Комунальна установа «Селидівський центр професійного розвитку �педагогічних працівників Селидівської міської ради»
Інструктивно-методичний вебінар вчителів фізичної культури
Державний стандарт базової середньої освіти. Шляхи підвищення ефективності освітнього процесу на уроках фізичної культури
04 квітня 2022
План ІМВ
1. Опрацьовуємо Державний стандарт базової повної загальної освіти
Галина Масло, консультант Селидівського ЦПРПП
2. Модельні навчальні програми для 5-9 класів нової української школи
Галина Масло, консультант Селидівського ЦПРПП
3. Шляхи підвищення ефективності освітнього процесу на уроках фізичної культури
Крістіна Стовбун, керівник
педагогічної спільноти
вчителів фізичної культури
4. Вчительські лайфхаки. З досвіду роботи.
Вчителі фізичної культури
Селидівської територіальної громади
Головні відмінності нового Державного стандарту від попереднього
1. В основу побудови Стандарту покладено компетентнісний підхід.
2. Цілісне бачення поступу дитини у навчанні від 1 до 12 класу.
3. Реальна академічна свобода закладу освіти і вчителя:
- освітню програму складає заклад освіти, навчальний план є узгодженим власним продуктом, спрямованим на задоволення потреб споживачів освіти;
- базовий навчальний план: мінімальна, рекомендована та максимальна кількість годин дає можливість варіювати в обсягах навчального навантаження з різних предметів;
- учитель складає власну програму на основі модельної навчальної програми
Освітня галузь «Фізична культура»
Рекомендована, мінімальна та максимальна кількість навчальних годин за циклами навчання
Рекомендована, мінімальна та максимальна кількість навчальних годин за циклами навчання
�������������������������Мета, завдання та зміст навчального предмета "Фізична культура" для 5 – 6 класів НУШ регламентовані навчальною програмою, яка розроблена на основі Держстандарту та має гриф "Рекомендовано МОН".�Заклади освіти можуть використовувати цей комплексний освітній документ або розробити на його основі власну програму й затвердити її рішенням педагогічної ради.�
��Що зміниться у викладанні фізичної культури з 1 вересня 2022 року?
Модулі програми
Модельна навчальна програма реалізує ціннісні орієнтири, ключові компетентності та наскрізні вміння школярів у фізичному вихованні. Вона побудована за модульною системою та містить:
- інваріантний (обов’язковий) модуль: теоретико-методичні знання та загальна фізична підготовка;
- варіативні модулі (загальна кількість – 44): аеробіка, бадмінтон, баскетбол, бейсбол, велоспорт, військово-спортивні ігри, волейбол, гімнастика, настільний теніс, плавання, рухливі ігри, футзал, хокей на траві та інші види спорту.
��Що слід врахувати під час вибору модулів :�
- наявність матеріально-технічної бази;
- регіональні традиції;
- кадрове забезпечення;
- бажання учнів.
Розподіл учнів на групи під час фізкультури
Домашні завдання
Домашні завдання з фізичної культури мають бути спрямовані на підвищення рухливого режиму, досягнення рекреаційно-оздоровчого ефекту у вільний час.
У разі уповільнення розвитку фізичних якостей школяра, учитель складає індивідуальну програму фізкультурно-оздоровчих занять, в якій вказується:
- завдання;
- фізичні вправи, послідовність їх виконання та кількість повторень;
- інтервали відпочинку;
- засоби самоконтролю;
- відмітка про виконання завдання.
Складання розкладу навчальних занять
Типовою освітньою програмою для 5 класів передбачено три години фізичної культури на тиждень. Під час складання розкладу не рекомендується «задвоювати» уроки фізичної культури чи проводити їх два дні поспіль.
Оцінювання учнів
- швидкість (біг 30 метрів);
- витривалість (рівномірний біг без урахування часу);
- гнучкість (нахил тулуба вперед із положення сидячи);
- сила (згинання та розгинання рук в упорі лежачи);
- спритність (човниковий біг 4×9 метра);
- швидкісно-силові (стрибок у довжину з місця);
- метання малого м’яча на дальність;
- піднімання тулуба в сід за 30 секунд.
��Формувальне оцінювання�
Компонентами успішного застосування формувального оцінювання є:
формулювання об’єктивних і зрозумілих освітніх цілей.
- створення ефективного зворотного зв’язку.
- ознайомлення учнів із критеріями оцінювання до початку виконання завдання, а також представлення їх у вигляді градації (опис різних рівнів досягнення очікуваного результату);
- активна участь учнів у навчанні (цьому сприяє різноманітні прийоми, форми та методи роботи з навчальним матеріалом);
- рефлексія, взаємооцінювання, самооцінювання у вигляді форм, таблиць тощо;
- коригування підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання спільно з учнями.
�Поточне оцінювання�
Поточне оцінювання (тестування фізичних можливостей учнів)�рекомендується проводити декілька разів упродовж навчального року під час уроку. Зверніть увагу, що не варто відводити для цього окремі заняття
��Підсумкове оцінювання�
Для проведення підсумкового оцінювання рекомендується застосовувати 6 компонентів, кожен з яких має свою міру у відсотках (їхня загальна сума – 100%). За допомогою різних способів оцінювання визначається:
- ставлення до уроків, відвідування, активність при підготовці до уроку – 10%. Визначається шляхом спостереження вчителя.
- навички і вміння, визначені навчальною програмою, здатність їх застосовувати у повсякденному житті, в ігрових та змагальних ситуаціях – 20%. Визначається шляхом моніторингу, спостереження вчителя та самооцінювання.
- розвиток фізичних якостей (сила, витривалість, швидкість, гнучкість) – 20%. Визначається шляхом моніторингу, тестування та формувального оцінювання.
- особистий прогрес школяра у показниках підготовленості – 20%. Визначається шляхом моніторингу, тестування та формувального оцінювання.
- знання та їх застосування на практиці (основні поняття, визначені програмою, правила ігор, розуміння процесів, що відбуваються в організмі під час виконання вправ тощо) – 15%. Визначається шляхом спостереження вчителя та самооцінювання.
- поведінка (соціальна поведінка, відвідування спортивної секції, участь у змаганнях, дотримання правил безпечної поведінки і збереження здоров’я на уроках та в позаурочних заходах) – 15% Визначається шляхом спостереження вчителя, взаємооцінювання та самооцінювання.
���Міністерство освіти і науки разом із Міністерством молоді та спорту затвердили концепцію розвитку щоденного спорту в закладах освіти �(Наказ МОН від 27.10.2021 № 1141/4088 “Про затвердження Концепції розвитку щоденного спорту в закладах освіти”)��
Концепція передбачає:
- розроблення нової навчальної програми з фізичної культури;
- організацію та проведення щоденної рухової активності в закладах освіти;
- розроблення уроків фізкультури для учнів з ООП;
- аналіз рівня фізичної підготовленості учнів згідно із системою оцінки фізичної підготовленості населення;
- атестація вчителів фізичної культури не менше одного разу на п’ять років;
- розроблення і затвердження державних нормативів фінансового й матеріального забезпечення шкіл;
- реалізацію пілотного проєкту "Гроші ходять за дитиною" для фінансування послуг у закладах позашкільної освіти спортивного профілю.
- Концепція розвитку щоденного спорту в закладах освіти передбачена на період до 2030 року.