1 of 77

��ТЕМА: Антикорупційне законодавство України��Національна академія внутрішніх справ�Антикорупційне законодавство та його застосування

2 of 77

Історіографія поняття корупції

3 of 77

�Мойсей : « Дарів не приймай, бо дари зрячих роблять сліпими і перекручують справи праведних»�

4 of 77

Пророк Моххамед застерігав, що Аллах прокляне всіх, хто дає і бере хабарі.

5 of 77

Китайський реформатор Ванг Анши (1021-1086) називав два джерела корупції: погані закони та погані люди

6 of 77

У стародавній Індії Каутилья, головний міністр імператора Чандрагупта Маурія перерахував 40 видів присвоєння урядовцями державного прибутку

7 of 77

Соггі — це обов’язкова причетність кількох представників однієї зі сторін до однієї справи, а rumpere — порушувати, ламати, пошкоджувати, скасовувати.

Утворився самостійний термін — соrrumреrе, що передбачає участь у діяльності кількох (не менше двох) осіб, мета яких полягає у «псуванні», «руйнуванні», «пошкодженні» нормального розвитку судового процесу або процесу управління справами суспільства

8 of 77

У 1648 році у МОСКВІ відбувся бунт антикорупційної спрямованості і закінчився перемогою москвичів: частина міста згоріла разом з чималою кількістю мирних мешканців, а заодно царем були віддані на розтерзання юрбі два корумповані «міністри» — глава Земського наказу Плещеєв і глава Пушкарського наказу Траханіотів.

9 of 77

Рівень корупції в Україні характеризується як такий, що загрожує національній безпеці країни та ускладнює вирішення проблеми національної єдності Української держави .

10 of 77

МІЖНАРОДНІ АКТИ

Конвенція ООН проти корупції (підписана 11.12.03 та ратифікована від 18.10.06�№ 251-V)
9 грудня – Міжнародний день боротьби проти корупції
Цивільна конвенція про боротьбу з корупцією (підписана 04.11.99 та ратифікована від16.03.05 № 2476-ІV)
Кримінальна конвенція про боротьбу з корупцією (підписана 27.01.99 та ратифікована від 18.10.06 № 252-V)

31 жовтня 2003 року Генеральною Асамблеєю ООН було прийнято Конвенцію Організації Об’єднаних Націй проти корупції, яка стала визначальним етапом у докладанні зусиль світового співтовариства у запобіганні та боротьбі з таким негативним явищем як корупція.

З 9 грудня зазначений міжнародний акт був відкритим для підписання усіма державами, що проводилось у місті Меріда (Мексика), від імені України Конвенція підписана 11 грудня 2003 року. Розпорядженням Президента України від 5 грудня 2003 року № 400 на підписання від імені України Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти корупції було уповноважено Міністра юстиції України Олександра Лавриновича.

З цього часу день 9 грудня Організацією Об’єднаних Націй визнано Міжнародним днем боротьби проти корупції, який міжнародна спільнота традиційно широко відзначає.

Україна ратифікувала даний міжнародний акт Законом України від 18 жовтня 2006 року, взявши на себе зобов’язання, які покладаються на держав-учасниць цієї Конвенції.

Наріжним каменем побудови системи Конвенції ООН є дві вихідні засади: запобігання корупції, тобто система заходів, спрямованих на попередження корупційних проявів у державі, та протидія корупції – система правоохоронних заходів, спрямованих на притягнення до юридичної відповідальності осіб, винних у вчиненні корупційних діянь.

Положення Конвенції ООН проти корупції знайшли своє відображення у чинному новому антикорупційному законодавстві України, над реалізацією якого наразі триває активна робота.

11 of 77

Закон України «Про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014- 2017 роки
Закон України «Про Національне антикорупційне бюро України»
Указ Президента №808/2014 «Про Національну раду з питань антикорупційної політики»

12 of 77

Запобігання

НАЗК

Координація

Національна Рада з питань антикорупційної політики

Виявлення та розшук

НАВРУАКЗ

Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів

Протидія

НАБУ, НП

САП, ДБР

Система органів запобігання та протидії корупції

13 of 77

Закон України «Про запобігання корупції»

Прийнято 14 жовтня 2014 року;
Набув чинності 26 жовтня 2014 року;
Введено в дію 26 квітня 2015 року
Внесені зміни 28.12.2014 року

12.02.2015 року

Ст. 1. Закону визначає, що спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції - органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції;

14 of 77

Спеціальні уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції

Національне

антикорупційне

бюро

Органи

Національної

поліції

Органи

прокуратури

Національне

агентство з питань �запобігання �корупції

15 of 77

НАЦІОНАЛЬНЕ АГЕНТСТВО З ПИТАНЬ ЗАПОБІГАННЯ КОРУПЦІЇ

Центральний орган

виконавчої влади

із спеціальним

статусом

Колегіальний орган із 5 членів

Утворюється

Кабінетом

Міністрів

України

Чисельність

затверджується

Кабінетом

Міністрів

України

16 of 77

Стаття 5. Склад Національного агентства

1. Національне агентство є колегіальним органом, до складу якого входить п’ять членів.

2. Членом Національного агентства може бути громадянин України, не молодший тридцяти п’яти років, який має вищу освіту, володіє державною мовою та здатний за своїми діловими та моральними якостями, освітнім і професійним рівнем, станом здоров’я виконувати відповідні службові обов’язки.

3. Члени Національного агентства призначаються на посаду Кабінетом Міністрів України строком на чотири роки за результатами конкурсу. Одна і та сама особа не може обіймати цю посаду понад два строки підряд.

17 of 77

18 of 77

Повноваження Нацагентства

розроблення проектів Антикорупційної стратегії та

державної програми з її виконання,

моніторинг, координація та оцінка

ефективності її виконання

формування та реалізація

антикорупційної політики, розроблення

проектів нормативно-правових

актів з цих питань

забезпечення ведення Єдиного

державного реєстру декларацій

; 1. До повноважень Національного агентства належать:

1) проведення аналізу:

стану запобігання та протидії корупції в Україні, діяльності державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування у сфері запобігання та протидії корупції;

статистичних даних, результатів досліджень та іншої інформації стосовно ситуації щодо корупції;

2) розроблення проектів Антикорупційної стратегії та державної програми з її виконання, здійснення моніторингу, координації та оцінки ефективності виконання Антикорупційної стратегії;

3) підготовка та подання в установленому законом порядку до Кабінету Міністрів України проекту національної доповіді щодо реалізації засад антикорупційної політики;

4) формування та реалізація антикорупційної політики, розроблення проектів нормативно-правових актів з цих питань;

5) організація проведення досліджень з питань вивчення ситуації щодо корупції;

6) здійснення моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб;

7) координація та надання методичної допомоги щодо виявлення державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування корупціогенних ризиків у своїй діяльності та реалізації ними заходів щодо їх усунення, у тому числі підготовки та виконання антикорупційних програм;

8) здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

9) забезпечення ведення Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення;

10) затвердження відповідно до цього Закону правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування;

11) координація в межах компетенції, методичне забезпечення та здійснення аналізу ефективності діяльності уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції;

12) погодження антикорупційних програм державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, розробка типової антикорупційної програми юридичної особи;

13) здійснення співпраці із особами, які добросовісно повідомляють про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону (викривачі), вжиття заходів щодо їх правового та іншого захисту, притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні їх прав, у зв’язку з таким інформуванням;

14) організація підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації з питань, пов’язаних із запобіганням корупції, працівників державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, посадових осіб місцевого самоврядування;

15) надання роз’яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб;

16) інформування громадськості про здійснювані Національним агентством заходи щодо запобігання корупції, реалізація заходів, спрямованих на формування у свідомості громадян негативного ставлення до корупції;

17) залучення громадськості до формування, реалізації та моніторингу антикорупційної політики;

18) координація виконання міжнародних зобов’язань у сфері формування та реалізації антикорупційної політики, співпраця з державними органами, неурядовими організаціями іноземних держав та міжнародними організаціями в межах своєї компетенції;

19) обмін інформацією з компетентними органами іноземних держав та міжнародними організаціями;

20) інші повноваження, визначені законом.

19 of 77

Повноваження Нацагентства

здійснення повної

перевірки декларацій

здійснення моніторингу

способу життя

суб'єктів декларування