Особливості переживання
та усвідомлення російсько-української війни молоддю:
з досвіду контент-аналізу студентських наративів
ДРОЗДОВА Марина Анатоліївна
Кафедра соціальної роботи
та освітніх і педагогічних наук
НУЧК імені Т.Г.Шевченка
«Я завжди буду жити з відчуттям війни,
навіть коли вона закінчиться…»
студентка, 21 рік, м. Київ
Мета дослідження: вивчення кількісних і якісних особливостей переживання та усвідомлення подій російсько-української війни вітчизняними студентами.
Термін дослідження: грудень 2022 р. – травень 2023 р.
Вибірка опитуваних: 116 студентів очної та заочної форм навчання, жіночої (84,5%) й чоловічої (15,5%) статі віком від 17 до 51 року (середній вік: 26,4 ± 8,7 рр.).
Метод дослідження: контент-аналіз есе “Як ми переживаємо війну”.
Зміст есе передбачав опис емоцій і відчуттів власних і близького оточення (рідних, друзів, сусідів), пов’язаних з війною на її початку і зараз, а також розповідь про методи регуляції цих емоцій автором есе та його близькими.
РЕЗУЛЬТАТИ
Частота основних компонентів есе:
Когнітивні (К-типу) – 39% (13,5 ± 6,6)
Емоційні (Е-типу) – 26% (8,9 ± 5,0)
Поведінкові (П-типу) – 35% (11,8 ± 7,2)
РЕЗУЛЬТАТИ
Найвагоміші смислові категорії К-типу:
- Нові знання та досвід – 7,1%
- Згадки про бойові дії та обстріли – 5,5%
- Пригадування проблем – 3,9%
- Спогади про конкретні дати – 3,4%
- Роздуми про розв’язання проблем, прийняття рішень – 2,6%
- Мрії, фантазії, плани, наміри, очікування – 2,5%
РЕЗУЛЬТАТИ
Найвагоміші смислові категорії Е-типу:
- Позитивні емоції – 2,5%
РЕЗУЛЬТАТИ
Найвагоміші смислові категорії П-типу:
ВИСНОВКИ
2. Зміст наративів відображає прояв у досліджуваних комплексу захисних механізмів і копінг-стратегій: заперечення; витіснення, регресії, самоконтролю, прийняття відповідальності, планування розв’язку проблем, уникання, дистанціювання; пошук соціальної підтримки, позитивної переоцінки.
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ !
МИ ПЕРЕМОЖЕМО!