашій країні дуже важко запускати інноваційну та екологічну продукцію, суспільство не готове. Саме, тому нас більш краще сприйняли в ЄС і почали цікавитись нашими проєктами, і ми майже одразу розширили свої горизонти і на Америку. Ми позиціонуємо себе, як компанія яка має високий рівень інноваційності, креативності, стресостійкості, надійний ресурсний портфель, та є максимально підготовлені до адаптації до нових ринкових умовах. ” - Р15, Нідерланди

“Саме на момент початку вторгнення, я була в Європі у Швеції і звичайно, я там і залишилась. Тому, що в Київ було їхати небезпечно, і тому 3 місяці я працювала спочатку в Швеції, потім в Німеччині, потім Швейцарії, потім в Австрії. Але у кінці травня я повернулася до Києва і налагодила свій попередній графік. Лише трішки більше додала днів роботи в Європі. Тобто зараз цей графік приблизно 2 тижні в Україні і 2 тижні за кордоном.” - Р20, Німеччина, Мексика

Безпека понад усе

Прагнення виходу на нові ринки ще до війни

ФОПи гнучкі і можуть швидше адаптуватися до нових умов

Бізнеси, які релоковували малогабаритні активи

“Я взяла з собою ноутбук і склала валізу і переїхала за кордон” - Р18, Фінляндія

“Ми давно постачаємо нашу продукцію до країн Європи, ми працюємо з індустрією краси де наш бренд відомий і користується популярністю в ЄС більше чим у нас. Ми давно прагнули до глобалізації своєї діяльності і от час настав” - Р24, Туреччина

Досягення не тільки бізнесових, але й персональних цілей

«Особисто, Я як мати підприємець, хочу бути впевненою у майбутньому моїх дітей, Канада найкраща країна де все розраховано для людини»- Р17, Канада.

" Я дізналась, що Велика Британія зробила програму, прийняла рішення, що я хочу до Великобританії, бо я завжди хотіла пожити там. Це було рішення із мрієї, бо я мріяла, я не рахувала взагалі там вигоду якусь чи ще щось. Просто від серця якось.” - Р19, Велика Британія (Шотландія)

3. Виклики форсованого переміщення за кордон

Високі витрати

Культурні відмінності

Юридичні особливості та податкові складнощі

Втрата зв'язків з домашнім ринком та клієнтами

Ризик зміни політичної або економічної ситуації

“Знайомий мав бізнес з продажів автомобілів до України, коли почалась війна і були закриті порти, то його бізнес прогорів” - Р17, Канада

“Наразі Туреччина розвивається, є дуже прогресивною країною, як свого часу Україна, але наразі має політичну нестабільність, оскільки вибори, а також угоди між країнами щодо ситуації навколо України. Всі чи чинники розкачують країну і багато людей хвилюється, щоб не було деструктивних ситуацій”- Р24, Туреччина

«Для нерезидентів Туреччини дуже важко влаштуватись офіційно на роботу, оскільки є квотні обмеження, що на одного іноземця власник компанії в першу чергу повинен забезпечити робоче місце для резидентів. Також, є певні обмеження щодо оплати праці, тому часто нашим співвітчизникам просто нерентабельно легально влаштуватись на роботу» - Р22, Туреччина

«В Канаді дуже високий рівень оплати праці, і оскільки нашим компаніям вийти на їх ринок майже неможливо, постає питання доцільності взагалі ведення бізнесу як юридичного суб’єкта України» - Р17, Канада

​

«В Європі все дуже повільно, ніхто нікуди не поспішає, тому всі процеси занадто затягуються. Також, люди не готові працювати п'ять днів на тиждень з 9 ранку до 6 вечора, бо це для них дуже важко» - Р15, Нідерланди

“В Туреччині всі питання вирішуються лише по знайомству, і якщо посварився з кимось, то вважай, що ти в конфлікті зі всією країною” - Р9, Туреччина

“Тут немає корупції, тут все має бути по схемі, по системі, все досить все прозрачно, і все на довірі будується дуже сильно, тобто люди дуже культурні. Люди дуже довіряють один одному вони, навіть якщо їм щось не подобається, вони не завжди - це скажуть, тому що вони більш посміхаються, ніж там кажуть правду, цього нам не вистачає.” - Р21, Велика Британія (Шотландія)

«Для того щоб розібратися в нюансах податкової системи, треба звертатись до фахівців, юристів. Якщо є порушення податкових правил, то можуть навіть закрити візу» - Р21, Велика Британія (Шотландія))

«Діють чекові книжки, що уповільнює процес надходження коштів» - Р 17, Канада

4. Привабливість приймаючих країн для ведення переміщеного бізнесу

Географічне розташування та відкритість ринку

Наявність широкого внутрішнього ринку

Підтримка бізнесу урядом у приймаючих країнах

Особлива підприємницька культура

Наявність висококваліфікованого підготовленого людського капіталу

Підтримка розвитку інновацій

«З цієї країні дуже легко експортувати продукцію в будь який куточок світу» - Р24, Туреччина.

«Країна є надійним гравцем на ринку, тому немає жодних проблем з експортно/імпортними операціями» - Р 21, Велика Британія (Шотландія)

«Ринок є відкритий і немає жодних перепон до міжнародної співпраці»- Р15, Нідерланди.

​

«Оскільки, в Канаді найбільша діаспора, то наші співвітчизники повністю нас підтримують» - Р17, Канада.

​

«Був цікавий кейс, по сплаті податків, де сама податкова допомогла і пояснила як меньше сплатити податків» - Р15, Нідерланди.

«Існує повна підтримка у заохоченні будь якої діяльності, але разом з тим, чим більше ти заробляєш тим більше сплачуєш податки» -Р19, Велика Британія (Шотландія)

«Активно підтримують молодь і їх соціальні ініціативи» - Р16, Канада.

​

«Країна потужно розвивається, акумулює в собі багато представників різних національностей, що створює попит на юридичні послуги, особливо представників країн СНД»- Р22, Туреччина.

​

«В країні дуже багато людей з якісною освітою і багато іммігрантів, тому знайти собі працівників, не викликає труднощів» - Р21, Велика Британія (Шотландія)

«В країні іде значна грантова підтримка стартапів, бізнесу на засадах сталого розвитку, ми також кристувались податковими канікулами і грантом на 10 тис євро» - Р15, Нідерланди

«Є підтримка уряду розвитку інноваційного бізнесу» - Р24, Туреччина.

Рекомендації щодо вирішення проблем релокації бізнесу

​

​

Рекомендації адресовані міністрерствам спільно з органами місцевого самоврядування:

• інвентаризація та створення єдиного реєстру доступних приміщень для релокованого бізнесу в приймаючих регіонах;

​

• впровадження програм модернізації об’єктів інфраструктури;

​

• розширення асортименту фінансових продуктів та надання пільг для підтримки релокованого бізнесу;

​

• створення програм для повернення релокованого бізнесу в деокуповані регіони;

​

• підтримка та встановлення партнерств з бізнес-асоціаціями переміщених бізнесів закордон

Рекомендації адресовані міністрерствам спільно з органами місцевого самоврядування:

• створення програм стимулювання збуту та попиту на продукцію переміщеного бізнесу, а саме комплексний набір заходів, спрямованих на підтримку та підвищення активності цих підприємств у новому регіоні;

​

• зміцнення комунікації між бізнесом та органами місцевого самоврядування для побудови довіри один до одного;

​

• перегляд стратегій розвитку регіонів з урахуванням переміщеного бізнесу (його потреб, а також шляхів долученості до розвитку регіонів);

​

• посилення ролі агенцій регіонального розвитку у підтримці переміщеного бізнесу.

Рекомендації адресовані переміщеному бізнесу в межах України:

• долучення переміщеного бізнесу до місцевих бізнес-клубів та асоціацій для встановлення контактів, що допоможе знайти нові партнерства, постачальників та клієнтів;

​

• створення об’єднань релокованих бізнесів в тій чи іншій місцевості, що допоможе представляти та захищати інтереси своїх членів перед органами місцевого самоврядування та іншими інституціями, формувати сприятливе регуляторне та бізнес-середовище;

​

• проактивний підхід у пошуку рішень щодо проблем приймаючої місцевості, розробці проєктів, які передбачатимуть залучення як місцевого, так і переміщеного населення, до його реалізації

Наші контакти

Displacedbusiness@kneu.edu.ua

​

https://kneu.edu.ua/ua/science_kneu/scientific-projects/0123U100357/

​

Євгенія Поліщук, керівник проєкту «Переміщений бізнес у ревіталізації регіональних екосистем України»

​

Владислав Лавренюк, відповідальний по проєкту