«Особливості трудових відносин в органах місцевого самоврядування та військових адміністраціях населених пунктів»
Яна Брусенцова, юрист, сертифікований тренер з питань застосування Закону України "Про адміністративну процедуру", радник Асоціації органів місцевого самоврядування Харківської області, експерт з питань місцевого самоврядування
питання до розгляду:
Базові положення законодавства, що визначають особливості трудових відносин в органах місцевого самоврядування: Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування”, Кодексу законів про працю України та інших
Предмет регулювання Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”, основні обмеження, запроваджені ним та їх застосування в органах місцевого самоврядування
Особливості побудови трудових відносин в органах місцевого самоврядування в умовах воєнного стану, передбачені Законом України “Про правовий режим воєнного стану”
Проведення конкурсу, призначення на посади, звільнення, переведення тощо
Закон
Правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Конституцією України, законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", «Про службу в органах місцевого самоврядування» та іншими законами України.
На посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції" та законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування.
Правове регулювання статусу посадових осіб місцевого самоврядування:
Також Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» визначає особливості проходження служби в органах місцевого самоврядування, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану».
У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю, Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", інших законодавчих актів, що регулюють діяльність посадових осіб місцевого самоврядування у частині відносин, врегульованих цим Законом.
Крім того Закон України «Про правовий режим воєнного стану» визначає особливості призначення, переведення та звільнення з посад в органах місцевого самоврядування в період дії воєнного стану та після його припинення/скасування.
Статтею 10 Закону передбачається, що прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється:
на посаду сільського, селищного, міського голови в порядку, встановленому Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні";
на посаду голови та заступників голови районної, районної у місті, обласної ради, заступника міського голови - секретаря Київської міської ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, голови постійної комісії з питань бюджету обласної, Київської та Севастопольської міських рад шляхом обрання відповідною радою;
на посади заступників сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, старости шляхом затвердження відповідною радою;
на посади керівника секретаріату (керуючого справами) районної, обласної ради, керуючого справами виконавчого апарату обласних і районних рад, керівників відділів, управлінь та інших працівників органів місцевого самоврядування шляхом призначення відповідно сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України
Особливості прийняття на службу, а фактично початок трудових відносин з посадовими особами місцевого самоврядування передбачений Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі – Закон)
Статтею 10 Закону передбачається, що:
Проведення конкурсу, випробування та стажування при прийнятті на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється в порядку, визначеному законодавством України про державну службу.
У разі необхідності, за згодою сторін, посадова особа місцевого самоврядування може бути переведена на рівнозначну чи нижчу посаду або посаду радника чи консультанта без конкурсного відбору.
На час відсутності (відпустки) посадових осіб органів місцевого самоврядування (крім виборних посад) для виконання їх повноважень можуть прийматися на службу особи за строковим трудовим договором (контрактом).
Особливості прийняття на службу, а фактично початок трудових відносин з посадовими особами місцевого самоврядування передбачений Законом
До відома!
Положення про порядок стажування у державних органах, затверджене постановою КМУ 01.12.1994 № 804 , застосовується при прийнятті на службу в ОМС відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування"
Порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 № 169 застосовується під час прийняття на службу в ОМС відповідно до Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування”.
Щодо стажування, конкурсу та випробування
Щодо випробування! Частиною 3 ст. 3 Закону України від 10.12.2015 № 889-VІІІ “Про державну службу” визначено, що дія цього Закону не поширюється, зокрема, на посадових осіб місцевого самоврядування.
Нормами Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування” передбачено, що на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
Згідно зі:
статтею 26 КЗпП при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу;
статтею 27 КЗпП строк випробування при прийнятті на роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації, – шести місяців.
Важливо! Статтею 26 КЗпП визначено виключення, коли випробування не встановлюється при прийнятті на роботу. В той же час ч. ст. 2 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» передбачено, що при укладенні трудового договору в період дії воєнного стану умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників.
До відома!
Щодо можливості призначити працівника на час відсутності (відпустки) посадових осіб місцевого самоврядування
У ч. 5 ст. 10 Закону передбачено, що на час відсутності (відпустки) посадових осіб місцевого самоврядування (крім виборних посад) для виконання їх повноважень можуть прийматися на службу особи за строковим трудовим договором (контрактом).
Отже, на час тимчасової відсутності посадової особи місцевого самоврядування (крім виборної посади) для виконання її повноважень може бути прийнята на службу особа за строковим трудовим договором (контрактом).
Тобто при потребі виконання роботи тимчасово відсутньої посадової особи (відпустка, призов на військову службу, мобілізація, залучення до добровольчих формувань територіальної оборони, хвороба, довготермінове відсторонення від посади тощо) на час її відсутності (крім виборних посад) може бути прийнята інша особа на умовах контракту.
У такому випадку для виконання завдань, передбачених посадовою інструкцією тимчасово відсутнього працівника, сільський, селищний, міський голова, голова районної, районної у місті ради, обласної ради може прийняти рішення про укладення строкового договору (контракту) відповідно до ст. 21 КЗпП.
Такий працівник не набуває статусу посадової особи місцевого самоврядування, а відтак, відповідно до положень Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» не приймає Присягу посадової особи місцевого самоврядування, йому не встановлюють ранг посадової особи та не зараховують період роботи за строковим договором (контрактом) до стажу роботи в органах місцевого самоврядування, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років.
(Позиція НАДС)
До відома!
Особливості прийняття на службу, передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану»
Частиною 5 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачається, що:
У період дії воєнного стану особи призначаються на…, посади в органах місцевого самоврядування, посади … комунальних підприємств, установ, організацій сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради, начальником відповідної військової адміністрації без конкурсного відбору, обов’язковість якого передбачена законом, на підставі поданої заяви, заповненої особової картки встановленого зразка та документів, що підтверджують наявність у таких осіб громадянства України, освіти та досвіду роботи згідно з вимогами законодавства, встановленими щодо відповідних посад, а також за наявності у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Важливо! … посадові особи місцевого самоврядування, призначені відповідно до абзацу першого цієї частини, не можуть бути переведені на інші посади державної служби або посади в органах місцевого самоврядування.
До відома!
Особливості прийняття на службу, передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану»
Частиною 7 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачається, що:
Після припинення чи скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців з дня його припинення чи скасування, на… посади в органах місцевого самоврядування, …., посади керівників комунальних підприємств, установ, організацій, на які особи призначені відповідно до абзацу першого частини п’ятої цієї статті, оголошується конкурс.
Важливо! Граничний строк перебування особи на посаді, на яку її призначено відповідно до абзацу першого частини п’ятої цієї статті, становить 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану.
До відома!
Особливості прийняття на службу, передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану»
Частиною 10 статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачається, що:
Особи, звільнені з посад державної служби та служби в органах місцевого самоврядування у період дії воєнного стану, протягом одного року після припинення чи скасування воєнного стану можуть бути прийняті на рівнозначні або нижчі посади державної служби та служби в органах місцевого самоврядування без проведення конкурсу.
Важливо! Положення абзацу першого цієї частини не поширюються на державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, призначених відповідно до частини п’ятої цієї статті.
Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон 2136)
Стаття 2. Особливості укладення трудового договору в умовах воєнного стану
Передбачається, що:
У період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору.
При укладенні трудового договору в період дії воєнного стану умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників.
З метою оперативного залучення до виконання роботи нових працівників, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, у тому числі внаслідок фактичної відсутності працівників, які евакуювалися в іншу місцевість, перебувають у відпустці, простої, тимчасово втратили працездатність або місцезнаходження яких тимчасово невідоме, роботодавець можуть укладати з новими працівниками строкові трудові договори у період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.
Фактично можна встановлювати випробувальний термін для всіх працівників, у тому числі для осіб з інвалідністю, вагітних жінок, одиноких матерів із дітьми до 14 років або дитиною з інвалідністю, внутрішньо переміщених та інших осіб, яких раніше це не стосувалося.
Закон 2136
Стаття 3. Особливості переведення та зміни істотних умов праці в умовах воєнного часу
Передбачається, що:
У період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії), якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров’я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою.
У період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених ч. 3 ст. 32 та ст. 103 КЗпП, здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов.
До відома! У зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Зміна істотних умов праці - це система та розміри оплати праці, пільг, режим роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміна розрядів і найменування посад та інших.
Положення ст. 3 Закону 2136 застосовується до посадових осіб місцевого самоврядування.
Закон 2136
Стаття 4. Особливості розірвання трудового договору з ініціативи працівника
Передбачається, що:
У зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров’я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури).
До відома! Залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, як правило є заходом правового режиму воєнного стану і полягає у введенні трудової повинності відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Важливо! Особливості звільнення за ініціативою працівника визначені КЗпП.
У зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташований орган місцевого самоврядування, та існування загрози для життя і здоров’я посадової особи місцевого самоврядування, така особа може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у її заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури).
Закон 2136
Стаття 5. Особливості розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця
Передбачається, що:
У період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.
У період дії воєнного стану норми статті 43 КЗпП не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.
До відома! Законодавство про працю чітко розрізняє звільнення з ініціативи роботодавця та звільнення з ініціативи працівника.
За мирних часів, відповідно до ч. 3 ст. 40 Кодексу законів про працю України не допускалось звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності.
У період дії воєнного стану, відповідно до ст. 5 Закону 2136, допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність.
Разом з цим, звільнення в період тимчасової непрацездатності з інших підстав, які не мають відношення до ініціативи роботодавця, зокрема за власним бажанням ані за мирних часів, ані в період дії воєнного стану, законодавством про працю не заборонено.
Закон 2136
Стаття 12. Відпустки
Передбачається, що:
У період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік.
Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, надання не використаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати.
У період дії воєнного стану надання працівнику будь-якого виду відпустки (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки у зв’язку з усиновленням дитини) понад щорічну основну відпустку, передбачену абзацом першим цієї частини, за рішенням роботодавця може здійснюватися без збереження заробітної плати. Надання невикористаних днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати.
У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки. Норми частини сьомої статті 79, частини п’ятої статті 80 Кодексу законів про працю України та частини п’ятої статті 11, частини другої статті 12 Закону України "Про відпустки" у період дії воєнного стану не застосовуються.
У разі звільнення працівника у період дії воєнного стану йому виплачується грошова компенсація відповідно до статті 24 Закону України "Про відпустки".
Закон 2136
До відома! Щодо статті 12 Закону 2136
Щодо скорочення основної щорічні відпустки посадової особи місцевого самоврядування з 30 до 24 днів
Відповідно до частини першої статті 12 Закону 2136 у період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік.
Отже, автоматичного скорочення днів відпустки у зв’язку із поширенням на посадових осіб місцевого самоврядування положень Закону 2136 не відбувається. Скорочення кількості цих днів можливе за рішенням відповідного керівника.
Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, надання не використаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану.
Закон 2136
До відома! Щодо статті 12 Закону 2136
Щодо можливості посадової особи місцевого самоврядування взяти відпустку за вислугу років в період воєнного стану
Частиною шостою статтею 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» передбачено, що посадовим особам, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю до 15 календарних днів. Порядок і умови надання додаткових оплачуваних відпусток встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 12 Закону 2136 у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки.
Положення Закону 2136 не передбачають повноважень керівника обмежити кількість днів додаткових відпусток, на відміну від кількості днів щорічної основної відпустки.
Проте, керівник може відмовити у наданні невикористаних днів щорічних як основних, так і додаткових відпусток, у період дії воєнного стану.
Отже, щорічні додаткові відпустки за поточний період, зокрема відпустки за вислугу років, можуть надаватися посадовим особам місцевого самоврядування в установленому порядку. Натомість керівник може відмовити у наданні невикористаних за попередні періоди днів такої відпустки.
Закон 2136
До відома! Щодо статті 12 Закону 2136
Щодо можливості збереження додаткових та соціальних відпусток посадових осіб місцевого самоврядування, за минулі та поточний роки
Відповідно до статті 12 Закону 2136 у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки.
Положення Закону 2136 не зачіпають питання надання додаткових (не щорічних) та соціальних відпусток. Отже, такі відпустки за минулі та поточний календарні роки можуть надаватися посадовим особам місцевого самоврядування в установленому порядку.
Водночас, відповідно до частини другої статті 12 Закону 2136 у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
Закон 2136
Стаття 12. Відпустки
Частинами третьою та четвертою передбачається, що:
Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про відпустки", без зарахування часу перебування у такій відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 Закону України "Про відпустки".
У період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 Закону України "Про відпустки".
Закон 2136
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
Зокрема, передбачається, що:
Цей Закон діє у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", та втрачає чинність з дня припинення або скасування воєнного стану, крім:
другого речення абзацу другого частини першої та третього речення абзацу третього частини першої статті 12 цього Закону, які втрачають чинність з моменту використання днів відпусток, які були перенесені на період після припинення або скасування воєнного стану;
Коли буде припинено/скасовано воєнний стан, всі відпустки, які роботодавець вирішив не давати й надавати у вигляді виключно відпустки без збереження заробітної плати, вони будуть зберігатися і після припинення/скасування воєнного стану.
До відома!
Особливості, передбачені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»
Розділ V. Прикінцеві та перехідні положення
11-3. Установити, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX:
…
у разі тимчасової відсутності старости у зв’язку з проходженням військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, перебуванням у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та в разі якщо дитина потребує домашнього догляду - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку, або у зв’язку з перебуванням старости за межами України понад 90 календарних днів поспіль сільський, селищний, міський голова призначає тимчасово виконуючого обов’язки старости на час відсутності такого старости. Перебування старости за межами України протягом зазначеного строку підтверджується відомостями про перетинання особою державного кордону України, наданими Державною прикордонною службою України за заявою такої особи або на запит сільського, селищного, міського голови.
До відома!
Особливості, передбачені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»
Розділ V. Прикінцеві та перехідні положення
11-3. Установити, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX:
…
у разі тимчасової відсутності старости у зв’язку з проходженням військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, перебуванням у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та в разі якщо дитина потребує домашнього догляду - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку, або у зв’язку з перебуванням старости за межами України понад 90 календарних днів поспіль сільський, селищний, міський голова призначає тимчасово виконуючого обов’язки старости на час відсутності такого старости. Перебування старости за межами України протягом зазначеного строку підтверджується відомостями про перетинання особою державного кордону України, наданими Державною прикордонною службою України за заявою такої особи або на запит сільського, селищного, міського голови.
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ