2 з 21

ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ

ПЛАН

1.Законодавство України про охорону праці. Закон України про охорону праці.

2. Нормативно-правові акти з охорони праці (НПАОП): визначення, основні вимоги та ознаки. Структура, реєстр НПАОП. Стандарти в галузі охорони праці.

3. Фінансування охорони праці. Заходи і засоби з охорони праці, витрати на здійснення і придбання яких включаються до валових витрат.

Література:

Положення про службу охорони праці в системі міністерства с/г та продовольства. Наказ №255 від 15.11.2004.
Збірник законодавчих та нормативних актів з охорони праці. Том 1,2. Полтава: Інтерграфіка, 2004. –с. 11-14.
Москальова В.М.. Основи охорони праці. -К.: Професіонал, 2005. –с. 102-117
Трахтенберг І.М. Гігієна праці та виробнича санітарія. -Київ, 1998. – с. 40-52, 60-63.

3 з 21

І. Законодавство України про охорону праці.

Закон України про охорону праці

Основними законами та підзаконними актами, які регулюють правові відносини у сфері охорони праці в умовах виробництва і загалом в суспільстві,є:

Конституція України.
Кодекс законів про працю (КЗпП).
Закони:

«Про охорону праці»,
«Про охорону здоров’я»,
«Про пожежну безпеку»,
«Про використання ядерної енергії та радіаційний захист»,
«Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».

4 з 21

Законодавство України про охорону праці.

Закон України про охорону праці

У конституційній державі всі закони і підзаконні акти повинні базуватися і відповідати основному закону держави - Конституції.

Конституція України прийнята Верховною Радою 26 червня 1996 року.

В ній декларуються права і свобода всіх громадян України.

Для сфери трудової діяльності ці права і свобода конкретизовані в

деяких законах України
Державних нормативних актах про охорону праці (ДНАОП),
Державних стандартах
та постановах Кабінету Міністрів України, що стосуються охорони праці.

5 з 21

Закон України "Про охорону праці".

Основною законодавчою базою охорони праці є

Закон України “Про охорону праці”
"Кодекс законів про працю України",

їх доповнюють державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці - це

стандарти,
правила,
норми,
положення,
статути,
інструкції та інші документи,

яким надано чинність правових норм, обов'язкових для виконання усіма установами і працівниками України.

Закон "Про охорону праці" був затверджений Верховною Радою 14 жовтня 1992 р., а 21.11.2002 року Закон України “Про охорону праці” переглянутий та прийнятий у новій редакції.

6 з 21

Закон України "Про охорону праці".

Закон "Про охорону праці" складається з преамбули та 9 розділів.

Підкреслимо деякі важливі моменти, занотовані у законі.

В розділі 1 "Загальні положення" ст. 4 мовиться, що основними принципами державної політики в галузі охорони праці

пріоритет життя і здоров'я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності підприємства;
повна відповідальність роботодавця за створення безпечних і нешкідливих умов праці;
обов'язковий соціальний захист працівників, повне відшкодування шкоди особам, які потерпши від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань;
використання економічних методів управління охороною праці, проведення політики пільгового оподаткування, що сприяє створенню безпечних і нешкідливих умов праці;
комплексне розв’язання завдань охорони праці на основі національних програм з цих питань та з урахуванням інших напрямків економічної та соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони навколишнього середовища;
встановлення єдиних нормативів з охорони праці для всіх підприємств, незалежно від форм власності і видів їх діяльності;
здійснення навчання населення, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з охорони праці;
співробітництво і проведення консультацій між роботодавцями та профспілками (представниками трудових колективів) при прийнятті рішень з охорони праці;
міжнародне співробітництво в галузі охорони праці, використання світового досвіду організації роботи щодо покращення умов і підвищення безпеки праці.

7 з 21

Закон України "Про охорону праці".

У розділі 2 "Гарантії прав громадян на охорону праці" передбачено

інформувати працівника про умови праці;
компенсувати за шкідливі умови праці;
зафіксовано право працівника відмовитись від виконання робіт при загрозливому стані для його здоров'я та життя;
забезпечувати соціальне страхування від нещасних випадків і профзахворювань (оплата з фонду соціального страхування);
відшкодовувати власником шкоду, заподіяну працівникові на виробництві.

В законі передбачено відшкодування моральної шкоди.

У законі є статті про охорону праці жінок, неповнолітніх, інвалідів.

8 з 21

Закон України "Про охорону праці".

Стаття 10. Охорона праці жінок

Забороняється застосування праці жінок

на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці,
на підземних роботах, крім деяких підземних робіт (нефізичних робіт або робіт, пов'язаних з санітарним та побутовим обслуговуванням),
а також залучення жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми, відповідно до переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, граничних норм підіймання і переміщення важких речей, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Праця вагітних жінок і жінок, які мають неповнолітню дитину, регулюється законодавством.

9 з 21

Закон України "Про охорону праці".

Стаття 11. Охорона праці неповнолітніх

Не допускається залучення неповнолітніх до праці

на важких роботах і
на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці,
на підземних роботах,
до нічних,
надурочних робіт та робіт у вихідні дні,
а також до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми, відповідно до переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, граничних норм підіймання і переміщення важких речей, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Неповнолітні приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду.

Порядок трудового і професійного навчання неповнолітніх професій, пов'язаних з важкими роботами і роботами із шкідливими або небезпечними умовами праці, визначається положенням, яке затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці.

Вік, з якого допускається прийняття на роботу, тривалість робочого часу, відпусток та деякі інші умови праці неповнолітніх визначаються законом.

10 з 21

Закон України "Про охорону праці".

В розділі 3 "Організація охорони праці на виробництві" говориться про обов'язкове створення органів управління охороною праці на підприємстві для виконання керівництва, нагляду і навчання із питань охорони праці.

В розділі передбачено (ст.16) створювати на підприємствах комісії з питань охорони праці - рішення комісії носять рекомендаційний характер
В ст. 18 йдеться про обов'язкове навчання і інструктаж з охорони праці. Перевірка знань повинна здійснюватись 1 раз на рік для працівників небезпечних професій, 1 раз на 3 роки для всіх посадових осіб за переліком, встановленим Державним комітетом по нагляду за охороною праці.
В ст. 19 мовиться про фінансування охорони праці.
Ст.23 передбачає інформацію про стан охорони праці, яка повинна доводитись до всіх працівників підприємства, а також обов'язковий звіт перед статистичними органами держави.

Розділ 4 - "Стимулювання охорони праці". Економічне стимулювання охорони праці здійснюється згідно з колективним договором та законодавством. Відшкодування збитків від порушень охорони праці - державі і громадянам - згідно з діючим законодавством.

11 з 21

Закон України "Про охорону праці".

Розділ 5 - "Нормативно-правові акти з охорони праці" – відзначаються документи, що належать до нормативно-правових актів з охорони праці. Їх опрацювання, прийняття та скасування.
Розділ 6 - "Державне управління охороною праці" перелічує органи державного управління охороною праці:

Кабінет Міністрів,
спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці, (Державна служба України з питань праці (Держпраці) з 10 вересня 2014 р (http://dsp.gov.ua/))
міністерства (Міністерство соціальної політики) та інші центральні органи виконавчої влади,
а також місцеві держадміністрації,
органи місцевого самоврядування

- та визначає їх компетенцію.

Організація наукових досліджень з проблем охорони праці здійснюється в межах національної програми науково-дослідними інститутами, а також різними проектно-конструкторськими установами та організаціями, вищими навчальними закладами та фахівцями.

12 з 21

Закон України "Про охорону праці".

Розділ 7 - "Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці", що контроль здійснюють:

спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці (Державна служба України з питань праці (Держпраці) (http://dsp.gov.ua/));
спеціально уповноважений державний орган з питань радіаційної безпеки;
спеціально уповноважений державний орган з питань пожежної безпеки;
спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни праці.
Відмічаються їх права і відповідальність, а також соціальний захист посадових осіб цих органів.

Вищий нагляд здійснює Генеральний прокурор та підпорядковані йому прокурори.

Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснюють трудові колективи - через уповноважених найманими працівниками з питань охорони праці та профспілки - через вибраних представників.

Розділ 8 - "Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці" Передбачається дисциплінарна, адміністративна, матеріальна, кримінальна відповідальність згідно із законодавством.

А також ст..43 передбачені штрафні санкції до юридичних та фізичних осіб за порушення законодавства про охорону праці.

13 з 21

Закон України "Про охорону праці".

Для практичної реалізації Закону були прийняті також такі підзаконні акти, затверджені постановою Кабінету Міністрів;

"Про створення Національної Ради з питань безпечної життєдіяльності населення",
"Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях",
Закон України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання, які спричинили втрату працездатності”,
"Положення про порядок накладення штрафів на підприємства, установи і організації за порушення нормативних актів про охорону праці" тощо.

Держгірпромнаглядохоронпраці розробив ще цілий ряд положень, що спрямовані на практичну реалізацію Закону України "Про охорону праці".

14 з 21

ІІ .Нормативно-правові акти з охорони праці (НПАОП): визначення, основні вимоги та ознаки. Структура, реєстр НПАОП. Стандарти в галузі охорони праці.

Нормативно-технічну базу охорони праці умовно можна поділити на такі групи:

1. Засадні документи – це закони, постанови уряду та інші документи, затверджені на рівні органів влади (Конституція України, Закон України “Про охорону праці”, положення з окремих проблем охорони праці, що затверджує Кабінет Міністрів, тощо)

2. Державні нормативні акти про охорону праці (ДНАОП)

3. Державні та міждержавні стандарти України з питань безпеки праці (ДСТУ).

4. Санітарні та будівельні норми (СН)

5. Нормативні акти, що діють у межах підприємства

15 з 21

Державні нормативні акти про охорону праці

Державні нормативні акти про охорону праці (ДНАОП) — це правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов’язкових для виконання.

Законодавством передбачено, що залежно від сфери дії ДНАОП можуть бути

міжгалузевими
галузевими.

Державний міжгалузевий нормативний акт про охорону праці - це ДНАОП загальнодержавного користування, дія якого поширюється на всі підприємства, установи, організації народного господарства України незалежно від їх відомчої (галузевої) належності та форм власності.

Державний галузевий нормативний акт про охорону праці - це ДНАОП, дія якого поширюється на підприємства, установи і організації незалежно від форм власності, що відносяться до певної галузі.

16 з 21

Державні та міждержавні стандарти України з питань безпеки праці (ДСТУ).

Державна система стандартів з питань охорони праці - це комплекс взаємопов'язаних стандартів, спрямованих на забезпечення безпеки праці, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

ДСТУ почали розроблятися з 1992 р.

В Державний реєстр міжгалузевих і галузевих нормативних актів включені відповідні нормативні акти (правила, норми, інструкції тощо) колишнього Радянського Союзу які є чинними в Україні на даний час.

Державні стандарти Системи стандартів безпеки праці (ГОСТ, ССБТ) колишнього СРСР застосовуються на території України до їх заміни іншими нормативними документами, якщо вони не протирічать законодавству.

17 з 21

Державні та міждержавні стандарти України з питань безпеки праці (ДСТУ).

В Державному реєстрі нормативи цієї групи приводяться в такому вигляді:

ГОСТ 12.Х.ХХХ-ХХ.ССБТ (далі повна назва нормативного акту).

ГОСТ - Государственный общесоюзный стандарт (у зв'язку з тим, що стандарти не перекладали українською мовою, вживається російська абревіатура);

приведеному вище цифра 12. означає, що норматив відноситься до системи стандартів «безопасности труда - ССБТ».

18 з 21

Санітарні та будівельні норми (СН)

Санітарні та будівельні норми (СН), в яких наведені вимоги, що стосуються виробничої санітарії та гігієни праці, будівельні норми і правила (СНиП - строительные норми й правила - застосовується російська абревіатура), де викладені вимоги до будівель та споруд залежно від їх призначення і пожежної небезпеки.

При розгляді питань пожежної безпеки можуть зустрічатися посилання на ОНТП - отраслевые нормы технологического проектирования (рос.) або ІSО - міжнародні норми, і діють в Україні згідно з Угодою про міжнародне співробітництво держав СНД в питаннях охорони праці.

Вимоги щодо охорони праці регламентуються також державними стандартами України з питань безпеки праці, будівельними та санітарними нормами і правилами, правилами улаштування електроустановок (ПУЕ), нормами технічного проектування та іншими нормативними актами, виходячи із сфери їх дії.

19 з 21

Державний реєстр міжгалузевих і галузевих нормативних актів

В Україні створено державний реєстр міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці. Держнаглядохоронпраці підготував і видав реєстр ДНАОП.

Він містить повний перелік правил, норм, стандартів, економічних нормативів та інших документів з питань охорони праці, чинних за станом на 1 лютого 1995 року.

До реєстру ДНАОП включено

235 міжгалузевих
2014 галузевих нормативних актів,
344 міждержавні стандарти систем стандартів безпеки праці (ГОСТ ССБТ)
30 державних стандартів України (ДСТУ)
327 інструкцій та інших нормативних документів.

20 з 21

ІІІ. Фінансування охорони праці. Заходи і засоби з охорони праці, витрати на здійснення і придбання яких включаються до валових витрат

Для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менше 0,5% від фонду оплати праці.

Для підприємств, що утримуються за рахунок бюджету, витрати на охорону праці передбачаються в державному або місцевих бюджетах і становлять не менше 0,2% від фонду оплати праці.

21 з 21

Фінансування охорони праці здійснюється роботодавцем.

Фінансування профілактичних заходів з охорони праці, виконання загальнодержавної, галузевих та регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, інших державних програм, спрямованих на запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням, передбачається, поряд з іншими джерелами фінансування, визначеними законодавством, у державному і місцевих бюджетах.