�Володимир Рутківський. �«Джури козака Швайки» �(«На Козацьких островах»)

«Джури козака Швайки» – твір про волелюбних, сміливих людей �

Тема: зображення пригод дванадцятирічних хлопчиків Санька та Грицика в супроводі сміливого вивідника Швайки у складний період протистояння українців турецько-татарським набігам і сваволі польсько-литовських магнатів та зародження козацтва.

Ідея: уславлення дружби, вірності рідній землі, потреби захисту її кордонів; засудження зради.�

​

Проблематика історико-пригодницького роману “Джури козака Швайки»

• Боротьба добра і зла.
• Дружба й зрада.
• Співіснування людей і тварин.
• Стосунки між дорослими й дітьми.
• Духовна сила й духовний занепад.�

​

Композиція роману� «Джури козака Швайки»�

Козак-характерник (химоро́дник, галдо́вник, заморо́чник)

Назва віщуна, чаклуна в Запорозькій Січі. Займався не лише яснобаченням, але й лікуванням поранених козаків, їх психотерапією та психофізичною підготовкою. Своєрідний духовний наставник, якого козаки шанували і дещо побоювались, хранитель традицій і таємниць бойового мистецтва запорозького козацтва.

Джура (чура)

Первісно джура - перське слово, що означає «товариш», в українську потрапило як запозичення з тюркської.

В Україні в ХІ-ХІІІ століттях – зброєносець, помічник у козацької старшини.

Зазвичай джурами були хлопці. Разом із козаками джури ходили в походи, брали участь у боях.

​

Головні герої твору

• Дванадцятирічні Санько (юний ворожбит), Грицик;
• мати Санька – Мокрина;
• Пилип Швайка – розвідник, його кінь Вітрик, вовк Барвінок,
• дід Кібчик, його онук Демко Дурна Сила;
• дід-ворожбит Кудьма;
• козаки: Вирвизуб, Перепічка, рудий Мацик, Василь Байлемів;
• татарин Рашит.�

Негативні персонажі

• Пан Кобильський (дістав добрячих канчуків від власного слуги і сховався від сорому та людей);
• його слуга Тишкевич (загинув, коли втікав із поля бою, від стріл тих, кому так вірно служив);
• Іслам-Бек, Саїд-мурза (наляканий битвою у плавнях, змушений визнати власну поразку);
• татари.�

Уміння, майстерність, хист:

кращий козацький вивідник (розвідник) землі переяславської; знає мову і звичаї татар, має серед них вірних людей; ходить безшумно, безшелесно; наче нікуди не дивиться, а все бачить; бездоганно володіє зброєю і тримається на коні.

Вольові якості:

сміливий, розумний, спостережливий, витривалий, кмітливий, відважний, рішучий; звик покладатися лише на себе.

Почуттєві якості:

вірний товариш, турботливий і уважний до хлопців і братчиків, поважає літніх козаків, дослухається до їхніх порад; любить рідну землю, гарно її знає, захищає від ворогів. Справжній лицар, який щиро служить своєму народові, товариству.

​

Характеристика � Санька і Грицика

• Єдиний син у матері, яка його дуже любить і опікає.
• Наглядав за курчатами.
• Мрійливий, спокійний, розважливий.
• Неабиякий ворожбит, має рідкісний дар: уміє подумки віддавати накази й навіювати.

• Став круглим сиротою після набігу татар на село, живе в сім'ях односельців і пасе сільську череду, за що його годують, одягають і дають прихисток по черзі жителі села.
• Пасе селянську і панську худобу, лише його любить і слухає страшний бугай Петрик.
• Жвавий, непосидючий, запальний, рішучий, щирий.
• Має зіркі очі. Не дає себе обдурити.

​

Персонажі твору

• Демко Дурна Сила – напрочуд сильний фізично та не надто метикуватий онук діда Кібчика. Демкова доля – це приклад того, що сили доброї людини можуть бути витрачені на марне та зле через її недосвідченість, і водночас вона за­свідчує глибоку людяність і справедливість на­ших пращурів.
• Дід Кібчик живе задля ближніх, передає набутий за довге життя досвід і мудрість.
• Волхв Кудьма – таємний вихователь вовків, наділений Божим даром, книжник і ці­литель, який знає таємниці минулого й май­бутнього, людської душі й людської історії.��