Інформатика 10 клас
ВИБІРКОВИЙ МОДУЛЬ «ГРАФІЧНИЙ ДИЗАЙН»
Урок 7
Тема 2. Растрова графіка
Урок 7. Характеристики зображення та засобів його відтворення - яскравість, контрастність, роздільна здатність, інтервал оптичної щільності (фотографічна ширина), колірна гама, палітра, глибина кольору, насиченість кольору.
Комп’ютерна графіка
Комп’ютерна графіка – галузь людської діяльності, пов'язана з використанням комп'ютерів для створення зображень і обробки візуальної інформації, отриманої з реального світу
Комп’ютерна графіка – розділ інформатики, який вивчає засоби і способи створення й обробки графічних зображень за допомогою комп’ютерної техніки.
Основні сфери застосування технологій комп’ютерної графіки:
графічний інтерфейс користувача;
спецефекти, кінематографія, телебачення;
цифрове телебачення, Інтернет, відеоконференції;
обробка цифрових фотографій;
комп'ютерні ігри, системи віртуальної реальності.
Комп'ютерна графіка застосовується для візуалізації даних у різних сферах людської діяльності:
у медицині - комп'ютерна томографія;
в науці - наприклад, для наочного зображення складу речовини, побудови графіків;
в дизайні - для реклами, поліграфії, моделювання, та ін.
Види комп’ютерної графіки�
Векторна
Растрова
Тривимірна
Фрактальна
Растрова графіка
Растрова (bitmap) графіка застосовується у випадках, коли графічний об’єкт представлено у вигляді комбінації точок (пікселів), яким притаманні свій колір та яскравість і які певним чином розташовані у координатній сітці.
Растрова графіка залежить від оптичної роздільної здатності(кількості точок/ пік селів на одиницю довжини), оскільки її об’єкти описуються точками у координатній сітці певного розміру. Такий підхід є ефективним у випадку, коли графічне зображення має багато напівтонів і інформація про колір важливіша за інформацію про форму (фотографії та поліграфічні зображення)
При збільшенні растрового зображення, можна спостерігати пікселізацію, тобто при масштабуванні збільшується розмір точок і стають помітними елементи растра, тобто на краях контурів з’являються «сходинки».
У растровій графіці графічне зображення нагадує мозаїку, що складається з пікселів одного розміру, які є найменшими об'єктами растрового зображення. Чим більша кількість пікселів і чим менші їх розміри, тим краще виглядає зображення.
Використовується растрова графіка в поліграфічних і електронних виданнях, в Інтернеті в тих випадках, коли потрібно якісно передати повну гаму відтінків кольорів зображення.
Векторна графіка
У векторній графіці зображення будується як аплікації з окремих базових об'єктів: відрізків, кривих, прямокутників, овалів тощо.
Векторні графічні зображення широко використовуються тоді, коли важливим є наявність ясних і чітких контурів: у картографії, при створенні логотипів і схем, в інженерній графіці тощо.
Фрактальна графіка
Фрактал – це рисунок, який складається з подібних між собою елементів.
Побудова фрактального малюнка відбувається за деяким алгоритмом або шляхом автоматичної генерації зображення.
Фрактальну графіку часто використовують для графічного представлення даних при моделюванні деяких процесів, для автоматичної генерації абстрактних зображень, у розважальних програмах.
Безперечною перевагою фрактальної графіки є те , що у файлі фрактального малюнка зберігаються тільки алгоритми і формули.
Такі файли мають менший розмір, ніж файли з малюнками векторної і растрової графіки.
Тривимірна графіка
Останнім часом все більшої популярності набуває тривимірна графіка( 3D- графіка), що вивчає прийоми і методи створення об’ємних моделей об’єктів, які максимально наближені до реальних.
Основним завданням цього виду графіки є створення не плоского зображення об’єкта, а його об’ємної моделі, які можна обертати і розглядати з усіх боків.
Тривимірна графіка широко використовується в інженерному проектуванні, комп’ютерному моделюванні фізичних об’єктів і процесів, у мультиплікації, кіноматографії на комп’ютерних іграх.
Переваги і недоліки растрової графіки
Переваги растрової графіки:
простота автоматизованого вводу (цифрування) зображень, фотографій, слайдів, малюнків за допомогою сканерів, відеокамер, цифрових фотоапаратів
фотореалістичність
Недоліки растрової графіки:
роздільну здатність і глибину кольору можна змінювати лише у визначених межах і, як правило, із втратою якості
розмір файлу є пропорційним до площі зображення, роздільної здатності і типу зображення, і, переважно, при високій якості є великим
складність управління окремими фрагментами зображення. Потрібно самостійно виділяти ділянку, що є складним процесом
Властивості растрового зображення:
Будь-яке растрове графічне зображення як єдиний графічний об’єкт має певні властивості. Розглянемо деякі з них:
розміри
роздільна здатність
глибина кольору.
Розмір зображення – визначає ширину та розмір малюнка
Роздільна здатність зображення – визначає піксель на одиницю довжини зображення
Глибина кольору – кількість бітів що використовуються для кодування кодування кольору одного пікселя
Колірні моделі
Кольори у природі рідко є простими. Більшість колірних відтінків утворюють змішуванням основних кольорів. Спосіб розділення колірного відтінку на складові компоненти називають колірною моделлю. Існує багато різних типів колірних моделей, але в комп'ютерній графіці, як правило, застосовується такі: RGB, CMYK, НSB.
Найчастіше в комп’ютерній графіці використовуються колірні моделі RGB і CMYK. Це пов’язано з тим, що вони повністю моделюють спосіб отримання кольору на екрані монітора і при друці на принтері.
Колірна модель – це спосіб подання різних кольорів спектра у вигляді набору числових характеристик певних базових ком понентів.
Колірна модель обирається користувачем при створенні зображення та є однією з основних властивостей і растрового, і векторного зображення. Вибір тієї чи іншої колірної моделі залежить від того, як в подальшому використовуватиметься це зображення, за допомогою яких пристроїв виведення буде демонструватися.
Колірна модель RGB
У колірній моделі RGB базовими компонентами є три кольори спектра – червоний (англ. Red), зелений (англ. Green) і синій (англ. Blue), які отримали назву основні кольори.
Значення інтенсивності кожного компонента задається цілим числом від 0 до 255. За допомогою моделі RGB можна описати 2563 ≈ 16,7 млн кольорів.
Ця модель застосовується в тих випадках, коли готується комп’ютерне зображення, що призначене для перегляду на екрані монітора або телевізора.
Колірна модель CMYK
Для тих комп’ютерних зображень, які в подальшому планується друкувати на принтері або переглядати на проекційному екрані у відбитому світлі, використовується колірна модель СМYK.
У цій моделі використовують чотири базові компоненти: блакитний (англ. Cyan), ліловий (англ. Magenta), жовтий (англ. Yellow) і чорний (англ. blacK) кольори.
Блакитний, ліловий і жовтий кольори отримали назву додаткові кольори тому, що вони доповнюють основні кольори до білого: блакитний доповнює червоний, ліловий – зелений, жовтий доповнює синій.
Частка кожного з базових компонентів у моделі CMYК задається у відсотках (цілим числом від 0 до 100).
Колірна модель HSB
Зазначені вище колірні моделі знайшли широке застосування в техніці та поліграфії. Однак ближчою до людського розуміння поняття кольору є колірна модель HSB.
У моделі HSB кожний колір характеризується трьома базовими компонентами:
відтінок (англ. Hue),
насиченість (англ. Saturation),
яскравість (англ. Brightness).
Палітра�
Основні кольори — кольори, змішуючи які можна отримати всі інші кольори та відтінки. Змішування кольорів залежить від колірної моделі. Існують аддитивна та субтрактивна моделі змішування.
Основним інструментом роботи з кольорами є палітра кольорів в графічному редакторі.
Палітра кольорів містить набір кольорів для малювання.
Палітра в графічному редакторі Paint
В графічному редакторі Paint з лівого боку Палітри знаходяться два індикатори встановлених на даний момент кольорів: колір верхнього індикатора показує основний колір малювання, а колір нижнього – відображає колір фону.
Палітра кольорів розміщена внизу і включає 28 зафарбованих різним кольорами квадратів. З цих кольорів користувач може вибрати основний колір, яким виконуються побудови, і колір фону.
Під редагуванням кольору розуміється зміна кольорів елементів малюнка або палітри.
Палітра кольорів у Photoshop
У Photoshop колір переднього плану використовується для малювання, заливки та вибору обведення, а колір тла – для градієнтної заливки і заливки у стертих областях зображення. Кольори переднього плану і тла також використовуються деякими фільтрами спеціальних ефектів.
Ви можете призначити новий колір переднього плану або тла за допомогою інструмента «Піпетка», панелі «Колір», панелі «Зразки» або палітри кольорів Adobe.
Кольором переднього плану типово є чорний, а тла – білий. (В альфа-каналі кольором переднього плану типово є білий, а тла – чорний).
Поточний колір переднього плану з'являється у верхньому віконечку вибору кольору у панелі інструментів, поточний колір тла з'являється у нижньому віконечку.
Огляд палітри кольорів Adobe
A. Підібраний колір
B. Початковий колір
C. Налаштований колір
D. Значок попередження, який указує, що колір знаходиться поза межами гами
E. Значок попередження, який указує, що колір не стандартний для веб-сторінок
F. Відображення лише кольорів, стандартних для веб-сторінок
G. Поле кольору
H. Колірний повзунок
I. Значення кольорів
Це цікаво знати. Для самостійного опрацювання.
Дослідити питання:
Інтервал оптичної щільності (фотографічна ширина)
Опрацювати опорний конспект з теми уроку