За лексичним запасом українська мова є найбільш спорідненою з:
Цікаві відомості з історії української мови
Книга рекордів Гіннеса
Попередній такий рекорд був встановлений Італією в 2010 році у місті Пезаро – 103 години 9 хвилин 26 секунд.
Українці створили найбільшу кількість народних пісень у світі.
Етнографами нараховано близько 200 тисяч українських народних пісень. Ні одна нація за всю історію не має такої кількості пісень, як створив український народ самостійно.
В ЮНЕСКО зібрана дивовижна фонотека народних пісень країн усього світу.
У фонді України знаходиться 15,5 тисяч пісень. На другому місці перебуває Італія з кількістю 6 тисяч народних пісень.
Наша мова - пісенна! Ллється, ніби пісня!
Однією з “родзинок” української мови є те, що вона багата на зменшувальні форми. Навіть слово “вороги” має зменшувально-пестливу форму, яка вживається в гімні України.
Пам’ятаєте: “…згинуть наші вороженьки, як роса на сонці”.
Варто лише згадати українські народні пісні, прикрашені словами зменшувально-пестливої форми
А в долині криниченька,
Кругом неї травиченька,
Прип’яв козак кониченька...
Ой коню мій вороненький,
А де ж мій син молоденький?...
На Чорному морі та на камені біленькому Сидить сокіл ясненький, жалібненько квилить-проквиляє, Свою головку низенько склоняє...
Понад пів століття "ґ" була репресованою
У 1933 році з українського правопису вилучили букву "ґ". Так комуністи намагалися нашу мову наблизити до російської, оскільки у них "г" і "ґ" - це фонеми однієї літери. Максим Рильський і Павло Тичина безуспішно намагалися повернути "ґ" в абетку.
Це зробили лише
у 1990 році.
Наша мова - унікальна!
Літер «Ї» та «Є»: такої літери немає в жодній іншій слов'янській абетці.
Лише у двадцятому столітті, після проведення декількох мовних реформ, українська абетка отримала єдино затверджений варіант графічного позначення звуків [йі] та [йе] .
Нині ці літери є символом унікальності української мови та символом опору безпам'ятству та чужій злій волі.
Наша мова - унікальна!
У сучасній українській мові все більше приживаються слова іншомовного походження. Майже завжди – це адаптація з англійської.
Однак мало хто знає, що деякі слова з української не мають перекладу на інші мови.
Для прикладу:
боршч - білоруською
borsch - італійською
Borschtsch - німецькою
barszcz - польською
borș - румунською
Borscht - французькою
boršč - чеською
borscs – угорською.
Hopak - англійською
гапак - білоруською
Hopak - іспанською
Hopak - італійською
Hopak - німецькою
Hopak - польською
Hopak - румунською
Hopak - французькою
Hopak - чеською
Hopak – угорською.
Наша мова дивує!
Українська мова налічує близько 256 тисяч слів.
Найбільше слів в українській мові починається
на літеру «П».
ЧОМУ НА ЛІТЕРУ "П" ТАК БАГАТО СЛІВ?
Пояснення цього явища надзвичайно просте.
Наша мова багата на префіки, початковою літерою яких є саме П: пере-, перед-, під-, по-, понад-, при-, прі- тощо.
Найменш уживана літера – «Ф», тому що зустрічається переважно у запозичених словах, а раніше її вимовляли як сполучення букв “хв”. Наприклад, хвіртка, Хведір тощо.
Вивчайте та любіть українську мову,
адже вона не перестає
вражати та закохувати нас!
Наша мова - особлива!
Наприклад, ми маємо особливі відтінки кольорів, чим не похвалиться жодна інша мова світу:
Наша мова мелодійна!
Вона славиться великою кількістю синонімів та унікальних слів
Кохана:
мила, люба, любима, любов,подруга, кохання, любка, любонька, любочка, пасія, милоданка, серденько, сердечко, лада..
Учитель:
напутник, направник, наставник, викладач, викладовець, навчитель, педагог, освітянин, просвітник, просвітянин, ментор...
Горизонт:
обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид
У “Короткому словнику синонімів української мови” , де зібрано 4279 синонімічних рядів, найбільше синонімів має слово “бити” – аж 45 і список постійно доповнюється!
Спробуйте назвати якнайбільше слів, при цьому уявляйте, що б’єте москалів!
“бити” – бацати, гамселити, гатити, гепати, гилити, дубасити, духопелити, кресати, молотити, мостити, ударяти, колошматити, кресати, локшити, лупити, лупцювати, лушпарити, лущити, місити, мотлошити, періщіти, товкмачити, товкти, тіпати, трощити, шкварити, шматувати, банити, валити, сипати, піддавати, огрівати, заціджувати, кулачити,стусувати, оперіщувати, чубити, шльопати, тусати....
І то все роблять наші
славні ЗСУ з ворогом!
У нашій мові є особливі слова – паліндроми.
Це так звані «дзеркальні» фрази або слова: їх можна читати як зліва направо, так і справа наліво. Ось приміром:
око, біб, дід, піп, наган, зараз, Пилип, радар, ротатор, шалаш.
Фрази, речення
В українській мові є тільки два паліндроми, які складаються із семи літер: "ротатор" і "тартрат"
Можете і ви згадати якісь цікаві паліндроми?
)
Українська мова багата на колоритні вигуки:
Отож-бо! Ось тобі й маєш! Овва! Трясця! Так отож! А бодай тобі! Дзуськи! Ич! Ой лишенько! Пхе! Ги! Казна-що! Отакої! Хай йому грець! Агов! Еге ж! Ех! Ґвалт! Леле! Ого! Нумо!
Шедеври української лайки
Діалектизмами називаються слова, вживання яких характеризується територіальною обмеженістю і більш-менш різко контрастує з прийнятими в літературній мові нормами.
Наскільки добре ви знаєте
українські діалектизми?
Що означає вдягнути «гачі»
чоботи
шкарпетки
штани
рукавички
Що означає вдягнути «гачі»
штани
ГА́ЧІ - чоловічі штани особливого покрою з міцного шерстяного сукна. Коломия мовчки дивилася, як гуцул у червоних гачах ішов шляхом у глиб смерекових лісів (Кундзич, Пов. і опов., 1951, 21).
Покататися на «ровері». Це на
машині
самокаті
велосипеді
мопеді
Покататися на «ровері». Це на
велосипеді
Ровер – велосипед. Це слово діалектне, адже поширене переважно на заході України. У Львові і Рівному на цей засіб пересування говоритимуть Ровер.
Так само на «двохколісного» говорять аж до Закарпаття.
У Закарпатській області Ровер перетворюється на Біціґлі.
А на Буковині можна почути, як на цей засіб пересування кажуть Колесо.
Оберіть значення для слова “пацьорки”
намисто
поросята
сльози
волосся
Оберіть значення для слова “пацьорки”
намисто
А що таке креденс?
вінок
позика в банку
дерев’яий диван
кухонний буфет для посуду
А що таке креденс?
кухонний буфет для посуду
На вечерю приготували «мандебурку».
Що це?
риба
квасоля
картопля
ріпа
На вечерю приготували «мандебурку».
Що це?
Картопля
Мандебурка (наголос на третьому складі) – це не що інше, як картопля, улюблена їжа на Прикарпатті та Буковині.
Кури пили воду з «калабані». З чого це?
корита
відра
калюжі
річки
Кури пили воду з «калабані». З чого це?
Калюжі
Калабаня - калю́жа — невелике скупчення рідини, в більшості випадків води в заглибленнях на поверхні землі або в нерівностях будь-якого покриття. Вінничина, Закарпаття
Купив собі нові «мешти». Що це?
шкарпетки
туфлі/взуття
житло
рукавички
Купив собі нові «мешти». Що це?
Туфлі/взуття
Кожен має в шафі «тремпель». Що це?
вішак для одягу
піджак
гачок
краватка
Кожен має в шафі «тремпель». Що це?
Вішак для одягу
«Тремпель» (вішалка для одягу), характерні для Харківської, Донецької та Сумської областей. За однією з легенд, воно походить від прізвища власника швейної фабрики.
Говорять, що «шваблики» є у наших квартирах…. Що це?
губки для миття посуду
сірники
таракани
тарілки
Говорять, що «шваблики» є у наших квартирах…. Що це?
Сірники
Іду ввечері на спацер. Це -
вечірку
свято
прогулянку, забаву
центральну площу міста
Іду ввечері на спацер. Це -
Спацер – прогулянка, гуляння
Короткий словник діалектних слів
Андрути — торт із вафельних коржів
бамбетель — ліжко-лавка
банітувати — лаяти когось
баняк — каструля
бараболя — картопля
вар’ят — божевільна людина
веселик — журавель
ґаздиня — господарка
глива — груша
драглі — холодець
захцянка — забаганка
калапуцькати — перемішувати
клювак — дятел
кобіта — жінка
легінь — юнак, парубок
маржина — худоба
мешти — черевики
обрус — скатертина
пацьорки — намисто
пляцок — пиріг
рура — труба
сподні — штани
тлустий — огрядний
трафити — влучати, потрапляти
ровер — велосипед
файний — гарний
чічка — квітка
шугай — хлопець
Як змінилося ставлення до української мови після повномасштабного вторгнення росії в Україну?
Як змінилося ставлення до української мови після повномасштабного вторгнення росії в Україну?
ЯК ЗАХИСТИТИ УКРАЇНСЬКУ МОВУ?
Розмовляй українською, чуєш?
Обіцяй! Як не вмієш - навчись!
Бо пізніше про це пошкодуєш
Вже не буде, як було колись.
Вже ніхто не дозволить нікому
В Україні вживати "язик".
Наші хлопці, вернувшись додому,
Не пробачать рашистський ярлик.
Розмовляй українською, чуєш?
Це ж не важко, це круто тепер!
Ти живеш, ти смієшся, працюєш,
Ну а хтось безневинно помер...
І якщо твоє ім'я Людина,
І якщо ти цінуєш життя -
Хай звучить з твоїх вуст солов'їна
Рідна мова - страждальна, свята.
Автор: Оксана Павлик
Розмовляймо українською мовою та цінуймо її щоденно,
а не тільки
в День української писемності та мови!
Бібліотека ДНЗ «Ніжинський професійний аграрний ліцей Чернігівської області»