Сучасна ендоскопічна діагностика та тактика при гострих кровотечах верхніх відділів ШКТ
Житомирська обласна клінічна лікарня ім. О.Ф.Гербачевського 2026р.
Яблочник Д.А. лікар-ендоскопіст
Ендоскопія – не реанімація. Хворий має бути стабільний�Передендоскопічний етап
Шкала Glasgow-Blatchford (GBS)
Ендоскопічний етап�Таймінг ендоскопічного втручання
Класифікація Forrest (золотий стандарт)
Ризик рецидиву < 5%.
Ендоскопічне лікування не показане.
Техніки гемостазу(Non-variceal)
Варикозні кровотечі (ВРВ стравоходу та шлунку)
Згусток у дні виразки (Forrest IIb) Дискусійне питання
Антикоагулянти та антиагреганти
Тактика: Відновити аспірин (або комбінацію), як тільки досягнуто стабільного гемостазу (зазвичай 1–3 доби після процедури).
Первинна профілактика: Якщо пацієнт приймає аспірин "для профілактики" без встановленого діагнозу — його можна відмінити повністю.
Ризик рецидиву: НОАК мають короткий період напіврозпаду, тому кровотеча на їхньому фоні зазвичай важка.
Відновлення: через 2–5 днів після успішного ендогемостазу, залежно від ризику тромбоемболії (шкала CHA₂DS₂-VASc) та ризику рецидиву кровотечі (шкала Forrest).
Корекція МНО: Не чекайте повної нормалізації МНО для проведення ендоскопії, якщо стан пацієнта критичний (достатньо корекції до < 2.5).
Реверсія: Використання концентрату протромбінового комплексу (КПК) є пріоритетним над свіжозамороженою плазмою (СЗП) через швидкість дії та менший об’єм навантаження.
Низькомолекулярні гепарини (НМГ) призначаються пацієнтам з високим тромботичним ризиком (механічні клапани серця, нещодавній ТЕЛА) у період, поки основний антикоагулянт відмінено.
Чому гемостаз неефективний? (Робота над помилками)
Висновки та Take-home Messages