Тема: Технологія вирощування гарбузів
1. Місце в сівозміні і обробіток ґрунту.
2. Система удобрення і посів гарбузів.
3. Догляд за посівами і збирання.
( 1 ) ст.427-432
Д/З 1. Технологія вирощування динь і кавунів.
2.Технологія вирощування кабачків.
1. Посіви гарбуза слід розміщувати на ґрунтах легкого механічного складу з рН 6,0–7,0.
Найкращими попередниками є озима пшениця, багаторічні трави, кукурудза на зелений корм і зернобобові. Повертати посіви баштанних культур на попереднє місце вирощування, а також розміщувати після інших культур родини гарбузових рекомендується не раніше ніж через 6–8 років.
Після збирання стерньових попередників поле лущать, через два тижні орють на глибину 25–30 см.
Після просапних відразу орють на зяб. У системі основного обробітку ґрунту після жнив використовують гербіциди суцільної дії буран, глісол, гліфоган, раундап, утал.
Передпосівний обробіток ґрунту включає обов’язкове боронування зябу в оптимальні терміни та одну-дві культивації. Боронують зяб у два сліди навскіс до напрямку оранки.
Першу культивацію проводять через 4–5 днів після боронування на глибину 12–14 см. Другу (передпосівну) виконують мілкіше, на глибину висіву насіння (7–8 см).
На піщаних ґрунтах зяб переорюють без боронування й проводять тільки передпосівну культивацію. За дефіциту продуктивних запасів вологи в ґрунті в роки з короткою чи сухою весною після боронування проводять лише одну передпосівну культивацію.
2. При сучасній технології вирощування гарбузів для підвищення ефективності виробництва насіння під гарбуз вносять як органічні, так і мінеральні добрива.
Органічні добрива слід вносити під зяблеву оранку (свіжий гній під гарбуз застосовувати не можна), а мінеральні – під зяблеву оранку, при посіві та в підживлення.
Усю дозу органічних і фосфорно-калійних добрив уносять під оранку, азотні — під весняну культивацію (100%) або вроздріб (50% навесні під культивацію, 50% — у підживлення).
Більш ефективно внесення добрив розподілити на чотири періоди: під зяблеву (на пісках — весняну) оранку вносять основні добрива (уся доза органічних, 2/3–3/4 дози фосфорних, від 2/3 до повної дози калійних); під весняну культивацію або під час сівби — 1/3–1/4 дози фосфорних і половинну норму азотних.
Решту азотно-калійних добрив розподіляють у два підживлення (по N15K10): перше — одразу після масових сходів, друге — на початку утворення огудини.
Перед сівбою потрібно провести калібрування насіння, а також обробити його мікроелементами, біостимуляторами та здійснити протруєння проти хвороб і шкідників.
Важливо попередньо прогріти насіння перед висівом при температурі 35–40°С впродовж 3–5 діб. Цей захід пришвидшує появу сходів на кілька днів.
Перед сівбою з метою рівномірного загортання насіння поле культивують та прикочують різними типами котків (гладенькими водоналивними (ЗКВГ-1,4 і СКГ-2), кільчасто-шпоровими (ЗККШ-6) і кільчасто-зубовими. Перезволожені ґрунти прикочувати не можна.
Для посіву використовують якісне насіння з високими сортовими та посівними показниками.
Мускатні сорти
Великоплідні сорти
Сорти голонасінного гарбуза: Гамлет, Маслянка, Південний, Грибовський голонасінний 14, Білоруський голонасінний, Ольга, Даная, Міранда, Зебра, Штирійська голонасінна, Гляйсдорфер Олкюрбіс, Нейкедсід, та ін.
Міранда
Ольга
Нейкедсід
Оптимальна площа живлення (при якій рослина нормально розвивається – формуються репродуктивні органи, проходять процеси бутонізації, цвітіння, зав’язування, запліднення та достигання) визначається біологією сорту (ранній чи пізній, кущовий чи довгостебловий), родючістю ґрунту, способом сівби, кліматичними особливостями зони та ін.
Вагова норма висіву, для довгостеблових сортів виду твердокорого і мускатного вона становить 3,2–4,5 кг/га. Для виду крупноплідного, сорти якого мають більше насіння, – до 5,5 кг/га. Для кущових сортів – 5,5–6,5 кг/га.
Насіння висівають на глибину 5–6 см і глибше (за сухого ґрунту), але обов’язково у вологий шар. У дні із сухою погодою посіви коткують до та після сівби.
Строк сівби – кінець квітня – початок травня, коли ґрунт прогрівся щонайменше до 10–12 °С і мине небезпека весняних приморозків.
Найпоширенішими є широкорядні способи сівби з міжряддями 140, 180, 280 і 360 см.
Схема розміщення рослин за вирощування сортів гарбуза з довгою огудиною у Південному Степу — 210 × 200 см (густота 2,4 тис. рослин на 1 га), у Центральному Степу — 210 × 140 см (3,4 тис. рослин на 1 га), у Лісостепу — 140 × 140 см (5,1 тис. рослин на 1 га). Вирощують кущові сорти гарбуза за схемою 140 × 70 см (густота 10,2 тис. рослин на 1 га).
Для ефективнішого використання площі живлення й отримання товарної врожайності гарбуза великоплідного та мускатного на рівні 32—34 т/га сівбу проводити за схемами 1,4×1,1 та 1,4×1,4 м.
3. Найбільші врожаї плодів і насіння отримують за проведення не менше трьох міжрядних обробітків до змикання огудини.
Першу культивацію проводять, коли позначаться рядки або у фазу першого листка на глибину 12–14 см, другу — на глибину 8–10 см (фаза 3–5 листків), третю (під час формування огудини) і подальші — на глибину 6–8 см.
Культивація гарбузів в рядку роторним культиватором
Обов’язковим є формування густоти, причому зайві сходи зрізують біля основи стебла, а не вищипують, щоб не пошкодити коріння рослин, які ростуть поряд.
За потреби застосовують гербіциди Трефлан, (2,4–3,2 л/га), Дуал голд (1,6 л/га), Поаст, Ачіба (1,0–2,0 л/га Комманд - 0,2 л/га, Каліф - 0,2 л/га.
�
Від борошнистої роси, антракнозу, аскохітозу застосовують: Акробат МЦ (2 кг/га), Луна Експіріенс (0,35_0,754 л/га), Превікур (2 л/га), Інфініто (1,2–1,6 л/га).
Посіви гарбузів часто пошкоджуються шкідниками (баштанна попелиця, баштанний трипс, ростова муха).
За появи шкідників, дотримуючись економічний поріг шкодочинності, посіви обробляють інсектицидами Децис люкс (0,25–0,5 л/га), Штефесін (0,25–0,5 л/га), Арріво (0,24–0,32 л/га), Карате зеон, Фастак, Бі-58 новий. Попелицю знищують інсектицидом Ф'юрі (0,1–0,15 л/га), Енжіо (0,18 л/га).
Збирати гарбузи доцільно в один прийом при досяганні плодами біологічної стиглості. При збиранні великий економічний ефект дає механізований збір плодів у валки (замість ручного збирання в купи) валкоутворювачами ВБК-8, УПВ-8
Наступною операцією технології машинного збирання є механізований підбір плодів із валків у транспортні засоби. Існує також технологія механізованого збирання із відокремленням насіння у полі.
Стиглість плодів різних видів і сортів визначаютьза часткового або повного опробковіння плодоніжки, затвердіння кори та появи на ній характерного забарвлення та візерунку. Плоди збирають до настання приморозків, у суху та теплу погоду.
Свіжі плоди гарбуза зберігають у тарі або на стелажах у чистих, пристосованих складських приміщеннях, що вентилюються.
Термін зберігання плодів гарбуза не більше ніж 7 місяців за температури повітря +8…+10 °С і відносній вологості повітря 70–75%.
Насіння має зберігатися за відносної вологості повітря не більше ніж 70–75% або в герметичній тарі.
Оптимальний режим зберігання насіння — температура +10…+12 °С і відносна вологість повітря 50–70%.
Контрольні питання: