БЕЗПЕЧНЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ЯК УМОВА ПОВНОЦІННОГО РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ���
Відповідальність педагогічних працівників (ієрархія)
Сфери психосоціального розвитку �здобувачів освіти
Освітнє середовище виступає суттєвою умовою розвитку особистості; в той же час під впливом діяльності учасників освітнього процесу змінюється й саме середовище.��Якість освітнього середовища впливає як на психічне здоров’я здобувачів освіти, так і на професійне благополуччя педагогів.
Головна мета: максимально сприяти збереженню психічного та психологічного здоров’я дітей та підлітків шляхом створення оптимальних соціально-психологічних умов для їх успішного навчання та повноцінного розвитку�Основне завдання: задоволення базової потреби учасників освітнього процесу - потреби в безпеці�
КОМПОНЕНТИ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА�
Просторово-архітектурний:�предметне середовище, що оточує учасників освітнього процесу, його дизайн; � Соціально-психологічний:�міжособистісні професійно-рольові стосунки� Дидактико-методичний: �навчальні програми, методи та форми навчання� Організаційно-управлінський:�модель управління та організація освітнього процесу; � Інформаційний: �правила, вимоги, накази, інструкції, рекомендації,�наочні засоби
Міжособистісні стосунки:�1. Педагог – адміністрація�2. Педагог – педагогічний колектив�3. Педагог – педагог�4. Педагог – учнівський колектив�5. Педагог – учень �6. Педагог – батьки�7. Учень – учнівський колектив�8. Учень - учень�
Соціально-психологічний компонент освітнього середовища
ПСИХОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА�- Несприятливий психологічний клімат в колективі�- Деструктивні педагогічні конфлікти �- «Адаптаційний синдром»�- «Екзаменаційний», емоційний та комунікативний стрес�- Вікові та професійні кризи�- Ситуації психологічного насильства�- Девіантні прояви у навчанні та поведінці
Зазначені психологічні проблеми можуть негативно впливати на стан психічного та психологічного здоров’я дітей та підлітків - травмувати, невротизувати, дизгармонізувати розвиток особистості�
Психологічно небезпечні ситуації
Психічна травма (від грец. psyche — душа, trаиmа — потрясіння) є особливим, не схожим на інші, психічним явищем, сутність якого полягає у тому, що несприятливі умови життєвого середовища впливають на особистість з дуже великою силою і призводять до порушень механізмів самоконтролю та способів орієнтації в життєвому просторі �Розрізняють гострі та хронічні психічні травми
Гострою психічною травмою вважається інтенсивний, але відносно короткотривалий негативний зовнішній вплив, який може викликати негативні емоції, які в свою чергу можуть призвести до психічних та психосоматичних порушень ( афективно-шокові реакції, неврози, депресії, посттравматичні стресові розлади, порушення сну та апетиту та інш.
Хронічна психічна травма – це довготривала психотравмуюча ситуація, під час якої накопичуються різні негативні впливи незначної інтенсивності, які самі по собі не можуть бути психотравмуючими, але коли їх багато і вони діють протягом певного часу, вони сумуються і також призводять до психічних та психосоматичних порушень. �
Несприятливі впливи на стан психічного та психологічного здоров’я дітей та підлітків умовно можна поділити на дві групи :��І.Внутрішні психологічно небезпечні ситуації�ІІ. Зовнішні психологічно небезпечні ситуації�
���І. Внутрішні�“Технологізація” навчального процесу – велика кількість інформації, зростання соціальних вимог до навчання, ускладнення навчальних програм, комп’ютеризація навчального процесу, дистанційне навчання. �Дидактогенії – психогенні реакції, які пов’язані з психотравмуючим впливом недосконалої організації навчально-виховного процесу, а також із педагогічними помилками вчителів та вихователів.�Ситуації психологічного насильства (булінг) – відторгнення окремих учнів дитячим колективом, ізольованість, погрози, висміювання і т.п. �Ситуації соціально-психологічної адаптації/дезадаптації – початок навчання в школі, перехід із молодшої школи до середньої, із середньої до старшої, зміна класного колективу, перехід в інший навчальний заклад тощо. �
�Ризики, пов’язані з психолого-педагогічними проблемами здобувачів освіти (відхилення від норм соціального, психічного і фізичного розвитку, низький рівень навчальної мотивації, високий рівень тривожності та агресивності, педагогічна занедбаність); �Ризики, пов’язані з професійною діяльністю педагогів (синдром емоційного вигорання, синдром хронічної втоми, психологічна некомпетентність, низький рівень мотивації до професійного розвитку, професійні деформації) �
ІІ. Зовнішні�Насильство у сім’ї - різні види і форми жорстокого поводження з дітьми і нехтування їхніми інтересами � �����
Діяльність деструктивних релігійних організацій – існує чимала кількість релігійних організацій , які можна віднести до тоталітарних сект або деструктивних культів�Деструктивний вплив комп’ютерних ігор та інтернету – комп'ютерні ігри для багатьох дітей стали важливіше підручників; кількість комп’ютерних клубів та ігрових автоматів щорічно зростає; мережеголізм�Деструктивний вплив неформальних молодіжних субкультур антисоціальної спрямованості – підліткові угрупування, в яких культивується вживання психоактивних речовин, агресивна поведінка, пограбування і т.п.�Торгівля дітьми – із року в рік усе більше дітей вивозять в інші країни з метою використання у важкій нелегальній праці, в сфері секс-послуг, примушують займатися проституцією, зніматися в порнографії, займатися жебракуванням
Типи молодіжних субкультур
1). Хіппі.�2). Панки.�3). Скінхеди.�4). Хіп – хоп.�5). Гопники.�6). Готи.�7). Теріантропія.�8). Байкери.�9). Емо.�10). Металісти.�11). Растамани.�12). Фріки.�13). Граффітери.�14). Рейвери.�15). Рокери.
16). Геймери.
17). Блогери.
18). Паркур.
19). Сталкери.
20). Толкієністи.
21). Гламур.
22). Хіпстери.
23). Треш.
24). Яппі.
25). Хакери.
26). Мажори.
27). Дауншифтінг.
28). Стиляги.
29). Футбольні фанати.
30). ПВК “Редан”.
Класифікація молодіжних субкультур по соціально-правовій ознаці:�• Асоціальні – стоять осторонь від соціальних проблем, але не загрожують суспільству.�Приклади: панки (девіз: “Живемо тут, зараз і сьогодні”), мажори (це люди, які проповідують теорію хайлайфізма (“високий рівень життя”), вони вміють заробляти гроші, їх приваблює західний спосіб життя), рокоббілі (шанувальники рок- н-ролу (девіз: “Поєднання вишуканості з вільним поводженням”), рокери, хіпі, тощо.�• Антисоціальні – яскраво виражений агресивний характер, прагнення утвердити себе за рахунок інших, моральна глухота.�Приклади: банди – це об’єднання (частіше за все підлітків) за територіальною ознакою.�• Просоціальні – це соціально-позитивні, які приносять користь суспільству. Ці об’єднання вирішують соціальні проблеми культурно-захисного характеру (захист пам’яток, реставрація храмів, екологічні проблеми …).�
Психологічне насильство – це заподіяне по відношенню до учня чи вчителя діяння, яке спрямовано на погіршення психологічного благополуччя жертви. Такі деструктивні дії викликають у людини стан емоційного напруження і завдають значної шкоди її потенційним здібностям.�
Види психологічного насильства�1) з боку вчителів - насміхання, присвоєння прізвиськ, безкінечні зауваження і необ’єктивні оцінки, приниження у присутності інших дітей, приховане залякування, відверті погрози, плітки та інше; �2) з боку дітей – відторгнення, ізоляція, відмова від спілкування з жертвою (не дають спокою, з дитиною відмовляються грати, сидіти за одною партою, не запрошують на свята і т.п.). �
Чотири головні ознаки булінгу
ПСИХОЛОГІЧНО БЕЗПЕЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ �- середовище, вільне від психологічного насильства; �- середовище, в якому переважає гуманоцентрична спрямованість всіх його учасників; �- віддається перевага демократичному (партнерсько-діалогічному) типу спілкування; �- середовище, в якому забезпечується захист прав кожної особистості; �- середовище, яке сприяє розвитку соціально-психологічної компетентності; �- яке викликає позитивне ставлення у всіх його учасників
Створення безпечного освітнього середовища
КОДЕКС БЕЗПЕЧНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ЯК ТЕХНОЛОГІЯ�
Цюман Т. П., Бойчук Н. І. Кодекс безпечного освітнього середовища: методичний посібник / за заг. ред. Цюман Т. П. – К. : – 2018. – 56 с.
КБОС – це документ закладу освіти, який покликаний регулювати всі напрями діяльності закладу щодо порушень прав особистості на безпеку, а також питання її підтримки та втручання в ситуації, коли може виникати загроза її життю, здоров’ю та благополуччю. У ньому мають бути прописані конкретні дії, що стосуються, насамперед, захисту суб’єктів освітнього процесу від різного роду загроз, ризиків під час перебування в навчальному закладі, а також чіткі рекомендації щодо забезпечення учням і вчителям комфортних умов життєдіяльності.
КБОС передбачає визначення критеріїв фізичної, психологічної, соціальної, інформаційної безпеки учнів, відповідно до яких розробляються конкретні дії, чітко визначаються заходи, процедури, які допоможуть учасникам освітнього процесу у випадках виявлення ризиків і загроз.�Розробляються положення КБОС усіма учасниками освітнього процесу (учнями, учителями, батьками), із врахуванням потреб кожної групи, а отже, і виконуватися теж повинні усіма.
Комплексна безпека освітнього середовища – це комплекс заходів, спрямованих на збереження життя та здоров’я всіх учасників освітнього процесу, а також матеріальних цінностей закладу освіти від можливих нещасних випадків, пожеж, аварій та інших надзвичайних ситуацій. Вона включає фізичну, соціальну, психологічну та інформаційну безпеку.
Фізична безпека – це безпека життєдіяльності, спрямована на охорону життя і здоров’я учасників освітнього процесу.�Соціальна безпека – це захищеність соціальної сфери освітнього середовища від загроз, здатних її зруйнувати або привести до деградації. �Психологічна безпека – це комплекс заходів, спрямованих на створення стану освітнього середовища, вільного від проявів психологічного насильства у міжособистісній взаємодії між всіма учасниками освітнього процесу.�Інформаційна безпека – це процес забезпечення конфіденційності, цілісності та доступності інформації, який включає технічні, етичні та правові аспекти.
Алгоритм розробки Кодексу безпечного освітнього середовища��
Крок 1. Створення робочої групи�Для розробки документа необхідно створити робочу групу та включити до її складу представників учнівського активу, батьківського комітету школи та педагогічного колективу.�
Крок 2. Проведення аудиту�Внутрішній аудит навчального закладу – оцінка реальної ситуації (сильні та слабкі сторони, ризики та небезпеки, можливості закладу) щодо безпеки та захисту осіб, які задіяні у навчально-виховному процесі закладу освіти; ретельний аналіз проблем закладу освіти.�Очолити робочу групу для проведення аудиту можуть: �• заступник директора з виховної роботи; �• практичний психолог або соціальний педагог; �• голова батьківського комітету або активний член батьківського комітету навчального закладу.
��������
Інтерактивний метод аудиту�СВЕТЛЫЕ И ТЕМНЫЕ МЕСТА В ШКОЛЕ�Цель: определить, где учащиеся чувствуют себя хорошо (в безопасности), где не очень, где испытывают дискомфорт, что нужно улучшить.�Проведение: �1. Вместе с учащимися классов/групп разработайте критерии оценки (зеленый цвет – хорошо; красный – неуютно; коричневый – дискомфорт; желтый – улучшить что-либо). �2.На заранее приготовленном плане школы каждая группа окрашивает зоны соответствующим цветом. �3. Презентация и обсуждение.
����Дослідження проявів насильства в освітньому середовищі за допомогою анкетування�Анкета для учнів�«Насильство та його прояви в освітньому середовищі»�Методика для педагогів І. Баєвої «Психологічна безпека освітнього середовища»
Фіксація проявів насильства у протоколах �Протокол 1-Н �про отримання відомостей� про вчинення насильства над дитиною або реальну загрозу його вчинення�Протокол 2-Н�дій працівника психологічної служби � у випадку, коли він стає свідком насильства або жорстокого поводження з дитиною�
Крок 3. Створення КБОС �Визначивши ризики, проаналізувавши можливі причини їх виникнення, члени робочої групи можуть розпочати роботу над створенням самого документа. КБОС має регулювати всі напрями діяльності закладу, які можуть бути пов’язані з порушеннями прав учасників освітнього процесу на безпеку, а також питання підтримки і втручання в ситуації, коли може виникати загроза їхньому життю, здоров’ю або благополуччю.
Крок 4. Визначення особи, відповідальної за реалізацію КБОС �Після прийняття та затвердження КБОС, необхідно визначити особу, яка відповідатиме за його реалізацію. Ця особа повинна займати в закладі відносно високу посаду, мати достатній авторитет і підтримку, щоб бути здатною виконувати цю роль. Нею може бути, зокрема, заступник з виховної роботи.�
Крок 5. Реалізація КБОС �КБОС набуває чинності з моменту його оприлюднення. Цю процедуру можна здійснити різними способами: �- обговорити в учнівських колективах, на педагогічній нараді, загальних батьківських зборах; � - розмістити інформацію на дошці оголошень, оголосити під час ефіру радіо/телебачення закладу освіти, на сайті закладу; �- зробити розсилку через Інтернет (електронну пошту, Viber, WhatsAPP тощо.�
Процес реалізації цього документа передбачає: �- проведення консультацій з усіма працівниками школи, батьками, учнями щодо положень КБОС; �- прийняття рішень про те, хто, де і коли має виконувати конкретні дії;�- навчання педагогічних працівників з питань захисту дітей і механізмів реагування на ризиковані та загрозливі ситуації, а також особливості надання допомоги; �- навчання батьків з питань ефективного спілкування з власною дитиною, захисту дітей і позитивних методів виховання без фізичних покарань та психологічного тиску на дитину; ознайомлення їх із загрозами для дітей у мережі Інтернет; �- навчання учнів з питань попередження знущання над однолітками, небезпек у мережі Інтернет тощо; � - контроль та оцінка діяльності з реалізації КБОС.
Модель безпечного освітнього середовища
БЕЗПЕЧНЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ
Компоненти
| Особистість | Комунікації | Діяльність | |||
РОВИТОК | Умови для психосоціального розвитку та саморозвитку особистості | Умови для безбар’єрного та безпечного спілкування | Оволодіння новими методами, формами та технологіями | |||
КОМФОРТ | Самоактуалізація та самоефективність, наявність ресурсів | Сприятливий психологічний клімат | Професійні та життєві компетентності | |||
ЗАДОВОЛЕНІСТЬ | Референтна значущість закладу | Корпоративна та психологічна культура | Результативність та ефективність навчання | |||
БЕЗПЕКА | ||||||
Фізична | Соціальна | Психологічна | Інформаційна | |||
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!������