“Формування математичних компетентностей молодших школярів на основі діяльнісного підходу”

​

​

​

​

​

​

​

​

​

Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу, я пам 'ятаю.

Те, що я роблю, я розумію.

Конфуцій

Математика в переліку предметів у початковій школі займає окреме місце, оскільки на уроках математики в учнів закладаються основи теоретичного мислення, які застосовуються в пізнанні наукових дисциплін у подальші роки навчання. Математичні уміння й навички, сформовані в молодшому шкільному віці, мають допомагати дитині адекватно вирішувати проблеми повсякденного життя.

З огляду на це НУШ однією з основних компетентностей виділяє математичну. Під математичною компетентністю розуміють здатність актуалізувати та застосувати математичний досвід у практичних, навчальних і життєвих, ситуаціях.

В Державному стандарті початкової загальної освіти зазначено, що основною метою освітньої галузі «Математика» є формування в учнів математичної компетентності на рівні, достатньому для забезпечення життєдіяльності в сучасному світі, успішного оволодіння знаннями з інших освітніх галузей у процесі шкільного навчання, забезпечення інтелектуального розвитку учнів, розвитку їх уваги, пам’яті, логіки, культури мислення та інтуїції.

​

​

​

Основна мета в освітній галузі «Математика»:

• Формування в учнів математичної компетенції;
• Розвиток здатності чітко та аргументовано формулювати та висловлювати свої судження;
• Забезпечення інтелектуального розвитку учнів;
• Забезпечення розвитку їх уваги, пам’яті, логіки, культури мислення та інтуїції

​

Математична компетентність

Математична компетентність - уміння бачити й застосовувати математику в реальному житті, розуміти зміст і метод математичного моделювання, вміння будувати математичну модель, досліджувати її методами математики, інтерпретувати здобуті результати, обчислювати похибки обчислень.

СКЛАДОВІ МАТЕМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

1. Обчислювальна
2. Інформаційно-графічна
3. Логічна
4. Геометрична

​

Обчислювальна – утворює готовність учня застосовувати обчислювальні вміння та навички у практичних ситуаціях.

1. Уміння порівнювати числа
2. Виконувати арифметичні дії з ними
3. Знаходити значення числових виразів
4. Порівнювати значення величин і виконувати дії з ними

Інформаційно-графічна – утворює готовність застосовувати уміння і навички, способи діяльності пов’язані з графічною інформацією.

1. Читати і записувати числа
2. Подавати величини в різних одиницях вимірювання
3. Читати і записувати вирази зі змінними, знаходити їх значення
4. Користуватися годинником і календарем як засобом вимірювання часу
5. Знаходити, аналізувати, порівнювати інформацію подану в таблицях, схемах та діаграмах.

​

���� Логічна компетентність – забезпечується здатністю учня виконувати логічні операції у процесі: ��1. Розв’язання сюжетних задач�2. Розрізнення істинних і хибних тверджень�3. Розгадування ребусів, головоломок�4. Робота з множинами�5. Розв’язування рівнянь

​

​

����������Геометрична складова компетентності виявляється у володінні просторовою уявою, просторовими відношеннями.��1. Визначення місцезнаходження об’єкта на площині і в просторі.��2. Визначення довжини об’єктів, площу і периметр геометричної фігури.��3. Зображувати геометричні фігури на аркуші, будувати прямокутники, кола.��4. Конструювати геометричні фігури, розбивати на частини.

Діяльнісний метод

Метод навчання, коли дитина не отримує знання у готовому вигляді, а добуває їх самостійно в процесі власної навчально-пізнавальної діяльності.

​

​

​

Цей метод здійснюється шляхом створення проблемних

ситуацій і, як наслідок, необхідності проблемного діалогу.

​

Проблемний діалог - технологія діяльнісного методу.

Він дозволяє замінити традиційні пояснення вчителя

"відкриттям" знань.

���Не сама дитина має пристосувати себе до �наших методів, а навпаки: наші методи мають бути пристосовані до кожної дитини.�С. Русова���

Переорієнтація змісту освіти на формування ключових

і предметних компетентностей зумовила пошук ефективних форм, засобів та методів роботи.

​

Ефективні засоби формування компетентностей:

• інтерактивні технології,
• проектна діяльність,
• міжпредметні зв’язки,
• інформаційно-комунікаційні технології,
• інтегровані уроки.

​

​

​

​

​

​

​

Діяльнісний підхід� на різних етапах уроків�

​

• 1. Діяльнісний підхід при проведенні організаційного етапу уроку.
• 2. Підготовка учнів до засвоєння нових знань.
• 3. Діяльнісний підхід під час вивчення нового матеріалу.
• 4. Діяльнісний підхід при закріпленні пройденого матеріалу.
• 5.Діяльнісний підхід для здійснення контролю та оцінки знань учнів.

​

​

Діяльнісний

підхід

1

2

3

4

Зниження конфліктних ситуацій, комфортне психологічне

середовище

Рефлексія результатів

Проєктування способів вирішення завдань

Змінюються методи пояснення нового матеріалу

Основні положення технології діяльнісного засобу навчання

Процес навчання є завжди

навчання через діяльність

Сам процес повинен бути

творчим

навчально – пізнавальна

діяльність під керівництвом вчителя

Технологія «Щоденні 3» (Daily 3)

• Математика самостійно

​

• Математика письмово

​

• Математика з другом

Математика самостійно

1

Діяльність охоплює перегляд попередньої практики навчання та дозволяє учням продовжувати вивчення матеріалу

2

Допомагає учням засвоювати попередній матеріал, після чого розпочинається вивчення нової теми

3

Учень самостійно обирає види матеріалів, з якими має бажання працювати: настільні ігри, робота з геометричними матеріалами, танграми, логічні завдання

Шаблоны презентаций с сайта presentation-creation.ru

Під час роботи має бути умовний сигнал, за яким учні починають і закінчують свою роботу

Математика письмово

• Завдання знайомі учням

​

• Діти відпрацьовують математичні навички

​

• Вчитель працює з учнями, які потребують допомоги

Математика з другом

• Вміння обрати партнера для діяльності
• Учні працюють в парі, виконуючи різні завдання, які готує вчитель, відпрацьовуючи математичні навички