ВЕБІНАР

«ДЖЕРЕЛА ТА ВИДИ �НАУКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ»

План лекції:

• Актуальність проблеми підбору джерел та визначення видів наукової інформації в контексті професійної діяльності педагогічних працівників.
• Походження та суть основних понять щодо розкриття теми лекції: «інформація», «науково-технічна інформація», «наукова інформація».
• Джерела та види наукової інформації.
• Підведення підсумків.

1. Актуальність проблеми підбору джерел та визначення видів наукової інформації в контексті професійної діяльності педагогічних працівників.

Рис. 1. Процес підбору та аналізу джерел наукової інформації; поширення результатів власних досліджень

2. Походження та суті понять основних понять щодо розкриття теми лекції: «інформація», «науково-технічна інформація», «наукова інформація».

Два концептуальні трактування поняття «інформація» �(за Юрієм Сурміним*):

​

1) інформація є невід’ємною внутрішньою властивістю кожного матеріального об’єкта без винятку. Інформація тут осмислюється через категорію «різноманітність», а кількість інформації – у вираженні міри різноманітності;

​

2) основною властивістю інформації є її нерозривний взаємозв’язок із управлінням, із функціонуванням систем, що розвиваються, саморозвиваються, і самокерованих систем.

*Сурмін Ю. П. Майстерня вченого :  підруч. для науковця. Київ : навч.-метод. центр «Консорціум із удоскон. менедж.-освіти в Україні», 2006. 303 с.

2. Походження та суті понять основних понять щодо розкриття теми лекції: «інформація», «науково-технічна інформація», «наукова інформація».

Закон України «Про інформацію»*:

​

«Інформація – будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді».

*Про інформацію : Закон України від 02.10.1992 р. № 2658-XII : станом на 6 черв. 2020 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#Text (дата звернення: 01.02.2021).

2. Походження та суті понять основних понять щодо розкриття теми лекції: «інформація», «науково-технічна інформація», «наукова інформація».

Закон України «Про інформацію»*:

​

«Науково-технічна інформація – будь-які відомості та/або дані про вітчизняні та зарубіжні досягнення науки, техніки і виробництва, одержані в ході науково-дослідної, дослідно-конструкторської, проектно-технологічної, виробничої та громадської діяльності, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді».

*Про інформацію : Закон України від 02.10.1992 р. № 2658-XII : станом на 6 черв. 2020 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#Text (дата звернення: 01.02.2021).

2. Походження та суті понять основних понять щодо розкриття теми лекції: «інформація», «науково-технічна інформація», «наукова інформація».

Наукова інформація �(за Галиною Цехмістровою*) – логічна інформацію, яка отримується в процесі пізнання, адекватно відображає закономірності об’єктивного світу і використовується в суспільно-історичній практиці.

*Цехмістрова Г. С. Основи наукових досліджень : навчальний посібник. Київ : Видавничий Дім «Слово», 2003. 240 c.

3. Джерела та види наукової інформації.

Рис. 2. Джерела наукової інформації

3. Джерела та види наукової інформації.

Наукова стаття* – невеликий за обсягом твір наукового чи публіцистичного характеру.

* Горбачук В. Т., Горбачук Д. В. Основи наукових досліджень : навчальний посібник. Слов’янськ : ТОВ «Видавництво «Друкарський двір», 2013. 124 с.

3. Джерела та види наукової інформації.

Тези* (від thesis – положення, твердження) – стисло, точно, послідовно сформульовані ідеї, думки, положення наукової доповіді, повідомлення, статті чи іншої наукової праці. Тези доповіді* – опубліковані на початку наукової конференції (з’їзду, симпозіуму) матеріали попереднього характеру, що містять виклад головних аспектів наукової доповіді.

* Основи методології та організації наукових досліджень : навч. посіб. для студентів, курсантів, аспірантів і ад’юнтів / за ред. А. Є. Конверського. Київ : Центр учбової літератури, 2010. 352 с.

3. Джерела та види наукової інформації.

Дисертація* (від лат. dissertatio – міркування; дослідження; повідомлення; dissertare – обговорювати, міркувати, розвивати думку в формі доповіді; обмінюватись поглядами) – наукова праця, підготовлена для прилюдного захисту на здобуття наукового ступеня кандидата наук чи доктора наук. Автор (дослідник) захищає дисертацію на засіданні спеціалізованої вченої ради наукової установи.

* Горбачук В. Т., Горбачук Д. В. Основи наукових досліджень : навчальний посібник. Слов’янськ : ТОВ «Видавництво «Друкарський двір», 2013. 124 с.

3. Джерела та види наукової інформації.

Монографія* – це наукова праця, присвячена глибокому викладу матеріалу в конкретній, зазвичай вузькій галузі науки.

* Цехмістрова Г. С. Основи наукових досліджень : навчальний посібник. Київ : Видавничий Дім «Слово», 2003. 240 c.

3. Джерела та види наукової інформації.

Збірник* – це видання, яке складається з окремих робіт різних авторів, присвячених одному напряму, але з різних його галузей. У збірнику публікуються закінчені праці з рекомендацією їх використання.

* Цехмістрова Г. С. Основи наукових досліджень : навчальний посібник. Київ : Видавничий Дім «Слово», 2003. 240 c.

3. Джерела та види наукової інформації.

Періодичні видання* – це журнали, бюлетені та інші видання з різних галузей науки і техніки. В періодичних виданнях можуть друкуватись праці і їх результати. Виклад матеріалу проводиться в популярній, доступній формі.

* Цехмістрова Г. С. Основи наукових досліджень : навчальний посібник. Київ : Видавничий Дім «Слово», 2003. 240 c.

3. Джерела та види наукової інформації.

Навчальна література* – це підручники, навчальні посібники тощо.

​

Навчальний підручник* – книга, що містить основи наукових знань з конкретної навчальної дисципліни відповідно до мети навчання, визначеної програмою та вимогами дидактики.

​

Навчальний посібник* – книга, зміст якої повністю відповідає навчальній програмі або ж розглядає окремі теми навчального предмета; може містити емпіричний матеріал, що слугує закріпленню основного теоретичного матеріалу.

До навчальних посібників належать: хрестоматії, словники, збірники задач і вправ, довідники, комплекти карт, таблиць тощо.

* Пасічник М. С. Основні джерела науковоі інформації. Інформаційний документ. Квалілогія книги. 2012. № 2. С. 25–35.

3. Джерела та види наукової інформації.

Навчальна література* – це підручники, навчальні посібники тощо.

* Пасічник М. С. Основні джерела науковоі інформації. Інформаційний документ. Квалілогія книги. 2012. № 2. С. 25–35.

3. Джерела та види наукової інформації.

Навчальний підручник* – книга, що містить основи наукових знань з конкретної навчальної дисципліни відповідно до мети навчання, визначеної програмою та вимогами дидактики.

​

Навчальний посібник* – книга, зміст якої повністю відповідає навчальній програмі або ж розглядає окремі теми навчального предмета; може містити емпіричний матеріал, що слугує закріпленню основного теоретичного матеріалу.

До навчальних посібників належать: хрестоматії, словники, збірники задач і вправ, довідники, комплекти карт, таблиць тощо.

* Пасічник М. С. Основні джерела науковоі інформації. Інформаційний документ. Квалілогія книги. 2012. № 2. С. 25–35.

3. Джерела та види наукової інформації.

Навчально-методичний посібник* – навчальне видання з методики викладання навчальної дисципліни, яке, окрім викладу навчального матеріалу, містить методичні вказівки і рекомендації щодо викладання дисципліни або організації самостійної роботи студентів, розвитку і виховання особистості.

​

Альманах* (араб. «альманах» – час, міра, календар) – неперіодичний збірник календарно-довідкового характеру, що містить відомості про історичні події, літературні новини, наукові досягнення, законодавчі акти. Літературний альманах – збірник літ. творів різних авторів, часто об’єднаних за певною ознакою (тематичною, жанровою, ідейно-художньою, територіальною тощо).

* Федченко П. М.  Енциклопедія Сучасної України. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001.

3. Джерела та види наукової інформації.

Рис. 2. Джерела наукової інформації

3. Джерела та види наукової інформації.

Сигнальна інформація* – це оперативне друковане повідомлення про нові публікації та можливість отримання доступу до них.

* Тулайдан В. Г. Основи наукових досліджень : навч. посібник. Ужгород : Видавництво УжНУ, 2017. 105 с.

3. Джерела та види наукової інформації.

Реферативний журнал* – це періодичне видання, в якому публікуються реферати, анотації та бібліографічні описи літератури, що представляють найбільший інтерес для науки і практики.

* Тулайдан В. Г. Основи наукових досліджень : навч. посібник. Ужгород : Видавництво УжНУ, 2017. 105 с.

3. Джерела та види наукової інформації.

Експрес-інформація* – періодичне видання, що містить розширені реферати статей, описи винаходів і публікацій, які дають можливість отримати інформацію про їх сутність та зміст, на звертаючись до першоджерел.

* Тулайдан В. Г. Основи наукових досліджень : навч. посібник. Ужгород : Видавництво УжНУ, 2017. 105 с.

3. Джерела та види наукової інформації.

Каталоги* – набори відповідним чином систематизованих карток, наявних у бібліотеці книжок, журналів та інших друкованих матеріалів.

* Тулайдан В. Г. Основи наукових досліджень : навч. посібник. Ужгород : Видавництво УжНУ, 2017. 105 с.

3. Джерела та види наукової інформації.

Картотека* – це перелік всіх друкованих матеріалів, виявлених з певної тематики.

* Тулайдан В. Г. Основи наукових досліджень : навч. посібник. Ужгород : Видавництво УжНУ, 2017. 105 с.

Дякуємо за увагу!