�
До підручника БІОЛОГІЯ 9 КЛАС © Горобець Л., Абрат О., Кравець І., Лойош Г., Мердух І. 2025 © ТзОВ «Видавництво Астон», 2025
§ 43 �Cтатеве розмноження: із заплідненням та без запліднення (партеногенез).
Призначення статевого розмноження – відтворення або збільшення чисельності виду із збільшенням комбінацій геному.
Існують різні шляхи статевого розмноження, у вихідному варіанті передбачений контакт двох особин, що передають частину свого геному клітині, яка розвивається у новий організм. Для підвищення ефективності статевого розмноження у ранніх евкаріот сформувався диплоїдний набір хромосом. При цьому з'являється поділ алелей на домінантні та рецесивні і організм може бути носієм як корисних так і шкідливих алелей. Якщо останні є рецесивними, то це не впливає на виживання гетерозиготного організму. У прокаріот лише одна хромосома, отже наявність шкідливої алелі завжди зменшує виживання.
До появи диплоїдності природний добір вилучав із популяції носіїв шкідливих алелей, навіть якщо більшість генотипу особини становили корисні алелі. З появою диплоїдності природний добір вилучає із популяції шкідливі алелі, носії можуть існувати, розмножуватись і передавати наступним поколінням корисні алелі.
Варіанти успадкування шкідливих та корисних алелей при статевому розмноженні гіпотетичного диплоїдного організму (2n=2). Кольорами спектру позначено алелі, що сприяють виживанню, чорним кольором – шкідливі алелі. Внаслідок статевого розмноження можлива поява нащадків, що будуть гомозиготні за шкідливою алеллю (варіант 4). Але також існує ймовірність появи нащадків без шкідливих алелей (варіант 1).
Статеве розмноження вирізняється від нестатевого двома ознаками. Новий організм розвивається із гамет – спеціальних клітин, що утворились шляхом мейозу і не виконують ніяких важливих функцій безпосередньо в організмі, що їх утворив. За цією ознакою статеве розмноження нагадує розмноження спорами. Але спори ніколи не потребують злиття із іншими спорами, тоді як у статевому розмноженні зазвичай відбувається запліднення – злиття двох гамет в одну клітину
Для багатьох евкаріотичних видів властивий поділ на статі. Наприклад у птахів ХХ хромосоми притаманні самцям, у деяких рептилій Є багато інших способів формування ознак статі.стать ембріону залежить від температури піску, в якому розвивається яйце.
Поділ на статі базується на різниці у гаметах. Організм, що утворює яйцеклітини є представником жіночої статі (у рослин: жіноча особина; у тварин: самка). Організм, що утворює сперматозоїди є представником чоловічою статті (у рослин: чоловіча особина; у тварин: самець).
Статеві хромосоми ссавців і птахів.
У птахів гомогаметні самці
Тварин, що можуть утворювати обидва типи гамет називають гермафродитами. Це властиво більшості рослин та грибів, але до них не прийнято використовувати термін гермафродит.
деякі види змінюють стать впродовж життя
деякі гермафродитичні види є одночасно і самцями і самками
Гермафродити здатні розмножуватись, тому до ссавців (зокрема людей) помилково застосувати поняття гермафродит
Якщо певний вид евкаріотів утворює гамети двох типів, то вони відрізняються розмірами і здатністю до руху. Гамети більших розмірів без спеціальних органів руху називають яйцеклітинами. Гамети менших розмірів із засобами руху називають сперматозоїдами. Обидва типи клітин мають ядро, у видів із диплоїдним набором хромосом ядра гамет гаплоїдні.
Особливості будови яйцеклітин та сперматозоїдів
Запліднення – злиття двох гамет, кожна з яких має лише половину необхідного набору хромосом. Запліднену яйцеклітину називають зигота.
Запліднення може бути зовнішнім або внутрішнім. У першому випадку гамети контактують за межами батьківських організмів. Такий спосіб розмноження властивий багатьом водним мешканцям, перш за все малорухливим – губкам, жалким, двостулковим молюскам та іншим. Але також зовнішнє запліднення властиве більшості кісткових риб. При внутрішньому заплідненні сперматозоїди повинні потрапити в організм жіночої особини, де відбувається злиття. Це властиво всім хрящовим рибам, всім первинно наземним хребетним, комахам, багатьом рослинам.
Запліднення
зовнішнє запліднення
внутрішнє запліднення
У диплоїдних організмів при запліднені об'єднуються гаплоїдні набори хромосом сперматозоїда та яйцеклітини. Ядро – основна складова сперматозоїда, що проникає в яйцеклітину, решта залишається за межами. Новоутворений організм успадковує мітохондрії яйцеклітини. Отже у потомства ядерна ДНК від самця і самки, мітохондріальна ДНК лише від самки. Інколи мітохондрія сперматозоїда проникає в яйцеклітину, зрідка нащадки успадковують мітохондріальну ДНК самця. Такі випадки відомі в людей.
Запліднення
У деяких видів можливий партеногенез, тобто розвиток незаплідненої яйцеклітини. За своїм походженням партеногенез є різновидом статевого розмноження, оскільки з'явився пізніше за нестатеве розмноження та основний різновид статевого розмноження. Партеногенез з'являється у різних груп евкаріотів і його призначення може бути різним. Оскільки партеногенез нагадує нестатеве розмноження, то може бути ефективним коли потрібно швидко збільшити чисельність виду. Також партеногенез стає у нагоді, якщо в популяції ймовірність зустрічі самців і самок не висока. Різноманіття шляхів партеногенезу вказує, що цей спосіб виникав неодноразово у різних евкаріотів, отже є видозміною статевого розмноження, а не продовженням нестатевого. У рослин партеногенез трапляється часто, але як доповнення до інших типів розмноження. Здатність рослин до партеногенезу полегшує селекцію.
�
До підручника БІОЛОГІЯ 9 КЛАС © Горобець Л., Абрат О., Кравець І., Лойош Г., Мердух І. 2025 © ТзОВ «Видавництво Астон», 2025
Перейдіть на сайт за QR-кодом
або покликанням
https://learningapps.org/watch?v=putcnbgtj25 і виконайте вправи.
Перевір себе
Перейдіть
за покликанням
https://learningapps.org/watch?v=putcnbgtj25 або за QR-кодом і
виконайте лабораторне дослідження