Микола Вінграновський –
поет, прозаїк, кіномитець
1936 -2004
Дитинство
Народився 7 листопада 1936 року
у м. Первомайську (Богопіль)
Миколаївської області.
Згадуючи дитинство, письменник стверджував, що змалечку пам’ятав лише степ: «Скрізь, куди не глянь степ, степ і степ».
Середню освіту здобув у школі №17 м. Первомайська
Учень Довженка
до Київського інституту театрального
мистецтва ім. І. Карпенка-Карого.
У той час у Києві перебував знаменитий український кінорежисер, класик світового кінематографа Олександр Довженко, якому дозволили сформувати власний курс у кіноакадемії.
Відомий режисер прослухав Вінграновського і забрав його із собою до Москви — у Всесоюзний державний інститут кінематографії.
Вінграновський став найкращим учнем О. Довженка.
Учень Довженка
Ще студентом зіграв головну
роль рядового солдата Івана
Орлюка у художньому фільмі
«Повість полум'яних літ» (1961),
автором якого був Олександр
Довженко.
За найкраще виконання чоловічої ролі Микола Вінграновський отримав золоту медаль
кінофестивалю в Лос-Анджелесі.
На кіностудії ім. О. Довженка
«Дочка Стратіона» (1964),
«Ескадра повертає на захід» (1966),
«Берег надії» (1967), зіграв також роль
Вацлава Купки,
«Дума про Британку» (1970), зіграв роль
Несвятипаски,
«Тихі береги» (1973),
«Климко» (1984),
«Слово про Андрія Малишка (1983),
«Щоденники О. П. Довженка» (у співавторстві з Л. Осикою),
«Щоденник. Довженко. 1941–1945» (1993),
«Чигирин — столиця гетьмана Богдана Хмельницького» (1993),
«Батурин — столиця гетьмана Івана Мазепи» (1994),
«Галич — столиця князя Данила Галицького» (1995),
«Гетьман Сагайдачний» (1999).
Літературна діяльність: поезія
Літературна діяльність: проза
Твори, покладені на музику
Вшанування пам'яті
Вулиця у Миколаєві
Могила на
Байковому
кладовищі
�
Пам'ятник на
березі Росі