3 of 25

Освітні системи, як і будь-які системи, мають власну структуру та утворюються окремими елементами, що взаємозв’язані між собою. Взаємодія різних елементів та підсистем спрямована на досягнення загальної для всієї освітньої системи мети, загального позитивного результату. Кінцевою метою сьогодення для усіх освітніх систем є навчання, виховання та розвиток особистості.

4 of 25

Для світової освіти характерні тенденції, які особливо яскраво проявляються з кінця XX ст.

Перша тенденція - повсюдна орієнтація більшості країн на перехід від елітної освіти до високоякісної освіти для всіх.
Друга тенденція - поглиблення міждержавного співробітництва в галузі освіти, тому світова спільнота прагне до створення глобальної стратегії освіти людини незалежно від місця його проживання та освітнього рівня.
Третя тенденція - істотне збільшення в світовій освіті гуманітарної складової і введення нових людино-орієнтованих наукових і навчальних дисциплін: політології, психології, соціології, культурології, екології, ергономіки, економіки.
Четверта тенденція - значне поширення нововведень при збереженні сформованих національних традицій та національної ідентичності країн і регіонів. Освітній простір стає полікультурним і соціально орієнтованим на розвиток людини і цивілізації в цілому, більш відкритим для формування міжнародного освітнього середовища, над національним за характером знань і залученням людини до світових цінностей.

5 of 25

До теперішнього часу в західному світі склалися такі освітні моделі:

американська модель: молодша середня школа - середня школа - старша середня школа - коледж дворічний - коледж чотирирічний в структурі університету, а далі магістратура, аспірантура;
французька модель: єдиний коллеж - технологічний, професійний і загальноосвітній ліцей, університет, магістратура, аспірантура;
німецька модель: загальна школа - реальне училище, гімназія та основна школа - інститут і університет, аспірантура;
англійська модель: об'єднана школа - граматична і сучасна школа-коледж - університет, магістратура, аспірантура.

6 of 25

Основні світові моделі університетської освіти

Моделі університетської освіти розрізняють за ознакою цілеспрямованості та специфіки домінуючого змісту, організаційно-педагогічної відмінності.

Класична модель університетської освіти (Гумбольдтський університет Берліна).
Модель автономного університету (Оксфордська, Кембриджська, Гарвардська моделі університетської освіти).
Паризька модель університетської освіти.
Університет-технополіс, або мультиполярний університет (Каталонський політехнічний університет в Іспанії, Університет Турку у Фінляднії).
Неінституціональна модель університетської освіти (моделі дистанційної освіти).

7 of 25

Традиційна, або класична, модель. Основними принципами діяльності є широка автономія при достатньому державному фінансуванні, самоуправління кафедр при наголосі на вільний характер досліджень без вузького практичного спрямування, що створило умови для свободи викладання для професорів з поєднанням науки та навчання студентів.

8 of 25

Раціоналістична модель університетської освіти. Освітня система спрямована, як правило, на вирішення задач передачі – засвоєння тільки тих культурних цінностей, знань, умінь і навичок, які дозволяють молодій людині безболісно вписатися в існуючі суспільні структури, отримати адаптивний “поведінковий репертуар”, який потрібен для адекватного життєустрою у відповідності до соціальних норм.

9 of 25

Феноменологічна модель університетської освіти зорієнтована на врахування індивідуальних особливостей кожного зі студентів, базується на персональному ставленні, врахуванні індивідуальних психолого- педагогічних відмінностей студентів за формами навчання та власним темпом засвоєння знань.

10 of 25

Розвиваюча модель університетської освіти. Зазначена модель дозволяє гнучко враховувати змінні умови, в яких проходитиме життя та навчання молодого покоління різних прошарків населення з урахуванням соціально-економічного становища як сім’ї, так і регіону.

11 of 25

Відомі модель Болоньї, де студенти формували університет та наймали викладачів, а також Паризька модель, де університет утворювали магістри, а студенти були лише членами університету.

12 of 25

Паризька модель отримала подальший розвиток у таких формах.

Модель на основі факультетів, де викладачі об’єднуються за дисциплінами, а навчання зорієнтовано на підготовку фахівців.
Оксфордська модель, де навчання децентралізоване та існує велика кількість окремих об’єднань, що влаштовані для повсякденного життя.
Модель проміжна, як коледж – університет, де поєднані переваги централізованого навчання з системою коледжів.
Модель університету, де головним чином вивчали літеральні мистецтва, а прикладні науки вважалися за такі, що не відповідають рангу університету.
Модель “семінарія – університет”, де готували головним чином майбутніх філософів та теологів. Модель, що базується на професорській системі кафедр, де підтримувалася тенденція до спеціалізації та розвиток нових дисциплін.
Модель “університет – фірма”, що базується на короткострокових цілях вищої освіти.
Модель “університет – суспільство”, що базується на довгострокових цілях вищої освіти.

13 of 25

Згідно з концепцією управління розрізняють модель університету як державно-відомчої установи. У цьому випадку університетська система освіти відноситься за структурами державної влади до самостійної галузі народного господарства з жорстким визначенням цілей та змісту освіти.

14 of 25

Модель автономного університету, який не залежить від держави та інших соціальних інститутів, передбачає організацію навчання в межах власної інфраструктури завдяки різноманітній кооперації університетських підсистем різного типу та рівня. Подібно до перших автономних університетів середньовіччя утворюється власний статут та використовуються власні ресурси.

15 of 25

Централізована модель управління університетом, коли повноваження структурних підрозділів у формі факультетів чи департаментів залежить від центрального керівництва, що торкається як принципових, так і другорядних питань. Означена модель поширена у країнах, що розвиваються.
Децентралізована модель, коли структурні підрозділи мають достатню автономію, а центральне керівництво виконує переважно представницькі функції.

16 of 25

Модель автономних, підзвітних та відповідальних структурних підрозділів, що врівноважена потужним професійним центральним керівництвом. Задачі центрального керівництва: розробка стратегічних напрямів розвитку; перерозподіл ресурсів; оцінка діяльності та координація управління університетом; залучення крупних зовнішніх контрактів.

17 of 25

Академічна модель університету, у якій навчальний процес базується на дослідницькій роботі. Саме тому все частіше вживається визначення, таке як модель дослідного університету. Прикладом може бути народження дослідного університету у Варвіку в Англії у середині 60-х років ХХ століття, де перш за все зусилля були зорієнтовані на створення умов, які змогли б забезпечити високі академічні стандарти. На першому етапі становлення відбувався пошук людей з інноваційним мисленням та надання їм повної свободи та самостійності.

18 of 25

З роками навколо університету у Варвіку зросли різні підрозділи, які знаходились у розпорядженні університету та приносили прибуток. Такими структурами стають виробнича група Варвіка, що утворена у 1980 році (WMG), бізнес-школа (1967 рік), конференц-центри, що формувалися у середині 90-х років. Починаючи з 1984 року, у Варвіку почали організовувати наукові парки завдяки зусиллям університету, міста та графства. Разом бізнес-школа, виробнича група, наукові парки та конференц-центри, відділ неперервної освіти та інші структурні підрозділи утворили добре налаштований інтерфейс між університетом і промисловістю. Все це переконливо висвітлює процес змін до особливої підприємницької спрямованості моделі університету.

Хмарочос "Скалка", де знаходиться Лондонський кампус Ворицької бізнес-школи

19 of 25

Досягненням сучасної вищої школи Великої Британії є Відкритий університет, який засновано у 1969 році і який став своєрідною моделлю для усього світу. Суть навчального процесу полягає у вільному доступі до навчання всіх бажаючих у зручний для них час та без зміни умов життя. Навчання переважно дистанційного типу з великим різноманіттям освітніх програм, що перетворило заклад в міжнародний університет.

20 of 25

Топ 5 найкращих освітніх систем світу

5. ФІНЛЯНДІЯ

�Освіта тут абсолютно безкоштовна, харчування також оплачується шкільною адміністрацією, якщо учень присутній в школі повний робочий день. Незважаючи на це, тут приділяється велика увага залученню студентів до вищих навчальних закладів. Тому, ця країна також відома як лідер за кількістю людей, які закінчують будь-яку форму освіти послідовно. Тут виділяється досить великий бюджет на освіту. Він дорівнює € 11,1 млрд, що дозволяє країні мати якісну освіту від початкового до вищого рівня. У Фінляндії майже 100-відсоткова грамотність, що також говорить про високий рівень освітньої системи.

21 of 25

4. ГОНКОНГ�

За рівнем системи освіти і грамотності людей ця країна перевершує багато інших країн. Високі успіхи у сфері технологій також досягнуті завдяки відмінній системі освіти. Таким чином ця країна, яку ще називають бізнес-центром світу, добре підходить для здобуття вищої освіти. Тут хочуть домогтися високих стандартів для розвитку в усіх галузях освіти. Обов’язковою для всіх є 9-річне навчання в школах.

22 of 25

3. СИНГАПУР�

Сингaпyp – ще oдин лідер за середнім рівнем IQ свого населення. Тут приділяється особлива увага як обсягом та якістю освіти, так і самим школярам і студентам, які навчаються і отримують атестати. Сингапур не тільки одна із найбагатших країн, а й одна з найосвіченіших. І саме освіта відіграє ключову роль в успіху країни. Показовим є те, що на якість освіти країна не шкодує коштів. Щороку в цю сферу інвестується $ 12,1 млрд, тому тут і рівень грамотності більше 96%.

23 of 25

2. ПІВДЕННА КОРЕЯ ��Країна лідирує за кількістю людей з вищою освітою. І це не тільки тому, що вчитися популярно. Навчання – основний життєвий принцип населення. Ця країна знаxодится далеко попереду від решти світу за рівнем розвитку технологій, що досягнуто завдяки системі освіти і реформ уряду. Річний бюджет на освіту в цій країні становить $ 11,3 млрд, тому показник грамотності становить тут 99,9%.

24 of 25

1. ЯПОНІЯ �

У них вийшло повністю змінити модель освіти і створити ефективну систему контролю в цій сфері. Після повного краху економіки цієї країни освіта стала єдиним джерелом розвитку для Японії. Ця країна має дуже давню історію освіти, традиції якої зберігаються і зараз. Рівень грамотності населення також 99,9%, хоча обов’язковою є тільки початкова освіта.

1 of 25

2 of 25