1 of 11

ПІДВИЩЕННЯ ТА ПОКРАЩЕННЯ КОМПЕТЕНТНОСТІ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА ПРИ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ІЗ ЗДОБУВАЧАМИ ОСВІТИ ��� ДОПОВІДАЧ:ПАВЛІШИНА АНЖЕЛА

ПОДІЛЬСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ КОЛЕДЖ

2 of 11

�ТАК ЯК ДЕРЕВО КОЖНОЇ ВЕСНИ ЗАЦВІТАЄ, А ВОСЕНИ ДАЄ СВОЇ ПЛОДИ, ТАК САМО І КЛАСНИЙ КЕРІВНИК, ВИХОВУЮЧИ УЧНІВ, ЧЕКАЄ НА РЕЗУЛЬТАТИ СВОЄЇ ПРАЦІ. �ДІТИ – ЦЕ І Є ТОЙ ЦВІТ, З ЯКОГО МИ ОТРИМУЄМО БАЖАНІ ПЛОДИ.�

3 of 11

ПРОФЕСІЙНА КОМПЕТЕНЦІЯ ПЕДАГОГА

Рівень професійної компетентності педагога — це його знання, вміння, особистий досвід. Бути компетентним означає бути здатним мобілізувати в певній ситуації отримані знання й досвід. Професійну компетентність потрібно постійно розвивати й удосконалювати.

Поняття професійної компетентності педагога виражає єдність його теоретичної та практичної готовності здійснювати педагогічну діяльність і характеризує його професіоналізм.

Педагогічний професіоналізм, педагогічна компетентність — розглядаються в контексті безперервної педагогічної освіти й педагогічної діяльності, вимог до педагога і його підготовки.

Вимога «Підвищення професійної компетентності педагогічних працівників» має два критерії: 

  • «Педагоги самостійно підвищують кваліфікацію».

  • «Педагоги є учасниками методичної роботи закладу».

4 of 11

«ПЕДАГОГИ САМОСТІЙНО ПІДВИЩУЮТЬ КВАЛІФІКАЦІЮ»

Професійне зростання, підвищення кваліфікації педагога —безперервний процес. І це не лише навчання на курсах підвищення кваліфікації. Підвищувати кваліфікацію можна за різними формами, видами. Педагоги самостійно обирають конкретні форми, види, напрями та суб’єктів надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації. Процес підвищення кваліфікації педагога не обмежується якоюсь однією формою. Це також участь у тренінгах, конференціях, семінарах, вебінарах, курсах.

Основний документ з підвищення кваліфікації — Порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, затверджений постановою КМУ від 21.08.2019 № 800.

5 of 11

«ПЕДАГОГИ Є УЧАСНИКАМИ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ ЗАКЛАДУ»

Методичний кабінет закладу є центром методичної допомоги педагогічним працівникам та поширення серед батьків психолого-педагогічних знань щодо забезпечення цілісного розвитку дитини, її фізичних, інтелектуальних і творчих здібностей шляхом виховання, навчання, соціалізації та формування необхідних життєвих навичок.

Мета роботи методичного кабінету — надавати методичну допомогу педагогічним працівникам щодо їх професійного розвитку, підвищення кваліфікації, професійної компетентності.

Використовуються активні форми роботи: презентації з досвіду роботи, педради, консиліуми, моделювання і проектування виховного впливу, тестування, круглі столи, взаємовідвідування виховних заходів.

Так, організована методична робота дає можливість сформувати у класних керівників уміння:

      • плідно співпрацювати з учнями, враховуючи їх інтереси і запити;
      • індивідуально підходити до розв’язання виховних проблем;
      • впроваджувати елементи інноваційних виховних технологій.

6 of 11

РОЛЬ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА У СИСТЕМІ ОСВІТИ

Безперечно, роль класного керівника у системі освіти є центральною, оскільки він виступає тією ланкою, яка зв’язує воєдино процеси :

  • навчання
  • виховання
  • соціалізації учнів

Класний наставник сприяє:

  • інтелектуальному
  • духовному
  • фізичному розвитку учнів
  • дбає про задоволення освітніх та соціально-культурних потреб
  • формує ключові компетентності

7 of 11

ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ВИХОВНОЇ РОБОТИ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА

  • Ціннісне ставлення вихованців до себе.
  • Ціннісне ставлення до сім’ї, родини, людей.
  • Ціннісне ставлення до праці.
  • Ціннісне ставлення до природи.
  • Ціннісне ставлення до культури і мистецтва.
  • Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави

8 of 11

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ, ЩО СТОЯТЬ ПЕРЕД КЛАСНИМ КЕРІВНИКОМ:

Одне із багатьох завдань, що стоять перед класним керівником, – це організація класного колективу.

Від педагога залежить, яку роль він зіграє у цьому процесі: чи активно допоможе у формуванні необхідних корисних якостей своїх вихованців, чи займе нейтральну позицію, чи, навпаки, своїм втручанням призведе до деформації здобувача освіти як особистості.

Для того, щоб процес включення учнів у діяльність класного колективу був оптимальним, педагог повинен використовувати педагогічно доцільні форми й методи роботи:

                • ток-шоу
                • дискусії
                • тренінги
                  • проекти
                  • евристичні бесіди
                  • рольові ігри

Виховні заходи супроводжуються мультимедійними презентаціями. Під час виховних годин у здобувачів освіти формуються відносини співробітництва, взаємодопомоги, сприяють розвитку загальнолюдських цінностей.

9 of 11

ОСНОВНІ ФОРМИ МОЄЇ РОБОТИ З УЧНЯМИ

Для формування ключових компетентностей у моїй практиці присутні різні форми роботи:

  • групові (година спілкування, класні збори, година класного керівника, зустріч, відверта розмова, виховна година, родинна вітальня, колективна творча справа (відзначення свята, усний журнал, участь у конкурсах, виставка творчих робіт…),
  • екскурсії,
  • акції з учнями та ін..)
  • індивідуальні (бесіда з учнем, консультація, відверта розмова, зустрічі з батьками при розв’язуванні важких життєвих ситуацій, спільні-бесіди з вчителями-предметниками та ін.)

10 of 11

КОЛЕКТИВ, ЯКИЙ ЗДАТЕН ВИХОВУВАТИ ОСОБИСТІСТЬ, СКЛАДАЄТЬСЯ ІЗ ОСОБИСТОСТЕЙ.�� ДЛЯ МЕНЕ ЦЕ ОДИН З НАЙВАЖЛИВІШИХ ПРИНЦИПІВ ВИХОВАННЯ, ЯКИЙ НЕМОЖЛИВО РЕАЛІЗУВАТИ БЕЗ СТВОРЕННЯ ВИХОВНОГО ПРОСТОРУ.�� ФОРМУВАННЯ КЛАСНОГО КОЛЕКТИВУ – ЗАВДАННЯ ПЕДАГОГА.

11 of 11

БАЖАЮ УСПІХІВ!

Frey Munch

mirjam@adatum.com

www.adatum.com