Тема: Європейська революція

1848 -1849рр. на західноукраїнських землях

Актуалізація знань

Наприкінці 18 – на поч. 19ст.

до складу Австрійської імперії входили:

​

• Східна Галичина (Львів)
• Північна Буковина (Чернівці)
• Закарпаття (Ужгород)

​

(увійшли після І поділу Польщі 1772р.)

Адміністративно-територіальний поділ західноукраїнських земель у складі Австрійської імперії

«Руська трійця»

культурно-просвітницьке об’єднання, що діяло у 1833-1836р. у Львові (Східна Галичина).

Таку назву воно отримало тому, що його засновниками були троє друзів-студентів Львівського університету і водночас вихованців греко-католицької духовної семінарії:

• М. Шашкевич (1811-1843),
• І. Вагилевич (1811-1866),
• Я. Головацький (1814-1888).

Члени "Руської трійці" своє головне завдання вбачали в піднесенні статусу української мови, розширенні сфери її вжитку і впливу, прагненні "підняти дух народний, просвітити народ", максимально сприяти пробудженню його національної свідомості.

Наприкінці 1836 р. у Будапешті вийшов альманах «Русалка Дністровая» – перша на західноукраїнських землях книга, друкована українською мовою. 

​

Зміст "Русалки Дністрової" визначають три основні ідеї:

• визнання єдності українського народу, розділеного кордонами різних держав, та заклик до ЇЇ поновлення;

​

• позитивне ставлення до суспільних рухів та уславлення народних ватажків - борців за соціальне та національне визволення;

​

• пропаганда ідей власної державності та політичної незалежності

​

Альманах заборонений і знищений за розпорядженням цензури.

Вивчення нового матеріалу

Революції 1848 – 1849 років – це низка революцій, що відбулисся у Європі і увійшли і історію під назвою «Весна народів», «Весна націй».

Прикладом для революцій стала Французька революція.

Вимоги повсталих:

• Знищення монархій
• Створення незалежних національних держав
• Участь народу в управлінні державами
• Покращання життя народу

В Австрійській імперії правила династія Габсбургів. Через багатонаціональний склад імперію називали «клаптиковою».

• Німці-австрійці
• Угорці
• Румуни
• Чехи
• Словаки
• Хорвати
• Серби
• Поляки
• Українці
• Боснійці

«Весна народів» швидко поширилася на італійські та німецькі землі, Австрійську імперію.

Унаслідок перемоги березневого повстання 1848 р. у Відні імператор Фердинанд І погодився надати своїм підданим демократичні свободи та

оголосив вибори до першого загальноімперського конституційного рейхстагу (нижньої палати загальноімперського парламенту), який мав прийняти нові закони.

«Весна народів» в Австрійській імперії

В Галичині першими активізувалися поляки. Вони стали вимагати надання

широкої автономії Галичині, яку вважали виключно польським краєм, сподіваючись, що з неї розпочнеться відродження польської держави.

Поляки запропонували лідерам галицьких русинів приєднатися до них.

Однак надавати будь-які національно-культурні права русинам вони не збиралися, стверджуючи, що «тут немає Русі, тут є Польща».

Революційні події в Східній Галичині

13 квітня 1848р. у Львові поляки створили свій представницький орган — Центральну раду народову, стали формувати загони національної гвардії.

У відповідь на це галицькі русини

2 травня 1848 р. створили свій представницький орган - Головну руську раду.

Головна руська рада —

перший орган громадського самоврядування українців, утворений 2 травня 1848 р. у Львові на хвилі піднесення революційного руху в східній Галичині.

Революційні події в Східній Галичині

Головна руська рада

Головна руська рада складалася

із 30 постійних членів, із яких одну половину становили представники греко-католицького духовенства, другу — світська інтелігенція.

Рада поділялася на окремі відділи:

• політичних прав,
• шкільництва,
• селянських справ тощо.

ВИМОГИ Головної руської ради:

• запровадження української мови в школах та діловодстві краю;
• протидія польському впливу: забезпечення для українців, як і для поляків, рівних можливостей обіймати адміністративні посади;
• поділ Галичини на польську та українську провінції з окремими адміністраціями

​

Першим головою Ради було обрано єпископа

Григорія Яхимовича (1792—1863).

Революційні події в Східній Галичині

Головна руська рада

«Зоря Галицька» - щотижнева газета

Головної руської ради

С.71

ДІЯЛЬНІСТЬ ГОЛОВНОЇ РУСЬКОЇ РАДИ

• Випуск щотижневої газети «Зоря Галицька»

​

• Заснування товариства Галицько-руська матиця – культурно-освітнє товариство, видавало дешеві книжки українською мовою

​

• Будівництво у Львові Народного дому з бібліотекою

​

• Відкриття у 1848р. кафедри української мови у Львівському університеті на чолі з Я. Головацьким

Діяльність Головної руської ради викликала занепокоєння в поляків, тому вони 23 травня 1848р. створили

​

Руський собор — політична організація, створена 23 травня 1848 р. у Львові на противагу Головній руській раді

мета діяльності:

• Придушити український національно-визвольний рух в Східній Галичині
• Відновлення незалежності Польщі з включенням українських земель до її складу

​

ГОЛОВНА РУСЬКА РАДА –

​

проукраїнська організація

​

ЦЕНТРАЛЬНА РАДА НАРОДОВА,

​

РУСЬКИЙ СОБОР

– пропольські організації

1848р.

Львів

Українське питання на Слов’янському з’їзді в Празі червень 1848р.

У червні 1848 р. у Празі зібралися представники слов’янських народів Австрійської імперії.

Мета: створення федерації слов’янських народів, що входили до складу імперії Габсбургів.

Галичину на з’їзді представляли делегації Центральної ради народової, Головної руської ради і Руського собору. Між ними точилися постійні гострі суперечки.

С. 73

Перший досвід парламентської діяльності українців в австрійському парламенті - рейхстазі

У червні 1848 р. в Галичині та Буковині відбулися вибори депутатів до рейхстагу - першого загальноімперського австрійського парламенту. Поляки і австрійці намагалися недопустити українців до роботи у парламенті шляхом обману і погроз тощо.

Депутати від Галичини

39 місць

(зі 100 передбачених) – 27 селян + греко-католицьке духовенство

Депутати від Буковини

5 місць

(з 8 передбачених) – всі 5 селяни

​

​

Перший досвід парламентської діяльності українців в австрійському парламенті - рейхстазі

Селянські депутати гідно представляли інтереси виборців і відстоювали права

селян.

С. 74

ЗАВЕРШАЛЬНИЙ ЕТАП РЕВОЛЮЦІЇ 1848р.

• Восени 1848 р. діячі Центральної ради народової стали готувати антиавстрійське збройне повстання для здобуття незалежності.
• Головна руська рада категорично відмовилася підтримати поляків.
• 1 листопада 1848р. у Львові розпочалося антиавстрійське повстання.
• Австрійська влада придушила повстання: було зруйновано міську ратушу, університет і його бібліотеку, театр, політехнічну академію. Людські втрати становили понад 100 осіб убитими й пораненими. 2 листопада повстанці припинили опір.
• Діяльність Центральної ради народової, Головної руської ради і Руського собору заборонили.
• 14 листопада діяльність Головної руської ради й видання «Зорі Галицької» дозволили відновили.
• Але у 1851р. Головну руську раду розпустили під тиском поляків, які звинуватили її у співпраці з Російською імперією.

РЕЗУЛЬТАТ РЕВОЛЮЦІЇ: ліквідація кріпацтва, панщини. Але селяни отримали землю за викуп

РЕВОЛЮЦІЙНІ ПОДІЇ 1848-1849р. В ЗАКАРПАТТІ

Королівство Угорщина прагнуло здобути незалежність від Австрійської імперії.

Спочатку закарпатські русини вітали угорську революцію, сподіваючись отримати у складі незалежної Угорщини автономію. Проте коли лідери революції заперечили право на самовизначення для неугорських народів, закарпатські русини відмовилися їх підтримувати й залишилися вірними Габсбургам.

У роки революції в Закарпатті набула поширення

ідея об’єднання Закарпаття зі Східною Галичиною та Північною Буковиною в окрему автономну адміністративну одиницю імперії.

Уперше думки про возз’єднання русинських земель висловив вчений і священик Олександр Духнович (1803—1865) у статті «Становище русинів в Угорщині», що була опублікована в 1849 р. в газеті «Зоря галицька».

Цю ідею також поділяв закарпатський вчений і громадсько-політичний діяч Адольф Добрянський (1817—1901).

Разом з О. Духновичем він установив зв’язки із Головною

руською радою.

У січні 1849 р. закарпатська делегація, очолювана А.Добрянським, вручила імператору

петицію з вимогою об’єднати Східну Галичину, Пів-

нічну Буковину й Закарпаття в єдине адміністративне утворення. Після цього закарпатці ще кілька разів

зверталися з такими проханнями, проте імперський

уряд не задовольнив прагнення русинів.

РЕВОЛЮЦІЙНІ ПОДІЇ 1848-1849р. В ЗАКАРПАТТІ

1. Головна руська рада (2 травня 1848р.)- перший орган громадського самоврядування, який висунув політичну програму (поширення української мови, протидія впливу поляків у Східній Галичині, автономія західноукраїнських земель у складі Австрійської імперії)

​

• На Слов’янському з’їзді в Празі (червень 1848р.)галицькі русини домоглися визнання їх представниками українського народу. Досягнута на з’їзді угода залишилася єдиним у XIX ст. свідченням можливості польсько-українського порозуміння на рівних засадах.

​

​

• Свідченням нового рівня політичної свідомості західних українців стала ідея возз’єднання Східної Галичини, Північної Буковини та Закарпаття в єдине адміністративне утворення.

ВИСНОВКИ

Домашнє завдання:

• Параграф 9
• Відеоурок https://m.youtube.com/watch?v=s25-9gF4mbk