ГІДРОБІОЛОГІЯ
Гідробіоло́гія — комплексна біологічна наука, яка вивчає населення гідросфери, з'ясовує вплив факторів водного середовища на гідробіонтів, виявляє біологічні процеси, що відбуваються у водоймах внаслідок взаємодії біотичних і абіотичних компонентів. Досліджує структуру та функціонування водних екосистем, розподіл різних видів організмів у водоймах, їх біологічні особливості — ріст, розвиток, живлення, обмін речовин тощо, вивчає роль гідробіонтів у процесах трансформації речовини та енергії в екосистемах. Включає аутекологічні дослідження, спрямовані на вивчення екологічних особливостей особин певних видів водних організмів та їх взаємодії з довкіллям, демекологічні та синекологічні, що стосуються вивчення відповідно популяцій та біоценозів як надорганізованих біосистем, а також водних екосистем як структурно-функціональних одиниць біосфери.
Мета вивчення дисципліни – ознайомити студентів із загальними закономірностями формування гідробіоценозів, адаптаціями гідробіонтів до середовища мешкання, роллю окремих груп водних організмів у формуванні біопродуктивності та якості води.
Завдання курсу:
1) сформувати у студентів мотивацію до проведення системних досліджень гідробіоценозів;
2) ознайомити з методами гідробіологічних досліджень.
На гідробіології ми будемо вивчати:
- Предмет науки гідробіології.
- Місце гідробіології серед суміжних дисциплін.
- Завдання сучасної гідробіології.
- Історія виникнення гідробіології як самостійної науки: основні причини, що призвели до виникнення гідробіології як науки, основні етапи розвитку гідробіології, розвиток гідробіології в Україні.
- Зв'язок гідробіології з іншими науками.
- Підрозділи гідробіології: аутекологія, демекологія та синекологія, їх завдання.
- Основні методи гідробіологічних досліджень. Їх мета.
- Практичне значення гідробіологічних досліджень.
- Роль гідробіології у вивченні екологічних аспектів раціонального використання гідросфери.
Відомі гідробіологи
Цікаві факти з життя річкових риб
Риба лин линяє?
Таку назву риба отримала внаслідок здатності на повітрі «линяти». Спійманий лин вкривається великими чорними плямами під час відшарування від шкіри слизу, що вкриває тіло риби. Після чого потемнілий слиз знову «линяє», а під ним з’являються жовті плями.
Яким чином риба зависає у воді нерухомо?
Для цього у риб є повітряний міхур. Регулюючи кількість повітря в ньому, риба може створювати нульову плавучість і зависати в товщі води. Але не всі риби мають повітряний міхур. Він характерний лише для кісткових риб. У одних з них (коропових, оселедцевих) він з’єднаний з кишківником трубкою, у інших (окуня, судака) не з’єднаний. У бичків різних видів, які поширені у водоймах Запорізької області – він відсутній.
Що пам’ятають риби?
На думку вчених, кісткові риби, до складу яких входить більшість мешканців прісних водойм, мають пам'ять - здатність до образної і емоційної діяльності (в зародковому вигляді). Так, наприклад, окунь, спійманий один раз на гачок, уникає ласувати черв'яком на гачку, але охоче поласує запропонованим йому черв'ячком на нитці. Немає сумнівів в тому, що протягом свого життя риби вчаться, набуваючи корисного досвіду. У них виробляються умовні рефлекси. Встановлено, наприклад, що при експериментальній ловлі йоржа, головня і ляща вудкою у цих прісноводних риб швидко створюються оборонні рефлекси на гачкові снасті, волосінь, приманку, мах вудкою, а також ходіння рибалки по березі або в човні. Хижі риби безпомилково розпізнають багато видів блешень, їх коливання і вібрації.
�Дякую за увагу!�