Жорстока поведінка: форми виявлення, профілактика

• Насилля – зовнішній, силовий вплив на людину або групу людей з метою підкорити їх волі того, хто здійснює такий вплив. Воно представляє собою узурпацію людської свободи
• Насилля – це складний багаторівневий соціокультурний і соціопсихологічний феномен, що призводить до особистісних порушень і негативних соціальних наслідків
• Насильство - фізичний або психологічний вплив однієї людини на іншу, що порушує конституційне право людини на особистісну недоторканність (у фізичному і духовному розумінні).

БУЛІНГ ЯК СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА : ШЛЯХИ ЇЇ ВИРІШЕННЯ

• Булінг (bullying, від анг. bully — хуліган, забіяка, задирака, грубіян, насильник) визначається як утиск, дискримінація, цькування. Цей термін означає тривалий процес свідомого жорстокого ставлення (фізичного і психічного) з боку дитини або групи до іншої дитини або інших дітей.
• Булінг – це «соціальна взаємодія, через яку одна людина (іноді декілька) зазнають нападів іншої людини (іноді декількох, але, як правило не більше чотирьох) майже щодня впродовж тривалого періоду (декількох місяців), що викликає у жертви стан безпомічності і виключення з групи».
• Булінг – це агресивна поведінка, яка спрямована на приниження почуттів, висловлювання негативних емоцій і принизливих оцінок щодо іншої людини. При цьому булінг не є порушенням закону, адже в карному кодексі, як правило, немає закону, згідно якого така поведінка карається.

Ознаки булінгу:

• 1. Емоційне приниження включає вербальні і невербальні способи вираження.
• Вербальні засоби – це негативно забарвлені висловлювання, використання підвищеного тону, крик, звинувачення у помилках, приниження здобутків і досягнень людини.
• Невербальні засоби – зневажливий погляд, мовчазне засудження, образливі жести тощо.
• 2. Продовження емоційно образливої і принизливої поведінки впродовж тривалого періоду. Жертви булінгу визнають, що навіть, якщо неприйняття і несхвалення висловлюється у відносно м’якій формі, але впродовж тривалого періоду, виникає відчуття загнаності і відсутності виходу.
• 3. Непривітна і недовірлива поведінка також класифікується як булінг.
• 4. Втручання у приватне життя людини.
• 5. Якщо наслідком агресивного, негативного ставлення до людини є погіршення психологічного і фізичного стану цієї людини, то така поведінка визначається як булінг.
• 6. Якщо агресор має намір завдати шкоду іншій людині, або дозволяє чи сприяє, щоб ця людина пережила травмуючи події, ця поведінка є булінгом.
• 7. Агресор займає вище становище ніж його жертва і відповідно дозволяє собі дії, що принижують гідність і завдають моральної або фізичної шкоди іншій людині.

Види (різновиди) булінгу:

• Фізичний булінг – штовхання, підніжки, зачіпачання, бійки, стусани, ляпаси, «сканування» тіла, нанесення тілесних ушкоджень тощо.
• Економічний булінг – крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей жертви, вимагання грошей тощо.
• Психологічний булінг – принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміки обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж тощо.
• Сексуальний булінг – прізвиська, образи, принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, брутальні жарти тощо.

Шкільний булінг :

• Шкільний булінг – явище більш характерне для загальноосвітніх шкіл, де учні об’єднані формально (за віковим принципом), і менш характерна для музичних, художніх шкіл тощо, де діти об’єднані спільним інтересом.
• Вчені визначають шкільний булінг як тривалий процес свідомого жорстокого ставлення з боку однієї дитини або групи дітей до іншої дитини або групи інших дітей. Найчастіше булінг відбувається в місцях, де контроль з боку дорослих менший або відсутній взагалі. Це можуть бути: їдальні, сходи, коридори, вбиральні, роздягальні, спортивні майданчики. Знущання найбільш поширені в початковій або середній школі, рідше у старшій. Однак, необхідно відмітити, що в старшій школі булінг набуває більш прихованого характеру. Кривдники-хлопці частіше застосовують фізичне насильство, дівчата – дражняться, поширюють чутки, ігнорують та бойкотують жертву.

Форми шкільного булінгу:

• 1. Фізичний шкільний буллінг - умисні поштовхи, удари, стусани, побої нанесення інших тілесних ушкоджень та ін;
•  • сексуальний буллінг є підвидом фізичного (дії сексуального характеру). �2. Психологічний шкільний булінг - насильство, пов'язане з дією на психіку, що завдає психологічну травму шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно заподіюється емоційна невпевненість.
• До цієї форми можна віднести: �• вербальний булінг, де знаряддям служить голос (образливе ім'я, з яким постійно звертаються до жертви, обзивання, поширення образливих чуток і т.д.); �• образливі жести або дії ; �• залякування (використання агресивної мови тіла і інтонацій голосу для того, щоб змусити жертву здійснювати або не здійснювати що-небудь); �• ізоляція (жертва навмисне ізолюється, виганяється або ігнорується частиною учнів або всім класом); �• вимагання (грошей, їжі, інших речей, примус що - небудь вкрасти); �• пошкодження та інші дії з майном (крадіжка, грабіж, ховання особистих речей жертви); 

​

Кібер-булінг:

• Кібер-булінг –це новітня форма агресії, що передбачає жорстокі дії з метою дошкулити, нашкодити, принизити людину з використанням інформаційно-комунікаційних засобів: мобільних телефонів, електронної пошти, соціальних мереж тощо.
• Кібер-булінг – це напади з метою нанесення психологічної шкоди, які здійснюються  через електронну пошту (е-мейл), миттєві повідомлення («аську» - ICQ та інші системи), розгортаються в чатах, на веб-сайтах, в соціальних мережах; діють через текстові повідомлення або через зображення (фото, відео);
• до кібер-булінгу відносять також терор за допомогою мобільного телефонного зв’язку. Кібер-булінг кидає новий виклик батькам, освітянам, іншим дорослим, які спілкуються з дітьми, адже він начебто і не є реальним, але, нажаль,  шкода, яку він завдає, - повністю реальна.

Класифікаційні ознаки булінгу:

Класифікація всіх видів булінгу:

• 1-ша група — прояви, пов’язані переважно з активними формами приниження;
• 2-га група — прояви, пов’язані зі свідомою ізоляцією, обструкцією скривджених.
• Соціальна структура булінгу, як правило, має три елементи, а саме:
• переслідувач (булі);
• жертва;
• спостерігач.

Особистісні характеристики учнів схильних до булінгу:

Переслідувач (булі):

• вони відчувають сильну потребу панувати й підпорядковувати собі інших учнів, переслідуючи власні цілі; вони імпульсивні й легко шаленіють;
• вони часто зухвалі та агресивні в ставленні до дорослих (передусім батьків і вчителів);
• вони не виявляють співчуття до своїх жертв;
• якщо це хлопчики, вони зазвичай фізично сильніші за інших.

Типові жертви булінгу також мають свої характерні риси:

• вони полохливі, вразливі, замкнуті й соромливі;
• вони часто тривожні, невпевнені в собі, нещасні та мають низьку самоповагу;
• вони схильні до депресії й частіше за своїх ровесників думають про самогубство;
• вони часто не мають жодного близького друга та успішніше спілкуються з дорослими, ніж із однолітками;
• якщо це хлопчики, вони можуть бути фізично слабшими за своїх однолітків.

​

Поведінкові ознаки дітей, що стали жертвами булінгу:

• прикидаються хворими, щоб уникнути походу до школи; �• бояться одні йти до школи і зі школи, просять проводити їх на уроки, спізнюються; �• поведінка і темперамент змінюються;
•  • явні симптоми страху, що полягають у порушеннях сну і апетиту, нічному крику, нервовому тику, відлюдкуватості і скритності; �• виявлення рваного верхнього одягу або пошкоджених речей; �• часті прохання дати грошей, злодійство;
•  • зниження якості навчання, втрата інтересу до улюблених занять; �• постійні синці та інші травми;
•  • мовчазливість, небажання йти на розмову; 
• • як прояв крайнього ступеню: суїцид. 

Первинна профілактика булінгу:

• Профілактика передбачає реалізацію за трьома напрямками:
•  1.Створення умов недопущення булінгу.
•  2. Якнайшвидше і грамотне роз'єднання дитини (підлітка) з відповідними стресовими впливами. 
• 3. Зміцнення захисних сил особистості та організму в протистоянні цькування як для умовно здорових дітей і підлітків, так і для тих, які вже мають соматичну або психічну патологію.

Профілактика булінгу в шкільному середовищі:

• З метою попередження насильства та протидії булінгу в шкільному середовищі, педагогам, і в першу чергу класним керівникам необхідно стежити за груповою динамікою класу, щоб вчасно виявляти випадки булінгу та реагувати на них. Налагодження довірливих стосунків з дитиною сприятиме можливості заохочувати її розповідати про свої проблеми класному керівнику, практичному психологу або соціальному педагогу, а також своїм батькам. Важливо, щоб розмова була спокійною і виваженою, що дозволить знизити рівень тривожності та агресивності у дітей та дорослих.
• Для здійснення превентивної діяльності та вирішення ситуації насильства чи булінгу важливо застосовувати командний підхід (класний керівник, практичний психолог, соціальний педагог, інші спеціалісти за потребою), працювати не лише з дитиною, яка стала жертвою, чи з переслідувачем, але й з усім класом.
• Профілактичні програми– це формування відповідальності людини і громади за власну поведінку і поведінку інших, готовність прийти на допомогу, розв’язати конфлікт. Профілактичні програми, призначені для проведення групових занять з учнями та дорослими, можуть включати групові заняття з розвитку комунікативних навичок, профілактики асоціальної поведінки з основами правових знань, а також заняття, спрямовані на допомогу в досягненні позитивних життєвих цілей тощо.

​

Заходи профілактики булінгу:

• Круглий стіл на тему: «Життя молоді без наркотиків, алкоголю, тютюну та різних форм прояву нехімічної адикції».
• Командна робота на тему: «Ми проти насильства у школі», «Наше життя в позаурочний час».
• Семінар – тренінг «Профілактика булінгу серед підлітків».
• Бесіди з учнями на тему: «Я – повноцінна особистість держави», «Життя без агресії», «Формування відповідальності у статевих взаєминах та підготовка до майбутнього відповідального шлюбу».
• Бесіди з батьками учнів.
• Виготовлення та розповсюдження учнями профілактичних, пропагандистських буклетів «Явище булінгу – руйнація суспільства ».
• Проведення загальношкільних занять з фізичного виховання, комп’ютерних технологій тощо.