Вітаміни,їх роль
в обміні речовин
Вітамі́ни (лат. vitae — життя і амін— речовина, що містить аміногрупу (-NH2)) — низькомолекулярні органічні сполуки різної хімічної природи, що необхідні для життєдіяльності живого організму в малих дозах, і не утворюються в самому цьому організмі в достатній кількості, через що повинні надходити із їжею.
Історія винайдення вітамінів
У 1881 році російський лікар М. Лунін у своїй праці «Про значення мінеральних солей для живлення тварин» дійшов висновку, що у їжі є якісь додаткові невідомі термолабільні речовини, необхідні для нормальної життєдіяльності
У 1897 році нідерландець Христіан Ейкман досліджував
бері-бері у Голландській Ост-Індії.
Тіамін(вітамін B1) — у 1911 році виділив польський вчений Казимир Функ і показав її ефективність у лікуванні бері-бері. Молекули тіаміну мають у своєму складі аміногрупу, тому Функ назвав його вітаміном (аміном життя), звідки й походить назва цілого класу речовин, хоч не всі вони нітрогенвмісні.
1929 Ейкман разом із Фредеріком Гопкінсом, який відкрив вітаміни A і D, був нагороджений Нобелівською премією з фізіології або медицини.
ВІТАМІН
К
Ф
І
Т
О
Х
І
Н
О
Н
Допомагає згортанню крові.
Підвищує імунітет, допомагає боротися з хворобами
Міститься в:
Зелені, Зелених помідорах, Шпинаті, Капусті,Хлібі з висівками.