Знаємо та реалізуємо� свої права

ГАЛИНА ГАВРИЛОВА

МЕТОДИСТ ОБЛАСНОГО НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОГО ЦЕНТРУ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ СИСТЕМИ ОСВІТИ КЗ «КОІППО ІМЕНІ ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО»

​

АКТУАЛЬНІСТЬ

​

Права дітей – одна з найсерйозніших проблем нашого суспільства. За даними опитування Українського інституту соціальних досліджень імені Олександра Яременка, рівень правової культури та знання дітьми своїх прав і обов’язків досить низький. Майже кожна шоста дитина взагалі не знає законів, які її захищають. Дітям бракує елементарної обізнаності щодо своїх прав, обов’язків і відповідальності у багатьох життєвих ситуаціях.

Важливість вирішення проблеми прав дітей обумовлена тим, що реалізація прав дитини є чи не найголовнішою умовою її фізичного та психічного благополуччя і розвитку. Саме тому модуль «Знаємо та реалізуємо свої права» є важливим елементом у структурі Програми «Сприяння просвітницькій роботі „рівний — рівному“ серед молоді України щодо здорового способу життя»

Програма рівний-рівному

• Суть модуля «Знаємо та реалізовуємо свої права»

полягає в необхідності розвивати у дітей та підлітків почуття гідності, необхідності для суспільства, відповідальності за свої дії, усвідомлення своїх прав, обов’язків, стимулювати у дітей бажання реалізувати свої права.

• Робота з підлітками за методом «рівний — рівному» – важлива умова підвищення ефективності профілактики негативних звичок, пропаганди здорового способу життя.
• Теоретичний і практичний матеріал модуля має допомогти підліткам усвідомити глибинний зміст і суть прав дітей стосовно здорового способу життя, зробити вибір правомірних варіантів поведінки.

Мета модуля:

формувати правовий світогляд підлітків, який би охоплював систему теоретичних знань про права, і на цій основі формувати активну позицію підлітків щодо реалізації себе та своїх прав у житті.

Завдання модуля

• ознайомити учасників з їхніми правами та обов’язками, із основними положеннями Загальної декларації прав людини, Конвенції ООН про права дитини, законодавчих актів України;
• ознайомити з видами відповідальності залежно від віку і характеру вчинків;
• стимулювати творчу і соціальну активність, ініціативу підлітків;
• сформувати навички правомірної поведінки, вчити діяти в різних життєвих ситуаціях відповідно до норм права;
• виховувати непримиренність до протиправної поведінки, формувати навички правомірного реагування на протиправні дії оточення;
• сформувати мотивацію до організації просвітницької роботи за методом «рівний — рівному» серед однолітків щодо вивчення та реалізації прав дитини та людини;
• сформувати навички надання необхідної підтримки, консультативної допомоги щодо проблем, пов’язаних із правами дитини.

Права людини

Права людини – це особисті, громадянські, політичні, соціально-економічні права і свободи особистості: право на життя, на свободу і недоторканість; на рівність усіх перед законом, право на працю, на соціальне забезпечення, на відпочинок, на освіту тощо.

​

​

Конвенція ООН

20 листопада 1989 року Генеральною Асамблеєю ООН було одноголосно прийнято Конвенцію про права дитини.

Конвенція ООН про права дитини є першою у світовій історії глобальною угодою щодо прав дітей, адже досі жодний з міжнародних договорів з прав людини не був ратифікований практично всіма державами світу (лише дві країни-члени ООН ще не ратифікували Конвенцію).

191 країна світу ратифікувала Конвенцію, зобов’язавшись привести власне законодавство у відповідність до її положень. Зокрема, Україна приєдналася до Конвенції про права дитини у 1991 році.

Конвенція ООН про права дитини

У Преамбулі Конвенції викладено основні її принципи.

Статті можна розділити на три основні частини:

1) статті 1–41: основні статті, які визначають права дитини і обов’язки держав-сторін, які ратифікували Конвенцію;

2) статті 42–45: процедури моніторингу запровадження Конвенції;

3) статті 46–54: формальні положення, які регламентують порядок набуття чинності Конвенції

Права дітей залежно від віку:�

• Малолітні (до 14 років): Можуть самостійно розпоряджатися майном, придбаним за власний кошт (крім нерухомості та транспорту), але для угод з ними потрібна згода батьків.
• Неповнолітні (14-18 років): Можуть самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією, відкривати банківські рахунки, бути засновниками юросіб та здійснювати авторські права, але для угод з нерухомістю потрібна нотаріальна згода батьків.
• З 16 років: Мають право влаштовуватися на роботу, займатися підприємницькою діяльністю, самостійно змінювати прізвище/ім'я/по батькові.

Основні документи, які захищають та забезпечують гармонійний розвиток дитини

• Ці права базуються на Конвенції ООН про права дитини та закріплені у національному законодавстві;
• Конституція України;
• Сімейний кодекс 

Вправа «Хто може допомогти в захисті твоїх прав»

«Ми знаємо, що робити і до кого звертатися, якщо раптом заболить зуб чи захворіємо на грип. А як бути, коли порушуються права підлітків? До кого звертатися, кому довірятися, кого запитати? Майже кожен хоча б раз думав про це. Підлітки не знають, до кого звертатися, і тому не можуть вчасно отримати потрібну їм консультацію та допомогу, і врешті залишаються наодинці зі своїми проблемами. А даремно, адже існує ціла мережа організацій, служб, здатних кинути «рятувальний круг» тим, хто його потребує.

Куди і до кого потрыбно звертатися по допомогу щодо захисту прав дітей?»

Із питань захисту своїх прав підлітки можуть звернутися самостійно до:�

• Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту;
• служби у справах дітей, районних державних адміністрацій, виконкомів міськ (рай) рад;
• органів опіки і піклування (відділи та управління районних у містах держадміністрацій; виконавчі комітети міських і районних у містах рад);
• закладів охорони здоров’я;
• центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;
• органів та установ освіти;
• до громадських правозахисних організацій.

А також через представників до:

• суду;
• відділів внутрішніх справ;
• юридичних консультацій.

Відповідальність неповнолітніх

Україна сьогодні перебуває на шляху побудови правової держави з пріоритетом права. Додержання юридичних норм гарантує особистості комфортне існування у суспільстві. Відповідно до правових норм поведінка людини може бути

правомірна чи неправомірна.

Якщо правомірна поведінка суспільно необхідна, бажана і допустима, полягає в здійсненні норм права, гарантується і охороняється державою, то неправомірна поведінка – це така, що суперечить чинним правовим нормам. Розрізняють такі види правопорушень: проступки і злочини.

Проступки бувають:

• дисциплінарними – порушення навчальної чи виробничої дисципліни, внутрішнього розпорядку закладу (організації);
• цивільними – нанесення матеріальних збитків, порушення інших майнових чи особистих немайнових благ, які захищаються законом;
• адміністративними — порушення встановленого державою порядку в суспільних місцях, а також порядку управління всіма іншими сферами життєдіяльності суспільства.

Відповідальність неповнолітніх — це передбачена законодавством правова відповідальність осіб, які не досягли 18 років.

Адміністративній відповідальності підлягають неповнолітні, які на момент вчинення ними адміністративних правопорушень (проступків) досягли 16 років.

У випадках, коли це передбачено законодавством, такі особи можуть підлягати адміністративній відповідальності на загальних підставах (з 14 до 16 років — штраф виплачують батьки)

Цивільна відповідальність при нанесенні матеріальних збитків — до 14 років виплачують батьки, після 14 років – самостійно.

Кримінальній відповідальності підлягають за загальним правилом особи, яким на час вчинення злочину минуло 16 років.

Кримінальній відповідальності підлягають також особи віком від 14 до 16 років, якщо вони вчинили такі злочини, як вбивство, зґвалтування, злісне або особливо злісне хуліганство, крадіжку та інші передбачені законом злочин

Вправа « Твоя відповідальність»

Кейс 1

Хлопчики (16–17 років) грали у футбол. М’яч відлетів і влучив у вітрину магазина. Скло розбилося. Чи несуть підлітки яку-небудь відповідальність?

​

Відповідальність

Несуть адміністративну відповідальність за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення

Дрібне хуліганство: передбачено відшкодування збитків за розбите скло.

Збитки відшкодовуватимуть батьки.

Кейс 2

Микола (15 років) стріляв з рогатки у птахів біля дитячого майданчика і ненавмисно влучив в око Дмитру.

Той з травмою довго перебував у лікарні й в результаті перестав бачити на одне око. Чи несе Микола відповідальність? Якщо ні, то хто?

​

Відповідальність

Відповідальність Микола не несе, оскільки ще не досягнув відповідного віку.

Витрати на лікування та оплату інвалідності Дмитра спочатку будуть нести Миколині батьки, а потім (після 18 років) і він все життя виплачуватиме Дмитрові пенсію.

​

Кейс 3

Дівчина (16 років) вкрала взуття на речовому ринку. Чи несе вона відповідальність?

Якщо так, то яку?

Відповідальність

Несе кримінальну відповідальність за ст. 185 Кримінального кодексу України (Крадіжка)

Кейс 4

Група хлопців на шкільній дискотеці розпили пляшку горілки і почали приставати до дівчат. Чи несуть підлітки відповідальність за свої дії?

Відповідальність

​

​

Несуть адміністративну відповідальність за

ст. 178 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Розпивання спиртних напоїв у громадських місцях і поява в громадських місцях у п’яному вигляді), якщо їм виповнилося 16 років, якщо ж ні — протокол складають на батьків за ст. 184 того ж Кодексу (Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов’язків щодо виховання дітей).

Діти – наше майбутнє