Література рідного краю. Олександр Олесь. Життєвий і творчий шлях. Поезії�«Чари ночі», «О слово рідне! Орле скутий!..», «З журбою радість обнялась..»

Олександр �Олесь�(Олександр Іванович Кандиба)�1878-1944�

​

• У 1903р. він став студентом Харківського ветеринарного інституту. Здобуті знання пізніше забезпечували молодому тонкому лірикові можливість заробляти на хліб.

Під час перебування на посаді статиста у Слов’янську О.Олесь познайомився з Вірою Антонівною Свадковською.

Вона була слухачкою Бестужевських курсів. Згодом вони одружилися.

Народився син Олег Кандиба-Ольжич 8 липня 1907 року.

Ольжич займався археологією. Але він настільки глибоко пізнав через неї древню історію, що міг з приводу будь-якого «черепка» експромтом проголосити цілий трактат.

Був відомим поетом. Загинув у фашиському концтаборі 10 червня 1944 року.

• У 1907 р. на кошти українського громадського діяча Петра Стебницького під псевдонімом Олександр Олесь вийшла перша збірка «З журбою радість обнялась» при сприянні відомого історика Олександри Єфименко.

​

​

​

​

У 1909р. вийшла збірка «Поезії» (поет мав намір її назвати «Будь мечем моїм»)

у 1911 р. — третя збірка «Поезії».

• У 1912р. подорожує Гуцульщиною.
• У 1915 р. збірка “На зелених горах”

«По дорозі в казку»�1912 р.

• Драматичний етюд «По дорозі в казку» є одним із взірців української символістської драми.

• у 1913 р. – Італія
• “Мов келих срібного вина”
• Марінистична лірика – зв’язок із зображенням морських пейзажів.

​

1915 р.

• “Юнацькі пісні” (Присвята сину Олегу)

Земля розступилась! І з праведних трун

Виходять Хмельницький, Мазепа, Богун!

З Волі знімають кайдани міцні.

І слізьми співають щасливі пісні.

• «Ялинка»,
• «Поєдинок»,
• «Рак-рибалка»,
• «Вовченя»,
• «Іменини»,
• поеми «Грицеві курчата»,
• «Водяничок».

Багато творів Олесь написав для дітей:

В еміграції (1919 — 1944) Олесь видає книги поезій

• «Чужиною» (1919),
• «Княжі часи. Минуле України в піснях» (1920),
• «Перезва» (1921),
• «Кому повім печаль мою...» (1923)
• «Поезії. Кн. Х»( 1931). �

22 липня 1944

• Останні дні свого життя поет пробув вдома, під опікою своєї дружини Віри.
• За цей час Олесь нагло постарів, згорбився, схудле обличчя ще глибше покарбували зморшки, очі погасли.

29 січня 2017

«Не вірив я в життя по смерті,�Тепер я вірю в диво з див.�Було для мене страшно вмерти,�Умер і нагло знов ожив».

​

Вічна туга за Батьківщиною

О принесіть, як не надію,

То крихту рідної землі :

Я притулю до уст її

І так застигну, так зомлію

Хоч кухоль з рідною водою!..

Я тільки очі напою,

До уст спрагнілих притулю,

Торкнусь душею вогняною.

​

У ранній творчості Олександр Олесь передусім постає як

яскравий лірики, тема кохання для якого є однією з найулюбленіших поряд із темою громадянською тематикою. Це й не дивно: поет закоханий (саме майбутня дружина 1904 р. почала називати його Олесем), бере участь у суспільному житті, наприклад, відкритті пам’ятника І. Котляревському в Полтаві (1903) тощо. Маючи жвавий темперамент і любов до життя, митець співає хвалу цьому світу, природі, ідеальність якої суголосна життєствердним настроям митця.

1907р.

Романс  — невеликий за обсягом вірш та музичний твір для сольного співу з інструментальним �акомпанементом

• У 1907 р. на кошти українського громадського діяча Петра Стебницького під псевдонімом Олександр Олесь вийшла перша збірка «З журбою радість обнялась» при сприянні відомого історика Олександри Єфименко.

​

​

​

​

«О слово рідне! Орле скутий!..»

О слово рідне! Орле скутий!�Чужинцям кинуте на сміх!�Співочий грім батьків моїх,�Дітьми безпам'ятно забутий.��О слово рідне! Шум дерев!�Музика зір блакитнооких,�Шовковий спів степів широких,�Дніпра між ними левій рев...��О слово! Будь мечем моїм!�Ні, сонцем стань! вгорі спинися,�Осяй мій край і розлетися�Дощами судними над ним.

Афоризми від Олександра Олеся

З тобою жити на одній землі,- яке велике щастя!»

Категорія : про кохання

Зникне мова з зникне й нація.

Категорія : мова

Для всіх ти мертва і смішна,

Для всіх ти бідна і нещасна,

Моя Україно прекрасна, Пісень і волі сторона.

Категорія: Про Батьківщину та патріотизм.

Бринить- співає енаша мова,

Чарує, тішить і пянить.

Категорія : про мову

В землі лежала мова

І врешті вибилась на світ.

Категорія : про мову

Дякуємо за увагу!