«Зоряні межі Григорія Тютюнника»
Підготувала завідувач бібліотекою Анжела Соха
Тютюнникові вдалося створити широке епічне полотно, густо населене різноманітними персонажами, в межах якого порушувались як гостроактуальні, так і вічні проблеми людського буття. Автор відмовився від утверджуваної десятиліттями практики схематизованого, одноплощинного зображення людини, натомість показав своїх героїв насамперед індивідуально неповторними особистостями.
Раджу прочитати:
«Вир» — незавершений роман українського письменника Григорія Михайловича Тютюнника. Цей роман — «magnum opus» письменника, задуманий як трилогія, але Тютюнник завершив тільки дві книги.
Події роману охоплюють часи колективізації в УРСР і німецько-радянської війни. Три родини з села Троянівка на Полтавщині мають різні уявлення про добро та зло і стають на різний шлях у важкі часи.
Вірші зібрані в посмертну збірку «Журавлині ключі» (Львів, 1963), своєрідний ліричний щоденник автора. Книга має кілька розділів: «Пахощі землі», «Студентське», «Воєнна лірика», «Матері», «Балади».
В 1951 р. з’явилася перша прозова збірка Г.Тютюнника «Зорані межі». Ця тоненька книжечка з десятьох оповідань і новел засвідчила, що її автор – художник з яскраво індивідуальною манерою письма.
Помітним явищем тогочасної української прози стала повість Г.Тютюнника «Хмарка сонця не заступить» (1956). У ній письменник знайшов «свою тему», власний глибоко пережитий і душевно відчутий життєвий матеріал. Твір відзначався життєвою глибиною, гостротою проблематики, влучно схопленим людським характером, правдивим і колоритним відтворенням буднів повоєнного села.
Джерела:
105