1 of 42

Тема 14.

Культура України кінця XVIII –

першої половини XIX ст.

2 of 42

�Зміст історії України

Освіта, наука, література, образотворче мистецтво, архітектура. 

«Історія русів». 

Галицько-руська матиця. 

Собор руських вчених.

3 of 42

Результати навчально-пізнавальної діяльності

  • Учень/учениця знає:
  • дати подій:
  • 1805 р. - відкриття університету в м. Харків;
  • 1834 р. - відкриття університету в м. Київ;
  • 1839 р. -ліквідація царською владою греко-католицької церкви на Правобережжі;
  • персоналії: Василя Каразіна, Петра Гулака-Артембвського, Григорія Квітки-
  • Основ ’яненка, Михайла Максимовича, Михайла Остроградського;
  • значення понять і термінів: «класицизм», «романтизм»;
  • історично-культурні пам’ятки: будівля Київського університету - 1837-1843 рр.; картина Василя Тропініна «Дівчина з Поділля»; картини Тараса Шевченка «Автопортрет» (1840), «Катерина» (1842), офорти з серії «Живописна Україна»; пам’ятник князю Володимиру в м. Київ - 1853 р.; пам’ятник градоначальнику та генерал-губернатору Арману де Рішельє в м. Одеса : (скульптор Іван Мартос) - 1828 р.; картина Василя Штернберга «Садиба Г. С. Тарновського в Качанівці» -1837 р.

4 of 42

Результати навчально-пізнавальної діяльності

  • Учень/учениця уміє:
  • встановлювати та групувати вказані дати відповідно до подій, явищ, процесів; співвідносити дати та історичні факти (події, явища, процеси) з періодами, факти-події - з явищами, процесами; визначати послідовність історичних подій, явищ, процесів;
  • • визначати правильність застосування в історичному контексті вказаних понять і термінів;
  • • характеризувати основні: явища і процеси розвитку культури; діяльність та здобутки вказаних історичних діячів;
  • • визначати умови та особливості розвитку культури кінця XVIII - першої половини XIX ст., причини культурних зрушень у першій половині XIX ст.;
  • • сприймати та інтерпретувати різновидові історичні джерела, що стосуються теми;
  • • візуально розпізнавати та характеризувати вказані історично-культурні пам’ятки.

5 of 42

Основні художні напрямки

Романтизм – напрямок у європейській літературі та мистецтві, що виник на зламі XVIII–XIX

ст. на хвилі розчарування у результатах Французької революції. Його прихильники привертали

увагу до внутрішнього світу людини, протиставляли дійсності мрії та ідеали людини, волю

творчої особистості, її прагнення свободи тощо. Романтизму притаманні такі риси, як інтерес

до національної культури та фольклору, ідеалізація минулого. На певному етапі романтизм

пов’язаний з революційними поривами.

Український романтизм охоплює період

20-60 років ІХ ст.

6 of 42

Основні художні напрямки

Класицизм – напрям в європейському мистецтві, який уперше заявив про себе в італійській культурі XVI ст. і зберігав свої позиції до першої чверті XIX ст. Прихильники класицизмунамагалися будувати художні твори на засадах розуму, наслідували зразкам античногомистецтва, орієнтувалися на вимоги, смаки вищої суспільної верстви. Наприклад, в літературі автори обов’язково дотримувались канонічних правил написання творів, ігнорували особисті почуття (герой самовіддано виконує державний обов’язок, дійові особи різко поділені на позитивних та негативних та ін.)

Палац К.Розумовського в Батуріні

7 of 42

8 of 42

Наука

М. Максимович

ботанік

Перший ректор

Київського університету

М. Остроградський

В. Каразін

Засновник

Математик

Харківського університету

(Слобожанщина)

9 of 42

Освіта

Києво-Могилянська академія перетворена на становий навчальний заклад, а в 1817р. закрита

Волинський ліцей

в Кремінці (1805 р.)

Ришельєвський

ліцейв Одесі (1817 р.)

Гімназія вищих наук

у Ніжині

10 of 42

Університети

Харківський (1805 р.)

Ініціатор

відкриття

Перший

ректор

Київський (1834 р.)

Перший ректор

11 of 42

12 of 42

13 of 42

14 of 42

15 of 42

16 of 42

17 of 42

18 of 42

19 of 42

20 of 42

21 of 42

22 of 42

23 of 42

24 of 42

25 of 42

26 of 42

27 of 42

28 of 42

29 of 42

30 of 42

31 of 42

32 of 42

33 of 42

34 of 42

35 of 42

36 of 42

37 of 42

38 of 42

Персоналії: 

Василь Каразін (1773-1842) - освітній і громадський діяч, вчений, автор наукових праць з агрономії, метеорології, кліматології, винахідник парового опалення й технології видобування селітри, ініціатор відкриття Харківського університету.

Петро Гулак-Артемовський (1790–1865) - культурно-освітній діяч, поет, байкар, автор байки «Пан і собака», викладач історії та географії, ректор Харківського університету в 1841—1849 рр.

Григорій Квітка-Основ’яненко (1778—1843) - перший видатний прозаїк нової української літератури, один із засновників Харківського професійного театру, автор комедій «Сватання на Гончарівці» та «Шельменко-денщик», повістей «Маруся», «Конотопська відьма».

Михайло Максимович (1804–1873) - учений-природознавець, історик, фольклорист і літературознавець, перший ректор Київського університету, член-кореспондент Петербурзької Академії наук, автор наукових праць «Про системи рослинного царства», «Основи ботаніки», «Роздуми про природу», видавець фольклорних збірників «Малоросійські пісні» та ін.

Михайло Остроградський (1801–1861) - математик і педагог, академік Петербурзької, Паризької, Римської та Туринської академій наук, автор наукових праць з математичного аналізу, математичної фізики, аналітичної механіки, теорії імовірності.

39 of 42

Значення понять і термінів:

Романтизм - ідейний, літературний та мистецький напрям, що панував у Європі з 90-х років 18 ст. до середини 19 ст. Для нього характерні переосмислення ідей просвітництва, увага до сильного героя, народження нового історичного мислення, звернення до фольклору тощо.

Класицизм (лат. – зразковий) – напрям в європейському мистецтві, для якого характерна орієнтація на античну культуру.

40 of 42

Історично-культурні пам’ятки:

41 of 42

Пам’ятник князю Володимиру в Києві. 1850-1853.

Пам’ятник градоначальнику та генерал-губернатору А. де Рішельє в Одесі. Скульптор І. Мартос. 1828.

Картина «Садиба Г. Тарновського в Качанівці» В. Штернберг. 1837.

42 of 42