�СУД, СТОРОНИ �ТА ІНШІ УЧАСНИКИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

​

УЧАСНИКИ

КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

​

сторони кримінального провадження, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, особа, стосовно якої розглядається питання про видачу в іноземну державу (екстрадицію), заявник, свідок та його адвокат, понятий, заставодавець, перекладач, експерт, спеціаліст, секретар судового засідання, судовий розпорядник (п. 25 ч. 1 ст. 3 КПК)

�КЛАСИФІКАЦІЯ УЧАСНИКІВ �КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ ��

Залежно від здійснюваних

кримінальних процесуальних функцій

СУД

СУДДЯ, СЛІДЧІЙ СУДДЯ, ПРИСЯЖНІ

СТОРОНА ОБВИНУВАЧЕННЯ

ПРОКУРОР, КЕРІВНИК ОРГАНУ ДОСУДОВОГО

РОЗСЛІДУВАННЯ, СЛІДЧІЙ

​

СТОРОНА ЗАХИСТУ

підозрюваний, обвинувачений, виправданий,

засуджений та їх законні представники,

захисник

​

ПОТЕРПІЛИЙ,

його представник

та законний представник

СТОРОНИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

З БОКУ

ОБВИНУВАЧЕННЯ

СЛІДЧИЙ, КЕРІВНИК ОРГАНУ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ, ПРОКУРОР, А ТАКОЖ ПОТЕРПІЛИЙ, ЙОГО ПРЕДСТАВНИК ТА ЗАКОННИЙ ПРЕДСТАВНИК У ВИПАДКАХ, УСТАНОВЛЕНИХ КПК

З БОКУ

ЗАХИСТУ:

ПІДОЗРЮВАНИЙ, ОБВИНУВАЧЕНИЙ (ПІДСУДНИЙ), ЗАСУДЖЕНИЙ, ВИПРАВДАНИЙ, ОСОБА, СТОСОВНО ЯКОЇ ПЕРЕДБАЧАЄТЬСЯ ЗАСТОСУВАННЯ ПРИМУСОВИХ ЗАХОДІВ МЕДИЧНОГО ЧИ ВИХОВНОГО ХАРАКТЕРУ АБО ВИРІШУВАЛОСЯ ПИТАННЯ ПРО ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ, ЇХНІ ЗАХИСНИКИ ТА ЗАКОННІ ПРЕДСТАВНИКИ

Інші учасники кримінального провадження

особи, які здійснюють

ініціативну допомогу

у виявленні й розкритті

кримінального правопорушення

заявник

конфіденційний

співробітник

Інші учасники кримінального провадження

особи, які захищають

у кримінальному провадженні

цивільно-правові інтереси

​

цивільний позивач,

його представник та

законний представник

​

цивільний відповідач,

його представник та

законний представник

​

особи,

які володіють

спеціальними

знаннями

​

особи, які беруть

участь у кримінальному

провадженні у зв'язку

із застосуванням

запобіжних заходів

експерт,

спеціаліст

поручитель,

заставодавець

особи,

які сприяють

кримінальному

провадженню

перекладач

свідок

понятий

​

секретар

судового

засідання

​

​

судовий

розпорядник

​

С У Д

СКЛАД СУДУ

Кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється професійним суддею одноособово, крім випадків, передбачених КПК

​

СКЛАД СУДУ

Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів.

СКЛАД СУДУ

Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів,

а за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних.

АБО

СКЛАД СУДУ

Кримінальне провадження в апеляційному та касаційному порядках здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох професійних суддів

СКЛАД СУДУ

У ВСУ справи розглядаються на засіданні Судової палати у кримінальних справах ВСУ чи на спільному засіданні всіх судових палат ВСУ.

Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами здійснює суд у такому самому кількісному складі, в якому вони були ухвалені (одноособово або колегіально)

​

СКЛАД СУДУ

Кримінальне провадження стосовно службових осіб, які займають особливо відповідальне становище відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про державну службу», та осіб, посади яких віднесено до першої категорії посад державних службовців, здійснюється:

​

СКЛАД СУДУ

1) в суді першої інстанції - колегіально судом у складі трьох професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років, а у разі здійснення кримінального провадження щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років, та трьох присяжних;

2) в апеляційному порядку - колегіально судом у складі п’яти професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше семи років;

3) в касаційному порядку - колегіально судом у складі семи професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше десяти років.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ

​

ОБИРАЄТЬСЯ ЗБОРАМИ СУДДІВ МІСЦЕВИХ ЗАГАЛЬНИХ СУДІВ

У ПОРЯДКУ, ВСТАНОВЛЕНОМУ ЗАКОНОМ УКРАЇНИ «ПРО СУДОУСТРІЙ І СТАТУС СУДДІВ»

�СЛІДЧИЙ СУДДЯ �(п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК)

Суддя суду першої інстанції, до повноважень якого

належить здійснення у порядку, передбаченому КПК, судового контролю за дотриманням прав,

свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляд клопотань щодо негласних

слідчих (розшукових) дій (247 КПК).

​

�За ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування �застосовуються:�

заходи забезпечення кримінального �провадження

— привід

— судовий виклик

― накладення грошового

стягнення

— тимчасовий доступ до

речей і документів

― арешт майна

― тимчасове обмеження у

користуванні спеціальним правом

�За ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування �застосовуються:�

запобіжні заходи як особливий вид

заходів забезпечення кримінального �провадження

— особисте зобов'язання

— особиста порука

― домашній арешт

— застава

― тримання під вартою

― екстрадиційний арешт

​

�Надає дозвіл на проведення процесуальних дій, які обмежують конституційні права людини

• обшук

• огляд житла чи іншого

володіння особи

• слідчий експеримент, що

проводиться в житлі

чи іншому володінню особи

• допит свідка, потерпілого

в судовому засіданні під

час досудового розслідування

слідчих

(розшукових)

дій

​

негласних

слідчих

(розшукових)

дій

• аудіо-,відео контроль

особи

• накладення арешту на кореспонденцію
• огляд і виїмка кореспонденції
• тощо

��Розглядає скарги на рішення, дії, або бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування �

ст. 303 – 307,

ст. 591 КПК

�Здійснює інші повноваження, спрямовані на забезпечення прав учасників кримінального провадження

― вирішує заявлені відводи (ч.2 ст. 81 КПК)

― вирішує питання щодо

речових доказів (пп.2-4 ч.1 ст. 100 КПК)

― забезпечує дотримання розумних

строків (ст. 114 КПК)

― має повноваження, спрямовані

на захист прав людини (ст. 206 КПК)

― вирішує питання про використання

інформації, отриманої під час проведення

негласних слідчих дій, в іншому кримінальному

провадженні (ст. 257 КПК)

― встановлює строк ознайомлення з матеріалами

кримінального провадження (ст. 290 КПК)

― затверджує заяву особи про згоду на її видачу

з України у спрощеному порядку (ст. 588 КПК)

ПРИСЯЖНІ

Присяжним може бути громадянин України, якій досяг 30-річного віку і постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду.

​

Під час розгляду і вирішення кримінального провадження присяжні користуються повноваженнями судді.

(ст. 54, 59 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» )

Усі питання, пов'язані із судовим розглядом (окрім обрання, скасування, зміни запобіжного заходу в суді) судді і присяжні вирішують спільно (ч. 3 ст. 383 КПК).

​

Суд присяжних

Сторона

обвинувачення

Сторона

захисту

Передбачене покарання –

довічне позбавлення волі

Клопотання про слухання справи судом

присяжних заявив обвинувачений

+

СТОРОНА�ОБВИНУВАЧЕННЯ

П Р О К У Р О Р

ЗДІЙСНЮЄ НАГЛЯД ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНІВ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ У ФОРМІ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО КЕРІВНИЦТВА ДОСУДОВИМ РОЗСЛІДУВАННЯМ.

​

​

​

​

​

​

Під процесуальним керівництвом розуміється обов’язок організації процесу досудового розслідування, визначення його напрямів, координація проведення процесуальних дії, забезпечення дотримання під час кримінального провадження вимог законів України.

ПРОКУРОР

• Здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
• Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов’язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.

ПОВНОВАЖЕННЯ ПРОКУРОРА �(СТ. 36 КПК)

�Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений:�

​

1) починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом;

2) мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування;

3) доручати органу досудового розслідування проведення досудового розслідування;

ПРОКУРОР УПОВНОВАЖЕНИЙ:

4) доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом;

5) доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам;

​

ПРОКУРОР УПОВНОВАЖЕНИЙ:

6) призначати ревізії та перевірки у порядку, визначеному законом;

7) скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих;

8) ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу, або у випадку неефективного досудового розслідування;

ПРОКУРОР УПОВНОВАЖЕНИЙ:

9) приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження та продовження строків досудового розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом;

10) погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій у випадках, передбачених цим Кодексом, чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання;

ПРОКУРОР УПОВНОВАЖЕНИЙ:

11) повідомляти особі про підозру;

12) пред’являти цивільний позов в інтересах держави та громадян, які через фізичний стан чи матеріальне становище, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права, у порядку, передбаченому цим Кодексом та законом;

13) затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акта, клопотань про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, вносити зміни до складеного слідчим обвинувального акта чи зазначених клопотань, самостійно складати обвинувальний акт чи зазначені клопотання;

ПРОКУРОР УПОВНОВАЖЕНИЙ:

14) звертатися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;

15) підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому цим Кодексом;

16) погоджувати запит органу досудового розслідування про міжнародну правову допомогу, передання кримінального провадження або самостійно звертатися з таким клопотанням в порядку, встановленому цим Кодексом;

ПРОКУРОР УПОВНОВАЖЕНИЙ

17) доручати органу досудового розслідування виконання запиту (доручення) компетентного органу іноземної держави про міжнародну правову допомогу або перейняття кримінального провадження, перевіряти повноту і законність проведення процесуальних дій, а також повноту, всебічність та об’єктивність розслідування у перейнятому кримінальному провадженні;

18) перевіряти перед направленням прокуророві вищого рівня документи органу досудового розслідування про видачу особи (екстрадицію), повертати їх відповідному органу з письмовими вказівками, якщо такі документи необґрунтовані або не відповідають вимогам міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, чи законам України;

ПРОКУРОР УПОВНОВАЖЕНИЙ

19) доручати органам досудового розслідування проведення розшуку і затримання осіб, які вчинили кримінальне правопорушення за межами України, виконання окремих процесуальних дій з метою видачі особи (екстрадиції) за запитом компетентного органу іноземної держави;

20) оскаржувати судові рішення в порядку, встановленому цим Кодексом;

21) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

ПОВНОВАЖЕННЯ ПРОКУРОРА

Участь прокурора в суді є обов’язковою, крім випадків, передбачених КПК.

​

Генеральний прокурор України, його заступники, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя і прирівняні до них прокурори своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування.

Генеральний прокурор України, перший заступник, заступники Генерального прокурора України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, прокурори міст і районів, районів у містах, міжрайонні та спеціалізовані прокурори, їх перші заступники і заступники при здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування мають право скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих та підпорядкованих прокурорів у межах строків досудового розслідування. Про скасування таких постанов повідомляється прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення відповідного досудового розслідування.

Стаття 37. Призначення та заміна прокурора

​

Прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.

ОРГАНИ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ

ОРГАНИ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

ОРГАНИ БЕЗПЕКИ

ОРГАНИ, ЩО ЗДІЙСНЮЮТЬ КОНТРОЛЬ ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ПОДАТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА

ОРГАНИ

ДЕРЖАВНОГО БЮРО РОЗСДІДУВАНЬ

ПІДСЛІДНІСТЬ�ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Слідчі органів внутрішніх справ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування.

ПІДСЛІДНІСТЬ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ

Слідчі органів безпеки здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 109 , 110, 111, 112, 113, 114, 201, 258, 258-1, 258-2,

258-3, 258-4, 258-5, 261, 265-1, 305, 328, 329, 330, 332, 333, 334, 359, 422, 436, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 446, 447 Кримінального кодексу України

ПІДСЛІДНІСТЬ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ

• ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ОСНОВ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади (ст. 109); посягання на територіальну цілісність і недоторканність України (ст. 110); державна зрада (ст. 111); посягання на життя державного чи громадського діяча (ст. 112); диверсія (ст. 113); шпигунство (ст. 114);
• ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ:. контрабанда (ст. 201 КК)

ПІДСЛІДНІСТЬ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ

• ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ГРОМАДСЬКОЇ БЕЗПЕКИ: терористичний акт (ст. 258); втягнення у вчинення терористичного акту (ст. 258-1); публічні заклики до вчинення терористичного акту (ст. 258-2); створення терористичної групи чи терористичної організації (ст. 258-3); сприяння вчиненню терористичного акту (ст. 258-4); фінансування тероризму (ст. 258-5); напад на об'єкти, на яких є предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення (ст. 261); незаконне виготовлення ядерного вибухового пристрою чи пристрою, що розсіює радіоактивний матеріал або випромінює радіацію (ст. 265-1).

​

ПІДСЛІДНІСТЬ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ

• ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ ОБІГУ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ, ПСИХОТРОПНИХ РЕЧОВИН, ЇХ АНАЛОГІВ АБО ПРЕКУРСОРІВ ТА ІНШІ ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ: контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів (ст. 305)

ПІДСЛІДНІСТЬ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ

• ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОЇ ТАЄМНИЦІ, НЕДОТОРКАННОСТІ ДЕРЖАВНИХ КОРДОНІВ, ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРИЗОВУ ТА МОБІЛІЗАЦІЇ: розголошення державної таємниці (ст. 328); втрата документів, що містять державну таємницю (ст. 329); передача або збирання відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, яка знаходиться у володінні держави (ст. 330); незаконне переправлення осіб через державний кордон України (ст. 332); порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю (ст. 333); порушення правил міжнародних польотів (ст. 334)

​

ПІДСЛІДНІСТЬ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ

• ЗЛОЧИНИ ПРОТИ АВТОРИТЕТУ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА ОБ'ЄДНАНЬ ГРОМАДЯН: незаконні придбання, збут або використання спеціальних технічних засобів отримання інформації (ст. 359)
• ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВСТАНОВЛЕНОГО ПОРЯДКУ НЕСЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ (ВІЙСЬКОВІ ЗЛОЧИНИ): розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю, або втрата документів чи матеріалів, що містять такі відомості (ст. 422).

ПІДСЛІДНІСТЬ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ

• ЗЛОЧИНИ ПРОТИ МИРУ, БЕЗПЕКИ ЛЮДСТВА ТА МІЖНАРОДНОГО ПРАВОПОРЯДКУ: пропаганда війни (ст. 436); планування, підготовка, розв'язування та ведення агресивної війни (ст. 437); порушення законів та звичаїв війни (ст. 438); застосування зброї масового знищення (ст. 439); розроблення, виробництво, придбання, зберігання, збут, транспортування зброї масового знищення (ст. 440); екоцид (ст. 441); геноцид (ст. 442); посягання на життя представника іноземної держави (ст. 443); злочини проти осіб та установ, що мають міжнародний захист (ст. 444); піратство (ст. 446); найманство (ст. 447)

ПІДСЛІДНІСТЬ ОРГАНІВ, ЩО ЗДІЙСНЮЮТЬ КОНТРОЛЬ ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ПОДАТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА

СЛІДЧІ ОРГАНІВ, ЩО ЗДІЙСНЮЮТЬ КОНТРОЛЬ ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ПОДАТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА, ЗДІЙСНЮЮТЬ ДОСУДОВЕ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ, ЯКІ ВЧИНЯЮТЬСЯ У СФЕРІ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (СТАТТІ 204 , 209, 212, 212-1, 216, 219 КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ).

Стаття 204. Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів

Стаття 209. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом

Стаття 212. Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)

Стаття 212-1. Ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування

Стаття 216. Незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного збору чи контрольних марок

Стаття 219. Доведення до банкрутства

ПІДСЛІДНІСТЬ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ

Слідчі органів державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, вчинених службовими особами, які займають особливо відповідальне становище відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про державну службу», особами, посади яких віднесено до 1-3 категорій посад, суддями та працівниками правоохоронних органів.

Орган досудового розслідування

• Досудове розслідування здійснюють слідчі органу досудового розслідування одноособово або слідчою групою.
• Орган досудового розслідування зобов’язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

КЕРІВНИК ОРГАНУ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ

• Керівник органу досудового розслідування – це службова особа, що очолює слідчий підрозділ органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів державного бюро розслідувань.

​

КЕРІВНИК ОРГАНУ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ

• Керівник органу досудового розслідування - начальник Головного слідчого управління, слідчого управління, відділу, відділення органу внутрішніх справ, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань та його заступники, які діють у межах своїх повноважень.

КЕРІВНИК ОРГАНУ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ

• МАЄ ОРГАНІЗАЦІЙНІ (Ч.1 СТ. 39 КПК)

ТА КОНТРОЛЬНО- ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПОВНОВАЖЕННЯ (Ч. 2 СТ.39 КПК)

• ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ ВИКОНУВАТИ ДОРУЧЕННЯ ТА ВКАЗІВКИ ПРОКУРОРА, ЯКІ ДАЮТЬСЯ У ПИСЬМОВІЙ ФОРМІ.
• НЕВИКОНАННЯ КЕРІВНИКОМ ОРГАНУ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ ЗАКОННИХ ВКАЗІВОК ТА ДОРУЧЕНЬ ПРОКУРОРА, НАДАНИХ У ПОРЯДКУ, ПЕРЕДБАЧЕНОМУ КПК, ТЯГНЕ ЗА СОБОЮ ПЕРЕДБАЧЕНУ ЗАКОНОМ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

​

ПОВНОВАЖЕННЯ

КЕРІВНИКА ОРГАНУ

ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ �(СТ. 39 КПК)

Повноваження, пов'язані із організацією та рухом кримінального провадження

1) визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою - визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих;

2) відсторонювати слідчого від проведення досудового розслідування вмотивованою постановою за ініціативою прокурора або з власної ініціативи з наступним повідомленням прокурора та призначати іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу або у разі неефективного досудового розслідування;

Повноваження, пов'язані із організацією та рухом кримінального провадження

3) ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування, давати слідчому письмові вказівки, які не можуть суперечити рішенням та вказівкам прокурора;

4) приймати відповідні рішення, у випадках, передбачених КПК (ч. 1 ст. 273, ч.4 ст. 517 КПК);

5) ініціювати розгляд питань, порушених у клопотанні слідчого про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій чи негласних слідчих (розшукових) дій при відмови прокурора їх погодити перед прокурором вищого рівня (ч. 3 ст. 40 КПК)

​

Повноваження, пов'язані із організацією та рухом кримінального провадження

6) здійснювати досудове розслідування, користуючись при цьому повноваженнями слідчого.

​

Повноваження, пов'язані із забезпеченням законності досудового розслідування

1) вживати заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у випадку їх допущення слідчим;

2) погоджувати проведення слідчих (розшукових) дій та продовжувати строк їх проведення у випадках, передбачених КПК;

3) здійснювати інші повноваження, передбачені КПК.

​

СЛІДЧИЙ ОРГАНУ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ

(ст. 40 КПК)

СЛІДЧИЙ ОРГАНУ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ (ст. 40 КПК)

​

​

Несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.

СЛІДЧИЙ ОРГАНУ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ

• Слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
• Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов’язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.

​

ПОВНОВАЖЕННЯ СЛІДЧОГО �(СТ. 40 КПК)

1) починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом;

2) проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, встановлених цим Кодексом;

3) доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам;

4) призначати ревізії та перевірки у порядку, визначеному законом;

​

5) звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій;

​

6) повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру;

7) за результатами розслідування складати обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру та подавати їх прокурору на затвердження;

8) приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених КПК, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених статтею 284 КПК;

9) здійснювати інші повноваження, передбачені КПК.

У випадках відмови прокурора у погодженні клопотання слідчого до слідчого судді про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій чи негласних слідчих (розшукових) дій слідчий має право звернутися до керівника органу досудового розслідування, який після вивчення клопотання за необхідності ініціює розгляд питань, порушених у ньому, перед прокурором вищого рівня, який протягом трьох днів погоджує відповідне клопотання або відмовляє у його погодженні.

​

Слідчий зобов’язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються у письмовій формі.

Невиконання слідчим законних вказівок та доручень прокурора, наданих у порядку, передбаченому КПК, тягне за собою передбачену законом відповідальність.

ОПЕРАТИВНІ

ПІДРОЗДІЛИ

(ст. 41 КПК)

ОПЕРАТИВНІ ПІДРОЗДІЛИ ФУНКЦІОНУЮТЬ В:

• органах внутрішніх справ,
• органах безпеки,
• органах, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства,
• органах Державної пенітенціарної служби України,
• органах Державної прикордонної служби України,
• органах Державної митної служби України

— Оперативні підрозділи здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, прокурора.

— Під час виконання доручень слідчого, прокурора співробітник оперативного підрозділу користується повноваженнями слідчого.

— Співробітники оперативних підрозділів не мають права здійснювати процесуальні дії у кримінальному провадженні за власною ініціативою або звертатися з клопотаннями до слідчого судді чи прокурора.

— Доручення слідчого, прокурора щодо проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій є обов’язковими для виконання оперативним підрозділом.

СТОРОНИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

З БОКУ

ОБВИНУВАЧЕННЯ

СЛІДЧИЙ, КЕРІВНИК ОРГАНУ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ, ПРОКУРОР, А ТАКОЖ ПОТЕРПІЛИЙ, ЙОГО ПРЕДСТАВНИК ТА ЗАКОННИЙ ПРЕДСТАВНИК У ВИПАДКАХ, УСТАНОВЛЕНИХ КПК

З БОКУ

ЗАХИСТУ:

ПІДОЗРЮВАНИЙ, ОБВИНУВАЧЕНИЙ (ПІДСУДНИЙ), ЗАСУДЖЕНИЙ, ВИПРАВДАНИЙ, ОСОБА, СТОСОВНО ЯКОЇ ПЕРЕДБАЧАЄТЬСЯ ЗАСТОСУВАННЯ ПРИМУСОВИХ ЗАХОДІВ МЕДИЧНОГО ЧИ ВИХОВНОГО ХАРАКТЕРУ АБО ВИРІШУВАЛОСЯ ПИТАННЯ ПРО ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ, ЇХНІ ЗАХИСНИКИ ТА ЗАКОННІ ПРЕДСТАВНИКИ

СТОРОНА ЗАХИСТУ

Стаття 42. Підозрюваний, обвинувачений

ПІДОЗРЮВАНИМ

є особа, якій у порядку, передбаченому КПК, повідомлено про підозру, або особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.

​

Стаття 42. Підозрюваний, обвинувачений

ОБВИНУВАЧЕНИМ (ПІДСУДНИМ)

є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду

ПІДОЗРЮВАНИЙ, ОБВИНУВАЧЕНИЙ МАЄ ПРАВО:

1) знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють, обвинувачують;

​

2) бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права, передбачені КПК, а також отримати їх роз’яснення;

3) на першу вимогу мати захисника і побачення з ним до першого допиту з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, а також після першого допиту - мати такі побачення без обмеження їх кількості й тривалості; на участь захисника у проведенні допиту та інших процесуальних дій; на відмову від захисника в будь-який момент кримінального провадження; на отримання правової допомоги захисника за рахунок держави у випадках, передбачених КПК та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, в тому числі у зв’язку з відсутністю коштів на її оплату;

​

4) не говорити нічого з приводу підозри проти нього, обвинувачення або у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання;

5) давати пояснення, показання з приводу підозри, обвинувачення чи в будь-який момент відмовитися їх давати;

6) вимагати перевірки обґрунтованості затримання;

7) у разі затримання або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - на негайне повідомлення членів сім’ї, близьких родичів чи інших осіб про затримання і місце свого перебування згідно з положеннями статті 213 КПК;

8) збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді докази;

9) брати участь у проведенні процесуальних дій;

10) під час проведення процесуальних дій ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дій, які заносяться до протоколу;

11) застосовувати з додержанням вимог КПК технічні засоби при проведенні процесуальних дій, в яких він бере участь.

Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд мають право заборонити застосовування технічних засобів при проведенні окремої процесуальної дії чи на певній стадії кримінального провадження з метою нерозголошення відомостей, які містять таємницю, що охороняється законом, чи стосуються інтимного життя особи, про що виноситься (постановляється) вмотивована постанова (ухвала);

12) заявляти клопотання про проведення процесуальних дій, про забезпечення безпеки щодо себе, членів своєї сім’ї, близьких родичів, майна, житла тощо;

13) заявляти відводи;

14) ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 221 КПК, та вимагати відкриття матеріалів згідно зі 290 КПК;

15) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення;

​

16) оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді в порядку, передбаченому КПК;

17) вимагати відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, в порядку, визначеному законом, а також відновлення репутації, якщо підозра, обвинувачення не підтвердилися;

18) користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави.

​

ОБВИНУВАЧЕНИЙ ТАКОЖ МАЄ ПРАВО:

1) брати участь під час судового розгляду у допиті свідків обвинувачення або вимагати їхнього допиту, а також вимагати виклику і допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення;

2) збирати і подавати суду докази;

3) висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового провадження;

4) виступати в судових дебатах;

5) ознайомлюватися з журналом судового засідання та технічним записом судового процесу, які йому зобов’язані надати уповноважені працівники суду, і подавати щодо них свої зауваження;

6) оскаржувати в установленому КПК порядку судові рішення та ініціювати їх перегляд, знати про подані на них апеляційні та касаційні скарги, заяви про їх перегляд, подавати на них заперечення.

Перелік прав підозрюваного та обвинуваченого, передбачений статтею 42 КПК не є вичерпним. Вони мають також інші процесуальні права, передбачені КПК.

�ПІДОЗРЮВАНИЙ, ОБВИНУВАЧЕНИЙ �ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ:�

• прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб;
• виконувати обов’язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
• підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду.

ПІДОЗРЮВАНОМУ, ОБВИНУВАЧЕНОМУ

ВРУЧАЄТЬСЯ ПАМ’ЯТКА ПРО ЙОГО ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ ОДНОЧАСНО З ЇХ ПОВІДОМЛЕННЯМ ОСОБОЮ, ЯКА ЗДІЙСНЮЄ ТАКЕ ПОВІДОМЛЕННЯ.

�СТАТТЯ 43. Виправданий, засуджений�

• Виправданим

у кримінальному провадженні є обвинувачений, виправдувальний вирок суду щодо якого набрав законної сили.

• Засудженим

у кримінальному провадженні є обвинувачений, обвинувальний вирок суду щодо якого набрав законної сили.

​

​

Виправданий, засуджений має права обвинуваченого, передбачені статтею 42 КПК,

в обсязі, необхідному для його захисту на відповідній стадії судового провадження.

ПРАВА ЗАКОННОГО ПРЕДСТАВНИКА ПІДОЗРЮВАНОГО, ОБВИНУВАЧЕНОГО �ПЕРЕДБАЧЕНІ �СТАТТЄЮ 44 КПК

�ЗАХИСНИК ��Стаття 45 КПК�Закон України�«Про адвокатуру та адвокатську діяльність» �від 5 липня 2012 року

1. Захисником є адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію).

2. Захисником не може бути адвокат, відомості про якого не внесено до Єдиного реєстру адвокатів України або стосовно якого у Єдиному реєстрі адвокатів України містяться відомості про зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю.

��

Відповідно до Закону України�«Про адвокатуру та адвокатську діяльність»:

адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (ст. 6 КПК).

��ПОВНОВАЖЕННЯ ЗАХИСНИКА НА УЧАСТЬ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ ПІДТВЕРДЖУЮТЬСЯ:�

Встановлення будь-яких додаткових вимог, крім пред’явлення захисником документа, що посвідчує його особу, або умов для підтвердження повноважень захисника чи для його залучення до участі в кримінальному провадженні не допускається.

​

свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю;

​

ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

​

Загальні правила участі захисника у кримінальному провадженні (ст. 46 КПК)

​

1. Захисник не має права взяти на себе захист іншої особи або надавати їй правову допомогу, якщо це суперечить інтересам особи, якій він надає або раніше надавав правову допомогу.

2. Неприбуття захисника для участі у проведенні певної процесуальної дії, якщо захисник був завчасно попереджений про її проведення, і за умови, що підозрюваний, обвинувачений не заперечує проти проведення процесуальної дії за відсутності захисника, не може бути підставою для визнання цієї процесуальної дії незаконною, крім випадків, коли участь захисника є обов’язковою.

Якщо підозрюваний, обвинувачений заперечує проти проведення процесуальної дії за відсутності захисника, проведення процесуальної дії відкладається або для її проведення залучається захисник у порядку, передбаченому ст. 53 КПК.

Загальні правила участі захисника у кримінальному провадженні

Одночасно брати участь у судовому розгляді можуть не більше п’яти захисників одного обвинуваченого.

​

Загальні правила участі захисника у кримінальному провадженні

Захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена захиснику, з моменту надання документів, передбачених статтею 50 КПК, слідчому, прокурору, слідчому судді, суду.

​

Загальні правила участі захисника у кримінальному провадженні

Захисник має право брати участь у проведенні допиту та інших процесуальних діях, що проводяться за участю підозрюваного, обвинуваченого, до першого допиту підозрюваного мати з ним конфіденційне побачення без дозволу слідчого, прокурора, суду, а після першого допиту - такі ж побачення без обмеження кількості та тривалості. Такі зустрічі можуть відбуватися під візуальним контролем уповноваженої службової особи, але в умовах, що виключають можливість прослуховування чи підслуховування.

Загальні правила участі захисника у кримінальному провадженні

Документи, пов’язані з виконанням захисником його обов’язків, без його згоди не підлягають огляду, вилученню чи розголошенню слідчим, прокурором, слідчим суддею, судом.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх службові особи зобов’язані виконувати законні вимоги захисника.

​

​

ОБОВ’ЯЗКИ

ЗАХИСНИКА

— Захисник зобов’язаний використовувати засоби захисту, передбачені КПК та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого та з’ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом’якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого.

— Захисник без згоди підозрюваного, обвинуваченого не має права розголошувати відомості, які стали йому відомі у зв’язку з участю в кримінальному провадженні і становлять адвокатську або іншу охоронювану законом таємницю.

— Захисник зобов’язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного, обвинуваченого.

У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов’язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу).

�Захисник після його залучення має право відмовитися від виконання своїх обов’язків лише у випадках:�

• якщо є обставини, які згідно з КПК виключають його участь у кримінальному провадженні;

• незгоди з підозрюваним, обвинуваченим щодо вибраного ним способу захисту, за винятком випадків обов’язкової участі захисника;

• умисного невиконання підозрюваним, обвинуваченим умов укладеного з захисником договору, яке проявляється, зокрема, у систематичному недодержанні законних порад захисника, порушенні вимог КПК тощо;

• якщо він свою відмову мотивує відсутністю належної кваліфікації для надання правової допомоги у конкретному провадженні, що є особливо складним.

ЗАЛУЧЕННЯ ЗАХИСНИКА

ЗА

ПРИЗНАЧЕННЯМ

ЗА

ДОГОВОРОМ

�ДОГОВІР ІЗ ЗАХИСНИКОМ�

• Договір із захисником має право укласти підозрюваний, обвинувачений, засуджений, виправданий, особа, стосовно якої розглядається питання про екстрадицію, а також інші особи, які діють в інтересах зазначених осіб, за їх клопотанням або за їх наступною згодою.

ЗАЛУЧЕННЯ ЗАХИСНИКА

Захисник може у будь-який момент бути залученим підозрюваним, обвинуваченим, їх законними представниками, а також іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого до участі у кримінальному провадженні.

Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов’язані надати затриманій особі чи особі, яка тримається під вартою, допомогу у встановленні зв’язку із захисником або особами, які можуть запросити захисника, а також надати можливість використати засоби зв’язку для запрошення захисника.

Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов’язані утримуватися від надання рекомендацій щодо залучення конкретного захисника.

ЗАЛУЧЕННЯ ЗАХИСНИКА

​

Захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням у випадках та в порядку, визначених статтями 49 та 53 КПК.

�Слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов’язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо:�

1) відповідно до вимог статті 52 КПК участь захисника є обов’язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника;

2) підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об’єктивних причин не може його залучити самостійно;

�Слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов’язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо:�

3) слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника, а підозрюваний, обвинувачений не залучив його.

4) в інших випадках, передбачених законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.

При залученні захисника слідчий, прокурор виносить постанову, а слідчий суддя та суд постановляє ухвалу, якою доручає відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття у зазначені у постанові (ухвалі) час і місце для участі у кримінальному провадженні.

Невиконання, неналежне або несвоєчасне виконання постанови (ухвали) про доручення призначити адвоката тягнуть відповідальність, встановлену законом.

Обов’язкова участь захисника

Участь захисника є обов’язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів.

Участь захисника у цьому випадку забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного.

В інших випадках обов’язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні:

щодо осіб,

які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення у віці до 18 років,

- з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою;

щодо осіб,

стосовно яких передбачається застосування примусових заходів виховного характеру,

- з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою;

​

Обов’язкова участь захисника у кримінальному провадженні:

щодо осіб,

які внаслідок психічних чи фізичних вад (німі, глухі, сліпі тощо) не здатні повною мірою реалізувати свої права,

- з моменту встановлення цих вад;

щодо осіб,

які не володіють мовою, якою ведеться кримінальне провадження,

- з моменту встановлення цього факту;

Обов’язкова участь захисника у кримінальному провадженні:

щодо осіб,

стосовно яких передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішується питання про їх застосування,

- з моменту встановлення факту наявності в особи психічного захворювання або інших відомостей, які викликають сумнів щодо її осудності;

щодо реабілітації померлої особи

- з моменту виникнення права на реабілітацію померлої особи.

�Залучення захисника для проведення окремої процесуальної дії�

Слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд залучають захисника для проведення окремої процесуальної дії виключно у невідкладних випадках, коли є потреба у проведенні невідкладної процесуальної дії за участю захисника, а завчасно повідомлений захисник не може прибути для участі у проведенні процесуальної дії чи забезпечити участь іншого захисника або якщо підозрюваний, обвинувачений виявив бажання, але ще не встиг залучити захисника або прибуття обраного захисника неможливе.

Захисник як до процесуальної дії, так і після неї має право зустрічатися з підозрюваним, обвинуваченим для підготовки до проведення процесуальної дії або обговорення її результатів.

Здійснення захисту під час проведення окремої процесуальної дії не покладає на захисника обов’язку надалі здійснювати захист у всьому кримінальному провадженні або на окремій його стадії.

Відмова від захисника або його заміна

• Підозрюваний, обвинувачений має право відмовитися від захисника або замінити його.
• Відмова від захисника або його заміна повинна відбуватися виключно в присутності захисника після надання можливості для конфіденційного спілкування. Така відмова або заміна фіксується у протоколі процесуальної дії.
• Відмова від захисника не приймається у випадку, якщо його участь є обов’язковою. У такому випадку, якщо підозрюваний, обвинувачений відмовляється від захисника і не залучає іншого захисника, захисник повинен бути залучений у порядку, передбаченому КПК, для здійснення захисту за призначенням.

�ПОТЕРПІЛИЙ�

СТАТТІ 55-59 КПК

ПОТЕРПІЛИЙ

1. ПОТЕРПІЛИМ у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

2. Права і обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

Потерпілому вручається пам’ятка про процесуальні права та обов’язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.

ПОТЕРПІЛИМ є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв’язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

Потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства.

Якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи або особа перебуває у стані, який унеможливлює подання нею відповідної заяви, права потерпілого отримують близькі родичі чи члени сім’ї такої особи.

Потерпілим визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сім’ї, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням - потерпілими може бути визнано кілька осіб.

Якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою.

За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок.

ПРАВА ПОТЕРПІЛОГО�СТАТТЯ 56 КПК �

ОБОВ’ЯЗКИ ПОТЕРПІЛОГО

СТАТТЯ 57 КПК

​

�ПРЕДСТАВНИК ПОТЕРПІЛОГО�

Потерпілого у кримінальному провадженні може представляти представник - особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником.

Представником юридичної особи, яка є потерпілим, може бути її керівник, інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю, а також особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні.

�ЗАКОННИЙ ПРЕДСТАВНИК ПОТЕРПІЛОГО�

Якщо потерпілим є неповнолітня особа або особа, визнана в установленому законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною, до участі в процесуальній дії разом з нею залучається її законний представник, який має процесуальні права особи, інтереси якої він представляє (стаття 44 КПК).

ІНШІ УЧАСНИКИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

�СТАТТЯ 60. ЗАЯВНИК�

​

ЗАЯВНИК — це фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.

​

​

ЗАЯВНИК

ПОТЕРПІЛИЙ

Потерпілому кримінальним

правопорушенням завдано

моральної, фізичної або

майнової шкоди

​

�ЗАЯВНИК МАЄ ПРАВО:�

1) отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;

​

2) подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи;

​

3) отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.

​

ЦИВІЛЬНИЙ ПОЗИВАЧ� СТАТТЯ 61 КПК

Цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому КПК, пред’явила цивільний позов.

Права та обов’язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.

​

ЦИВІЛЬНИЙ ПОЗИВАЧ� СТАТТЯ 61 КПК

Цивільний позивач має права та обов’язки, передбачені КПК для потерпілого, в частині, що стосуються цивільного позову.

Цивільний позивач має право підтримувати цивільний позов або відмовитися від нього до видалення суду в нарадчу кімнату для ухвалення судового рішення.

Цивільний позивач повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються цивільного позову, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених КПК для інформування та надіслання копій процесуальних рішень потерпілому.

​

ЦИВІЛЬНИЙ ВІДПОВІДАЧ� СТАТТЯ 62 КПК

Цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред’явлено цивільний позов у порядку, встановленому КПК.

Права та обов’язки цивільного відповідача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.

С В І Д О К� Стаття 65 КПК

​

Свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.

НЕ МОЖУТЬ БУТИ ДОПИТАНІ ЯК СВІДКИ:

захисник, представник потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, законний представник потерпілого, цивільного позивача у кримінальному провадженні -

про обставини, які стали їм відомі у зв’язку з виконанням функцій представника чи захисника

НЕ МОЖУТЬ БУТИ ДОПИТАНІ ЯК СВІДКИ:

адвокати

про відомості, які становлять адвокатську таємницю

НЕ МОЖУТЬ БУТИ ДОПИТАНІ ЯК СВІДКИ:

НОТАРІУСИ

​

Про відомості, які становлять нотаріальну таємницю;

НЕ МОЖУТЬ БУТИ ДОПИТАНІ ЯК СВІДКИ:

медичні працівники та інші особи, яким у зв’язку з виконанням професійних або службових обов’язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя особи

​

про

відомості, які

становлять лікарську таємницю

НЕ МОЖУТЬ БУТИ ДОПИТАНІ ЯК СВІДКИ:

СВЯЩЕННОСЛУЖИТЕЛІ

​

про

відомості, одержані ними на сповіді віруючих

НЕ МОЖУТЬ БУТИ ДОПИТАНІ ЯК СВІДКИ:

ЖУРНАЛІСТИ

про відомості, які містять конфіденційну інформацію професійного характеру, надану за умови нерозголошення авторства або джерела інформації

НЕ МОЖУТЬ БУТИ ДОПИТАНІ ЯК СВІДКИ:

професійні судді, народні засідателі

та присяжні

​

про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, за винятком випадків кримінального провадження щодо прийняття суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, ухвали

НЕ МОЖУТЬ БУТИ ДОПИТАНІ ЯК СВІДКИ:

особи, які брали участь в укладенні та виконанні угоди про примирення в кримінальному провадженні

​

про обставини, які стали їм відомі у зв’язку з участю в укладенні та виконанні угоди про примирення

НЕ МОЖУТЬ БУТИ ДОПИТАНІ ЯК СВІДКИ:

особи, до яких застосовані заходи безпеки

​

​

​

​

​

щодо дійсних даних про

їх особи

НЕ МОЖУТЬ БУТИ ДОПИТАНІ ЯК СВІДКИ:

особи, які мають відомості про дійсні дані про осіб,

до яких застосовані заходи безпеки

​

​

​

​

щодо цих даних

Захисники, адвокати, нотаріуси, медичні працівники, священнослужителі з приводу довірених відомостей можуть бути звільнені від обов’язку зберігати професійну таємницю особою, що довірила їм ці відомості, у визначеному нею обсязі.

Таке звільнення здійснюється у письмовій формі за підписом особи, що довірила зазначені відомості.

Не можуть без їх згоди бути допитані як свідки особи, які мають право дипломатичної недоторканності, а також працівники дипломатичних представництв - без згоди представника дипломатичної установи.

​

Права та обов’язки свідка передбачені статтею 66 КПК

ІНШІ УЧАСНИКИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

• Стаття 68. Перекладач
• Стаття 69. Експерт
• Стаття 70. Відповідальність експерта
• Стаття 71. Спеціаліст

СЕКРЕТАР СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ:

1) здійснює судові виклики і повідомлення;

2) перевіряє наявність та з’ясовує причини відсутності осіб, яких було викликано до суду, і доповідає про це головуючому;

3) забезпечує контроль за повним фіксуванням судового засідання технічними засобами;

4) веде журнал судового засідання;

5) оформляє матеріали кримінального провадження в суді;

6) виконує інші доручення головуючого в судовому засіданні.

(Стаття 73 КПК)

​

До участі в кримінальному провадженні головуючим у судовому засіданні може залучатися �СУДОВИЙ РОЗПОРЯДНИК

• забезпечує належний стан зали судового засідання і запрошує до неї учасників кримінального провадження;
• оголошує про вхід суду до зали судового засідання і вихід суду із неї;
• стежить за дотриманням порядку особами, присутніми у залі судового засідання;
• приймає від учасників кримінального провадження та передає документи і матеріали суду під час судового засідання;

СУДОВИЙ РОЗПОРЯДНИК

• виконує розпорядження головуючого про приведення до присяги свідка, експерта;
• виконує інші розпорядження головуючого, пов’язані із забезпеченням умов, необхідних для здійснення судового провадження.
• Вимоги судового розпорядника, пов’язані із виконанням обов’язків, передбачених КПК, є обов’язковими для всіх осіб, присутніх у залі судового засідання.
• У разі відсутності в судовому засіданні розпорядника його функції виконує секретар судового засідання.