Розвиток почуття ідентичності та активної позиції в громаді

Ідентичність – це внутрішній, суб’єктивний стан особистості, у якому виражається усвідомлення нею себе як своєрідної стійкості особистості, як самототожності, переживання постійно наявного Я, його збереження.

Українська громадянська ідентичність - стійке усвідомлення громадянином України, закордонним українцем свого політико-правового зв’язку з Україною, українським народом та громадянським суспільством.

Українська національна ідентичність - стійке усвідомлення особою належності до української нації як самобутньої спільноти, об’єднаної назвою, символами, географічним та етносоціальним походженням, історичною пам’яттю, комплексом духовно-культурних цінностей, зокрема українською мовою і народними традиціями.

Частина 1 статті 1 Закону України «Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності»

Правову основу державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності становлять Конституція України, Закони України "Про національну безпеку України", "Про освіту", "Про закордонних українців", "Про волонтерську діяльність", "Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті", "Про основи національного спротиву", Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності», інші нормативно-правові акти України, міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Національно-культурна ідентичність особистості – це суб’єктивні переживання належності до українського народу, нації, свідоме прийняття його моральних цінностей, що характеризується ототожненням і формуванням відповідної національної Я-концепції, що виявляється у власній самоповазі, національній гідності, умінні користуватись правами і свободами, справедливості, відповідальності, любові до України та бажанні пов’язати свою долю з долею України.

Базові моральні цінності національно-культурної ідентичності:

Розділ 3. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ЛЮДИНИ І ДЕРЖАВИ

Учень описує повноваження органів державної влади та місцевого самоврядування;

наводить приклади видів звернення громадян;

аналізує окремі статті Конституції України;

розв’язує правові ситуації із застосуванням

знань із тем розділу;

оцінює значення Конституції України;

форми участі громадян у житті держави та

територіальної громади; зобов’язання

держави у сфері прав людини.

​

​

​

ОСНОВИ ПРАВОЗНАВСТВА

9 клас

ГРОМАДЯНСЬКА ОСВІТА

(інтегрований курс) 10 клас

Рівень стандарту

РОЗДІЛ 1. ОСОБИСТІСТЬ ТА ЇЇ ІДЕНТИЧНІСТЬ

РОЗДІЛ 4. ДЕМОКРАТИЧНЕ СУСПІЛЬСТВО ТА ЙОГО ЦІННОСТІ

3. Громада

Поняття громади. Роль громади в житті людини, суспільства, держави.

Реалізація та захист громадою своїх прав і законних інтересів. Участь

громадян у розв’язанні проблем громади.

​

Тема 4. Громадянська участь

Роль громадянина у демократизації суспільства. Демократичний

громадянин. Громадянська позиція, активність та відповідальність.

Волонтерство.

Тема 5. Школа – простір демократії

Шкільна громада. Взаємодія учнів, учителів, батьків, адміністрації.

Врядування та управління школою.

Шкільне самоврядування (учнівське, вчительське, батьківське). Принципи

та значення учнівського самоврядування. Моделі учнівського самоврядування. Учнівське самоврядування онлайн.

Школа і місцева громада.

​

Тема 6. Дитячі й молодіжні громадські об'єднання

Свобода асоціацій. Дитячі й молодіжні об'єднання та рухи.

Створення молодіжної громадської організації. Молодіжні соціальні проєкти.

Практичні заняття

Орієнтовні теми:

Які принципи місцевого самоврядування в Україні.

Як організувати й провести загальношкільні громадські слухання.

Як створити дитячу організацію.

Чи забезпечує Статут нашого освітнього закладу права дитини: учнівський моніторинг.

Якими мають бути правила шкільного співжиття.

Що я можу зробити для своєї громади.

Рівні ідентичності. Всі важливі для майбутнього

Які ідентичності є домінуючими

Міжрегіональні відмінності у ідентичностях

Ефект «Ми-вони» - відчуття належності до групи (ефект «ми») і відповідно відстороненості, відокремлення від інших (ефект «вони»)

​

Спільне минуле, як легітимізація спільного майбутнього

​

Різниці у ідентичностях можуть мати руйнівні наслідки: зовнішня агресія, внутрішня нестабільність, агресивна конкуренція.

ПЕДАГОГІКА МІСЦЯ (PLACE-BASED PEDAGOGY)

Концепція педагогіки місця (place-based pedagogy, place-based education)

вже багато років користується популярністю як ефективний метод навчання в

закладах середньої освіти в Європі та Північній Америці.

Згідно з концепцією педагогіки місця, принциповими акцентами є

встановлення прямих зв’язків між навчанням та життєвим досвідом, а також надання учню можливості виступати не лише як споживач, але й як виробник знань та агент змін.

Основна увага в навчальному процесі приділяється локальному контексту міста або села з його конкретними проблемами природного та суспільного середовища, економічного, громадського й культурного життя.

​

​

Педагоги, які дотримуються концепції педагогіки місця, зосереджені на розв’язанні реальних життєвих проблем та налагодженні взаємодії між школою та місцевою громадою. Окрім того, педагоги підкреслюють важливість екологічних аспектів в освіті, міждисциплінарності та

розвитку критичного мислення

Педагогіка місця має на меті розвивати почуття ідентичності, приналежності та гордості, а також сприяти більш сталим і справедливим відносинам між людьми та їх оточенням

Педагогіка місця сприяє міждисциплінарному та експериментальному навчанню, оскільки учні можуть

застосовувати різні навички та галузі знань до реальних проблем і проєктів.

Концепція також сприяє розвитку почуття громадянської відповідальності та

залученості до громади, оскільки учні дізнаються про місцеві організації та

працюють з ними.

Особливо актуальним у даному випадку стануть екскурсії, дослідницькі проєкти, усноісторичні інтерв’ю та партнерство з громадою.

Символіка

Герби та логотипи

Різне походження та різне призначення

Логотип може випливати з герба, а може бути зовсім іншим

Герб базується в першу чергу на минулому, а логотип спрямовується в майбутнє

І перше і друге є важливим для ідентичності та промоції

Герб та логотип, то зовсім різне. Герб – традиція. Логотип – сучасність.

Герб – красивий елемент, створений на історії, використовується для формування гордості за минуле і є основним для офіційних документів, нагород

Логотип – орієнтований на позитивне сприйняття території іншими, використовується для територіального брендування. Сьогодні основні тренди лого – позитив території, відкритість світу

Герб Любліна

Логотип Любліна

Новий герб Тернополя

Старий герб Тернополя

Логотип Тернополя

Малий герб Тернопільської міської ради

Логотип – Тернопіль молодіжна столиця

Дякую за увагу!