Бертольт Брехт

“Матінка Кураж та її діти”

Народився Бертольт Брехт 10 лютого 1898 в місті Аугсбург (Німеччина) у заможній буржуазній родині.

Будинок в Аугсбурзі,

де народився

письменник,

зараз є музеєм

«Будинок Брехта».

1908 р. почав навчання

в Баварській королівській

реальній гімназії –

навчальному закладі

гуманітарного профілю.

Під час навчання в міській реальній гімназії (1908-1917) почав писати вірші, оповідання та есе, які були надруковані в газеті «Аугсбурзькі новини» (1914-1915). Вже в його шкільних творах простежувалося різко негативне ставлення до війни.

У 1917 р. вступив на філософський факультет університету; був слухачем медичного факультету; відвідував театрознавчий семінар.

Навчання вимушений перервати. У 1918р. був призваний до армії, служив кілька років санітаром . Почав писати вірші, п'єси.

У 1918 р. написав п’єсу «Ваал».

У 1919 р. з’являється на світ п’єса «Барабани ночі», яка була відзначена премією Генріха Клейста.

У 1923 р. переїхав до Берліна, де працював завідувачем літературної частини і режисером в театрі Макса Рейнхардта.

У 1922 році Брехт одружився на актрисі і співачці Маріані Цофф, в цьому шлюбі в 1923 році у нього народилася дочка Ханна, що стала актрисою. Цофф була старше Брехта на п’ять років, добросерда і турботлива, але цей шлюб виявився неміцним.

В 1923 році Брехт познайомився в Берліні з молодою актрисою Оленою Вайгель, яка народила йому сина Штефана. У 1927 році Брехт розлучився з Цофф і квітні 1929-го офіційно одружився з Вайгель. Олена стала музою і виконавицею ролей у його драмах. В 1930 році у них народилася дочка Барбара, також стала актрисою.

У 1933 році до влади прийшли фашисти. Б.Брехта позбавили німецького громадянства через вірш «Легенда про мертвого солдата».

У другій половині 20-х років письменник переживає світоглядний і творчий переломи: захоплюється марксизмом, зближується з комуністами, розробляє концепцію «епічність драми», яку апробує в п’єсах: «Тригрошова опера» (1928), «Свята Іоанна боєнь» (1929-1931 ) та ін.

1933 -1948 р.р.

Еміграція

Австрія

Швеція

Фінляндія

США

В еміграції були написані найбільш відомі його п’єси – «Матінка Кураж та її діти» (1938), «Страх і відчай в Третій Імперії» (1939), Життя Галілея (1943),« Добра людина з Сезуана» (1943), «Кавказьке крейдяне коло» (1944), у яких червоною ниткою проходила думка про необхідність боротьби людини із застарілим світопорядком. Бертольт Брехт не став затребуваним драматургом у США, він лише надрукував кілька публікацій в газетах і журналах.

1948 р. – повернувся до Німеччини.

Б Брехт – режисер театру “Берлінський ансамбль”.

Після закінчення війни Брехту довелося покинути США через загрозу переслідування. У 1947 р. драматург їде жити до Швейцарії – єдину країну, що видала йому візу.

У 1950 р. відбулося його призначення на посаду віце-президента Академії мистецтв НДР, в 1951 р. обрання членом Всесвітньої ради миру, в 1953 р. він очолив німецький ПЕН-клуб.

Брехт до останніх днів працював. Твори останніх років: віршований памфлет «„Свобода“ і „демократія“» (1947), п’єса «Кавказьке крейдяне коло» (1949), збірка «Сто віршів. 1918—1950».

Хворе серце стало причиною смерті письменника. Серцевий напад перервав життя Брехта 14 серпня 1956.