2 of 20

Рання біографія

Жан-Нікола-Артюр Рембо
народився 20 жовтня 1854 р. у провінційному містечку Шарлевіль, в Арденнах, на північному сході Франції у буржуазній сім'ї. Мати прищеплювала дітям доброчинність, любов до Бога, а батько вчив їх поміркованості та ощадливості
Дитиною він бував невгамовним, але досить талановитим учнем. До 15 років вигравав у численних конкурсах, і навіть міг складати сам вірші латиною.
1862 – вступає екстерном в заклад Росса.

3 of 20

Віталі Рембо,

мати поета (бл. 1890)

4 of 20

У 1870 році його вчитель Жорж Ізамбар став справжнім наставником для Рембо, тому вірші молодого поета почали швидко вдосконалюватися. Він міг часто втікати з дому і приєднуватися до Паризької комуни 1871 року, яку він згодом описав у своїй поемі «L'orgie parisienne ou Paris se repeuple» («Паризька меса, або Париж заселяється знов»). За деякими версіями, його було викрадено п'яними солдатами-комунарами. До цього часу він став анархістом і дивував місцеву буржуазію своїм поношеним одягом і довгим волоссям.

5 of 20

Дружба з Полем Верненом та початок історії шаленств

У вереснІ 1871 року на запрошення видатного французького поета-символіста Поля Верлена Рембо повертається до Праижу. Вони обоє стали великими друзями, так як сподобались один одному. Рембо часто листувався з Верленом, і в своїх листах поміщав різні поетичні твори, серед них і його відомий «П'яний корабель».�

Верлен і Рембо наскільки здружилися, що невдовзі покинули Париж і вирушили до Лондона, при цьому Поль Верлен залишив свою сім'ю і дітей.�

6 of 20

Рембо та Верлен на картині Анрі Фантен-Латура (1872), Музей д'Орсе�

В липні 1873 року Рембо був змушений, не мало значення з Верленом чи без нього, вирушати знову до Парижа. В п'яному стані Верлен надзвичайно розлютився і двічі вистрілив у Рембо. За це Верлена було арештовано. Згодом Рембо врешті відмовився від скарги в суд, проте Верлена уже було засуджено на два роки ув'язнення.

7 of 20

Після інциденту з Верленом Рембо повернувся до Шарлевіль-Мез'єр, де потім написав прозовий твір «Une Saison en Enfer».

У 1874 році Артюр Рембо разом з французьким поетом Жерменом Нуво вирушає знову до Лондона.

8 of 20

Життя Артюра Рембо і Поля Верлена у Парижі зображується у американському фільмі «Total Eclipse» (повне затьмарення), де роль Рембо виконує Леонардо ДіКапріо.

9 of 20

Зрілість поета

У серпні 1870 року Рембо залишив Шарлевіль, дістався до Парижа, а потім вирушив до Бельгії, де намагався зайнятися журналістикою. За допомогою поліції мати повернула неповнолітнього сина додому.

Так відтепер буде завжди, до самої смерті,— ніби націлений до якоїсь таємничої мети, Рембо намагається безперестанку пересуватися, щось шукає. Постійне оновлення стає пафосом його поетичного мислення.

У долі цього поета відобразилися переломні моменти сучасної історії Франції. Події Паризької Комуни допомогли бунтареві «вирвати коріння», піти з минулого, із буржуазного Шарлевіля. Перший протест поета був романтичним, романтизм надихав і його лірику. Починав Рембо з учнівської відданості тодішнім авторитетам:

В. Гюго, поетам «Парнасу», Ш. Бодлеру — тобто французьким романтикам.

10 of 20

Показовим для початку творчості Рембо є великий вірш «Коваль». Усе в ньому нагадує поезію Гюго: історичний сюжет часів Великої французької революції, епічний зміст і епічна форма, республіканська ідея і монументальний стиль. Освоюючи досвід романтизму, Рембо за короткий час ніби повторив у власному творчому шляху етапи розвитку цього літературного напряму.

Це відбулося в найпершій фазі творчої біографії поета, яка тривала півтора року — від 2 січня 1870 року, дати опублікування першого вірша Рембо, до травня 1871 року — дати поразки Комуни

11 of 20

До осені 1870 року Рембо створив понад десять віршів, у яких найбільш відчутна залежність від романтичної традиції. Майже всі вони написані олександрійським віршем, який втілював усталені норми «правильного» французького віршування. При переході до наступної фази творчості тон і стиль поезії Рембо майже не змінюються.

Патетика поступається місцем сарказму — від достойного захоплення минулого поет переходить до недостойного сьогодення. Образи величні й піднесені змінюються образами ницими й карикатурними. Затверджуються жорсткі, різкі, викличні інтонації.

12 of 20

Хвороба і смерть (1891)

У лютому 1891 року в Рембо почався сильний біль у правому коліні, що він вважав проявом артриту. Він відмовлявся лікуватись, та в березні біль став настільки нестерпним, що Рембо вирішив повернутися на лікування до Франції.

Перед від'їздом Рембо проконсультувався в англійського лікаря, який помилково діагностував синовіїт і рекомендував негайну ампутацію. Через тиждень відбулася операція , після якої Рембо було поставлено діагноз «рак кісток.

Тривалий час Рембо, якого в шпиталі доглядала його сестра Ізабель, страждав від нестерпного болю.

Врешті 10 листопада 1891 року Рембо помер у віці 37 років й був похований в Шарлевілі поряд зі своїм дідом Жаном Нікола Куїфом та своєю сестрою Віталі.

13 of 20

«Голосівки»

А чорне, біле Е, червоне І, зелене�У, синє О,— про вас я нині б розповів:�А — чорний мух корсет, довкола смітників�Кружляння їх прудке, дзижчання тороплене;
Е — шатра в білій млі, списи льодовиків,�Ранкових випарів тремтіння незбагненне;�І — пурпур, крові струм, прекрасних уст шалене,�Сп’яніле каяття або нестримний гнів;
У — жмури на морях божественно-глибокі,�І спокій пасовищ, і зморщок мудрий спокій —�Печать присвячених алхімії ночей;
О — неземна Сурма, де скрито скрегіт гострий,�Мовчання Янголів, Світів безмовний простір,�Омега, блиск його фіалкових Очей.

Переклад Григорія Кочура

14 of 20

Аналіз твору “Голосівки”�

Тема :

Твір викликав багато різних тлумачень. Чимало літераторів убачали в «Голосівках» розвиток думки Ш. Бодлера про «відповідності» між звуками, кольорами, запахами й людськими почуттями. Інші вважали, що в основі вірша — дитячі спогади А. Рембо про барвистий буквар, за яким він навчався читати. Існують також різноманітні символічні прочитання твору, таємниця якого до кінця ще не розгадана.

Жанр:
сонет

15 of 20

Ідея твору

А. Рембо стверджував, що поет є посередником між землею та небом, між буденним світом і світом вічних ідей та образів, тому завдання поезії — передати читачам своє особисте враження через дивовижні образи, символи, натяки.

16 of 20

Новизна твору

А. Рембо пропонує нове поетичне бачення, коли поєднуються звуки і кольори в одне ціле, душевний стан природи і людини, земне і божественне.

17 of 20

” Моя циганерія” (“Моя богема”)

Руками по кишенях обмацуючи діри
і ліктями світивши, я фертиком ішов.
Бо з Неба сяла Муза! Її я ленник вірний,
ото собі розкішну вигадував любов!
Штани нінащо стерті? Та по коліна море!
Адже котигорошку лиш рими в голові.
Як зозулясті кури, сокочуть в небі зорі,
а під Чумацьким Возом — банкети дарові.
Розсівшись при дорозі, ті гомони лелію.
Роса на мене впала — а я собі хмелію,
бо вересневий вечір — немов вино густе.
І все капарю вірші, згорнувшись у калачик.
Мов струни ліри — тіні (їх к?паю, як м’ячик).
Штиблети каші просять? Овва, і це пусте!

Переклад В. Стуса

18 of 20

Аналіз твору « Моя циганерія»

Жанр:
сонет
Тема:
зображення життя поета, для якого головне мистецтво.
Ліричний герой вірша :
поет, мандрівник, представник паризької богеми. Для нього має значення тільки свобода й поетичне натхнення.

19 of 20

У вірші «Моя циганерія» А. Рембо змалював поетичний спосіб свого життя. Сміливий і безвідповідальний юнак, геній і «фертик», якому «по коліно море», із дірками в кишенях (тобто без грошей), а в голові «лиш рими», мандрує без мети і без грошей. Голод і холод його не бентежать, у нього є найвище для поета щастя — хмеліти від «вересневого вечора» і «капарити вірші, згорнувшись у калачик».

Автор порівнює небо з господарством селянина, спостерігає «як зозулясті кури, сокочуть в небі зорі».Його найбільша любов — Муза, якої він і раб, і володар. Це вона сміливого юнака перетворює у безвідповідального генія, якому «по коліно море».

1 of 20