1 of 21

Римська республіка в V – середині ІІІ ст. до н. е.

Терешко Л.Б.

2 of 21

 ПІДКОРЕННЯ ІТАЛІЇ РИМОМ

4

ПРИЧИНИ БОРОТЬБИ ПАТРИЦІЇВ

І ПЛЕБЕЇВ У РИМСЬКІЙ РЕСПУБЛІЦІ

1

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ВЛАДИ І

СУСПІЛЬСТВА ЗА ЧАСІВ РИМСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ

2

3

РЕФОРМИ СЕРВІЯ ТУЛЛІЯ І ТАРКВІНІЯ ГОРДОГО. Господарювання римлян

3 of 21

  • З 753 по 509 р. до н.е. у Римі правило сім царів. Передостанній з них, Сервій Туллій (578–534 рр. до н.е.), здійснив реформи, спрямовані на вдосконалення керування державою. Він замінив родоплемінний поділ суспільства на майновий і територіальний. Сервій Туллій поділив усіх римських громадян на класи. За кількістю майна і прибутків було виділено вершників, пролетарів та ще п’ять класів.

Пролетарі — тут: найбідніші громадяни Риму, багатством яких були тільки їхні нащадки.

4 of 21

  • Також була змінена система голосування на народних зборах. Сервій Туллій визначив територіальні округи (триби).
  • До народних зборів додалися збори по сотнях (центуріях — військово-територіальних підрозділах).

Асс — давньоримська мідна монета

5 of 21

  • Невдовзі після завершення реформ Сервія Туллія убив Тарквіній Гордий. Він став останнім римським царем.
  • Тарквіній намагався позбавити римлян права брати участь в управлінні державою.
  • Як і грецькі тирани, він прагнув бути одноосібним правителем. У пам’яті народу залишився як жорстокий узурпатор. У 509 р. до н.е., коли повсталий народ вигнав Тарквінія Гордого, закінчилася царська доба в історії Риму.

6 of 21

  • Для римлян завжди основними заняттями були землеробство та війна. За легендою, Ромул заборонив громадянам Риму торгувати і займатися лихварством. Він вважав, що хліборобська праця зміцнює тіло і дух воїна.
  • На відміну від греків, які приділяли багато уваги спортивним тренуванням і мистецьким змаганням, римляни вважали за краще вміло управляти конем, володіти списом та працювати на землі пращурів.

Вирощували переважно пшеницю. Розвинутою галуззю сільського господарства було виноградарство. Дещо пізніше поширилося вирощування оливок. Із давніх часів у Римі розвивалися найпотрібніші для повсякденного життя ремесла: ткацтво, гончарство, ковальство, зброярство та ін..

7 of 21

7

07.04.2022

8 of 21

  • Позбавивши влади останнього царя, римляни проголосили республіку, тобто виборне правління. Ця подія, як вважали римські історики, відбулася приблизно в 509 р. до н.е.
  • Республіканський устрій відрізнявся від царського передусім тим, що при ньому державні посади стали тимчасовими і виборними на загальних зборах громадян.
  • Установлення республіки зміцнило становище патриціїв. ПРИГАДАЙТЕ ХТО ЦЕ ТАКІ?
  • Тільки вони могли обиратися на всі державні посади. Незадоволені таким положенням плебеї почали боротьбу за свої громадянські права.

ВИВЧИТИ ТЕРМІН

Республіка— держава, якою управляють обрані на певний період люди. Період в історії Стародавнього Риму з кінця VI ст. до н.е. — до І ст. до н.е. називається республіканським.

9 of 21

Збіднілі плебеї вимагали перерозподілу «державних земель», а також ухвалення нових боргових законів і права обиратися на державні посади.

Із часом патриції змушені були піти на поступки. Плебеї одержали можливість щорічно обирати народних трибунів.

Особа народного трибуна оголошувалася священною і недоторканною. Народні трибуни були зобов'язані постійно три- мати двері будинку відкритими для громадян, що потребували захисту, і не залишати Рим більше, ніж на добу.

Спочатку обирали двох, а згодом — десятьох народних трибунів. Вони мали право накласти заборону на рішення консулів і сенату. Для цього трибуну потрібно було лише вимовити слово «вето».

Народи і трибуни — посадовці, обрані з числа плебеїв, які обстоювали їхні інтереси і захищали від свавілля патриціїв.

Вето (латин. – забороняю) — заборона, яка накладається на прийняття того чи іншого рішення.

10 of 21

Також плебеї домоглися прийняття писаних законів. їх викарбували на 12 дошках та виставили на головній площі Риму — Форумі. Тому ці закони увійшли в історію як Закони дванадцяти таблиць. Вони встановлювали жорсткі покарання за посягання і на життя людини, і на її власність.

Із часом плебеї добилися права на землю, а наприкінці ІV - початку III ст. до н.е. — ліквідації боргового рабства. 445 до н.е були дозволені шлюби між патриціями і плебеями.

Так у Римі сформувалася посадова знать з патриціїв і плебеїв — оптимати.

11 of 21

За часів республіки головну роль у суспільстві відігравали народні збори (коміції). Пропозиції, які виносилися на збори, не можна було ані обговорювати, ані змінювати — лише прийняти або відкинути.

Вони ухвалювали закони та здійснювали судочинство, обирали царя, милували засуджених на смерть.

12 of 21

Усі державні посади в Римі були виборними Виборних посадовців у республіканський період називали магістратами. Усіх їх обирали на один рік. Кожен магістрат мав недоторканність.

Найдавнішими і найвищими римськими посадовцями були два консули, що вибиралися громадянами.

Консул — недоторканий найвищий виборний посадовець часів Римської республіки.

-Консули були наділеними однаковою владою і мали право скасовувати рішення один одного.

-Вони скликали сенат і народні збори та по черзі головували на них;

- турбувалися про внутрішню безпеку держави;

-проводили набори в армію та командували римським військом.

13 of 21

Консул (зліва) і сенатор (сучасна художня реконструкція)

14 of 21

14

07.04.2022

Найвищу судову владу мали вісім преторів.

Двадцятеро квесторів відповідали за державну скарбницю, ділили захоплені у ворога трофеї.

Едили опікувалися благоустроєм Риму, підготовкою свят та різних видовищ.

Диктатор — особа, наділена необмеженою владою

Диктатор володів всією повнотою влади в республіці, стояв над консулами і сенатом. Диктаторська влада обмежувалася лише терміном – вона не могла продовжуватись понад 6 місяців.

15 of 21

15

07.04.2022

Вершиною політичної кар’єри для кожного римлянина було обрання сенатором. Сенатори ухвалювали рішення, які потім затверджували народні збори. В умовах війни або в надзвичайних обставинах за пропозицією сенату один з консулів міг бути призначений диктатором терміном не більше ніж на 6 місяців.

16 of 21

Понад 200 років Рим воював із сусідніми племенами, що населяли Апеннінський півострів, поки не об’єднав їх під своєю владою. Багатьом перемогам Рим завдячував своїй організованій і добре озброєній армії, своїм славнозвісним легіонам, до яких набирали тільки повноправних громадян.

17 of 21

До складу легіону входило 4200 воїнів, а також кіннота. Невеликі загони, на які він поділявся, успішно билися не тільки на рівнині, а й у лісі, у горах. У римській армії використовували облогові механізми.

Легіон— основна військова одиниця армії Стародавнього Риму

18 of 21

Шикування легіону.

Бойовий порядок римської піхоти «черепаха» (історична реконструкція). Призначений для захисту від метальних снарядів під час польових боїв і облог

19 of 21

Римське військо славилося своєю дисципліною, яку підтримували і нагородами, і суворими покараннями.

Здавна для воїнів, які поверталися з перемогою, влаштовували тріумф.

Тріумф — урочистий вступ у столицю полководця та його армії після переможного завершення війни.

Малий тріумф називався овацією.

20 of 21

Римляни також намагалися посварити своїх ворогів між собою, щоб не допустити їхнього об'єднання, а вже потім підкорювали їх одне за одним. Правилом Риму було: «Розділяй і володарюй».

Діючи таким чином, римляни до середини III ст. до н.е. завоювали всю Італію. Тільки на півночі, у долині річки По, свою незалежність зберегли племена галлів. На всьому Апеннінському півострові поширилася римська монета — денарій,

На півдні володіння римлян сягали до острова Сицилія, де вони зіткнулися ще з одним могутнім загарбником — Карфагеном.

21 of 21

Домашнє завдання

Переглянути презентацію уроку або матеріал опрацювати із підручника с.168-173

Підготувати відео-презентацію про Ганнібала

Чіх

Закріпимо вивчений матеріал

https://learningapps.org/display?v=pe4ov060k22