Леся Мовчун
Казка "Як чепурили їжачка"
4 клас
Урок 35 05.11.2025
Народилася 26 серпня 1969 р. у м. Києві в родині педагога, Антоніни Іванівни Мовчун і філолога, байкаря Віктора Максимовича Мовчуна. � Дитинство минало в Києві, а світ народного слова майбутня письменниця відкрила завдяки щорічним відвідинам мальовничого села Вербка на Вінниччині. Писати вірші почала ще в садочку.� Пише для дітей (прозу, поезію, драматургію), а також лірику.
Творчість для дітей відзначається жанровим і тематичним розмаїттям: оповідання, казки, повісті, п’єси, вірші.
Прочитай вірші. Який тобі сподобався найбільше? Чому??
Читаємо казку Л.Мовчун "Як чепурили їжачка"�Читаємо і думаємо, чому до казки дібрали два малюнки?
Леся Мовчун
ЯК ЧЕПУРИЛИ ЇЖАЧКА
Казка
Заклопотана їжачиха кинула хатні справи і ледве встигла схопити за вухо бідового синочка, який і гадки не мав повертатися додому. Він дзиґою крутнувся біля дверей і хотів було у дременути в ліс.�— Попався, шибенику! — промовила з полегшенням їжачиха. Придивившись до сина, вона аж лапками сплеснула: — А який занехаяний! Ти хоч глядівся в Голубе озерце? � Вигляд у малюка й справді був неохайний: мордочка замурзана, голочки позлипалися. Розпашілий від гри, він тільки хекав і підшморгував носом.�— Ану-ну, зараз ми тебе... — суворо приказувала матуся.� Набравши в глиняний черепок води з Голубого озерця, їжачиха дістала брусок суничного мила і заходилася купати синочка. Вона обережно терла мочалкою з пахучої соломи спинку, розгладжувала голочки і раз у раз повторювала:�— Он сухий листочок зачепився... Мабуть, із зайцями грався під старою березою? А тут що в тебе? Реп’яшок? Це вже точно — у бур’яні ховався!� Малюк сопів, затуляючись від густої піни.�— А ось, ось... Подумайте лишень! І як тебе відмити від смоли? Знову бігав на соснову галявину дражнити білочок!�Їжачок відсапувався і ухилявся від міцних маминих лапок.�— Ну, от... Тепер любо глянути: голочки гладенькі та м’якенькі, наче хутро в Ховрашка!
— Та я, тітонько, і є Ховрашок! — обтрусився малюк і вибіг із хатки. І вже за порогом гукнув: - А за їжачка не турбуйтесь: його, мабуть, моя мама вимиє...
Читання казки�
- "Дощиком"
- "Естафетою"
- В особах
- Вибірково
Словникова робота
- Як зрозуміти слово "заклопотана"?
- Доберіть синоніми до слова "дременути"
- Кого можна назвати шибеником?
- Який вигляд у дитини, якщо про неї кажуть "замурзана"?
- Що означає слово "розпашілий"?
- Доберіть синоніми до слова "відсапувався".
Робота за змістом казки
- Як упіймала мама їжачиха свого синочка?
- Чому мама, дивлячись на синочка, сплеснула в долоні?
- Куди треба було подивитись їжачкові, щоб побачити своє відображення?
- Яким милом мили їжачка?
- Як мама визначила де саме грався її синок?
- Чи сподобався мамі результат купання?
- Чим закінчилась казка?
Цікава інформація
Кмітливі, хитрі й дуже розумні їжачки чи не найкраще пристосовані до виживання в лісах середньої смуги. Їм на руку грає і всеїдність, і надійний захист з колючих голок, і розвинутий інтелект. Причому милі і симпатичні їжачки, які так забавно сопуть і пирхають, є ще й чудовими мисливцями. Харчуються вони аж ніяк не тільки грибами і ягодами, і охоче включають в свій раціон будь-яку живність, яку їм до снаги здолати.
Ховрах — дуже мила, симпатична, кумедна тваринка. У них витягнута голова з дуже маленькими вухами. Ці звірятка мають звичку ставати на задні лапки і стояки як стовпчики. Своє ім’я ці тварини отримали від слова "шипіти", оскільки у випадку небезпеки вони видають звуки, які нагадують шипіння чи свист. Часто ховрашків називають луговими песиками.
�
Рефлексія
Дякую за роботу!