Життя і творчість

Василя Стефаника.

Психологічне розкриття теми еміграції у новелі

«Камінний хрест».

​

Велич особистості

Василь Стефаник

​

1871-1936

Покуття-край дитинства

Дитячі роки пройшли в атмосфері прадавніх звичаїв Покуття, тоді ж пізнав таємничий світ народних пісень, казок, легенд, переказів.

Покуття стосується південно-східної частини теперішньої Івано-Франківської області. Його північною межею вважається Дністер, східною — кордон із Буковиною.

Мамина біла сорочка і новий чорний світ�

​

Батько прагнув, щоб Василь здобув гарну освіту, вивчився на «дохторя».

Мати плакала, й не хотіла віддавати сина у науку. «Ліпше був би не знав науки», – скаже згодом Стефаник, наче підтверджуючи біблійні слова про те, що «велике знання примножує скорботу».

Малим його віддали до Снятинської міської школи, а потім до Коломийської гімназії.

Навчання в Коломийській польській гімназії�

​

Там його ніжне вразливе дитяче серце зазнало першої великої кривди. Як із боку дорослих, так і однолітків. З нього – «мужицького сина» – сміялися, всіляко принижували, били, а він «рвався, і падав у болото із знесилля, і не уступав…»

Покутська трійця-умовне об’єднання

українських письменників

Навчання в Ягеллонському (Краківському) університеті

Попри батькову волю, лікарем не став, але знайшов багатьох добрих друзів і відкрив світ красного письменства.

​

Перша збірка новел —"Синя книжечка"

• Перша збірка новел — "Синя книжечка", яка вийшла у світ 1899р. у Чернівцях, принесла Стефаникові загальне визнання, була зустрінута захопленими відгуками найбільших літературних авторитетів, серед яких, крім І. Франка, були Леся Українка, М. Коцюбинський, О. Кобилянська, стала помітною віхою в розвитку української прози. Автор "Синьої книжечки" звернув на себе увагу насамперед показом трагедії селянства.

​

Друга збірка-”Камінний хрест”

«Камінний хрест» — друга збірка новел Василя Стефаника вийшла з друку 1900 року. Книжка має присвяту: „Старшому моєму другови Кирилови Гаморакови присвячую. Автор ".

​

Зміст:

“Камінний хрест”

“Засідання”

“З міста йдучи”

“Святий вечір”

“Діти”

“Підпис”

“Лан”

“Лист”

“Вечірна година”

​

Громадське життя та політика

• У “Літературно-науковому віснику”з’являється ряд статей, у яких В.Стефаник порушує болючі насущні питання.
• Бере активну участь у мітингах, розкриваючи антинародну суть політики влади, агітує за І.Франка.
• Упродовж декількох років, з 1908 по 1918, Василь Стефаник був депутатом Австрійського сейму від Українсько-руської радикальної партії.
• Був присутній у складі делегації ЗУНР на вікопомному підписанні Акта Злуки 22 січня 1919 року.

“Іван Франко поставив мене малим наслідником своїм”

До Франка, який одним із перших привітав новий талант, ставився з величезним пієтетом і боявся спочатку навіть підійти до нього. Хіба ж знав, що Франко буде старостою в нього на весіллі?

А ще казав, що «Іван Франко поставив мене малим наслідником своїм». Товаришував з Франком усе життя. Зауважував, «що такої великої голови в цілій Австрії нема, що він міг би вже давно бути міністром, якби не соціалізм, якому він пішов на службу».

​

На відкритті пам’ятника Івану Котляревському в Полтаві, 1903 рік. Зліва направо: Михайло Коцюбинський, Василь Стефаник, Олена Пчілка, Леся Українка, Михайло Старицький, Гнат Хоткевич, Володимир Самійленко

«Моя жінка Ольга – найбільший мій приятель і мати моїх трьох синів»

• 1904 р.-одружуєтьсяз Ольгою Гаморак , оселяється поблизу Русова.У цей період активізується його політична діяльність.
• Ольга Стефаник померла в лютому 1914 року, залишивши Василя з трьома малими дітьми. Він описує, як стояв, закляклий, безслізний, над могилою дружини, тримав на руках найменшого сина, а двоє інших міцно ухопилися за його штанини. Про Ольгу Стефаник скаже: «Моя жінка Ольга – найбільший мій приятель і мати моїх трьох синів».

​

Він сказав те, що хотів, і сказав так, як хотів�

• В останні роки життя Стефаник пише також автобіографічні новели, белетризовані спогади. До них належать такі твори, як "Нитка", "Браття", "Серце", "Вовчиця", "Слава йсу", "Людмила", "Каменярі".
• У роки перебування Західної України під владою Польщі Стефаник жив майже безвиїзно в с. Русів, де й писав останні твори у вільну від хліборобської праці хвилину.
• До самої смерті не полишало Стефаника бажання "сказати людям щось таке сильне і гарне, що такого їм ніхто не сказав ще". І на його долю випало найбільше для художника щастя — він сказав те, що хотів, і сказав так, як хотів.

Мова Стефаникової прози

Мова Стефаникових новел – «запечена покутська говірка».

Вже його перша «Синя книжечка», яка вийшла в світ у 1899 році в Чернівцях, викликали неймовірний ефект. Усім, зокрема Іванові Франку і Лесі Українці, стало зрозуміло, що так українською мовою ще ніхто не писав…

​

Він трохи картався з того, що його мова не надто зрозуміла на Лівобережній – Великій Україні. Стефаник навіть звертався до відомого мовознавця Василя Сімовича (між іншим, брат відомого українського композитора Романа Сімовича і вчитель Юрія Шевельова), щоби той «переписав» його новели, «зробив їх більш зрозумілими», адаптував до «великоукраїнської» мови. Василь Сімович категорично відмовився. «Переписані» Стефаникові новели втратили б свій дух і свою красу.

Коли ж хтось колись відкриє для себе його естетично довершену «мужицьку» прозу з шекспірівською напругою переживань – ніколи не пошкодує про це. Недарма Стефаник – майстер «різьбленого як камінь» слова, був одним із улюблених прозаїків іншого великого Василя – Стуса

Новаторство Стефаника

• Творець психологічної новели;

​

• побудова сюжетів не на розвитку зовнішніх подій, а на змінах почувань та переживань;

​

• відсутність авторських роз’яснень та тлумачень, говорять, роздумують самі персонажі;

​

• побудова творів на монологах та діалогах;

​

• твори стислі, глибоко ліричні (хоча ліричність прихована), що порівнює їх із народною піснею. 

Історична основа новели “Камінний хрест”

Твір написано під враженнями письменника від масової еміграції галицького селянства за океан.

​

Стефаник, навчаючись у Кракові, був свідком поневірянь земляків при пересадках з одного поїзда на інший. Причини, що призвели до масового переселення, — це пошуки кращої долі доведених до відчаю селян, які, незважаючи на важку працю, втратили у своїй країні будь-яку надію на гідне життя. Протягом 1890-1910 років з Галичини виїхало понад 300 тисяч українців, лише з рідного письменникові

 Русова на чужину

 подалося до 500 душ.

Прототипом головного героя

був односелець

письменника Штефан Дідух

(у творі – Іван), який емігрував

з родиною до Канади.

Загальна характеристика новели “Камінний хрест”

“Камінний хрест”

Модернізм

(експресіонізм)

Автор називав

твір студією-дослідженням

внутрішнього світу

Психологічна

новела

Образи-символи:

хрест, горб,поріг,

танець Івана,

прізвище Дідух,

прізвисько Переломаний

Іван Дідух, дружина

Катерина,їхні сини,

кум Михайло, односельці

Тема - еміграція за

океан галицького

селянства на межі

XІX –XXст.

Ідея-єдність селянина

з рідною землею

Місце подій-

гуцульське

село Русів

Сюжетно-композиційний ланцюжок

Експозиція

Зав’язка

Розвиток дії

Кульмінація

Розв’язка

Тяжка праця Івана Дідуха на горбі,

екскурси в його біографію.

Гості в хаті Івана.

Прощання з односельцями.

Гості пригощаються, ведуть

розмови. Іван з Михайлом співають.

Син нагадує, що пора виходити.Іван

з дружиною пускаються в танок.Сини

силоміць виносять обох із хати.

Односельці проводжають Івана.

Психологічне розкриття теми еміграції

• В. Стефаник показує події не через зовнішній їх опис, а через розкриття психології та переживання персонажів. Саме тому сьогодні новела „Камінний херст” сприймається як поданий у художній формі психологічний аналіз актуальної для українського суспільства проблеми еміграції.
• Новела «Камінний хрест» - це своєрідне художнє дослідження душі головного героя Івана Дідуха, котрий прощається із сусідами у зв’язку з виїздом до Америки. Для геpоя pозставання з pідною землею − тpагедія. Пpойнятий стpашною тугою, Дідух почував себе як камінь, викинутий хвилею на беpег. Та й весь він наче закам'янів.
• Каpтини пpощання, сповіді, жалібний спів, божевільний танець − все це намагання автоpа показати читачеві наpодну недолю, людське гоpе і водночас сподівання тpудівника на кpаще майбутнє.

​

Перегляньте кінострічку “Камінний хрест” режисера Л.Осики, охарактеризуйте зоровий і звуковий ряд фільму.

Думки про твір “Камінний хрест”

• Борис Грінченко: “Читав я Вашого “Кам’яного хреста”. Прочитав я це все і поздоровив українську літературу з новим талантом із Галичини”.

​

• Ольга Кобилянська:”Страшно сильно пишете Ви. Так, якбисти витесували потужною рукою пам’ятник для свого народу”.