Повноголосся як одна із основних характеристик української вимови. Вимова слів з апострофом.
Повноголосся — це одна з найважливіших фонетичних особливостей, що відрізняє східнослов'янські мови (зокрема українську) від західних і південних. Воно полягає в наявності сполучень голосних і приголосних, які виникли в процесі історичного розвитку слів.
Суть повноголосся
Це наявність в українській мові сполучень -оро-, -оло-, -ере- або -еле- в корені слова, що походять від праслов'янських сполучень -or-, -ol-, -er- або -el- між приголосними.
Ці сполучення виникли внаслідок зникнення коротких редукованих голосних і подовження голосних о та е.
Основні повноголосні сполучення та приклади
-оро- (від праслов'янського or):
ворон (пор. чеське vran, старослов'янське вранъ).
корова (пор. польське krowa).
горох (пор. польське groch).
-оло- (від праслов'янського ol):
золото (пор. польське złoto, чеське zlato).
молоко (пор. старослов'янське млѣко).
голова (пор. польське głowa).
-ере- (від праслов'янського er):
берег (пор. польське brzeg, болгарське бряг).
дерево (пор. польське drzewo).
-еле- (від праслов'янського el):
шелест (пор. польське szelest).
Відмінність повноголосся від неповноголосся
Протиставлення повноголосся неповноголоссю допомагає краще зрозуміти цю особливість.
ОзнакаПовноголосся (українська) Неповноголосся (старослов'ян., південнослов.)
Сполучення -оро-, -оло-, -ере-, -еле- -ра-, -ла-, -рє-, -лє-
Приклади голова, ворог, берег, волос глава, враг, брег, влас
Походження Східнослов'янське Старослов'янське / південнослов'ян.
Слід пам'ятати, що в українській мові є й слова зі старослов'янськими неповноголосними формами. Часто вони виступають як синоніми з різними відтінками значення.
Приклади співіснування повноголосних і неповноголосних форм:
голова (повноголосна) — глава (неповноголосна, книжний стиль).
волос (повноголосна) — влас (неповноголосна, застаріла, поетична).
город (повноголосна) — град (неповноголосна, книжний стиль).
Повноголосся — це важлива частина фонетичної системи української мови, яка є наслідком її історичного розвитку і відображає її самобутність порівняно з іншими слов'янськими мовами.
Вимова слів з
апострофом